31728

Історія розвитку педагогічної психології

Доклад

Психология и эзотерика

Історія розвитку педагогічної психології Становлення багатьох галузей наукового знання являє собою гетерогенний і гетерохронний і більше того розірваний у часі процес. поклала початок розвитку педагогічної теорії і цілеспрямованої організації шкільного навчання. Ця праця можна розглядати і як першу передумову тривалого суперечливого становлення педагогічної психології протягом більш ніж 250 років бо тільки в кінці 19 в. Весь шлях становлення і розвитку педагогічної науки може бути представлений трьома великими періодами етапами: Перший...

Украинкский

2013-09-01

28 KB

52 чел.

45. Історія розвитку педагогічної психології

Становлення багатьох галузей наукового знання являє собою гетерогенний і гетерохронний і, більше того, розірваний у часі процес. Це, як правило, пояснюється що відбуваються в світі великими суспільно - історичними подіями (революції. Війни, стихійні катаклізми), які суттєво впливають на зміст і напрям наукового розвитку. Однак воно, один раз виникнувши, продовжується в силу нестримність руху самої людської думки.

Педагогічна думка, вперше викладена в праці Яна Амоса Коменського «Велика дидактика» в 1657 р., поклала початок розвитку педагогічної теорії і цілеспрямованої організації шкільного навчання. Ця праця можна розглядати і як першу передумову тривалого суперечливого становлення педагогічної психології протягом більш ніж 250 років, бо тільки в кінці 19 в. вона почала оформлятися як самостійна наука. Весь шлях становлення і розвитку педагогічної науки може бути представлений трьома великими періодами (етапами):

Перший етап (з середини 17 ст. і до кінця 19 ст.). Перший, предпосилочний, етап характеризувався, з одного боку, домінуванням механістичних уявлень І. Ньютона, еволюційних ідей Ч. Дарвіна, асоціативним поданням психічного життя, сенсуалізму Дж. Локка, -- розвиває з давніх часів вченням про те, що основу психічного життя складають почуттєві враження. З іншого боку, це етап переважно умоглядних, логічних побудов, заснованих на спостереженні, аналізі і оцінці педагогічної дійсності, але ще немає свого самостійного методу.

Другий етап - експериментальний (з кінця 19 ст. до середини 20 ст.). Про самостійності педагогічної психології як науки, що формується в цей основний для її становлення період, свідчить не тільки використання тестової психодіагностики, широке поширення шкільних лабораторій, експериментально - педагогічних систем і програм, виникнення педології, воно і спроби наукової рефлексії освітнього процесу, його суворого теоретичного осмислення, реалізація чого почалася на третьому етапі розвитку педагогічної психології - з 50 - х років.

Підставою для виділення третього етапу - теоретичного осмислення, психологічного обгрунтування численних концепцій - розвитку педагогічної психології є створення цілої низки власне психологічних теорій навчання, тобто розробка теоретичних основ педагогічної психології.

Усе різноманіття теорій цього етапу, мало один спільний момент - рішення задачі теоретичного обгрунтування теорії, найбільш адекватної, з точки зору їх авторів, вимогам суспільства до системі навчання (або навчання, навчальної діяльності). Відповідно формувалися певні напрямки навчання. У рамках цих напрямків виявилися і спільні проблеми: активізація форм навчання, педагогічне співробітництво, спілкування, управління засвоєнням знань, розвиток учня як мета і ін.

У цей період формування передумов переходу педагогічної психології на нову стадію свого розвитку з використанням комп'ютерної техніки співвідноситься з рішенням глобальної проблеми переходу людства в 21 ст. - Вік Людини, століття гуманітарної епохи, де розвиток людини - вільного користувача і творця нових інформаційних технологій забезпечує йому свободу дій у новому постіндустріальному, інформаційному просторі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22912. Системи лінійних рівнянь 22 KB
  Система лінійних рівнянь називається сумісною якщо вона має принаймні один розв’язок. Система лінійних рівнянь називається несумісною якщо вона не має розв’язків. Сумісна система лінійних рівнянь називається визначеною якщо вона має єдиний розв’язок.
22913. ТЕОРЕМА КРАМЕРА 43.5 KB
  Αn1x1αn2x2αnnxn=βn Складемо визначник з коефіцієнтів при змінних α11 α12 α1n Δ= α21 α22 α2n αn1 αn2 αnn Визначник Δ називається головним визначником системи лінійних рівнянь 1. Якщо головний визначник Δ квадратної системи лінійних рівнянь 1 не дорівнює нулю то система має єдиний розв’язок який знаходиться за правилом: 2 Формули 2називаються формулами Крамера. Домножимо перше рівняння системи 1 на A11 друге рівняння – на А21 і продовжуючи так далі nе рівняння системи домножимо на Аn1. Отримаємо рівняння яке...
22914. Обчислення рангу матриці 20.5 KB
  Основними методами обчислення рангу матриці є методи оточення мінорів теоретичний і метод елементарних перетворень практичний. Методи оточення мінорів полягає в тому що в ненульовій матриці шукається базисний мінор. Тоді ранг матриці дорівнює порядку базисного мінору.
22915. Теорія систем лінійних рівнянь 24 KB
  Основною матрицею системи 1 називаються матриці порядку m x n. Ранг основної матриці системи A називається рангом самої системи рівнянь 1. Розміреною матрицею системи рівнянь 1 називається матриця порядку mxn1.
22916. Теорема Кронекера – Капелі (критерій сумісної системи лінійних рівнянь) 46 KB
  Припустимо що система сумісна і числа λ1λ2λn утворюють розв’язок системи. Вертикальний ранг основної матриці системи дорівнює рангу системи векторів a1a2an вертикальний ранг розширеної матриці співпадає з рангом системи векторів a1a2anb. Оскільки вектор b лінійно виражається через a1a2an за теоремою 2 про ранг ранги системи векторів a1a2an і a1a2anb співпадають.
22917. Розв’язки системи лінійних рівнянь 50 KB
  Оскільки система сумісна ранги матриці A і рівні і дорівнюють r. Система переписується таким чином: Всі розв’язки системи можна одержати таким чином. Одержується система лінійних рівнянь відносно базисних змінних x1x2xr.
22918. Еквівалентні системи лінійних рівнянь 29.5 KB
  Дві системи лінійних рівнянь з однаковим числом змінних називаються еквівалентними якщо множники їх розв’язків співпадають. Зокрема дві несумісні системи з однаковим числом змінних еквівалентні. Еквівалентними перетвореннями системи лінійних рівнянь називаються перетворення які зводять систему до еквівалентних систем.
22919. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь (метод виключення змінних) 84.5 KB
  Отже за теоремою Крамера система має єдиний розв’язок. Але на практиці цей розв’язок зручніше знаходити не за формулами Крамера. Система має нескінчену кількість розв’язків змінні системи діляться на дві частини – базисні та вільні змінні.
22920. Поняття підпростору 47 KB
  1 в підпросторі M існують два лінійно незалежні вектори a1 і a2. З іншого боку пара лінійно незалежних векторів утворює базис площини R2. Це означає що будьякий вектор простору лінійно виражається через a1 і a2. 2 в підпросторі M існує лише лінійно незалежна система що складається з одного вектора a.