31870

Здоров’я людини. Здоровий спосіб життя

Дипломная

Обществознание

Вважається, що здоров’я – це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та зовнішнім середовищем при відсутності хворобливих проявів. Тому основною ознакою здоров’я є здатність до значної пристосованості організму до впливів різноманітних чинників зовнішнього

Украинкский

2013-09-01

77.5 KB

16 чел.

Питання 1.

Здоров’я людини

Визначення поняття «здоров'я» є фундаментальною проблемою сучасної медико-біологічної науки. Оскільки це поняття має багато аспектів і обумовлене багатьма чинниками, то вимагає для свого розв'язання комплексного підходу. Всі добре уявляють собі, що «здоров'я — добре, а хвороба — погано». Пояснити сутність здоров'я складніше, ніж сутність хвороби. Саме тому однозначного, прийнятного для всіх визначення поняття «здоров'я» поки що не існує. В преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) говориться, що здоров'я — це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Проте повне фізичне і душевне благополуччя може визначати лише ідеальне здоров'я, яке практично не зустрічається.

Вважається, що здоров’я – це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та зовнішнім середовищем при відсутності хворобливих проявів. Тому основною ознакою здоров’я є здатність до значної пристосованості організму до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища. Завдяки цьому здоровий організм може витримувати значні фізичні та психічні навантаження, не тільки пристосовуючись до дії екстремальних чинників зовнішнього середовища, але й повноцінно функціонувати в цих умовах. Таким чином, здоров’я доцільно розглядати і як здатність організму активно та повноцінно пристосовуватись до змін оточення. Можна сказати, що здоров’я – це здатність організму перебувати в рівновазі з оточенням.

Багато хто з вчених розглядає здоров’я як форму життєдіяльності організму, яка забезпечує йому необхідну якість життя і максимально можливу за даних умов його тривалість. Зрозуміло, що здоров’я – це похідне від численних впливів на організм, у тому числі природно-кліматичних, соціальних, виробничих, побутових, психологічних чинників, способу життя і т.ін.

Можна також сказати, що здоров’я – це функціональний стан організму людини, який забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття, а також відтворення здорового потомства.

Стан здоров'я не є чимось статичним. Це динамічний процес, а, отже, стан здоров'я може покращуватись або погіршуватись. Кожна людина являє собою відкриту динамічну систему, тому існує широкий діапазон поняття «здоров'я» — від абсолютного здоров'я до граничних із хворобою станів.

Узагальнюючи всі наведені вище визначення поняття «здоров'я», доцільно сказати, що під здоров'ям треба розуміти процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості активного життя.

Загального, прийнятного для всіх показника, за яким можна було б визначити рівень здоров’я чи його якість немає. Результати будь-яких аналізів, дані будь-яких обстежень мають значний діапазон коливань в залежності від статі, віку, конституційного типу, функціонального стану організму, географічних та метеорологічних особливостей місця проживання, характеру та інтенсивності праці, способу життя, особливостей харчування та багатьох інших чинників. Функціональний стан організму та показники його діяльності змінюються у тої самої людини навіть протягом декількох годин (одразу після пробудження і після вставання з ліжка, до прийому їжі та після її прийому і т.ін.).

Здоровий спосіб життя

Здоровий спосіб життя (скорочено - ЗСЖ): це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров`я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту.

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я - фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них - харчування (в тому числи споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).

Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових ЗСЖ, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров`я.

Особливості формування здорового способу життя

Проблема формування здорового способу життя досить ретельно висвітлюється в багатьох соціально-філософських, педагогічних, соціологічних, медичних працях. Особливої актуалізації ця проблематика набула у другій половині ХХ століття як у світі в цілому, так й в Україні.

Тенденції розвитку країн колишнього Радянського Союзу протягом 80-90-х років, змусили суспільство по-новому поставитись до складових здоров’я та формування здорового способу життя, зокрема молодого покоління. Слід підкреслити, що цим питанням приділяють увагу різні науки – медицина, гігієна, охорона здоров’я, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура і нова наука - валеологія. Формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, формуванню ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам здорового способу життя, принципам формування здорового способу життя молоді присвячені наукові праці та посібники. У деяких школах викладається курс валеології - наука про здоровий спосіб життя.

Виявлена обмеженість суто медичного підходу, що визначає здоров`я як відсутність хвороби. За сучасними уявленнями здоров`я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров’я визначається як філософська, соціальна, чення. Тобто здоров’я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об`єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем. Стан власне системи охорони здоров`я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше - на умови і спосіб життя (близько 50%).

Звідси походить загальноприйняте у міжнародному співтоваристві визначення здоров`я, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): "Здоров`я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад".

Крім розглянутого підходу, що став базовим для українсько-канадського проекту “Молодь за здоров`я ”, існує широкий перелік дещо інших підходів до визначення поняття здоров?я людини. У своїй праці “Соціальні технології культивування здорового способу життя людини Л.П. Сущенко проводить досить детальний аналіз відомих поглядів, визначень та

підходів до поняття здоров`я. На її думку, - “у даний час усе більше утверджується точка зору, відповідно до якої здоров`я визначається взаємодією біологічних та соціальних чинників, тобто зовнішні впливи опосередковані особливостями функцій організму та їх регуляторних систем.”. Існує визначення здоров`я як стан оптимальної життєдіяльності

людини. В науковій роботі аналізується понад 200 визначень поняття “ здоров`я ”. Дискусія щодо визначення поняття здоров`я ще триває, але важливим є визнання того, що здоров`я людини не зводиться до фізичного стану, а передбачає психоемоційну врівноваженість, духовне та соціальне здоров`я.

Питання 2

Основи та види загартовування організму

Загартовування — це система тренування, спрямована на пристосування організму до добових, сезонних, "періодичних або раптових змін температури, освітлення, магнітного і електричного полів Землі. Заняття фізичними вправами, як правило, супроводжуються супутніми діями природних факторів — повітря, води і сонця, які є головними засобами загартовування організму. Однак це не єдиний механізм підвищення стійкості організму до перепадів температури. Переважний розвиток тих чи інших фізичних якостей веде до зміни реактивності системи терморегуляції. Якщо розвиток швидкісносилових якостей практично не проявляється ефектом загартовування, то удосконалення загальної витривалості, в основі якої лежать аеробні механізми енергоутворення, є прямим шляхом до підвищення опірності організму.

Розрізняють пасивне і активне загартовування. Пасивне загартовування відбувається незалежно від волі людини. Влітку люди ходять у легкому одязі, багато часу проводять на відкритому повітрі, купаються, ходять босі тощо.

Активне загартовування — це систематичне застосування штучно створених і строго дозованих холодових впливів, які спрямовані на підвищення стійкості організму до холоду. Сюди належать спеціальні процедури і комплекс процедур у цілому.

Поняття «гартуючий комплекс» включає в себе оптимальний мікроклімат приміщень, одяг, що відповідає сезону та погоді, і спеціальні гартуючі процедури.

Заходи щодо загартовування організму повинні бути багатоплановими і підвищувати стійкість організму до різних метеорологічних і геліофізичних впливів. Загартовування організму найкраще проводити в ранкові і вечірні години.

Основні принципи загартовування такі:

1) поступове збільшення дози загартовуючих впливів;

2) регулярність загартовування;

3) урахування індивідуальних особливостей організму;

4) використання декількох* фізичних агентів: холоду, тепла, опромінювання ультрафіолетовими та інфра¬червоними променями, механічної дії руху повітря, води та ін.;

5) тренування організму слід проводити із застосуванням сильних і слабких, коротких і сповільнених чинників;

6) проведення загартовування на різному рівні теплопродукції організму, як у спокої, так і при руховій діяльності різної активності;

7) місцева адаптація різних частин тіла не означає загального пристосування організму до дії холоду чи спеки — оптимальна стійкість досягається при загартовуванні всього організму;

8) виконання кожної наступної процедури лише за умови повного відновлення температури тіла;

9) зменшення дози загартовуючого агента, враховуючи сумарну дію несприятливих реакцій організму на незвичайні навантаження.

Режими загартовування. Початковий режим пов'язаний з тренуванням фізичної терморегуляції. Його застосовують у загартовуванні дітей, а також осіб, які ослаблені внаслідок хвороби, і людей старшого віку.

Оптимальний режим крім фізичної терморегуляції включає також хімічну, хоч і незначною мірою. Його рекомендують особам, які пройшли підготовку за початковим режимом і є практично здоровими.

Спеціальний режим поряд з фізичною терморегуляцією значною мірою включає хімічну. Цей режим призначають водолазам, верхолазам, а також особам, які працюють в екстремальних умовах.

Завдання №1

Скласти комплекс гігієнічної гімнастики оздоровчого спрямування із 10-12 вправ.

Зважаючи на ту обставину, що РГГ має особливе значення під час переходу організму людини від стану сну до бадьорості, здатності підвищення тонусу нервової та м'язової систем, працездатності, її потрібно виконувати кожного дня всім студентам.

Завданням ранкової гігієнічної гімнастики є стимулювання ряду фізіологічних функцій організму, які, звичайно, під час сну трохи послаблюються, загальмовуються. Це, насамперед, стосується діяльності серцево-судинної і дихальної систем. У результаті проведення РГГ швидко підвищується загальний тонус організму, пожвавлюється діяльність серцево-судинної сис­теми, внаслідок чого ліквідуються вогнища застійної, депонованої крові, зокрема, у черевній порожнині. Посилюється функція дихання: збільшується його глибина, поліпшується легенева вентиляція. Покращується також і діяльність шлунково-кишкового тракту, нирок, поліпшуються процеси обміну речовин тощо.

Ранкова гігієнічна гімнастика - це комплекс фізичних вправ, характер яких та форма проведення різноманітні й залежать від мети занять. Якщо розглядати РГГ як засіб підняття функціональних можливостей організму, що були знижені під час сну, то достатньо виконувати її протягом 10-15 хв., застосовуючи прості вправи, які не викликають відчуття втоми.

Загальний принцип побудови комплексу полягає в тому, щоб забезпечити участь основних м'язових груп в русі, що в свою чергу активно впливає на роботу внутрішніх органів. У комплекс РГГ потрібно також включати вправи як на дихання, так і на гнучкість. Потрібно уникати виконання вправ статичного характеру, із значним обтяженням, на витривалість (наприклад, тривалий біг до втоми).

Складання комплексу РГГ включає ряд послідовних етапів. Передусім визначають його загальну тривалість відповідно до фізичної підготовленості й рухових можливостей студентів. Найбільш оптимальною є тривалість 10-15 хв.

  1.  Легка ходьба
  2.  Біг підтюпцем протягом 3-4хв
  3.  Вправи на потягування з глибоким диханням
  4.  Згинання та розгинання рук в упорі лежачи
  5.  Вправи з еспандером
  6.  Присідання близько 20 разів
  7.  Присівши в упорі, на одній нозі, другу відвести вбік — пружинні присідання на правій, лівій ногах.
  8.  Лежачи на спині, зведення та розведення ніг до відказу.
  9.  Легкі стрибки або підстрибування, махові рухи, що виконуються в середньому або швидкому темпі з рівномірним диханням, посилюють загальний обмін речовин, зміцнюють м'язи та суглоби ніг, покращують кровообіг. Тривалість цих вправ 20-30 с.
  10.  Устати прямо, розправити плечі, втягнути живіт. На вдиху підняти руки нагору й потягнутися. Видихнув - розвести руки в боки.

Завдання №2

Компоненти режиму дня студента. Види діяльності в режимі дня студента.

Організму студентів властиві особливості, обумовлені віком, впливом умов навчання і побуту.

Великий вплив на організм студентів молодших курсів робить зміну звичного способу життя. Збільшення об'єму отримуваної інформації, незвична порівняно з школою форма її подання, необхідність самостійно розподіляти свій час і організовувати побут підвищують навантаження на психоемоційну сферу. При тривалому сидінні знижуються обмінні процеси у внутрішніх органах, а це знижує працездатність організму і в першу чергу кори головного мозку.

У організмі молодих людей ще не завершено формування ряду фізіологічних систем, тому вони дуже чутливі до порушення збалансованості харчових раціонів. Для збереження високої розумової працездатності потрібне строге щоденне виконання студентами режиму : під'їм і відхід до сну, їду, чергування різних видів робіт в певній послідовності, а також щоденний і щотижневий відпочинок в один і той же час. Вихідні дні краще всього використати для максимального відпочинку на свіжому повітрі.

Для збереження високої розумової працездатності потрібне строге щоденне виконання студентами режиму : під'їм і відхід до сну, їду, чергування різних видів робіт в певній послідовності, а також щоденний і щотижневий відпочинок в один і той же час. Вихідні дні краще всього використати для максимального відпочинку на свіжому повітрі.

Необхідно в режимі доби передбачати 8 годин сну. Особливо велике значення має сон при напруженій розумовій і фізичній роботі, зокрема, під час підготовки до заліків і іспитів. Кращим часом для нічного сну вважається період від 22-23 годин вечора до 6-7 годин ранку. Проте організм легко пристосовується і до будь-якого іншого годинника нічного відпочинку, але важливо, щоб вони були постійними. З причин, що викликають розлад сну, наростання стомлюваності, порушення апетиту, необхідно відмітити загальне недотримання режиму малу рухову активність, недостатнє перебування на свіжому повітрі, засипання і пробудження в різний час.

Враховуючи вищевикладене, слід правильно використати встановлені перерви під час академічних занять і по можливості виходити на свіже повітря, особливо в теплу пору року. В період перерви обов'язково провітрювати приміщення. Після закінчення занять необхідно мати перерву півтора-два часи активного відпочинку, включаючи і час на обід.

Залежно від біоритмів людини його працездатність різна в різний час доби. Максимальна працездатність в період з 10 до 12 і з 16 до 18 годин. 25% студентів працюють з ранку, більше 30% - увечері і вночі, 45% - рівномірно впродовж дня.

Відомо, що раціональний режим дня є одним з чинників, що забезпечують високу працездатність і хорошу успішність.

Встановлена залежність між успішністю і режимом харчування : якщо студенти починають заняття натщесерце, то вони гірше засвоюють учбовий матеріал.

Одним з головних чинників, що обумовлюють хорошу успішність студентів, є систематична самостійна робота.

Для забезпечення плідної розумової діяльності необхідно пам'ятати не лише про правильне чергування праці і відпочинку, але і про інші необхідні умови, а саме: про поступове входження в роботу, про її ритмічність, дотриманні певної послідовності і систематичності і про необхідне сприятливе відношення до цієї роботи.

Самостійні заняття потрібно розпочинати з легких елементів (з перегляду, повторення раніше вивченого матеріалу), а через 45-60 хвилин, коли продуктивність досягне високого рівня, можна братися за найбільш складний - новий матеріал, поступово зменшуючи розумове навантаження до кінця занять. Між кожною годиною роботи не слід забувати про короткочасні інтервали у вигляді физкультхвилинок. Закінчувати заняття треба за півтора-дві години перед відходом до сну.

Самим напруженим і відповідальним періодом для студентів є заліково-екзаменаційні сесії. Тому особливо важливим є дотримання режиму і збалансованості живлення в період екзаменаційної сесії, яка вимагає мобілізації ряду фізіологічних систем організму. У студентів, систематично працюючих над засвоєнням матеріалу, стомлюваність в період екзаменаційної сесії значно нижча, а успішність вища, ніж у тих, що не дотримуються режиму учбових занять. У заліково-екзаменаційний період, коли звільняється час від академічних занять, слід складати новий розпорядок дня, зберігаючи основні принципи рівномірного розподілу часу па заняття, відпочинок і сон. Необхідно залишати непорушними вже раніше вироблені звички - в один і той же час спати і живитися, робити уранішню гімнастику, фізкультурні паузи під час занять і прогулянки на свіжому повітрі.

В день складання іспиту або заліку також не можна порушувати режим дня і слідуємо максимально берегти нервову енергію. Напередодні іспиту треба вчасно лягти спати. Уранці рекомендується виконати усі звичні гімнастичні процедури, потім залишок часу до початку іспиту погуляти па свіжому повітрі і коротко повторити учбовий матеріал. Після складання іспиту або заліку необхідно відпочити і вчасно лягти спати.

В період заліково-екзаменаційної сесії необхідно звернути увагу і на живлення: збільшувати в раціоні долю продуктів, що містять повноцінні білки і вітаміни, які підвищують емоційну стійкість організму і його працездатність. Недостача вітамінів призводить до появи дратівливості, порушення сну, погіршення пам'яті, розвивається поганий настрій.

Нервові клітини дуже чутливі до недоліку харчових речовин, необхідних для їх нормальної працездатності. Зниження рівня глюкози в крові, яке виникає при нерегулярній їді, гальмує діяльність кори головного мозку - виникають головні болі, різко знижується увага і працездатність.

Встановлено, що студенти, що дотримуються режиму, мають досить вільного часу, в середньому від 2 до 4, а деякі - більше 5 годин. У цих студентів знаходиться час на громадську роботу, заняття фізкультурою і спортом, науковою роботою, художньою самодіяльністю.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ

IV семестр 2010-2011 навчального року

Факультет інститут, група____________________________________________

П.І.Б. студента______________________________________________________

Вік__________________Вага тіла________________Зріст_________________

ВАРІАНТ №2

Питання №1

Визначення понять «здоров’я людини», «здоровий спосіб життя» (відповідно до ВОЗ)

Питання №2

Основи та види загартування організму

Завдання №1

Скласти комплекс гігієнічної гімнастики оздоровчого спрямування із 10-12 вправ.

Завдання №2

Компоненти режиму дня студента. Види діяльності в режимі дня студента.

Оцінка__________        Бали___________

Дата_____________     Підпис___________


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7287. Правоохоронна та правозахисна діяльність посадових осіб органів внутрішніх справ 136.5 KB
  Правоохоронна та правозахисна діяльність посадових осіб органів внутрішніх справ План лекції 1. Діяльність органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод людини. 2. Функції ы завдання органів внутрішніх справ при забезпеченні прав і свобод люди...
7288. Тісто прісне здобне і вироби з нього 51.5 KB
  Тісто прісне здобне і вироби з нього. Тісто прісне здобне і вироби з нього (рецептура, режим замішування). Пиріжки печені з різноманітними фаршами, технологія їх приготування. Тарталетки, технологія приготування...
7289. Комунікативна діяльність людини 84.5 KB
  Комунікативна діяльність людини Мовне спілкування в еволюції людини. Відмінності комунікації людей і тварин. Гіпотези про походження мови. І. Мовне спілкування в еволюції людини. Чарльз Дарвін назвав людину дивом і славою сві...
7290. Точка в системі трьох площин проектування 402 KB
  Точка в системі трьох площин проектування При виконанні комплексних креслень у ряді випадків буває недостатньо зображень на двох площинах проекцій, тому доводиться будувати третю проекцію. Введемо в систему П1П2 ще одну перпендикулярну площину - про...
7291. Відносини власності в економічному житті суспільства 130.96 KB
  Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства Власність як економічна та юридична категорія. Її сутність, форми місце в економічній cистемі. Права власності. Еволюція форм власності. Сучасні форми приватної власності. Суспільна власні...
7292. Докази і доказування у кримінальному процесі 88.49 KB
  Докази і доказування у кримінальному процесі ПЛАН: Вступ 1. Поняття, сутність та значення кримінально-процесуального доказування. 2. Предмет і суб’єкти кримінально-процесуального доказування. 3. Процес доказування у кримінальному судочинстві. 4...
7293. Основи організації і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення 57 KB
  Тема: Основи організації і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення. План: Мета і зміст рятувальних і невідкладних робот (РНР) Перша медична допомога Карантин і обсервація. Мета і з...
7294. Міжнародно-правове регулювання праці 75.5 KB
  Міжнародно-правове регулювання праці. План 1.Поняття та розвиток міжнародно-правового регулювання праці. 2. Всесвітні (універсальні) міжнародні стандарти праці. 3. Міжнародна організація праці та її нормотворча діяльність. 4. Європейські...
7295. Эмоции и психические состояния личности 113.5 KB
  Эмоции и психические состояния личности Вопросы для обсуждения: Общее понятий об эмоциях и чувствах. Характеристика основных форм переживаний человека. Классификация эмоций и чувств Понятие и значение психологических защит в адаптации че...