31883

Моделі реалізації об’єктно-орієнтованих систем

Контрольная

Информатика, кибернетика и программирование

У кожного інтерфейсу СОМ два імена. Простої, символьне імя призначене для людей, воно не унікально (допускається, щоб це імя було однаковим у двох інтерфейсів). Інше, складне імя призначене для використання програмами. Програмне імя унікальне, це дозволяє точно ідентифікувати інтерфейс.

Украинкский

2013-09-01

57.5 KB

0 чел.

Міністерство освіти та науки України

КІСТ КНЕУ ім. В. Гетьмана

Самостійна робота № 1

з предмету: "Технологія програмування та створення програмних продуктів ”

на тему: "Моделі реалізації об’єктно-орієнтованих систем"

за ІІ семестр 2010-2011 н.р.

Київ - 2010

Ідентифікація інтерфейсу

У кожного інтерфейсу СОМ два імена. Простої, символьне ім'я призначене для людей, воно не унікально (допускається, щоб це ім'я було однаковим у двох інтерфейсів). Інше, складне ім'я призначене для використання програмами. Програмне ім'я унікальне, це дозволяє точно ідентифікувати інтерфейс.

Прийнято, щоб символьні імена Сомів-інтерфейсів починалися з букви І (від Іnterface). Наприклад, згаданий нами інтерфейс для роботи з файлами повинний називатися Іработа с файлами, а інтерфейс перетворення їхніх форматів – Іпреобразование форматів.

Програмне ім'я будь-якого інтерфейсу утвориться за допомогою глобально унікального ідентифікатора (globally unіque іdentіfіer - GUІ). GUІ інтерфейсу вважається ідентифікатором інтерфейсу (іnterface іdentіfіer - ІІ). GUІ - це 16-байтовая величина (128-бітове число), генеруємо автоматично.

Унікальність у часі досягається за рахунок включення в кожен GUІ мітки часу, покажчика моменту створення. Унікальність у просторі забезпечується цифровими параметрами комп'ютера, що використовувався для генерації GUІ.

Опис інтерфейсу

Для визначення інтерфейсів застосовують спеціальну мову - мова опису інтерфейсів (Іnterface Defіnіtіon Language - ІDL). Наприклад, ІDL-описание інтерфейсу для роботи з файлами 1Работасфайлами має вид:

[ object.

uuid(E7CDODOO-1827-11CF-9946-444553540000) ]

interface IРаботаСФайлами: IUnknown {

import "unknown.idl"

HRESULT ОткрытьФайп ([in] OLECHAR имя [31]);

HRESULT ЗаписатьФайл ([in] OLECHAR имя [31]);

HRESULT ЗакрытьФайл ([in] OLECHAR имя [31]);

}

Реалізація інтерфейсу

СОМ задає стандартний двійковий формат, що повинний реалізувати кожен СОМ-об'єкт і для кожного інтерфейсу. Стандарт гарантує, що будь-який клієнт може викликати операції будь-якого об'єкта, причому незалежно від мов програмування, на яких написаний клієнт і об'єкт.

Обробка клієнтського виклику виконується в наступному порядку:

  •  за допомогою покажчика на віртуальну таблицю витягається покажчик на необхідну операцію інтерфейсу;
  •  покажчик на операцію забезпечує доступ до її реалізації;
  •  виконання коду операції забезпечує необхідну послугу.

Unknown - базовий інтерфейс COM

Інтерфейс lUnknown забезпечує мінімальне "спорядження" кожного об'єкта СОМ. Він містить три операції і надає будь-як об'єкту СОМ дві функціональні можливості:

  •  операція Querylnterface() дозволяє клієнту одержати покажчик на будь-який інтерфейс об'єкта (з іншого покажчика інтерфейсу);
  •  операції AddRef() і Release() забезпечують механізм керування часом життя об'єкта.

Одержання покажчика на інтерфейс за допомогою Querylnterface: 1 - за допомогою

покажчика на інтерфейс А клієнт запитує покажчик на інтерфейс У, викликаючи

Querylnterface (ІІ_B); 2 - об'єкт повертає покажчик на інтерфейс У;

3 - тепер клієнт може викликати операції з інтерфейсу В

Правила фіналізації СОМ-об'єкта дуже прості:

  •  при видачі клієнту покажчика на інтерфейс виконується СЧС+1;
  •  при виклику операції AddRef виконується СЧС+1;
  •  при виклику операції Release виконується СЧС-1;
  •  при СЧС=0 об'єкт знищує себе.
  •  Звичайно, клієнт повинний допомагати гідному харакірі об'єкта-самурая:
  •  при одержанні від іншого клієнта покажчика на інтерфейс СОМ-об'єкта він повинний викликати в цьому об'єкті операцію AddRef;
  •  наприкінці  роботи з об'єктом він зобов'язаний викликати його операцію Release.

Створення СОМ- об'єктів

Створення СОМ-об'єкта базується на використанні функцій бібліотеки СОМ. Бібліотека СОМ:

  •  містить функції, що пропонують базові послуги об'єктам і їх клієнтам;
  •  надає клієнтам можливість запуску серверів СОМ-об'єктів.

Доступ до послуг бібліотеки СОМ виконується за допомогою викликів звичайних функцій. Найчастіше  імена функцій бібліотеки СОМ починаються з префікса "З". Наприклад, у бібліотеці мається функція CoCreateіnstance.

Для створення Сома-об'єкта клієнт викликає функцію бібліотеки СОМ CoCreateіnstance. Як  параметри цієї функції посилаються ідентифікатор класу об'єкта CLSІ і ІІ інтерфейсу, підтримуваного об'єктом. За допомогою CLSІ бібліотека шукає сервер класу (це робить диспетчер керування сервісами SCM - Servіce Control Manager). Пошук виробляється в системному реєстрі (Regіstry), що відображає CLSІ на адресу  коду сервера, що виконується. У системному реєстрі повинні бути зареєстровані класи всіх Сомів-об'єктів.

Створення одиночного Сома-об'єкта: 1 - клієнт викликає CoCreatelnstance

(CLSІ M, ІІ А); 2 - бібліотека СОМ знаходить сервер і запускає його;

3 - бібліотека СОМ повертає покажчик на інтерфейс А;

4 - тепер клієнт може викликати операції Сома-об'єкта

Параметри функції CoCreateіnstance, використовуваної клієнтом, дозволяють також задати тип сервера, якому потрібно запустити (наприклад, "у процесі" чи локальний).

Повторне використання СОМ-об'єктів

Причина - у типовому СОМ-середовищі базові об'єкти й об'єкти-спадкоємці створюються, випускаються й обновляються незалежно. У цих умовах зміни базових об'єктів можуть викликати непередбачені наслідки в об'єктах-спадкоємцях їхньої реалізації. СОМ пропонує інші засоби повторного використання - включення й агрегурувание.

Застосовуються наступні терміни:

  •  внутрішній об'єкт - це базовий об'єкт;
  •  зовнішній об'єкт - це об'єкт, що повторно використовує послуги внутрішнього об'єкта.

Достоїнство включення - простота. Недолік - низька ефективність при довгому ланцюжку "делегують " об'єктів.

Недолік включення усуває агрегирование. Воно дозволяє зовнішньому об'єкту обманювати клієнтів - представляти в якості власні інтерфейси, реалізовані внутрішнім об'єктом.

Повторне використання СОМ-об'єкта за допомогою агрегирования.

Представимо дві практичні задачі:

  •  запит клієнтом у внутрішнього об'єкта (за допомогою операції Querylnterface) покажчика на інтерфейс зовнішнього об'єкта;
  •  зміна клієнтом лічильника посилань внутрішнього об'єкта (за допомогою операції AddRef) і інформування про цьому зовнішнього об'єкта.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

  1.  Як можна ідентифікувати інтерфейс?
  2.  Розглянути опис інтерфейсу?
  3.  Як виконується обробка клієнтського виклику?
  4.  Розписати про базовий інтерфейс СОМ (операції, правила фіналізації).
  5.  Для чого використовуються повторні СОМ – об’єкти?
  6.  Створити в MS Visio СОМ – об’єкт.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26904. Артерии грудной конечности 3.46 KB
  Подмышечная артерия а. Впереди сустава от нее отходит надлопаточная артерия a. suprascapularis позади сустава подмышечная артерия делится на подлопаточную и плечевую. Подлопаточная артерия a.
26905. Грудная аорта. Парные ветви брюшной аорты 1.78 KB
  Отдает: а дорсальная ветвь для разгибателей спины и кожи б спинномозговая ветвь и в вентральная ветвь 2. Каждая отдает а дорсальную ветвь для разгибателей спины и кожи б вентральную ветвь для брюшной стенки в спинномозговую ветвь г мышечную ветвь для вентральных мышц поясницы 2.
26906. Непарные ветви брюшной аорты 3.35 KB
  Чревная артерия a. Делится на 3 ссуда: Селезеночная артерия a. Henaus переходит в левую желудочную Левая желудочная артерия a. Печеночная артерия a.
26907. Внутренняя и наружная подвздошные артерии 4.1 KB
  Внутренняя подвздошная артерия а.: 1 внутренняя срамная артерия а. От неё берут начало: а пупочная артерия а. vesicalis cranialis; б артерия предстательной железы влагалищная а.
26908. Артерии тазовой конечности 5.3 KB
  Наружная подвздошная артерия а.: 1окружная глубокая подвздошная артерия а. 2 маточная артерия а. 3глубокая бедренная артерия а.
26909. Краниальная полая вена. Вены головы 5.32 KB
  Краниальная полая вена. Краниальная полая вена v.путём слияния левой и правой чрёмных вен с левой и правой подмышечными венами. Ярёмная вена на своём пути принимает: пищеводные трахеальные и мышечные ветви.
26910. Каудальная полая вена. Воротная вена 7.65 KB
  Глубокая венозная магистраль- начин.из концевой дуги и из венозной сети копыта 2 плантарными пальцевыми венами- в. Digitalis plantares medialis et lateralis. Они под путовым суставом обр.дистальн.глубокую плантарную дугу. Из дуги берут начало 5 вен: 2 и 3 плантарные плюсневые вены
26911. Вены грудной конечности 3.51 KB
  она из концевой дуги и из венозной сети копыта 2мя пальмарными пальцевыми венами медиальн. 3 общая пальмарная пальцевая вена и 3 пальм.пястная вена формир. Из неё выходит лучевая вена в.
26912. Вены тазовой конечности 2.56 KB
  большеберцовую вену в. Tarsea pertorans они переходят в дорсальную вену стопы в. Saphena medialis она впадает в бедренную вену.