31994

Розробка БД для системи WebФактор

Дипломная

Информатика, кибернетика и программирование

Зміст пояснювальної записки перелік питань що їх потрібно розробити вступ аналіз предметної галузі постановка задачі опис концептуальної моделі опис програмної реалізації опис роботи програми охорона праці висновок список використаних джерел. Зміст Вступ Прогнозування в усьому безлічі економікоматематичних методів завжди займало особливе місце викликало активний інтерес з боку практичних працівників оскільки завдання прогнозування є актуальними для всіх ієрархічних рівнів економіки на будьяких...

Украинкский

2013-09-01

595.5 KB

9 чел.

                  Вищий навчальний заклад

Університет економіки та права «КРОК»

Навчально-науковий Інститут інформаційних та комунікаційних технологій

Кафедра комп’ютерних наук

Напрям підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему :

«Розробка БД для системи WebФактор»

Студент групи КН-08м                                                              Науковий керівник:                                                 

                                                                                                     канд. техн. наук. доцент

                                                                                                                         (науковий ступінь, вчене звання )

Куц Геннадій Олександрович                                         Іларіонов Олег Євгенович

           (прізвище, ім’я, по батькові)                                                                  (прізвище, ім’я, по батькові)

_______________                                                                 _______         ________

(підпис студента)                                                                  (дата)             (Підпис)

      

Попередній захист:

(Висновок: «До захисту в Державній екзаменаційній комісії)

Завідувач кафедри    ______          Кравченко Ю. В.                         ________        

 

                                                    (Підпис )                   (Прізвище, ініціали)                                       (Дата)

Київ 2012


                  Вищий навчальний заклад

Університет економіки та права «КРОК»

Навчально-науковий Інститут інформаційних та комунікаційних технологій

Кафедра комп’ютерних наук

Напрям підготовки          6.050101 «Комп’ютерні науки»

                                                                                                 (номер, назва)

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Зав. кафедри___________________________________

                                                              (Підпис)

«__________»      2012 р.

ЗАВДАННЯ

З БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ

Студентові Куцу Геннадію Олександровичу

                                                  (прізвище, ім’я та по батькові)

1. Тема роботи «Створення БД для системи WebФактор»

Затверджена наказом університету від «____   ____» 2012 р. №______

2. Термін здачі студентом закінченої роботи   21.05.2012 р.

3. Вихідні дані до роботи – проект/рішення Microsoft Visual Studio, Web сайт під назвою WebФактор.      ??????????? – правильно?

4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх потрібно розробити) вступ, аналіз предметної галузі, постановка задачі, опис концептуальної моделі, опис програмної реалізації, опис роботи програми, охорона праці, висновок, список використаних джерел.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових

креслень, плакатів) діаграми, загальна архітектура програми, об’єктна модель.

Дата видачі завдання ________________________________________

Керівник роботи  ____________ канд. техн. наук, доцент Іларіонов О.Є.

                                 (підпис)                                                                        

Завдання прийняв до виконання     _____________ Куц Г.О.

                                                             (підпис студента)

                  

Календарний план

номер

Назва етапів роботи

Термін виконання етапів роботи

Примітка

1

Ознайомлення з темами

10.10.11

виконано

2

Настановча лекція

17.10.11

виконано

3

Вибір теми

24.10.11

виконано

4

Затвердження теми

14.11.11

виконано

5

Вивчення джерел

14.11.11

виконано

6

Розробка плану

28.11.11

виконано

7

Затвердження плану

12.12.11

виконано

8

І розділ

19.12.11

виконано

9

ІІ розділ

23.01.12

виконано

10

Звіт

27.02.12

виконано

11

ІІІ розділ

05.03.12

виконано

12

ІV розділ

09.04.12

виконано

13

Вся робота

16.04.12

виконано

14

Доопрацювання

23.04.12

виконано

15

Попередній захист

30.04.12

виконано

16

Антиплагіат

30.04.12

виконано

17

Підготовка документів

07.05.12

виконано

Студент     ____________________________                 Куц Г.О.

                                          (підпис)                                                                        

Керівник роботи   ______________________                 Гречко В.О.

                                          (підпис)                                                                        

 


РЕФЕРАТ / ABSTRACT

Пояснювальна записка до дипломного проекту: _____ с., ____ рис., 1 додаток, 30 джерел.

Об’єкт розробки – БД для прогнозного графу в системи WebФактор.

Метою роботи є системний аналіз інформаційної та предметної галузі методів ієрархії та графів, створення програмного забезпечення для їх зберігання, а саме прогнозного графу та методу аналізу ієрархії за допомогою Web- технологій, ASP.NET.

Методом розробки вибрано системний аналіз проблемної галузі, середовище об’єктно-орієнтованого проектування – Visual Studio 2008.

Результат розробки – Web-сайт під системою WebФактор.

Microsoft Visual Studio 2008, ASP.NET, SQL-server Exrpress 2005, SQL Server Management Studio Express.

Explanatory note to the degree project: _____ c., ____ Fig. 1, add 30 sources.

Property development - database for predictive graph in system WebFactor.
The aim is a systematic analysis of information and methods of subject area hierarchies and graphs, creating software for storage, namely the forecast graph and hierarchy analysis method using Web-technologies, ASP.NET.
The method of development chosen system analysis problem field environment of object-oriented design - Visual Studio 2008.
The result of the development - Web-site for system WebFactor.
Microsoft Visual Studio 2008, ASP.NET, SQL-server Exrpress 2005, SQL Server Management Studio Express.


Перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів

БД – База Даних.

МАІ – Метод Аналізу Ієрарїій.

МПГ – Метод Прогнозного Графу.

МФ – Мережа Факторів.

МВ – Мереже Варіантів.

ІМ – Інтегрована Модель.

МЗС – Мережа Змінних Станів.

МР – Множина ресурсів.

БЗ – База знань.


Зміст



Вступ

Прогнозування в усьому безлічі економіко-математичних методів завжди займало особливе місце, викликало активний інтерес з боку практичних працівників, оскільки завдання прогнозування є актуальними для всіх ієрархічних рівнів економіки, на будь-яких етапах економічної динаміки. Прогнозування, попереднє планування, дозволяє оцінити конкретну ситуацію в управлінні і дає практиці гнучкий інструмент аналізу поточних ситуацій. Економічне прогнозування в даний час переживає новий етап свого розвитку, зазнаючи істотних змін.

У сучасному розвинутих технологій, приділять досить велику увагу саме прогнозуванню та аналізу, тих чи інших дій. Адже, багато що дає, змога передбачити економічність проекту, його максимальну віддачу після реалізації, та завчасне виявлення всіляких проблем та перешкод під час самої реалізації. Для цього існують два підходи: прогнозування та аналіз, які засновані на різних методах. Під час виконання дипломної роботи буде розглянуто два методи: Метод прогнозного графу та метод аналізу ієрархії. На даний момент ці методи розглянуті не повно та не в тому аспекті, також не існує комплексного підходу для їх об’єднання. Якщо їх застосовувати одночасно, це дасть змогу вирішувати комплексі питання, які потребують аналізу та прогнозування в залежності від їх: факторів, цілей, альтернатив, проблем, варіантів. Комплексні підходи цих методів ще не дослідженні.

Метою є дослідити, змогу комплексно вирішувати проблеми аналізу та прогнозування за допомогою методів МАІ та МПГ. Ієрархічне зберігання даних за допомогою сучасних технологій.

Завдання: вивчити метод прогнозного графу та метод аналізу ієрархії, описати теорію графів та ієрархій, проаналізувати які підходи є най концептуальнішими, дослідити деревовидні та ієрархічні системи, знайти шляхи зберігання та обробки методів аналізу ієрархій та прогнозного графу, знайти метод збереження ієрархії вирішуваного питання за допомогою SQL.

Обєкт дослідження будь який процес або проблема, яка має багато варіантів розвитку та альтернатив.

Предмет дослідження: система WebФактор та змога збереження ієрархічності.

 

 Розділ 1
Загальносистемні питання. Аналіз актуальності розв'язуваної задачі й огляд наявних результатів. Постановка задачі досліджень та проектування

1.1. Огляд і аналіз існуючих методів і засобів вирішення задач дипломного проекту.

Коли постає проблема, яка має багато шляхів вирішення, має альтернативи та фактори. Постає головне питання, що саме вибрати. Проблеми вибору можуть бути такими, як: економічність, швидкість, можливість. Головне зробити правильний вибір, все ускладнює, те що таких виборів не один, з точки зору однієї людини, але не з іншої. МАІ та МПГ дають змогу оцінювати всі аспекти та всі фактори. В них закладені колективні оцінки, які дають змогу знаходити рішення, яке задовольнить усіх обєктів питання. Проблема в оцінюванні в тому щоб, зберігати ієрархію, ця проблема має спільне, з іншою проблемою, реалізації МАІ та МПГ, точніше ієрархія поставленої задачі при зберіганні. В наш час існує багато методів зберігання ієрархії в різних системах баз даних, рішень методу МАІ, створювання ієрархічних дерев(графів) на основі проблем(задач). Розглянемо альтернативні методи, підходи, технології.

Розглянемо метод МАІ.  В основі МАІ лежить декомпозиція і синтез, які використовуються людиною в процесі пізнання, за ​​допомогою яких створюється структура завдання прийняття рішення - ієрархія. У вершині ієрархії в МАІ розташовується основна мета, далі, на рівень нижче - під цілі, і, нарешті, на самому нижньому рівні - альтернативи, серед яких проводиться вибір або ранжування. Для процесу парного зважування експертом елементів ієрархії в МАІ використовується інтуїтивно обґрунтована якісна шкала.[1]

Перерахуємо приклади завдань  для яких можливе застосування МАІ:

1) вибір керівником фірми майбутнього ділового партнера;

2) раціональний розподіл доходів підприємства за галузями;

3) відбір кращих претендентів на робочі місця фірми;

4) оцінка роботи персоналу фірми;

5) вибір програмного забезпечення для потреб фірми;

6) оцінка культурних цінностей (картин, скульптур і т.д.);

7) вибір найкращої стратегії;

8) вибір найкращої конструкції (варіанти) технічного вироби;

9) купівля квартири, дачі, ділянки, автомобіля;

10) вибір майбутнього навчального закладу для дитини;

11) вибір майбутнього робочого місця.

Як альтернатива на сьогодні є програма “Mpriority 1.0”[1], яка реалізує цей метод. Діалогова система “Mpriority1.0”[1] (My Priority) призначена для підтримки прийняття рішень в різних сферах людської діяльності. "MPRIORITY 1.0"[1] допомагає керівникам фірм, підрозділів, лабораторій, всім, хто бажає або змушений за родом своєї діяльності приймати обґрунтовані раціональні рішення. Програмна система базується на зарекомендував себе на практиці методу аналізу ієрархій (МАІ). Основне призначення методу - рішення слабо структурованих задач прийняття рішень.   Використання присутнім у програмній системі механізму шаблонів (шаблон - готова ієрархія для однієї з задач прийняття рішень), дозволяє користувачеві адаптувати програмну систему під область своєї діяльності.

Інша програма цього ж методу (МАІ) “Аналіз ієрархій 1.1”. Дана система реалізована на основі методу аналізу ієрархій (МАІ), запропонованого американським вченим Т. Сааті. МАІ дозволяє приймати рішення в умовах багатокритеріальності, при цьому дослідження навіть дуже складних проблем зводиться до послідовності попарних порівнянь певних чинників. Система дозволяє побудувати ієрархію для вирішення проблеми, провести необхідні порівняння і розрахунки, зберігати у файлі і завантажувати з файлу побудовані ієрархії. Програма поширюється вільно для освітніх та некомерційних цілей.[2]

Розглянемо проблему зберігання ієрархічних даних, як альтернативу. Її було реалізовано в об'єктно-реляційній системі управління базами даних компанії “Oracle”. Проблема в тому, що дані, що мають ієрархічну структуру, дуже погано представляються в реляційній моделі. У стандарті SQL-92 немає засобів для їх обробки. Зате такі засоби з'явилися в стандарті SQL-1999. Правда до того часу в Oracle вже був власний оператор CONNECT BY. Незважаючи на це, в SQL-1999 синтаксис рекурсивних запитів зовсім не схожий на синтаксис CONNECT BY в Oracle і використовує ключове слово WITH. Реалізація ж рекурсивних запитів в інших СУБД кілька запізнилася, так в MS SQL Server вона з'явилася лише у версії 2008. Так само як і в синтаксисі, є відмінності і в термінології. В Oracle зазвичай обговорювані запити називаються “ієрархічні”, у всіх інших “рекурсивні”. Суть від цього не міняється.[3]

Розробники СУБД MS SQL пропонують у своїй новій версії MS SQL 2012 для реалізації деревовидної ієрархії новий тип зберігання даних hierarchyid. Тип hierarchyid - це системний тип бази даних, розмір якого може змінюватися в залежності від структури дерева (його глибини) і середнього числа нащадків вузлів. В MSDN наводяться наступні розрахунки: для дерева з ієрархією в 6 рівнів для 100 000 чоловік hierarchyid займе 38 біт, які БД округлити до 40 біт або 5 байт. Максимальний же розмір, який може займати hierarchyid дорівнює 892 байта.[4]

Граф в SQL, як структура даних та альтернатива. Термінологія теорії графів добре зрозуміла сама по собі.[5] Важливість графів обумовлена ​​тим, що вони є загальним способом представлення різних типів даних і зв'язків між ними. Нижче наводиться короткий огляд термінів. Граф - це структура даних, що складається з вузлів, з'єднаних ребрами. Ребра можуть бути спрямованими (допускати переміщення по ним тільки в одному напрямку) і ненаправленої (допускати переміщення в обох напрямках). Кількість вхідних у вузол ребер називається його полуступіню входу (indegiee), кількість виходять ребер називається його полуступіню виходу (outdegree). Безліч ребер, що дозволяють переміститися від одного вузла до іншого, називається шляхом. Цикл - це шлях, що повертається до вузла, від якого він почався, не перетинаючись сам з собою (нагадує букву О, але не цифру 8). Рекурсивно структурованими зв'язками між даними є або дерева (ієрархії), або узагальнені спрямовані графи.

Теорія прогнозного графу. Прогнозування та методи. Кібернетичний підхід. Будь-яке явище реального життя можна відобразити поняттям "система". Поняття система з'явилося в науці з тих пір, як людина навчилася осмислювати і досліджувати процеси, явища, предмети в їх взаємозв'язку і взаємозалежності.[6]

Визначити поняття системи складно, тому йдуть шляхом визначення ознак системи. Передбачається, що якщо ознаки системи присутні, то можна умовно говорити про систему.

Розглянемо п'ять основних ознак системи.

Ознака елементності - система складається з елементів (або підсистем), які взаємодіють один з одним.[7]

Ознака структурності - система має внутрішню структуру, тобто в систему входять елементи або їх властивості, пов'язані між собою. Сила цих внутрішніх зв'язків повинна бути свідомо більше, ніж сила зовнішніх зв'язків цих же елементів з іншими елементами, що не входять в дану систему.

Потужність, що розвивається силою внутрішньої взаємодії, породжує інтегративні властивості системи, що дозволяє відрізняти систему від простої суми елементів і виділяти її з навколишнього середовища у вигляді єдиного, цілісного утворення.[8]

Ознака ієрархічності - елементи системи пов'язані відносинами підпорядкування (іноді кажуть, що елементи системи упорядковані). Ступінь впорядкування елементів в системі може бути охарактеризована чисельно.[8]

Ознака системної якості (ефект системності) - система в цілому може мати такі якості (властивостями), якими не володіють окремі елементи.[8]

Ознака мети - система в цілому і всі її елементи підпорядковані цілям розвитку (функціонування).[7]

Цілі можуть бути суперечливими (глобальні та локальні цілі, узгоджений оптимум). Якщо зазначений термін досягнення мети і дані кількісні характеристики бажаного кінцевого результату, то мета стає завданням. У загальному випадку мета, як правило, досягається в результаті вирішення ряду завдань.

Всі ознаки рівнозначні, але в залежності від цілей прогнозування дослідник вправі робити відповідні акценти. Елементи системи мають зв'язок із зовнішнім середовищем.

Таким чином, система - це цілісне впорядковане безліч стабільно взаємопов'язаних і стійко взаємодіючих в просторі і в часі елементів, що формують її деякі інтегративні властивості і функціонують спільно для досягнення певної мети (вирішення задачі), що стоїть перед даною системою. Кібернетичний підхід - це методологія, відповідно до якої об'єкти дослідження (технічні, технологічні, економічні, соціальні, організаційні, біологічні і т.д.) розглядаються з точки зору ефективного і цілеспрямованого управління на основі обробки інформації у своєму розпорядженні.

Також існують динамічний, структурний, функціональний, еволюційний, економічний, інформаційний, оптимізаційний і ситуаційний підходи.

Кібернетична схема процесу прогнозування.  Кібернетичне уявлення систем відображає аспект управління об'єктом, і з цієї точки зору при прогнозуванні систему можна представити у вигляді "чорного ящика", нехтуючи при цьому внутрішньою структурою і зв'язками з зовнішнім середовищем.

Прогнозування системи (або її показників) буде реалізовуватися на основі вивчення входів і виходів системи, Розглянемо найбільш поширені способи представлення систем в залежності від способів перетворення входів.

1) Кожному входу U відповідає один і єдиний вихід V. Схема представлена ​​на рис. В (Додатку Б): 

маємо залежність

де U - вхід системи (або екзогенна змінна);

V - вихід системи (або ендогенна змінна);

F - Закон впливу змінної на змінну (функція).

2) Кожному входу відповідає один і єдиний вихід за умови, що відома функція стану системи

Схема представлена ​​на рис. В (Додатку Б): 

маємо залежність

де – Z стан системи.

Передпрогнозний аналіз даних. Прогнозування економічних показників грунтується на деякій сумі професійних знань про об'єкт дослідження. У завдання предпрогнозная аналізу входить вирішення таких основних питань:

  1.  Визначення набору змінних, що описують процес функціонування досліджуваних об'єктів;
  2.  Аналіз структурних зв'язків між окремими змінними;
  3.  Встановлення переліку допустимих операцій над змінними і зв'язками, тобто, іншими словами, вибір раціонального типу економіко-статистичної моделі.[9]

Питання вибору прогнозованих результативних ознак (економічних показників) вирішується відносно просто. Вони часто задані самим формулюванням мети дослідження.

Вибір незалежних змінних (ознак-факторів) являє собою процес послідовного уточнення первинних припущень про прогнозовані показники. У цьому процесі можна виділити наступні етапи:

  1.  Формування первинної гіпотези про набір незалежних змінних;
  2.  Експертна оцінка сформованого набору;
  3.  Аналіз структурних зв'язків;
  4.  Відбір суттєвих даних для прогнозу змінних.

В основі формування первинної гіпотези про набір змінних лежить загальна схема функціонування досліджуваного об'єкта. На перелік змінних, що включаються в первинний набір, накладають відбиток призначення моделі прогнозування, тип дослідження і т. п.[10]

Зокрема, в моделі прогнозування бажано включати змінні, відомі до початку періоду прогнозування або легко піддаються оцінці.

Класифікація методів прогнозування. Прогнози можуть бути класифіковані наступним чином:

  1.  За видом об'єкта;
  2.  За масштабом об'єкта;
  3.  За витратами ресурсів;
  4.  За часом;
  5.  За кількістью факторів;
  6.  За застосовуваними методами;
  7.  Інші.

1.2. Обґрунтування мети рішення поставленої проблеми і критеріїв ефективності

В дипломній роботі, як засіб вирішення задач, які обговорювалися вище, випростовується система WebФактор, як комплексний підхід, з використанням методу аналізу ієрархій та прогнозного графу. Особлива увага приділяється створенню БД для прогнозного графу двома реалізаціями.  

МПГ та МАІ у комплексному підході. Побудова інтегрованої моделі.

Різні комбінації МПГ і МАІ дозволяють вирішувати задачі визначення пріоритетів, потреб та наслідків, а також вибору, планування, прогнозування, аналізу ситуацій та оптимального розподілу ресурсів.

Будемо будувати інтегровану модель, що об'єднує і узагальнюючу моделі, що використовуються в МПГ і МАІ (вважаємо їх вихідними), а також задовольняє наступним вимогам:

  1.  підтримувати використання алгоритмів для вирішення всіх задач, характерних для вихідних моделей;
  2.  забезпечувати взаємопроникнення та взаємодія вихідних моделей.

В основу побудови інтегрованої моделі покладено принцип комплексування підмоделей, які є складовими частинами вихідних моделей або їх модифікаціями. У відомих методах такий підхід використаний для побудови морфологічних ящиків методів: "подвійного дерева", селективного, методу ЦППО. Аналітичний апарат інтеграції становить метод аналізу взаємопов'язаних областей рішень. Завдання МАІ і МПГ тісно пов'язані з елементами графових структур цих методів. Аналіз рольових функцій вузлів цих структур наведено в [Додатку А]. В МАІ і МПГ завдання розподілу ресурсів може бути поставлена ​​і вирішена на підставі відносних ваг, хоча самостійним типом об'єкт "ресурс" не виділяється. Таким чином "ресурс" сумісний з компонентами МПГ, а "безліч ресурсів" може бути включено в інтегровану модель. Інші типи об'єктів виконують дві основні функції: представляють стану або дії (можливі або бажані) та критерії їх оцінки (прості і комплексні). Зіставимо їм два типи вузлів в ІМ: "варіанти" і "фактори". Найбільш складною графовой структурою, яка містить вузли обох типів є мережа ("мережа подій" (МПГ) і "мережа факторів" (МАІ)). Це обґрунтовує включення до складу ІМ "мережі варіантів" і "мережі факторів". "Змінні стану" також можуть утворювати складні ієрархічні структури. Останньою складовою інтегрованої моделі є "мережа змінних станів".[11]

Властивості ІМ. Вивчення невизначених рішень та їх наслідків є необхідним для процедур експертного оцінювання, а також при обліку дій стихійних суб'єктів прийняття рішень. Можливі реакції стихійного суб'єкта визначаються компенсаторними тенденціями і частотними характеристиками. Раціональні суб'єкти прийняття рішень свідомо переслідують свої цілі (хоча не завжди вибирають оптимальний маршрут їх досягнення).[11]

Зауважимо, що МВ і МФ володіють багаторівневими ієрархічними структурами, строгість яких порушується лише властивістю ієрархічної гнучкості. Взаємодія МВ та МФ забезпечується застосовністю кожної з них для досліджень в міжрівневому просторі (на зв’язках) іншої структури.[11]

При цьому можливі такі основні інтерпретації взаємодії МВ та МФ:

  1.  МФ між рівнями МВ, пов'язаними логічним "АБО", використовується для цензурування і ранжирування альтернатив вибору;
  2.  МФ між рівнями МВ, пов'язаними логічним "І", використовується для оцінки вкладів параметрів складових в параметри цілого;
  3.  МВ між рівнями МФ або "факторами" останнього рівня і "варіантами" використовується для визначення значень параметрів з метою їх подальшого порівняння або оцінювання.

Об'єкти типу "варіант" більш високого рівня об'єднують в собі все безліч постановок проблем "мети" і виступають для МФ в ролі "завдання". Об'єкти типу "варіант" наступного рівня виступають в ролі об'єктів оцінки (в МАІ - "альтернатив"). З іншого боку, "фактор" більш високого рівня (або "мета") можуть виступати в якості параметра "фактора" більш низького рівня або "варіанту", генеруючи нову МВ для його оцінки.

Зазначимо, що включення однієї з моделей між рівнями іншого локально, тобто результати досліджень з внутрішньої моделі безпосередньо доступні і інтерпретуються лише в безпосередньо включає її.

Інтегрована модель складається з комплексу МВ та МФ, пов'язаних зазначеним вище чином, а також МЗС і МР в ролі допоміжних структур.

Взаємопроникнення і взаємодоповнення вихідних моделей забезпечується часткової уніфікацією Графова властивостей і модифікаціями обчислювальних процедур. Традиційні в МПГ підходи з використанням розчленованих експертних груп поширені на МАІ, творці якої воліли принцип експертного консенсусу. Забезпечуючи глибоку кількісну обробку інформації алгоритми МПГ доповнені засобами інтерпретації та аналізу якісних оцінок на основі мультиплікативних парних порівнянь, характерних для МАІ. Якщо в МПГ традиційно обмежувалися оцінкою і прогнозуванням вартості, часу та пріоритетності (ймовірності), то в ІМ стає можливою робота з будь-якими видами числових і не числових параметрів. Для ІМ і вихідних моделей запропоновані підходи до використання експертної інформації у формі випадкових величин, які дозволяють ряд труднощів інтерпретації даних перенести на стадію машинної обробки інформації. Вирішено деякі інші проблеми, що забезпечують математичні методи обробки ІМ як цілого. Створена інформаційна база даних для реалізації ІМ, організації та зберігання експертних оцінок та іншої інформації.[11]

ІМ підтримує основні обчислювальні процедури:

  •  Уявлення, інтерпретація і обробка експертних оцінок параметрів об'єктів;
  •  Оцінка та прогноз параметрів складних об'єктів;
  •  Метрізоване ранжування безлічі об'єктів по не яким критерієм з використанням кількісних і якісних оцінок;
  •  Потокові процедури на графових структурах для отримання результуючих ранжування;
  •  Оптимізаційні процедури для формування вербальних шкал, отримання оптимальних за Парето ранжування та розподілу ресурсів;
  •  Евристичні алгоритми для аналізу за схемою "ефективність - вартість" та вирішення інших багатоцільових практичних задач.

На структурах ІМ вирішуються основні завдання організації та управління: вибір, прогноз, бінарний аналіз за схемою "ефективність-вартість", стратегічне і тактичне планування, розподіл ресурсів із застосуванням набору оптимізаційних та евристичних алгоритмів і т.д. Цей перелік охоплює весь комплекс завдань, які можуть бути дозволені з використанням МПГ і МАІ.

З деякою часткою умовності можна висловити змістовну частину графіків-інформаційних моделей інших методів в термінах ІМ. Більш того, моделі Перт, Герта, патерни, методу вирішальних матриць і ряду інших допускають інтерпретацію у вигляді взаємодоповнення і дублювання окремих випадків МВ та МФ. Наприклад, "дерево цілей" ПАТЕРН повністю заміниме МФ (навіть ієрархією) для визначення пріоритетів (коефіцієнтів відносної важливості) компонент програми, а його нижня частина замінима на МВ для розрахунку коефіцієнтів "стан-термін" і взаємної корисності. Узагальнена оцінка цілей нижнього рівня дається за допомогою інтеграції інформації в МФ і МВ.

1.3. Постановка задачі. Технічне завдання на розробку

Метою дипломного проекту э реалізація, зберігання БД, створення та відтворення за допомогою Технологій Web, методу Прогнозного графу на операційній системі Windows за допомогою SQL-server та MS Vusial Studio ASP.NET. Будуть реалізовані такі функції:

  1.  Функціонування та відображення меню. Переключення між пунктами меню.
  2.  Читання з бази даниз, конфігурацій.
  3.  Створення нових таблиць, полів. Відображення гравця таблиць.
  4.  Створення нових задач за допомогою Web-інтерфейсу.
  5.  Створення проблем за допомогою Web-інтерфейсу.
  6.  Створення варіантів, альтернатив за допомогою Web-інтерфейсу.
  7.  Ієрархічне виведення задач за допомогою Web-інтерфейсу.
  8.  Збереження данних
  9.  Захист даних на всіх рівнях безпеки.
  10.  Відсортовування даних.
  11.  Вибірка даних.
  12.  Пошук даних.
  13.  Редагування даних ( видалення, виправлення).
  14.  Оцінювання проблем,альтернатив, варіантів.


Розділ 2
Проектні і технічні рішення та документація

2.1. Інформаційне забезпечення проектованої системи

Виходячи з поставленого завдання та проаналізувавши можливі варіанти розробки Web інтерфейсу для методу прогнозного графу, створення БД під системою WebФактор, мною було використане наступне інформаційне та програмне забезпечення:

  1.  MS Visual Studio 2008 - інтегроване середовище розробки програмного забезпечення.
  2.  ASP.NET - технологія створення веб-додатків і веб-сервісів від компанії Майкрософт. Вона є складовою частиною платформи Microsoft. NET
  3.  SQL server 2005 - Система управління реляційними базами даних (СКБД) .

Для зображення діаграм прецедентів, послідовності та діаграми класів було використано мову графічного опису для об'єктного моделювання в сфері розробки програмного забезпечення - UML.

UML - моделювання – досить важливий етап в проектуванні програми, що зображає сучасні тенденції в тій предметній галузі, яка досліджується в даному курсовому проекті, а саме в сфері IT- технологій, що з ним пов’язаний.

Діаграма в UML - це графічне представлення набору елементів, що замальовується найчастіше у вигляді зв'язаного графа з вершинами і ребрами. Діаграми малюють для візуалізації. Основна мета діаграм - візуалізація системи, що розробляється, з різних точок зору. Діаграма - в найзагальнішому сенсі деякий зріз системи. Зазвичай, за винятком найпростіших моделей, діаграми дають згорнуте представлення елементів, з яких складається система, що розробляється.

Використання UML не обмежується моделюванням програмного забезпечення. Його також використовують для моделювання бізнес-процесів, системного проектування і відображення організаційних структур. 

UML дозволяє також розробникам програмного забезпечення досягти угоди в графічних позначення для представлення загальних понять (таких як клас, компонент, узагальнення (generalization), об'єднання (aggregation) і поведінка) і більше сконцентруватися на проектуванні та архітектурі.

2.1.1. Структура і схеми інформаційних об’єктів і ресурсів

Під час розв’язання поставлених задачі було розроблено базові діаграми мови UML. Поведінка системи описується за допомогою функціональної моделі, яка відображає системні прецеденти, системне оточення (діючі особи або актори) і зв’язки між прецедентами й акторами (діаграми прецедентів). Основна задача моделі прецедентів – бути єдиним засобом, що дає можливість замовнику, кінцевому користувачеві й розробнику разом обговорювати функціональність і поведінку системи [15-18].

Розробка моделі прецедентів розпочинається на стадії задумки з вибору акторів і визначення загальних принципів функціонування системи. Потім на етапі опрацювання модель доповнюється детальною інформацією до існуючих прецедентів, а в разі потреби додаються нові [19].

Рис. 2.1. Діаграма прецедентів

2.1.2. Схеми інформаційних потоків

Діаграма Прецедентів візуально зображає різноманітні сценарії взаємодії між акторами (користувачами) і прецедентами (випадками використання); описує функціональні аспекти системи (бізнес логіку).

 Діаграми Прецедентів відіграють важливу роль не тільки у комунікації між збирачами вимог до проекту і потенційними користувачами. Діаграми Прецедентів дописані бізнес логікою і детальними специфікаціями прецедентів, як джерельна інформація, успішно використовують учасники розробки проекту на всіх його фазах (зародження, дизайн, програмування, тестування, документування..). Добре продумані і завершені специфікації прецедентів легко перевтілюються у Тестові Випадки..

Елементи Діаграми Прецедентів:

  •  Актор - користувач;
  •  Прецедент – випадок використання, дія. Овал;
  •  Граничні межі системи охоплюють усі випадки використання у системі.

Діаграма послідовностей дозволяє побачити, описати дії,  що з’является під час виконання прецеденту. Діаграма містить ось часу, що спрямована зверху вниз; всіх виконавців; повідомлення або запити між виконавцями; посилання на інші прецеденти. Нижче приведена діаграма послідовностей для прецеденту «Web-інтерфейс та БД» (див рис. 2.2).

Рис. 2.2. Діаграма послідовностей для прецеденту «Запуск БД»


2.1.3. Схема Бази Даних (Діаграми)

Схема системи бази даних (від англ. Database scheme) - її структура, описана на формальному мові, підтримуваному системою управління базами даних (СКБД). В реляційних базах даних схема визначає таблиці, поля в кожній таблиці, а також відносини між полями і таблицями.[12]

Схеми в загальному випадку зберігаються в словнику даних. Хоча схема визначена на мові бази даних у вигляді тексту, термін часто використовується для позначення графічного представлення структури бази даних. [1]

Основними об'єктами схеми є таблиці і зв'язку.

Рис. 2.3. Схема БД Прогнозного графу(Перший варіант)

Рис. 2.4. Схема БД Прогнозного графу(Другий варіант)

2.1.4. Опис Бази Даних

БД поділяється на два способи реалізації. Обидва способи дають змогу зберігати дані ієрархічно. Відмінність тільки в тому, що таблиця “Status”, яка містить статус проблеми, наприклад: альтернатива, проблема, вихідна проблема, варіант. У другому варіанті розбита на різні таблиці, які притаманні прогнозному графу. БД для WebФактор розроблена таким чином щоб МАІ та МПГ працювали ієрархічно та разом.

Таблиці були зроблені за допомогою SQL-запитів до БД.

Таблиця Задачі” – в ній зберігаються задачі, які формуються перед прогнозним графом. Запит SQL мовою:

CREATE TABLE [dbo].[Z](

[Z_id] [int] IDENTITY(1,1) NOT NULL,

[Z_name] [nvarchar](50) COLLATE Cyrillic_General_CI_AS NULL,

CONSTRAINT [PK_Z] PRIMARY KEY CLUSTERED

(

[Z_id] ASC

)WITH (PAD_INDEX  = OFF, IGNORE_DUP_KEY = OFF) ON [PRIMARY]

) ON [PRIMARY]

Запит 2.1.

Цим кодом створюється таблиця в якій є такі поля: авто інкремент, ідентифікатор, назва задачі.

Після цього створюється таблиця “Node”, вона зберігає всі задачі, проблеми, варіанти, вихідні проблеми, також має авто інкремент. Поля: коротка назва, звичайна назва, повна назва, зв’язок з таблицею задач полем Node.JobNo” до поля Job.JobNoв таблиці вершин. SQL-запит:

CREATE TABLE [dbo].[Node](

[Node] [int] IDENTITY(1,1) NOT NULL,

[NodeShortName] [nchar](20) COLLATE Cyrillic_General_CI_AS NULL,

[NodeName] [nchar](40) COLLATE Cyrillic_General_CI_AS NULL,

[NodeFullName] [nvarchar](max) COLLATE Cyrillic_General_CI_AS NULL,

[JobNo] [int] NULL,

[Type] [int] NULL,

PRIMARY KEY CLUSTERED 

(

[Node] ASC

)WITH (PAD_INDEX  = OFF, IGNORE_DUP_KEY = OFF) ON [PRIMARY]

) ON [PRIMARY]

Запит 2.2.

Потім переходимо до таблиці “Double” – зберігає зв’язки між проблемами та варіантами(вершинами). Поля: ідентифікатор, зв’язок поля “Node” таблиці “double” з полем “Node” таблиці Node.  SQL-запит:

CREATE TABLE [dbo].[DOUBLE](

[DOUBLE_id] [int] NOT NULL,

[Node] [int] NULL,

[Node1] [int] NULL,

PRIMARY KEY CLUSTERED 

(

[DOUBLE_id] ASC

)WITH (PAD_INDEX  = OFF, IGNORE_DUP_KEY = OFF) ON [PRIMARY]

) ON [PRIMARY]

Запит 2.3.

Таблиця “Status” – містить статус задачі: варіант, проблема, вихідна проблема. Поля: тип, статус. SQL-запит:

CREATE TABLE [dbo].[Status](

[Type] [int] NOT NULL,

[Status] [nvarchar](50) COLLATE Cyrillic_General_CI_AS NULL,

 CONSTRAINT [PK_Status] PRIMARY KEY CLUSTERED 

(

[Type] ASC

)WITH (PAD_INDEX  = OFF, IGNORE_DUP_KEY = OFF) ON [PRIMARY]

) ON [PRIMARY]

Запит 2.4.

Таблиця “ExpertMarks” – зберігає оцінки які виставляються вершинам експертами: проблемам, варіантами експертами. Поля: ідентифікатор, вершина(проблема), ідентифікатор експерта, мінімальна та максимальна оцінка, компетентність.

CREATE TABLE [dbo].[ExpertNarks](

[IdExpertMark] [int] IDENTITY(1,1) NOT NULL,

[Node] [int] NULL,

[KodExptert] [int] NULL,

[MinMark] [int] NULL,

[MaxMark] [int] NULL,

[VidMark] [nchar](10) COLLATE Cyrillic_General_CI_AS NULL,

 CONSTRAINT [PK__ExpertNarks__09DE7BCC] PRIMARY KEY CLUSTERED 

(

Запит 2.5.

Таблиця “Expert” – зберігає дані про експертів їх ідентифікатори, паролі та логіни.

CREATE TABLE [dbo].[Expert](

[KodExptert] [int] IDENTITY(1,1) NOT NULL,

[Login] [nvarchar](10) COLLATE Cyrillic_General_CI_AS NULL,

[Password] [nvarchar](30) COLLATE Cyrillic_General_CI_AS NULL,

[Level] [int] NULL,

PRIMARY KEY CLUSTERED 

(

[KodExptert] ASC

)WITH (PAD_INDEX  = OFF, IGNORE_DUP_KEY = OFF) ON [PRIMARY]

) ON [PRIMARY]

Запит 2.6.

2.2. Моделі інформаційних баз.

Ядром будь-якої бази даних є модель даних. Модель даних
являє собою безліч структур даних, обмежень цілісності і
операцій маніпулювання даними. За допомогою моделі даних можуть бути
представлені об'єкти предметної області та взаємозв'язку між ними.

Модель даних - сукупність структур даних та операцій їх обробки.

За способом встановлення зв'язків між даними СУБД ґрунтується на
використанні трьох основних видів моделі: ієрархічної, мережевої або
реляційної; на комбінації цих моделей або на деякій їх підмножині.

Однак відмінності між цими моделями поступово стираються, що
зумовлено насамперед інтенсивними роботами в області баз знань (БЗ) і
об'єктно-орієнтованої інфотехнологій, про яку йтиме мова нижче.
      Кожна із зазначених моделей має характеристики, що роблять її
найбільш зручною для конкретних додатків. Одне з основних відмінностей цих
моделей полягає в тому, що для ієрархічних та мережевих СУБД їх структура
часто не може бути змінена після введення даних, тоді як для реляційних
СУБД структура може змінюватися в будь-який час. З іншого боку, для
великих БД, структура яких залишається тривалий час незмінною, і
постійно працюють з ними програм з інтенсивними потоками запитів на
БД-обслуговування саме ієрархічні і мережні СУБД можуть виявитися
найбільш ефективними рішеннями, бо вони можуть забезпечувати більш швидкийдоступ до інформації БД, ніж реляційні СУБД.

2.2.1. Ієрархічна модель даних

  Ієрархічна структура представляє сукупність елементів, пов'язаних
між собою за певними правилами. Об'єкти, пов'язані ієрархічними
відносинами, утворюють орієнтований граф (перевернуте дерево).

До основних понять ієрархічної структури відносяться: рівень, елемент (вузол),зв'язок.

Вузол - це сукупність атрибутів даних, що описують деякий
об'єкт. На схемі ієрархічного дерева вузли представляються вершинами графа.
Кожен вузол на більш низькому рівні пов'язаний тільки з одним вузлом, що знаходиться на більш високому рівні.

Ієрархічне дерево має тільки одну вершину (Корінь дерева), не підпорядковану ніякий інший вершині і знаходиться на
самому верхньому (першому) рівні. Залежні (підлеглі) вузли знаходяться на
другому, третьому і т.д. рівнях. Кількість дерев у базі даних
визначається числом кореневих записів. 

До кожного запису бази даних існує тільки один (ієрархічний)
шлях від кореневої запису. 

Кожному вузлу структури відповідає один сегмент, який представляє
собою пойменований лінійний кортеж полів даних. Кожному сегменту (крім
S1-кореневого) відповідає один вхідний і кілька вихідних сегментів.
Кожен сегмент структури лежить на єдиному ієрархічному шляху,
починається від кореневого сегмента.

Слід зазначити, що в даний час не розробляються СУБД,
підтримують на концептуальному рівні тільки ієрархічні моделі.Як
правило, використовують ієрархічний підхід системи, допускають зв'язування
деревовидних структур між собою та / або встановлення зв'язків всередині них. Це призводить до мережевих даталогіческіе моделям СУБД.

До основних недоліків ієрархічних моделей слід віднести:
неефективність реалізації відносин типу N: N, повільний доступ до сегментів
даних нижніх рівнів ієрархії, чітка орієнтація на певні типи
запитів та ін У зв'язку з цими недоліками раніше створені ієрархічні
СУБД піддаються істотним модифікаціям, що дозволяє підтримувати більш
складні типи структур і, в першу чергу, мережеві та їх модифікації.

2.2.2. Мережева модель даних

 У мережній структурі при тих же основних поняттях (рівень, вузол,
зв'язок) кожен елемент може бути пов'язаний з будь-яким іншим елементом.
      Мережева модель СУБД багато в чому подібна до ієрархічної: якщо в
ієрархічної моделі для кожного сегмента запису допускається тільки один
вхідний сегмент при N вихідних, то в мережевий моделі для сегментів
допускається кілька вхідних сегментів поряд з можливістю наявності
сегментів без входів з точки зору ієрархічної структури.
      Графічне зображення структури зв'язків сегментів такого типу моделей
являє собою мережу. Сегменти даних в мережевих БД можуть мати
множинні зв'язку з сегментами старшого рівня. При цьому напрям і
характер зв'язку в мережевих БД не є настільки очевидними, як у випадку
ієрархічних БД. Тому імена і напрямок зв'язків повинні
ідентифікуватися при описі БД.

Таким чином, під мережевий СУБД розуміється система, що підтримує
мережеву організацію: будь-який запис, звана записом старшого рівня,
може містити дані, які відносяться до набору інших записів,
званих записами підлеглого рівня. Можливо звернення до всіх записів
в наборі, починаючи із запису старшого рівня. Звернення до набору записів
реалізується за вказівниками. В рамках мережевих СУБД легко реалізуються і ієрархічні даталогіческіе
моделі. Мережеві СУБД підтримують складні співвідношення між типами даних,що робить їх придатними у багатьох різних додатках. Однак користувачі
таких СУБД обмежені зв'язками, визначеними для них розробниками БД-
додатків. Більше того, подібно ієрархічним мережеві СУБД припускають розробку БД додатків досвідченими програмістами і системними аналітиками. Серед недоліків мережевих СУБД слід особливо виділити проблему
забезпечення збереження інформації в БД, рішенням якої приділяється
підвищену увагу при проектуванні мережевих БД.

2.2.3. Реляційна модель даних


  Поняття реляційний (англ. relation - відношення) пов'язане з розробками
відомого американського фахівця в області систем баз даних,
співробітника фірми IBM д-ра Е. Кодда (Codd EF, A Relational
Model of Data for Large Shared Data Banks. CACM 13: 6, June 1970), яким
вперше був застосований термін "реляційна модель даних".

Протягом довгого часу реляційний підхід розглядався як
зручний формальний апарат аналізу баз даних, що не має практичних
перспектив, тому що його реалізація вимагала дуже великих машинних
ресурсів. Тільки з появою персональних ЕОМ реляційні та близькі до них
системи стали поширюватися, практично не залишивши місця іншим
моделям.
      Ці моделі характеризуються простотою структури даних, зручним для
користувача табличним поданням і можливістю використання
формального апарату алгебри відносин і реляційного обчислення для
обробки даних.

 Реляційна модель орієнтована на організацію даних у вигляді
двовимірних таблиць. Кожна реляційна таблиця являє собою двовимірний
масив і має наступні властивості:

Кожен елемент таблиці - один елемент даних; повторювані групи відсутні;

       - Всі стовпці в таблиці однорідні, тобто всі елементи в стовпці мають
         однаковий тип (числовий, символьний і т.д.) і довжину;

       - Кожен стовпець має унікальне ім'я;

Однакові рядки в таблиці відсутні;

Порядок проходження рядків і стовпців може бути довільним.
         Таблиця такого роду називається відношенням.

      База даних, побудована за допомогою відносин, називається реляційної базою даних. Відносини представлені у вигляді таблиць, рядки яких відповідають кортежам або записів, а стовпці - атрибутам відносин, доменам, полям. Поле, кожне значення якого однозначно визначає відповідну
запис, називається простим ключем (ключовим полем). Якщо записи однозначно визначаються значеннями декількох полів, то така таблиця бази даних має складовою ключ.

Щоб зв'язати дві реляційні таблиці, необхідно ключ першої таблиці
ввести до складу ключа другої таблиці (можливо збіг ключів); в
Інакше потрібно ввести в структуру першої таблиці зовнішній ключ -
ключ другої таблиці.

Запропонувавши реляційну модель даних, Е.Ф.Кодд створив і інструмент для зручної роботи з відносинами - реляційну алгебру. Кожна операція цій
алгебри використовує одну або декілька таблиць (відносин) як її
операндів і продукує в результаті нову таблицю, тобто дозволяє
"Розрізати" або "склеювати" таблиці.

2.3. Програмне забезпечення

2.3.1. Опис структури програми

Рис. 2.5. Діаграма класів.

Даний проект має такі класи(див. рис.2.5):

  •  A
  •  Site
  •  WebForm1
  •  WebForm2
  •  WebForm3
  •  WebForm4
  •  WebForm5
  •  WebForm6
  •  WebForm7
  •  WebForm9

Site – головний клас проекту, тем сконструйована за допомогою конструктора сторінка “.aspx”, яка відповідає за стиль проекту. Інші сторінки посилаються на неї, копіюють стилі та задані “AspContentHolders”.

WebForm1 – містить такі поля: DetailsView1, GriedView1, SqlDataSource. Та містить метод Page_Load. Це головна сторінка, де ми за допомогою описаних полів можемо створити новий запис(задачу) у БД.

WebForm2 – містить такі поля: Button1, DetailsView1, DetailsView2, DropDowsList1, GridView1, SqlDataSource1, SqlDataSource2, SqlDataSource3, SqlDataSource4. Методи:  Button1_Click, Page_load. Це сторінка, де можна оцінювати наші записи(задачі). Сторінка відображає вже поставлені оцінки, задачі, варіанти, по одному запису. За допомогою метода Button1_click – кнопки поля Button1, виконується перехід на сторінку(клас) WebForm9.

WebForm3 – містить такі поля: DetailsView5, GriedView1, SqlDataSource1, SqlDataSource2, SqlDataSource3, SqlDataSource4, SqlDataSource5, SqlDataSource6, SqlDataSource7, Button1. Та містить метод Page_Load, Butto1_click, DetailsView5_ItemInserted. Це сторінка, де ми за допомогою описаних полів створити нову вершину(задачу) у БД. Також методом button_click виконується перехід до сторінки(класу) WebForm6 та будується дерево.

WebForm4 – містить такі поля: GriedView1, SqlDataSource. Та містить метод Page_Load. Це сторінка, де ми за допомогою описаних полів можемо видалати записи с БД.

WebForm5 – містить такі поля: GriedView1, SqlDataSource. Та містить метод Page_Load. Це сторінка, виводить структуру проблеми другим методом.

WebForm6 – містить такі поля: TreeView1, XmlDataSource. Та містить метод Page_Load. Це сторінка, яка в вигляді дерева виводить записи з БД.

WebForm7 – містить такі поля: DetailsView1, SqlDataSource. Та містить метод Page_Load. Це сторінка, де ми за допомогою описаних полів можемо свтоирти записи в БД.

WebForm9 – містить такі поля: DetailsView1, GriedView1, GriedView2 SqlDataSource1, SqlDataSource2. Та містить метод Page_Load. Це сторінка, на якій ми можем звязати потрібні нам записи по ідентифікаторам.

A – містить такі поля: GriedView1, SqlDataSource, form1. Та містить метод Page_Load. Це сторінка тестова для виконня тестових операцій.


2.3.2. Опис окремих функцій, їх викликів, взаємодії компонентів

Після запуску проекта запускається сторінка Home.aspx за це відповідає клас WebForm1 та метод Page_load. Після цього на сторінці створюється форми де ми можемо прогортувати або записувати у БД. Кожна така сторінка у БД взаємодіє з класом Page за допомогою якого і виконується більшість дій у проекті.

 

Рис.2.6. Клас Page

Кожна сторінка проекту бере свій дизайн з сторінки Site.Master це сконструйована сторінка за допомогою MasterPage. Master Page - це єдиний тип сторінок, де можливо розмістити спеціальні елементи управління ContentPlaceHolder. Вони визначають місце, в яке дочірні сторінки даного майстра можуть розміщувати свій власний зміст.

Нижче наведий код класу Site:

<%@ Master Language="C#" AutoEventWireup="true" CodeBehind="Site.master.cs" Inherits="WebApplication6.Site" %>

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD XHTML 1.0 Transitional//EN" "http://www.w3.org/TR/xhtml1/DTD/xhtml1-transitional.dtd">

<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml" >

<head id="Head1" runat="server">

<meta name="keywords" content="" />

<meta name="description" content="" />

<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />

<title>WebФактор Прогнозний граф</title>

<link href="style.css" rel="stylesheet" type="text/css" media="screen" />

   

   <asp:ContentPlaceHolder ID="head" runat="server">

   </asp:ContentPlaceHolder>

</head>

<body id="body">

   <form id="form1" runat="server">

   <div id="wrapper">

 <div id="header">

     <div id="logo">

  <h1 >WebФактор&nbsp;  </h1>

          Made By Kuc Gennadiy </p>

 </div>

 </div>

 <!-- end #header -->

 <div id="menu">

 <asp:ContentPlaceHolder ID="ContentPlaceHolder1" runat="server">

 <ul>

  <li class="current_page_item"><a href="#">Home</a></li>

  <li><a href="#">Blog</a></li>

  <li><a href="#">Photos</a></li>

  <li><a href="#">About</a></li>

  <li><a href="#">Links</a></li>

  <li><a href="#">Contact</a></li>

 </ul>

 </asp:ContentPlaceHolder>

 </div>

 <!-- end #menu -->

 <div id="page">

 <div id="page-bgtop">

 <div id="page-bgbtm">

 <div id="content">

 asp:ContentPlaceHolder ID="ContentPlaceHolder2" runat="server">

   </form>

</body>

</html>

Як бачимо сторінка підвязана до стилів Style.css, які вона надає дочірним сторінкам.

Нижче наведений неповний код стилів Style.css:

#body {

 margin: 0;

 padding: 0;

 background-color: White;

 background-image: url(img011.jpg);

 background-position:[left][top];

 background-repeat:repeat-x;

 font-size: 12px;

 color: #787878;

}

h1, h2, h3 {

 margin: 0;

 padding: 0;

 font-weight:normal;

 

 

}

p, ul, ol {

 margin-top: 0;

 line-height: 180%;

}

ul, ol {

}

a {

 text-decoration: none;

 color: #4486C7;

}

a:hover {

}

#menu ul {

 margin: 0;

 padding: 0;

 list-style: none;

 line-height: normal;

 

}

#menu li {

 float: left;

 

}

#menu a {

 display: block;

 width: 155px;

 height: 33px;

 padding-top: 16px;

 text-decoration: none;

 

 text-align: center;

 font-family: Arial, Helvetica, sans-serif;

 font-size: 13px;

 font-weight: bold;

 color:#009;

 border: none;

}

#menu  a:hover {

 text-decoration: none;

 background-color:#659CEF;

 background-image: url(img03.jpg);

 background-position:bottom;

 background-repeat:repeat-x;

}

#menu .current_page_item a {

 

 background-color:#FBFBFC;

 background-image: url(img02.jpg);

 background-position:bottom;

 background-repeat:repeat-x;

 padding-left: 0;

 color: #30476A;

}

/* Page */

#page {

 width: 889px;

 margin: 0 0px 0 auto;

 padding: 0;

 height: 209px;

}

Кожна сторінка програмно виконується так само як описано вище. Читає з БД, записує в БД, бере стилі з MasterPage, наслідує клас Page.

Запити до БД виконуються наступним чином. Кожна сторінка має SqlDataSource, GriedView або DetailsView. SqlDataSource - представляє базу даних SQL для елементів управління з прив'язкою до даних.  DetailsView - дозволяє переглядати по одному запису з джерела даних, тоді як GridView показує їх все відразу. Це можна порівняти з різними типами форм в Access: таблична форма відповідає GridView, а Columnar - DetailsView. Точно так само, як і GridView, DetailsView дозволяє розбивку на сторінки, редагування, вставку і видалення з автоматичним зв'язуванням з джерелом даних. Він також є спадкоємцем CompositeDataBoundControl. SqlDataSource у проекті відсилає різноманітні запити до БД, які обробляються та показуються в GriedView або DetalView. Оси деякі запити:

  •  SELECT Node.Node, Node.NodeName, Node.NodeFullName, Job.JobName, Status.Status FROM Node INNER JOIN Job ON Node.JobNo = Job.JobNo INNER JOIN Status ON Node.Type = Status.Type.

Тут осталось написать запросы.


2.3.3. Результати тестування програми, оцінка необхідної пам'яті і машинного часу для вирішення задач

Розділ 3
Опис роботи програми

3.1. Інструкція користувача (адміністратора, фахівця)

3.2. Заходи щодо забезпечення безпеки використання програми (захист даних, резервне копіювання, захист від НДС)


Розділ 4
Охорона праці

4.1. Вступна частина

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

  •  пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
  •  підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
  •  комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
  •  соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
  •  встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
  •  адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
  •  використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
  •  інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
  •  забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
  •  використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості. Завданнями охорони праці є також:

  •  знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;
  •  впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці;
  •  розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці;
  •  забезпечення безпеки виконання робіт працівниками;
  •  впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;
  •  розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.

Охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя — те і інше дається лише один раз. Необхідно пам'ятати, що через нещасні випадки та аварії гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди — годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення — це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо к попередження. В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці, ця різниця ще більша. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов'язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.

4.2. Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці програміста (системного адміністратора, аналітика комп’ютерних систем тощо)

4.2.1 Вибір робочого місця та трудового процесу

Приміщення знаходиться в панельному будинку. Вібрації і шкідливі речовини відсутні. Підлога у приміщенні – паркет, стіни та стеля - звичайна штукатурка.

Геометричні розміри приміщення:

  •  довжина а = 10 м;
  •  ширина b = 4 м;
  •  висота h = 6 м;

Кількість осіб, що працюють у приміщенні, - 8 чоловік.

Визначимо значення площі і обсягу приміщення:

S1 = a × b = 10 × 4 = 40 м2 - площа приміщення;

Система опалення - двотрубна закрита система циркуляції з помпою, встановленою на подаючому трубопроводі.

Система вентиляції – місцева.

В якості джерел штучного освітлення широко використовуються лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Обладнання, що використовується:

  •  комп’ютер
  •  принтер
  •  сканер
  •  LCD монітор

4.2.2 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів та їх впливу на функціональний стан працівника

Таблиця 4.1

Фактори, що впливають на функціональний стан працівника

nn

Фактор

Умови утворення

Вплив на здоров’я працівника

Фізичні

11

Підвищений рівень шуму

Вентилятори комп’ютерів

Підвищена роздратованість, зниження концентрації

22

Пряма та відбита від екранів блискість

Розміщення робочих місць

Підвищене стомлення очей

Психофізіологічні

11

Перенапруження зорового аналізатора

Тривале сидіння за монітором

Підвищене стомлення очей

22

Розумове перенапруження

Інтелектуальна основа професії

Стомленість


4.2.3 Визначення категорії важкості праці

Категорія важкості характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці. Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці

Параметри мікроклімату в теплий період року:

  •  Температура, оС = 18
  •  Швидкість повітря, м/с = 0,1
  •  Вологість повітря, % = 70

Загальне освітлення, лк = 350

Тривалість зосередженого спостереження, % = 25

Рівень шуму, дБ А = 55

Категорія (точність) зорових робіт, Зор. = Б

Кількість важливих об’єктів спостереження,Об, од. = 2

Бальна оцінка елементів умов праці:

  •  Температура, оС = 1 бал
  •  Швидкість руху повітря, м/с =1 бал
  •  Відносна вологість повітря, % = 3 бали
  •  Шум, дБ А = 4 бали
  •  Освітленість, лк = 1 бали
  •  Тривалість зосередженого спостереження, % = 2 бали
  •  Число важливих об’єктів спостереження = 1 бал
  •  Точність зорових робіт = 2 бали
  •  Тривалість  повторюваних операцій, с = 3 бали

Визначення категорії важкості праці:

Інтегральну бальну оцінку важкості праці Iп на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою:

де Хоп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

Хоп = 4

    - середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Хоп, що дорівнює:

- сума всіх елементів крім визначаючого Хоп;

n - кількість врахованих елементів умов праці.

    = 18 / 8 = 2,25

Отже, інтегральна бальна оцінка важкості праці Iп дорівнює:

Iп = 10 · (4 + 2,25 · (6 - 4) / 6) = 40,75

Категорія важкості праці – III рівня.

4.2.4 Оцінка ступені стомлення та працездатності робітників

Інтегральна бальна оцінка важкості праці Іп дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.

Y = (40,75 – 15,6) / 0,64 = 39,3

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

R = 100 – Y

R = 100 – 39,3 = 60,7

4.3. Розробка рекомендацій щодо покращення умов праці та розрахунок їх ефективності

4.3.1 Розрахунок вентиляції виробничого приміщення

Розрахунок здійснюється залежно від кількості працюючих.

Необхідна кількість повітря (м3/год.), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням, визначається за  формулою:

Де      - нормативна кількість повітря на одного працюючого, яка залежить від питомого об’єму приміщення, м3/(год.·люд.).

N – кількість працюючих.

Питомий об’єм приміщення , (м3/люд.), визначається за формулою:

де V – об’єм приміщення, м3.

Величина V′ - нормативна кількість повітря.

Отже, визначаємо вільний об’єм приміщення (обладнання займає 30% об’єму):

V = A·B·H·0,7 = 10·4·6·0,7 = 168 м3.

Питомий вільний об’єм складає:

V′ = V / N = 168 / 8 = 21 м3 /люд. > 20 м3/люд.

Нормована кількість повітря на одну людину при V′ > 20 м3/люд. становить 20 м3/(год·люд))

Найменша необхідна кількість повітря для вентиляції:

L = L′· N = 20·8 = 160 м3/год.

4.3.2 Розрахунок акустичної обробки виробничого приміщення 

Для зниження рівнів шуму на робочих місцях використовують наступні методи:

  •  раціональне розміщення робочого місця у приміщенні, а також обладнання на кожному місці;
  •  акустична обробка приміщення.

Раціональне розміщення робочих місць залежить від наявності достатньої площі приміщення. Акустична обробка приміщення захищає працюючих від внутрішніх та зовнішніх (вулиця, суміжні приміщення) шумів. Зниження рівня шуму за рахунок акустичної обробки приміщення ΔL визначається за формулою:

де А1, А2 – звукопоглинання приміщення до та після акустичної обробки, одиниць поглинання.

Звукопоглинання приміщення визначається за формулою:

де S – площа поверхні, м2;

α - коефіцієнт поглинання матеріалу поверхні, одиниці поглинання.

Визначаємо звукопоглинання приміщення до проведення обробки:

Коефіцієнти поглинання матеріалів стін = 0,03; стелі = 0,03; підлоги = 0,06.

А1 = 2 · 10 · 6 · 0,03 + 2 · 4 · 6 · 0,03 + 10 · 4 · 0,03 + 10 · 4 · 0,06 = 8,64 одиниць поглинання.

Визначаємо звукопоглинання приміщення після акустичної обробки:

Коефіцієнти поглинання матеріалів стін = 0,11; стелі = 0,5; підлоги = 0,06.

А2 = 2 · 10 · 6 · 0,11 + 2 · 4 · 6 · 0,11 +10 · 4 · 0,5 + 10 · 4 · 0,06 = 40,88 одиниць поглинання.

Зниження рівня шуму складає 10 lg · (40,88 / 8,64) = 4,73 дБ.

Рівень шуму після обробки приміщення (55 – 4,73 = 50,27 дБ А) відповідає нормативним вимогам до приміщення з ПЕОМ.

4.3.3 Розрахунок освітлення приміщення

Штучне освітлення  приміщення з робочими  місцями,  обладнаними ПЕОМ, здійсняється системою загального рівномірного освітлення з використанням люмінесцентних ламп.

При цьому застосовують світильники із розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами, які укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами.

Для розрахунку системи  освітлення  застосовують  метод коефіцієнта використання  світлового  потоку  за  умови,  що  витримані  рекомендовані співвідношення відстані між світильниками до висоти їх підвісу, відхилення не повинно бути більше 20%. При цьому відношення довжини світильника до найкоротшої відстані від нього до розрахункової точки не повинно перевищувати 0,2. Якщо ці умови не виконуються використовують точковий метод розрахунку.

4.4.4 Заходи, які забезпечують електробезпеку та пожежну безпеку 

1.5 Вимоги щодо пожежної безпеки будівель та приміщень, де розміщені робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і ПП, повинні відповідати вимогам, встановленим:

а) Державними будівельними нормами "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (далі - ДБН В.1.1.7-2002);

б) ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности";

в) Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

1.14. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог:

а) Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (далі - НАПБ Б.06.004-2005);

б) Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13-98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками.

В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

1.16. Приміщення, в яких розміщуються робочі місця операторів сервера загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5-13-98, НАПБ А.01.001-2004 і вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника.

4.4.5 Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку 

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Слід пам’ятати, що стан охорони праці є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом. Турбота про здоров'я людини - найголовніше завдання держави. Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку наводяться з урахуванням вимог нормативних актів та характеристики трудової діяльності.

Таблиця 4.1

Час регламентованих перерв у залежності від тривалості робочої зміни, виду і категорії трудової діяльності з ПЕОМ

Категорія

Роботи з ПЕОМ

Загальний час

регламентованих перерв

При 8-годинній зміні

При 12-годинній зміні

Розробка програм із застосуванням ЕОМ

15 хвилин через кожну годину

У перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній роботі, а протягом останніх 4-х годин - 15 хвилин через кожну годину

Оператори із застосуванням ЕОМ

15 хвилин через кожні 2 години

Оператори комп’ютерного набору

10 хвилин після кожної години

4.3. Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці 

Здійснення заходів щодо охорони праці дозволило зменшити інтегральну оцінку важкості праці (Іп) з 50,27 до 35,83. Визначити ефективність заходів щодо охорони праці.

Визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці:

Y1 = (50,27 – 15.6) / 0,64 = 54,2

Y2 = (35,83 – 15,6) / 0,64 = 11,5

Визначаємо працездатність персоналу в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці:

R1=100 – 54,2=45,8

R2= 100 – 11,5 = 98,5

Визначаємо зростання продуктивності праці:

W = (98,5 / 45,8 - 1) · 100 · 0,2 = 23,01 %

Для оцінки ефективності заходів щодо охорони праці визначаємо також зменшення важкості праці та ступеня стомлення:

Y = (50,27- 35,83) / 50,27· 100 = 21,1 %

I = (35,83 -11,5) / 35,83 · 100 = 3,73 %


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23602. Автоматический морфологический анализ. Соотношение словаря и анализа 12.5 KB
  Автоматический морфологический анализ. Соотношение словаря и анализа. Автоматический морфологический анализ АМА анализ отдельно взятой словоформы и всех тех сведений которые из нее можно извлечь безотносительно к тому относятся ли эти сведения к морфологии или нет. АМА определяется двумя факторами: 1 тип ЕЯ подвергаемого анализу 2 тип алгоритма авт.
23603. Сущность прикладной лингвистики как особого подхода к языковым явлениям. Характерные черты прикладных методик 12.5 KB
  Методология прикладного исследования должна учитывать многоаспектность многоуровневость открытость языкового механизма. Методология совокупность общих принципов определяющая способ исследования какоголибо явления; определяет взгляд на объект как к нему подойти; философские принципы исследования явлений. Метод определенный тип способа исследования определяемый инструментами которые используются при изучении объекта исследования метод компьютерного моделирования статистический метод Собственно лингвистические методы:...
23604. Понятие репрезентации в науках о языке и мышлении человека 16 KB
  Операционная система MSDOS основные группы команд. Функции ОС: управление памятью управление вводомвыводом управление файловой системой управление взаимодействием процессов диспетчеризация процессов защита и учет использования ресурсов обработка командного языка MSDOS Microsoft: PCDOS IBM вариант MSDOS DRDOS Digital Research совместима с MSDOS; OS2 для машин IBM PS2 series UNIX Macintosh OS MAINFRAMES . Модульная структура MSDOS: 1. IBMDOS.
23605. СЕМАНТИЧЕСКИЕ СЕТИ 46.5 KB
  Выразительная сила больше не является решающим аргументом в пользу выбора сетей или линейных форм записи поскольку идеи записанные с помощью одной формы записи могут быть легко переведены в другую. Надписи над дугами означают что собака является агентов гложения кость является объектом гложения а жадность это манера гложения. В этом предложении сообщено что когда предложение €œWhile a dog was eating a bone€ являлось истинным второе предложение €œA cat passed unnoticed€ также является истинным. На рисунке 3 показано что собака...
23606. Теория фреймов 22.5 KB
  Впервые была представлена Минским как попытка построить фреймовую сеть или парадигму с целью достижения большего эффекта понимания . Минский разработал такую схему в которой информация содержится в специальных ячейках называемых фреймами объединенными в сеть называемую системой фреймов . Новый фрейм активизируется с наступлением новой ситуации .
23607. Различные наименования области прикладной лингвистики и их смысловые различия. Универсальные прикладные проблемы 15.5 KB
  Прикладная лингвистика это комплексная научная дисциплина изучающая язык в различных ситуациях его применения и разрабатывающая методы совершенствования языковых систем и языковых процессов. Термин прикладная лингвистика появился в конце 20 гг. За рубежом под ПЛ часто понимают совершенствование методов преподавания языка дидактическая лингвистика. Лингвистика входит в ядро складывающегося в настоящее время комплекса когнитивных наук объединяемых по их интересу к проблемам организации представления обработки и использования знаний.
23608. Понятие уровня в теоретической и прикладной лингвистике 13.5 KB
  Членение на уровни в рамках теоретической лингвистики: фонемный морфемный лексический уровень слова синтаксический уровень предложения Уровнеобразующими свойствами обладают только те единицы языка которые подчиняются правилам уровневой сочетаемости т. Уровень языка следует отличать от уровня анализа языка фаз или этапов рассмотрения языка. В лингвистической практике онтологический уровень языка и процедурный уровень анализа операционный нередко смешиваются хотя между ними нет прямого соответствия. Городецкий К проблеме...
23609. Мысль и язык 1.03 MB
  Потебня излагая взгляды Гумбольдта и его школы на отношение языкознания к психологии и логике выставил ряд своих собственных выводов как по этим общим так и по многим привходящим сюда частным вопросам выводов ставящих задачи русского и вообще славянского языкознания на широкую основу истории мысли. Это особенно может относиться к его Запискам по русской грамматике где рассыпая поражающие меткостью и новизной выводы при анализе отдельных явлений он мало заботится об общей связи между частными своими обобщениями полагая повидимому...
23610. ЯЗЫКОЗНАНИЕ ФОРМЫ СУЩЕСТВОВАНИЯ, ФУНКЦИИ, ИСТОРИЯ ЯЗЫКА 1.82 MB
  В книге специально отражен вопрос о коммуникативной функции языка и его знаковой природе освещены основы психофизиологического механизма речи а также вопросы связанные с особенностями литературного языка и явлениями нормы. Прежде всего авторы поставили своей 5 основной задачей изложить основные сущностные характеристики языка в их целостной и общей совокупности. Понять сущность языка как особого явления это значит уяснить его главную функцию и те многочисленные следствия которые она вызывает понять особенности его внутренней...