32017

МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА для студентів за магістерською програмою «Моделювання та інформаційні технології в економіці»

Книга

Архивоведение и делопроизводство

Попередній розгляд захист МДР 2. Рекомендація МДР до захисту кафедрою 2. МДР є кваліфікаційною роботою на підставі захисту якої державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної та практичної підготовки випускника його здатність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома. Метою підготовки МДР є закріплення та демонстрація сформованих упродовж навчання в університеті професійних компетенцій за відповідною спеціальністю.

Русский

2013-09-01

378 KB

50 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана

Факультет інформаційних систем і технологій

Кафедра інформаційних систем в економіці

Кафедра інформаційного менеджменту

Кафедра економіко-математичних методів

МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

для студентів за магістерською програмою

«Моделювання та інформаційні технології в економіці»

напряму підготовки 6.030502 “Економічна кібернетика”

ЗАТВЕРДЖЕНО

Радою ФІСіТ

Протокол № ___ від «___» квітня 2009 р.

           

Голова Ради ФІСіТ ________ Шарапов О. Д.

Київ КНЕУ 2009


З М І С Т

Вступ

І Магістерська дипломна робота, її мета і завдання

ІІ. Етапи підготовки та захисту магістерської дипломної роботи

2.1. Формування тематики магістерських дипломних робіт

2.2. Наукове керівництво магістерськими дипломними роботами

2.3. Вибір і затвердження теми магістерської дипломної роботи

2.4. Формування і затвердження індивідуального завдання на підготовку магістерської дипломної роботи

2.5. Графік виконання магістерських дипломних робіт та контроль за його дотриманням

2.6. Попередній розгляд (захист) МДР

2.7. Рекомендація МДР до захисту кафедрою

2.8. Зовнішнє рецензування магістерських дипломних робіт

2.9. Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи

ІІІ. Вимоги до змісту магістерської дипломної роботи

3.1. Вимоги до вступу

3.2.Вимоги до теоретичного розділу

3.3. Вимоги до аналітичного розділу

3.4. Вимоги до конструктивного розділу

3.5. Вимоги до висновків

IV Вимоги до оформлення магістерської дипломної роботи

4.1. Текст

4.2. Таблиці

4.3. Ілюстрації

4.4. Формули

4.5. Цитування та посилання на використані джерела

4.6. Додатки

4.7. Бібліографічний опис використаних джерел

4.8. Зовнішнє оформлення

 


  1.  МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА, ЇЇ МЕТА І ЗАВДАННЯ

Магістерська дипломна робота — це самостійне теоретико-прикладне дослідження, що виконується студентом на завершальному етапі здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр”.

МДР є кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної та практичної підготовки випускника, його здатність до самостійної роботи за фахом, і приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома.

Метою підготовки МДР є закріплення та демонстрація сформованих упродовж навчання в університеті професійних компетенцій за відповідною спеціальністю. Це досягається шляхом самостійного творчого аналізу актуальних проблем соціально-економічних процесів на мікро- чи макрорівні, проектування обґрунтованих заходів (рекомендацій), спрямованих на підвищення ефективності функціонування та розвитку економічних організацій.

Організаційно процес підготовки МДР забезпечується системою таких послідовних дій:

  •  визначення проблеми дослідження у МДР, її актуальності для конкретної організації, галузі, господарської системи;
  •  формування студентом мети і завдань дослідження;
  •  обґрунтування предмета творчого аналізу, який відображає суть досліджуваної проблеми і пов'язує між собою структурні складові МДР;
  •  вибір методів дослідження та обґрунтування доцільності їх використання;
  •  підбір інформаційних джерел (монографічної літератури, періодичних видань, статистичних даних, економічної інформації бази практики, інформації про світовий досвід);
  •  проведення комплексного аналізу діяльності організації, на матеріалах якої виконується МДР;
  •  розроблення та обґрунтування проекту заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності організації, яка була обрана об’єктом дослідження;
  •  підготовка МДР до захисту в ДЕК.

У процесі підготовки та захисту МДР студент має можливості розвинути і закріпити набуті здатності (знання, вміння і навички), необхідні для успішного виконання на первинній посаді системи досить складних професійних завдань:

  •  аналітично-контрольних (здатності аналізувати, діагностувати, оцінювати, контролювати різноманітні соціально-економічні процеси, явища, залежності, результати діяльності);
  •  нормативно-планувальних (здатності проектувати і обґрунтовувати норми, ліміти, кошториси, ціни, плани, графіки, розробляти іншу нормативну документацію);
  •  інноваційно-проектних (здатності прогнозувати, розробляти стратегії розвитку економічних організацій, розробляти оптимізаційні моделі);
  •  інформаційно-технологічних (здатності під час підготовки МДР ефективно використовувати сучасні інформаційні технології, математичний апарат і джерела наукової інформації);
  •  науково-дослідницьких (здатності обґрунтовувати вибір теми та методологію наукового дослідження, складати план, програму та формувати гіпотези дослідження обраної теми, розробляти теоретичну базу дослідження обраної теми, узагальнювати отримані результати дослідження, достойно їх презентувати під час попереднього захисту МДР та на державній екзаменаційній комісії).

ІІ. ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

2.1. Формування тематики магістерських дипломних робіт

Визначення тематики МДР направлено на розкриття і конкретизацію узагальненого об’єкта спеціальності та спеціалізованого об’єкту діяльності за окремими магістерськими програмами. Ключовими вимогами при формулюванні назв тем МДР є орієнтація на проблеми, розв’язанню яких присвячені дипломні роботи, їх зв’язок з узагальненим об’єктом спеціальності та спеціалізованим об’єктом магістерської програми.

Тематику МДР систематично оновлює випускова кафедра з урахуванням змін, що відбуваються у відповідних сферах економічного життя суспільства. При складанні тематики МДР необхідно враховувати лаконічність та однозначність формулювань; відображення в них як професійних завдань, що передбачені спеціальністю, так і магістерською програмою; можливість її розкриття на різних базах практики.

Кількість запропонованих випусковою кафедрою тем МДР має бути більшою, ніж чисельність випускників, що обрали конкретну магістерську програму.

Тематика МДР має бути доступною для ознайомлення студентів.

  1.  Наукове керівництво магістерськими дипломними роботами

Наукове керівництво виконання студентами МДР складається з методологічного та організаційного його забезпечення.

Методологічні засади, якими керуються студенти при підготовці МДР, створюються кафедрою. Вони представлені монографіями, дисертаціями, дослідженнями, підручниками, посібниками, методичними розробками, іншими науково-методичними матеріалами, розробленими вітчизняною та світовою наукою і колективом кафедри. Консультативну допомогу по їх відображенню у магістерських дипломних роботах студентів, надають наукові керівники та автори праць, виконаних на кафедрі.

Організаційно керівництво процесом підготовки студентами МДР забезпечується системою заходів, до якої входять:

  •  вибір і затвердження теми МДР;
  •  формування та затвердження індивідуального завдання на підготовку МДР;
  •  розробка графіку підготовки МДР;
  •  система консультацій;
  •  попередній розгляд (захист) МДР комісією, створеною кафедрою;
  •  розгляд МДР на засіданні кафедри на предмет її рекомендації до захисту;
  •  надання студентам організаційно-технічної допомоги (робота в комп’ютерному класі, ознайомлення з матеріалами навчально-методичних кабінетів тощо).

Персонально керівництво роботою окремих студентів здійснюють призначені наказом ректора наукові керівники. Науковими керівниками МДР можуть бути як штатні викладачі, так і сумісники, які мають наукові ступені, вчені звання, наукові публікації у галузях знань, що відповідають спрямованості і змісту магістерської програми.

Одному керівникові кафедра може доручати керівництво не більш, ніж п’ятьма дипломниками.

Основні обов’язки наукового керівника МДР:

— консультування студентів з питань вибору теми МДР, розроблення її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів, підготовки до захисту;

  •  видача студентові завдання на дипломну роботу;
  •  контроль за дотриманням студентом графіка підготовки МДР;
  •  контроль якості дипломної роботи;
  •  інформування кафедри про хід виконання студентами МДР і випадки недотримання графіка підготовки окремих розділів і роботи в цілому.
  •  брати участь в обговоренні кафедрою будь-яких питань у галузі підготовки МДР і результатів їх захисту;
  •  брати участь у роботі кафедральної комісії з попереднього захисту МДР;
  •  бути присутнім на відкритих засіданнях державної екзаменаційної комісії, коли захищаються його дипломники.

2.3. Вибір і затвердження теми магістерської дипломної роботи

Вибір теми МДР є прерогативою студента. При цьому йому необхідно керуватися наступним:

  •  науковими інтересами та власними уподобаннями;
  •  тематикою наукового дослідження, що веде кафедра;
  •  особливостями баз практики або місця постійної роботи, на матеріалах яких виконується робота;
  •  актуальністю проблеми, що розглядається в роботі для підприємств, організацій, регіонів чи суспільства;
  •  можливостями отримати необхідні матеріали для підготовки роботи;
  •  власними можливостями розробки обраної теми на належному рівні.

Теми МДР вибираються із розробленого кафедрою переліку і за погодженням з науковим керівником можуть бути скореговані у відповідності з умовами практики або місця постійної роботи студента.

Студент має право запропонувати власне формулювання теми, яке відповідає узагальненому об'єкту спеціальності або спеціалізованому об'єкту магістерської програми. Теми МДР мають відповідати обраному студентом спрямуванню магістерської програми. В окремих випадках теми дипломних робіт і їх розкриття можуть відображати функціонування віртуальних об'єктів або процесів. При цьому вихідні матеріали, необхідні для підготовки МДР, задаються науковим керівником та відображаються в індивідуальному завданні на підготовку МДР.

Закріплення за студентами тем магістерських дипломних робіт оформлюється наказом ректора КНЕУ за поданням випускової кафедри. Цим самим наказом також призначаються наукові керівники магістерських дипломних робіт.

2.4. Формування і затвердження індивідуального завдання на підготовку магістерської дипломної роботи

Після затвердження теми науковий керівник разом зі студентом формують індивідуальне завдання на підготовку МДР. Індивідуальне завдання має бути погоджене керівником магістерської програми і затверджене завідувачем випускової кафедри.

Формування і затвердження індивідуального завдання направлено на досягнення наступних цілей:

  •  окреслити методологічні рамки розробки теми шляхом визначення наукового об'єкту, предмету і мети роботи;
  •  визначити основні напрямки роботи та відобразити їх в структурі МДР;
  •  встановити підприємство чи установу на матеріалах якого виконується МДР;
  •  сформулювати завдання, що дозволяють продемонструвати набуті студентом професійні компетенції;
  •  забезпечити шляхом індивідуалізації завдань та їх прив'язки до конкретних об'єктів, самостійність роботи студентом над МДР.

Індивідуальне завдання оформляється у двох примірниках: один зберігається на кафедрі, другий — у студента. Свій примірник студент розміщує у дипломній роботі після титульного аркуша. Індивідуальне завдання є нормативним документом і суттєвих відступів у МДР від зафіксованої в ньому структури не допускається.

Форму індивідуального завдання на МДР наведено у додатку А.

2.5. Графік виконання магістерських дипломних робіт та контроль за його дотриманням

Календарний графік підготовки та захисту МДР направлений на забезпечення високої якості виконання робіт. Він покликаний вирішити наступні завдання:

  •  надати методичну допомогу студентам в організації процесу підготовки МДР;
  •  створити систему контролю за ходом підготовки МДР з боку кафедри;
  •  забезпечити систематичність та самостійність виконання студентом усіх робіт, передбачених індивідуальним завданням.

Календарний графік складається випусковою кафедрою на основі типового графіку, затвердженого ректором університету та враховує особливості відповідних спеціальностей (Додаток Б).

Контроль за дотриманням графіка виконання МДР покладається на наукового керівника. Кафедра періодично розглядає на своїх засіданнях хід підготовки студентами МДР за інформацією наукового керівника або матеріалами перевірки керівником кафедри.

2.6. Попередній розгляд (захист) МДР

Метою попереднього розгляду (захисту) МДР є експертна оцінка фахівцями кафедри рівня готовності роботи у відповідальності зі затвердженими кафедрою критеріями. Така оцінка розглядається перш за все як важлива форма допомоги студенту у доведенні роботи до встановлених вимог. Вона супроводжується конкретними рекомендаціями по доопрацюванню МДР. Негативна експертна оцінка стану справ з підготовкою роботи не тягне за собою адміністративних рішень стосовно студента та наукового керівника.

Звіт комісії заслуховується на засідання кафедри і передбачає оцінку ступеня готовності студентів до захисту дипломних робіт у ДЕК; виявлення осіб, успішне завершення робіт якими знаходиться під загрозою, виявлення типових проблем у ході підготовки МДР та аналіз причин, що призвели до їх появи; пропозиції щодо прийняття заходів по успішному завершенню МДР та їх захисту в ДЕК.

Комісію створює завідувач кафедри у складі 2—3-х викладачів, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва дипломними роботами. Очолює комісію завідувач кафедри або його заступник, чи науковий керівник магістерської програми. Порядок роботи комісії та форму матеріалів, що подають студенти для розгляду комісією, визначає кафедра.

На попередній розгляд МДР, як правило, виноситься робота в повному обсязі. В якості попереднього розгляду МДР може бути проведений захист консультативних проектів, що виконувались в її рамках.

2.7. Рекомендація МДР до захисту кафедрою

Розгляд магістерських дипломних робіт на кафедрі є офіційним підведенням підсумків організації навчального процесу на завершальному етапі підготовки магістрів. Він передбачає оцінку усіх складових виконаної роботи студентами та колективом кафедри. На цій основі вносяться пропозиції до проекту наказу про допуск або не допуск студентів до захисту МДР у Державній екзаменаційній комісії та удосконаленню роботи кафедри на зазначеному етапі навчального процесу.

Порядок розгляду передбачає інформацію наукових керівників магістерських дипломних робіт студентів про проведену роботу та офіційне відношення до неї, відображене у відгуку. Відгук не передбачає оцінювання роботи. В разі необхідності кафедра може заслухати окремих студентів, МДР яких не відповідають встановленим вимогам щодо термінів виконання та повноти виконання індивідуального завдання. При розгляді МДР на засіданні кафедри можуть бути ураховані висновки комісії, що проводила їх попередній захист. В обговоренні може приймати участь науковий керівник магістерської програми.

До розгляду на кафедрі подається повністю оформлена МДР. На підставі рішення кафедри завідувач кафедри підписує рекомендацію про її допуск до захисту.

Допуск студента і його МДР до захисту в ДЕК оформляється у такому порядку:

  •  випускова кафедра подає в деканат витяг із протоколу засідання кафедри, у якому міститься список студентів, допущених кафедрою до захисту;
  •  деканат перевіряє, виконання студентами навчального плану у повному обсязі;
  •  декан факультету готує проект наказу про допуск студентів до захисту МДР (державної атестації), погоджує його в установленому порядку і подає на підпис ректору університету;
  •  підписаний ректором і зареєстрований наказ доводиться до відома студентів.

2.8. Зовнішнє рецензування магістерських дипломних робіт

Зовнішнє рецензування МДР проводиться з метою надання ДЕК незалежної експертної оцінки професійних компетенцій студентів, продемонстрованих при підготовці дипломної роботи. Його проводять фахівці в галузях знань та практики, яким присвячені теми робіт.

Зовнішніх рецензентів призначає випускова кафедра. Зовнішніми рецензентами МДР можуть бути: висококваліфіковані працівники відповідних структурних підрозділів бази практики чи організації, де працює студент; наукові працівники науково-дослідних установ; працівники міністерств і відомств, викладачі з науковими ступенями та вченими званнями інших вищих навчальних закладів ІІІ — ІV рівня акредитації.

Зовнішній рецензент у своїй рецензії повинен чітко окреслити позитивні сторони і недоліки у МДР, зробити висновок: рекомендує він її до захисту, чи не рекомендує.

Орієнтовну форму зовнішньої рецензії наведено у Додатку В.

2.9. Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи

Критерії оцінки МДР є методичним засобом що використовується ДЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій студента вимогам Галузевого стандарту освіти. Вони передбачають аналіз рівня відображення в МДР професійних завдань, які виконуються на первинних посадах професіоналів даної спеціальності. До типових критеріїв оцінки МДР з спеціальностей напрямку "Економіка і підприємництво", в яких мають знайти своє відображення реалізація професійних завдань відносяться:

— рівень теоретичного аналізу проблем, що розглядаються в роботі; обґрунтування методологічних засад роботи, науковий апарат та методи залучені до аналізу;

— аналіз стану процесів, що є предметом розгляду МДР на підприємстві, установі;

— рівень проведених розрахунків, розробки планів і програм виконаних у роботі, нормативних документів тощо;

— інформаційна база та ефективність її використання в МДР, інформаційні технології, що були застосовані в формуванні та обробці бази даних;

— глибина розробки рекомендацій та їх інноваційність. Використання прийомів проектного управління процесами;

— розуміння значимості організації роботи персоналу у процесах , що є предметом МДР; розробка заходів по його розвитку та ефективному використанню, насамперед навчанню та стимулюванню.

На підставі загальних критеріїв оцінки МДР кафедрою розробляються і затверджуються критерії, що відображають специфіку професійних завдань які виконуються в межах відповідних спеціальностей та магістерських програм. Вони слугують студентам в якості орієнтирів, що дозволяють проявити професійні компетенції, а ДЕК використовує критерії для оцінювання МДР.

ДЕК може прийняти до уваги інформацію наукового керівника відображену у його відгуку про процес підготовки МДР та її експертну оцінку зовнішнім рецензентом.

Для оцінювання МДР в університеті застосовується 100-балова шкала. Отримана студентом підсумкова оцінка у балах одночасно фіксується у протоколі засідання ДЕК у 4-баловій шкалі (“відмінно”, “добре”, “задовіль-но” чи “незадовільно”), а також у буквених символах ECTS (“А”,”B”, “С”, “D”,“Е”, “FX”, “F”).

На засідання ДЕК секретар ДЕК подає такі документи:

  •  наказ про допуск студентів до захисту;
  •  залікові книжки студентів;
  •  навчальні картки студентів;
  •  магістерські дипломні роботи.

3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

3.1. Вимоги до вступу

Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки із заголовком "ВСТУП". У вступі треба чітко визначити та обґрунтувати свій вибір теми дослідження. Повідомивши, на якому рівні перебуває розробка даної проблеми, дослідник робить висновки про актуальність свого дослідження. Актуальність наукового дослідження — це його соціальна значущість, що складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії у конкретних умовах діяльності.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10—15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та вад розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми; теоретичні проблеми, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізується, достатньо назвати автора й/або назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

Далі студент повинен зазначити об'єкт та предмет дослідження. Під об'єктом дослідження треба розуміти стан, процес, властивості чи особливості наукової діяльності, які описуються певною системою понять. Поняття "предмет" вужче, ніж поняття "об’єкт". Предмет дослідження — це не просто один бік, частина об’єкта, а така його частина, через яку можна зрозуміти сутність об’єкта, дослідження цієї частини збагачує розуміння характеристики об'єкта в цілому.

При написанні вступу студент повинен чітко усвідомити мету дослідження. У відповідності з метою дослідження сформулювати завдання. Завдання — це частина мети, і вони не можуть бути ширшими за саму мету. Завдання дослідження можуть включати наступні елементи:

  •  вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, шляхи подальшого їх удосконалення, виявлення характерних ознак, встановлення рівня функціонування, розробка критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);
  •  всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, дослідження її стану, вад і труднощів, причин їх виникнення, особливостей передового досвіду (це дозволить уточнити, перевірити ті дані, що опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження);
  •  обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;
  •  експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми за умови певних витрат часу і зусиль;
  •  розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Після опису завдань дослідження, потрібно навести використані для їхнього вирішення методи дослідження та відповідний інструментарій (наприклад, використані методи дослідження: аналіз математичний, статистичний, структурно-логічний, вербально-описовий тощо).

У вступі також зазначаються теоретична та практична значущість роботи, розкривається структура, її основний зміст.

Якщо студент вирішив не висвітлювати деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих та тих, що входять до переліку умовних позначень роботи.

Орієнтовний обсяг вступу має бути в межах 3—5 сторінок.

3.2. Вимоги до теоретичного розділу

У теоретичному розділі студент повинен показати свої науково-дослідницькі компетенції. Від нього вимагається розкрити сучасний стан наукової думки щодо розв’язання проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій і понять, сформулювати проблемні питання.

Аналіз наукових джерел виконують з метою визначення основних напрямків для розв’язання задач, поставлених у МДР. В основу аналізу слід покласти ознайомлення з кращими практиками1, описаними в публікаціях вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали науково-дослідних інститутів і лабораторій. Вхідні дані для аналізу слід ілюструвати графічним матеріалом і таблицями, в яких пояснюється матеріал літературних джерел щодо варіантів вирішення проблемних питань. У процесі аналізу визначають позитивні та негативні сторони вирішення того чи іншого питання досліджуваної теми.

Важливо, щоб у цьому розділі була розглянута методика аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в аналітичному розділі МДР.

У структурному плані теоретичний розділ МДР може бути поділений на 3—4 взаємопов’язаних підрозділи. Загальний обсяг цього розділу має бути у межах 20—25 сторінок.

Структура третього розділу може варіюватися залежно від теми МДР.

1) Якщо тема дипломної роботи пов’язана з моделюванням, то основне місце в даному розділі повинно посідати викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

2) Якщо тема дипломної роботи пов’язана з розробкою інформаційної системи, то в цій частині МДР приводять матеріали аналізу існуючих методів і засобів (варіантів) побудови інформаційної системи або окремих її підсистем для даної предметної області на досліджуваному об’єкті, а також літературних і проектних джерел.

Аналізу підлягають такі ключові аспекти ІС, як економічний зміст і повнота функціональних задач системи, економіко-математичні моделі та методи їх розв’язання, підходи до організації інформаційного, програмного, технічного забезпечення ІС, розподіл функцій та елементів забезпечення між автоматизованими робочими місцями ІС, технологічно-організаційні аспекти. Залежно від теми дипломної роботи магістра та напрямку досліджень у даному підрозділі можуть бути виділені окремі пункти різної питомої ваги.

3) Якщо тема дипломної роботи пов’язана з інформатизацією або інформаційно-аналітичною підтримкою обраної ділянки або сфери діяльності, то в теоретичному розділі слід коротко викласти сутність і особливості цієї сфери (ділянки) діяльності з погляду її інформатизації та інформаційно-аналітичної підтримки, проаналізувати методи, засоби і технології, що використовуються, а також проаналізувати ринок готових ІТ-рішень, прийнятних для розв’язання задач підвищення рівня інформатизації та удосконалення інформаційно-аналітичної підтримки діяльності.

4) Якщо тема пов’язана з вирішенням організаційно-технічних чи організаційно-економічних проблем, то чільне місце в цьому розділі має посідати розгляд кращих практик, опис технічних, технологічних й організаційних рішень і референтних (типових) моделей, пов’язаних із даною проблемою. Автор має приділити також увагу економічній складовій, зокрема моделі сукупної вартості володіння (СВВ) ІТ-інфраструктурою. Аналізу підлягають також міжнародні та вітчизняні стандарти ІТ-індустрії, що регламентують ІТ-процеси інформаційної служби організації.

При оцінювані цього розділу МДР суб’єкти оцінювання особливу увагу будуть звертати на: якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми; наявність та якість критичного огляду літературних джерел; наявність наукової полеміки; етику цитування (посилання на використанні джерела, у тому числі Інтернет); самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента).

3.3. Вимоги до аналітичного розділу

У роботі над аналітичним розділом студент має шанс проявити й використати свої аналітично-контрольні компетенції. Він повинен ґрунтовно проаналізувати фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах обраної організації (бази практики, місця постійної роботи).

Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організації за останніх 3—5 років.

У цьому розділі може бути три—чотири відносно самостійних підрозділи, що містять аналіз та оцінку конкретних сфер діяльності об’єкта дослідження. Описувати історію виникнення і розвитку організації недоцільно. Оптимальний обсяг розділу 25—30 сторінок.

У цій частині дипломної роботи магістра розглядаються загальні проблеми функціонування об’єкта дослідження, подається його загальна техніко-економічна характеристика, визначаються роль і місце в економіці регіону, галузі, держави, місце на ринку (частка ринку), основні види його діяльності та перспектива розвитку в сучасних умовах, а також основні конкуренти та споживачі. Наводиться структура управління об’єкта дослідження, чисельність персоналу і функціональне призначення його основних складових. Може бути подана технологічна характеристика об'єкта дослідження, прогресивність технології, характеристика основних фондів та виробничої потужності, забезпеченість необхідними ресурсами тощо. Дається характеристика фінансового стану діяльності об’єкта, відмічаються негативні або складні моменти в його діяльності. По можливості дається їх кількісна оцінка (величина збитків або неодержаних прибутків, інша втрачена вигода) та визначаються їх основні причини. Можуть бути наведені інші відомості, що залежать від обраної теми та об'єкта дослідження.

Структура аналітичного розділу може варіюватися залежно від теми МДР.

1) Якщо тема дипломної роботи пов’язана з моделюванням, то на етапі формалізації економічної проблеми, потрібно розглянути питання побудови математичної моделі, що полягає у вираженні її у вигляді конкретних математичних залежностей і відношень, необхідно провести теоретичне (аналітичне) дослідження моделі, обрати методи дослідження і розв’язку. Метою теоретичного (аналітичного) дослідження є з’ясування загальних властивостей моделі.

2) Якщо тема дипломної роботи пов’язана з розробкою інформаційної системи, то особливу увагу потрібно приділити тим особливостям об’єкта чи предметної області, які пов’язані з функціонуванням інформаційної системи та впливають на її організацію, на систему, методи і способи збирання, оброблення, передання та використання даних з досліджуваного питання (проблеми).

Треба виявити й описати основні вхідні та вихідні потоки інформації, їх склад та структуру. При цьому слід проаналізувати існуючі та використовувані документи, інші повідомлення, визначити їх зміст і структуру.

Особливу увагу належить звернути на визначення обсягів інформації, періодичності і місць виникнення та її оброблення. Визначити коло основних користувачів та осіб, що приймають рішення, охарактеризувати зміст і характер цих рішень, рівень їх доцільності й ефективності.

На основі аналізу матеріалів про діяльність об’єкта, особистих спостережень і критичної оцінки концептуально формулюється проблема дослідження. Визначається мета роботи, показується її важливість та актуальність для об’єкта чи предметної області автоматизації. При можливості визначаються, формулюються й оцінюються фактори актуальності і важливості теми в сучасних умовах.

На концептуальному рівні визначається можливий підхід до вирішення поставленої проблеми та обґрунтовується його доцільність і можливість використання у певних умовах. Оцінюється можливість застосування результатів дослідження на інших об’єктах чи в інших предметних областях.

За необхідності в цьому розділі розглядаються окремі підрозділи підприємств залежно від напряму дослідження і обсягу матеріалу.

3) Якщо тема дипломної роботи пов’язана з інформатизацією, вирішенням організаційно-технічних чи організаційно-економічних проблем, а також інформаційно-аналітичною підтримкою обраної ділянки або сфери діяльності, то в аналітичному розділі наводиться:

  •  оцінка стану інформатизації об'єкта: характеристика технічної бази, оцінка науково-технічного рівня інформаційної системи та ін.;
  •  результати технологічного аудиту інформаційної інфраструктури об'єкта дослідження;
  •  результати аудиту інформаційної безпеки;
  •  результати аудиту інформаційної служби (ІТ-підрозділу).

Незалежно від обраної теми МДР, у цьому розділі, студент повинен здійснити постановку задачі економічної проблеми, та побудувати математичну модель її розв’язку. Структура постановки задачі визначається РД 50-34.698-90 «Вимоги до змісту документів» (Розділ 2. Вимоги до змісту документів та загальносистемних рішень).

При написанні постановки задачі потрібно виділити:

  •  характеристику задачі. Описуючи її потрібно вказати призначення, техніко-економічну сутність задачі і обґрунтування необхідності її розв’язання: дати перелік об’єктів, під час управління якими розв’язується задача; описати призначення і використання вихідної інформації; навести періодичність розв’язання і термін видачі вихідної інформації; вказати умови, за яких припиняється автоматизоване розв’язання задачі, за необхідності перерахувати зв’язки даної задачі з іншими задачами інформаційної системи (навести інформаційну модель), списати розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях розв’язання задачі;
  •  вихідну інформацію. У тексті описати її призначення і використання, а потім дати перелік і опис вихідних повідомлень. Опис вихідних повідомлень можна оформити у вигляді таблиці (табл. 1). Перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень, які мають самостійне змістовне значення, наводиться у вигляді пояснювального тексту, при цьому необхідно вказати повну назву структурної одиниці інформації (показника), ідентифікатор вихідного повідомлення, до складу якого входить відповідна структурна одиниця (показник), і вимоги до точності та надійності (за необхідності) обчислення показника.

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК І ОПИС ВИХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Назва
вихідного повідомлення

Ідентифікатор

Форма
подання і вимоги
до неї

Періодичність видання

Термін видання і допустимий час затримки

Користувач інформації

1

2

3

4

5

6

У табл. 1 описують вихідні машинограми, відеограми та масиви, які формуються під час розв’язання задачі і зберігаються для розв’язання даної чи інших задач;

вхідну інформацію. У тексті описують її призначення і способи одержання, а потім наводять перелік і опис вхідних повідомлень. Опис вхідних повідомлень можна оформити у вигляді таблиці (табл. 2). До табл. 2 заносять вхідні документи, які будуть використані для формування оперативних файлів бази даних, файли, які потрапляють на вхід задачі чи комплексу з інших задач та їх комплексів, а також документи та файли, які мають довідковий характер і можуть бути віднесені до умовно-постійної інформації. Перелік і опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень подається у вигляді пояснювального тексту із зазначенням повної назви структурної одиниці, вимоги до точності числового значення (за необхідності), джерела інформації (документ, відеокадр, база даних і т. ін.) та ідентифікатора джерела інформації.

До самостійних одиниць відносяться розрахункові реквізити.

Таблиця 2

ПЕРЕЛІК І ОПИС ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Назва вхідного повідомлення

Ідентифікатор

Форма
подання

Термін і частота
надходження

У додатку подаються ескізи форм вихідних і вхідних документів, які оформлюються відповідно до державних стандартів 6.19.2-75 ФООД: «Системи обліково-статистичної, первинної облікової, фінансової та іншої документації. Основні положення і формуляри-зразки».

При написанні розділу слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації: що запозичене з літератури, що одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

У процесі оцінювання даного розділу особливу увагу слід приділити таким аспектам:

  •  наявність, систематичність і глибина особистого аналізу фактичної інформації про діяльність організації;
  •  наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, виявлення проблем і недоліків у діяльності організації за темою МДР.

3.4. Вимоги до конструктивного розділу

Підготовка цього розділу МДР вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Саме тут він має застосувати і довести свої нормувально-планувальні та інноваційно-проектні компетенції.

Конструктивний розділ МДР має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Характер і зміст пропонованих заходів мають базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МДР.

Основний акцент у проектному розділі слід робити на управлінських аспектах, інформаційній складовій досліджуваної проблеми, на засобах інформаційної та комп'ютерної підтримки управлінських процесів, на використанні нових інформаційних технологій (НІТ) в управлінській діяльності з метою її удосконалення. Обсяг розділу має бути в межах 20—25 сторінок.

Структура розділу повинна складатися з таких частин

  •  математичне й інформаційне забезпечення;
  •  організаційне, технічне й програмне забезпечення;
  •  економічна ефективність запропонованих проектних рішень.

Залежно від обраної теми допускається різна ступень деталізації викладеного матеріалу у підрозділах.

Підрозділ «Математичне й інформаційне забезпечення» повинен складатися з описаних нижче параграфів.

При описі математичного забезпечення керуються вимогами РД 50-34.698-90 (Розділ 7. Вимоги до змісту документів з рішеннями з математичного забезпечення).

У параграфі "Призначення і характеристика" приводять: призначення алгоритму (його частини); позначення документа (документів) "Опис постановки задачі", для рішення якої він призначений; короткі зведення про процес (об'єкті), при керуванні яким використовують алгоритм, а також впливу на процес з погляду користувача, здійснювані при функціонуванні алгоритму; обмеження на можливість і умови застосування алгоритму і характеристики якості рішення (точність, час рішення і т.д.); загальні вимоги до вхідним і вихідним даної (форматів, кодам і т.д. ), що забезпечують інформаційну сумісність розв'язуваних задач у системі.

У параграфі "Використовувана інформація" приводять перелік масивів інформації і (або) перелік сигналів, використовуваних при реалізації алгоритму, у тому числі:

1) масиви інформації, сформовані з вхідних повідомлень (документів планової, облікової і нормативно-довідкової інформації, сигналів і т.д.);

2) масиви інформації, отримані в результаті роботи інших алгоритмів і, що зберігаються для реалізації даного алгоритму.

По кожнім масиві приводять:

1) найменування, позначення і максимальне число записів у ньому;

2) перелік найменувань і позначень використовуваних реквізитів і (або) вхідні змінні задачі або посилання на документи, що містять ці дані.

У параграфі "Результати рішення" варто приводити перелік масивів інформації і (або) перелік сигналів, формованих у результаті реалізації алгоритму, у тому числі:

1) масиви інформації і (або) сигнали, формовані для видачі вихідних повідомлень (документів, відеокадрів, сигналів керування і т.д.);

2) масиви інформації, що зберігається для рішення даної й іншої задач ІС.

По кожному масиві приводять:

1) найменування, позначення, максимальне число записів;

2) перелік найменувань і позначень реквізитів і (чи) вихідних перемінних, використовуваних для формування вихідних чи повідомлень посилання на документи, що містять ці дані.

У параграфі "Математичний опис" приводять:

1) математичну модель або економіко-математичний опис процесу (об'єкта).

У математичних формулах мають бути використані позначення атрибутів, які наведено при описанні масивів інформації і вихідних повідомлень;

2) перелік прийнятих допущень і оцінки відповідності прийнятої моделі реальному процесу (об’єкта) у різних режимах і умовах роботи.

У параграфі "Алгоритм рішення" варто приводити:

1) опис логіки алгоритму і способу формування результатів рішення з указівкою послідовності етапів рахунка, розрахункових і (чи) логічних формул, використовуваних в алгоритмі;

2) вказівки про точність обчислення (при необхідності);

3) співвідношення, необхідні для контролю вірогідності обчислень;

4) опис зв'язків між частинами й операціями алгоритму;

5) указівки про порядок розташування значень або рядків у вихідних документах (наприклад, по зростанню значень кодів об'єктів, по групах об'єктів і т. д).

Алгоритмом повинні бути передбачені всі ситуації, що можуть виникнути в процесі рішення задачі.

Алгоритм представляють одним з наступних способів: графічний (у виді схеми); табличний; текстової; змішаний (графічний чи табличний з текстовою частиною).

Спосіб представлення алгоритму вибирає розроблювач, виходячи із сутності описуваного алгоритму і можливості формалізації його опису.

Алгоритм у виді схеми виконують за правилами, установленим ДСТ 19.002 чи ДСТ 19.005.

Алгоритм у виді таблиць виконують за правилами, установленим ДСТ 2.105.

Алгоритм у виді текстового опису виконують за правилами, установленим ДСТ 24.301.

Структура частини «Інформаційне забезпечення» визначається Держстандартом РД 50-34.698-90 (Розділ 5. Вимоги до змісту документів з рішеннями з інформаційного забезпечення). Тут виділяють параграфи:

  •  Загальна характеристика інформаційного забезпечення.
  •  Організація збору і передання первинної інформації.
  •  Побудова системи класифікації та кодування.
  •  Проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів.
  •  Структура інформаційних масивів.

У параграфі «Загальна характеристика інформаційного забезпечення» наводять склад, структуру і принципи організації інформаційного забезпечення, тип носія даних, обґрунтування вибору СКБД та основні її характеристики. Дається опис прийнятих методів контролю інформації, вимог до надійності і достовірності інформації. Доцільно дати загальну схему ІЗ і перелік конкретних елементів, які будуть використані при функціонуванні ІС.

У параграфі «Організація збору і передання первинної інформації» наводять перелік джерел і носіїв інформації та опис загальних вимог до організації збору і передання інформації. За кожним вхідним повідомленням указують АРМ (або підрозділ), що відповідає за своєчасне подання інформації на обробку і формування вхідних документів у пам’яті ЕОМ. Особливо слід підкреслити можливості використання електронної пошти.

У цьому параграфі необхідно виконати розрахунок середньоденних і місячних обсягів вхідної інформації в символах (документах) у розрізі кожного АРМ та інформаційної системи в цілому, а також визначити час, необхідний (щоденно і за місяць) для введення інформації на АРМ за допомогою клавіатури, виходячи з того, що середня швидкість введення — 8—10 тис. символів за годину.

На основі отриманих даних подати аналіз завантаження працівників АРМ і рекомендації щодо технічного, організаційного та кадрового забезпечення АРМ.

У параграфі «Побудова системи класифікації та кодування» мають бути наведені системи класифікації об’єктів, найменування використовуваних класифікаторів і кодів. По кожному коду необхідно вказати метод кодування об’єктів класифікації, структуру і довжину коду. У додатках можуть бути наведені фрагменти та приклади класифікаторів.

У параграфі «Проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів» дати обґрунтування складу, змісту та форми представлення того чи іншого документа (документ, машинограма, відеокадр, сигнал управління), вимоги до форм документів, указати найменування, ідентифікатор, користувачів, періодичність і терміни видачі документів. Окремо зазначити, які документи будуть відправлені за допомогою електронної пошти.

По документах, які виводяться на друк чи на екран дисплея, розраховуються обсяг вивідної інформації (у символах чи рядках) за день (місяць) і необхідний машинний час для виведення інформації з урахуванням швидкості друку того чи іншого пристрою.

На основі отриманих даних дати рекомендації щодо обладнання АРМ периферійною технікою.

У параграфі «Структура інформаційних масивів» по кожному масиву наводять таблиці з описом структури масиву. Описом структури масиву можна подати у вигляді таблиці (табл. 3)

Таблиця 3

Опис масиву

Найменування масиву —

Ідентифікатор масиву —

Найменування носія інформації —

Максимальний об’єм масиву — _____ записів.

Довжина запису — ___ символів (або байтів).

Метод організації — .

Ключі упорядкування —

Ідентифікатор індексного масиву —

(наводиться у випадку використання індексних масивів у середовищі конкретної СКБД).

Найменування

Ідентифікатор
у програмі

Умовне
позначення у формулах

Формат

Бізнес-правила

Логічні чи
семантичні
зв’язки

Первинний
ключ

Умова на значення

Обов’язкове поле

Індексне поле

Бізнес-правила задають умови цілісності даних. Умови цілісності можуть задавати такі бізнес-правила:

— первинний ключ — проставляється ПК, якщо атрибут є первинним ключем;

— умова на значення — задаються, якщо в базі даних на значення атрибута накладаються якісь обмеження (діапазон значень, не більше, не менше певного значення, не нуль і т. ін.);

— обов’язкове поле — вказує на умову наявності значення атрибута у кожному записі (проставляємо «так», якщо значення атрибуту не може бути пустим, «ні» — у противному разі, якщо значення поля може бути пустим).

Індексне поле — ознака проставляється, якщо поле може виступати як індексне, а також указується, допускається чи не допускається дублювання значення індексу. Тобто можливі такі варіанти заповнення цієї ознаки:

— ІДД — це значить, що поле є індексним, в якому допускається дублювання значень;

— ІНД — це значить, що поле є індексним, в якому не допускається дублювання значень.

Логічні та семантичні зв’язки наводяться для ієрархічних та мережних СКБД або СКБД на основі інвертованих списків, де створюються спеціальні масиви або існує особливий механізм поєднання файлів. Для DВА5Е сумісних СКБД у цьому стовпчику може стояти ідентифікатор файла, з яким у програмі встановлюється зв’язок. При використанні Access у цьому стовпчику ставиться назва таблиці (таблиць).

Ідентифікатор індексного масиву наводиться для СКБД, в яких застосовуються індексні масиви.

Завершувати цей параграф повинна логічна модель БД, яка може бути побудована з використанням сучасних CASE-засобів.

Підрозділ «Організаційне, технічне й програмне забезпечення»

Структура параграфу «Організаційне забезпечення» відповідає РД 50-34.698-90 (Розділ 3. Вимоги до змісту документів з рішеннями з організаційного забезпечення).

Тут можна навести схему організаційної структури підрозділів і дати її опис, а також обов’язково подати схему технологічного процесу автоматизованого збору інформації та її оброблення для одного з АРМ, яке вибрано для відпрацювання контрольного прикладу. При описувані техпроцесу можна наводити окремі схеми:

1) технологічного процесу автоматизованого збору і передання даних (описують склад і послідовність виконання операцій збору, реєстрації, контролю і передання даних на обробку);

2) технологічного процесу оброблення даних на ОЦ або на АРМ (описують склад і послідовність виконання операцій з приймання, контролю, оброблення, видачі результатів оброблення).

На кожній схемі дають перелік документації (інструкції до виконання всіх операцій або посібник користувача), необхідної для даного технологічного процесу.

Схему технологічних процесів складають у довільній формі відповідно до умовних графічних позначень за Державним стандартом 19.701-90 «Схеми алгоритмів, програм даних і систем».

Інструкції щодо операцій технологічного процесу подаються у довільній формі, але вони обов’язково повинні мати посилання на кваліфікацію виконавця та містити опис конкретних дій.

Посібник користувача визначається РД 50-34.698-90 і повинен мати такі підрозділи:

1) вступ;

2) призначення та умови застосування;

3) підготовка до роботи;

4) опис операцій;

5) аварійні ситуації;

6) рекомендації щодо освоєння.

Структура параграфу «Технічне забезпечення» відповідає РД 50-34.698-90 (Розділ 4. Вимоги до змісту документів з рішеннями з технічного забезпечення).

Тут наводять опис комплексу технічних засобів (КТЗ), обґрунтовують вибір КТЗ й описують його характеристики, а також розміщення КТЗ на об’єктах управління (АРМ). При обґрунтуванні КТЗ слід використати розрахунки, зроблені в параграфах 3.4.2 і 3.4.4.

Якщо для оброблення інформації використовують мережі ЕОМ, то в цьому випадку описується загальна характеристика мережі та її особливості, режими роботи конкретної ЕОМ у мережі.

Структура параграфу «Програмне забезпечення» відповідає РД 50-34.698-90 (Розділ 6. Вимоги до змісту документів з рішеннями з програмного забезпечення).

Цей підрозділ містить у собі:

— загальну характеристику програмного забезпечення (ПЗ) ІС (структуру ПЗ, основні функції частин ПЗ, операційну систему, засоби, які розширюють можливості операційної системи);

— схему взаємодії програм;

— схеми програм;

—текст програм, який розроблено для задачі або АРМ у цілому (за погодженням із керівником).

Текст оформлюють згідно з Державним стандартом 19.401-78 «ЕСКД. Текст програми. Вимоги до змісту і оформлення». У додатках до проекту подають лістинг розробленої програми. У пояснення до лістингу входить коментар, який пояснює призначення та структуру основних частин програми.

Підрозділ «Економічна ефективність запропонованих проектних рішень»

Невід’ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності.

У МДР для визначення економічного ефекту можна використовувати основні групи методів, що дозволяють визначити ефект від упровадження: фінансові (вони ж кількісні), якісні і статистичні. При виборі конкретного методу або сукупності методів необхідно відмітити його переваги та вади у порівнянні з іншими методами. Описати суть даного методу. Виконують розрахунки показників у відповідності з обраними методами.

Серед фінансових методах рекомендується застосовувати такі методи визначення ефективності інвестицій у інформаційні технології: ТСО (Total Cost of Ownership) оцінка сукупної вартості володіння інформаційною системою; NPV (Net present value) — чистий приведений доход або чиста приведена вартість; IRR (Internal rate of return) — внутрішня норма прибутковості або внутрішня норма рентабельності; Payback — строк окупності інвестицій.

Серед якісних методів оцінки інвестицій у ІТ можна використовувати методи “інформаційної економіки” (Information Economics), IT Scorecard.

При використанні статистичних методів необхідно оцінити ймовірність досягнення цілей впровадження ІТ-проекту та ймовірність поліпшення бізнес-процесів компанії, що пов’язані з впровадження інформаційної системи. При розрахунках можна використовувати методи: AIE (Applied Information Economics) прикладної інформаційної економіки та ROV (Real Options Valuation) справедливої ціни опціонів.

За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент — автор магістерської дипломної роботи.

У процесі оцінювання даного розділу варто акцентувати на питаннях:

  •  логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом статистичних та фактичних матеріалів, що характеризують діяльність організації;
  •  врахування передового досвіду (кращих практик) в авторських пропозиціях і рекомендаціях, а також у запропонованих проектних рішеннях;
  •  обґрунтування та розрахунку ефективності запропонованих проектних рішень.

3.5. Вимоги до висновків

Цей невеликий за обсягом (5—7 сторінок) розділ є дуже важливим. Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором дипломної роботи поставленої мети і завдань.

Студент повинен стисло охарактеризувати висновки з проведеного аналізу діяльності організації, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх практичне значення та ефективність, виокремити власний внесок в економічну теорію та практику господарювання.

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

4.1. Текст

Важливим етапом виконання МДР є оформлення її тексту. Від того, наскільки вимогливо поставиться автор до форми своєї роботи, суттєво залежатимуть її якість, а отже, і підсумкова оцінка.

Магістерська дипломна робота має бути виконана з додержанням усіх вимог, що стосуються наукових публікацій.

Текст виконується літературною українською мовою на комп’ютері, на листах білого паперу формату А4 з однієї сторони листа. Робота друкується в Word 6.0 (7.0) for Windows, розміри полів: верхнє і нижнє — 20 мм, праве — 10 мм, ліве — 25 мм. Тип шрифту — Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал — 1,5. Номер сторінки — внизу, по центру сторінки.

Використовується науковий стиль із дотриманням усталених термінів. Не допускається використання спрощеного або публіцистичного стилю, чи надто складних словесних конструкцій, відступів від загальноприйнятої термінології.

Матеріал повинен викладатися в логічній послідовності. Думки і пропозиції слід формулювати чітко і зрозуміло. Слід уникати надмірної описовості, зайвої інформації, не пов’язаної з темою дослідження, необґрунтованих тверджень і висловів, повторів думок. Висновки і пропозиції мають бути конкретними, аргументованими і базуватися на аналізі законодавства, наукових джерел та практики господарювання організації.

Дипломна робота починається з титульного аркуша, який оформляється за зразком, наведеним у Додатку К.

За титульним аркушем послідовно розташовуються: індивідуальне завдання на МДР, відгук керівника, зовнішня рецензія, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, додатки, література.

У змісті дипломної роботи зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті та тексті мають бути тотожними.

Вступ, кожен розділ і висновки, які розміщуються у визначеній послідовності, розпочинаються з нової сторінки.

Розділи позначаються римськими цифрами, а параграфи — двома арабськими, перша з них відповідає номеру розділу, друга — номеру параграфа (наприклад, 1.1.; 1.2 або 2.1; 2.2 і т.д.).

Заголовки основних структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ...”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої).

Усі заголовки формулюються лаконічно. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 2—3 інтервалам. У кінці заголовків крапок не ставлять.

4.2. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, подається в табличній формі. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Усі таблиці слід нумерувати. Праворуч і вище від назви таблиці з прописної букви пишуть слово “Таблиця” та її порядковий номер. Знак № перед цифрою не ставиться.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі (наприклад: Таблиця 1.3 — третя таблиця першого розділу).

У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку справа над перенесеною частиною пишуть слова “Продовження табл.” і вказують її номер, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.

Оформлюючи таблицю, слід дотримуватися певного співвідношення її частин. Ширина боковика має бути не більше 1/3 загальної ширини таблиці, а висота головки таблиці — не більше 1/3 висоти таблиці. Стовпці нумеруються тільки в тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю розташовують на кількох сторінках. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку заміняти відповідними номерами стовпців.

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх вносять у заголовок таблиці, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандартів.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Посилання в тексті мають бути на всі таблиці.

Зразок конструкції таблиці

Таблиця_______

(номер)

Назва таблиці

Заголовки стовпців

Підзаголовки стовпців

Боковик  Стовпці

4.3. Ілюстрації

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Якщо ілюстрація створена не автором МДР, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми повинні відповідати вимогам стандартів "Єдиної системи конструкторської документації" та "Єдиної системи програмної документації".

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією з абзацного відступу. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: "Рис. 3.1" (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Наприклад:

8  12  13  17

традиційний графік роботи

7  9  11  12  13  14  17  19

гнучкий графік роботи

— змінний (гнучкий) час

— фіксований час

— обідня перерва

Рис. 3.1. Варіанти традиційного та гнучкого графіка роботи

4.4. Формули

Формули створюються за допомогою "Редактора формул" і розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) — третя формула першого розділу. Номер формули слід зазначати в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають без абзацу словом "де" без двокрапки.

Наприклад:

Км

Тпр

(1.3)

Тз

де Км — коефіцієнт монотонності праці;

Тпр— час, витрачений на повторювані рухи;

Тз— загальний час тривалості операції (роботи).

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак на початку наступного рядка. Коли переносять формулу на знакові операції множення, використовують знак "х".

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

4.5. Цитування та посилання на використані джерела

У процесі підготовки МДР для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору, слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей з цитованого документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати зміст, мову тексту тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке посилаються.

На запозичену з літературних і статистичних джерел інформацію

(формули, таблиці, схеми, графіки, узагальнення, висновки тощо) обов'язково слід робити посилання: або внизу цієї самої сторінки, або у тексті, наводячи (у квадратних дужках) порядковий номер джерела в списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

У посиланнях на наукові статті, що опубліковані у збірниках наукових праць, періодичних виданнях тощо обов’язково зазначається прізвище автора та назва праці, назва видання, рік, номер випуску, сторінки, на яких розміщено дану працю.

4.6. Додатки

У додатки виносяться громіздкі таблиці, схеми, діаграми, форми документів, ксерокопії статистичних звітів про господарську діяльність організацій тощо.

Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи на наступних сторінках у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток мусить мати заголовок, надрукований угорі симетрично відносно тексту сторінки.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Ґ,Є,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як Додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д.1.2 — другий рисунок першого розділу Додатка Д; формула (А.1) — перша формула Додатка А.

Джерела, які цитуються тільки в додатках, мають розглядатися незалежно від тих, які цитуються в основній частині роботи, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.

4.7. Бібліографічний опис використаних джерел

До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові і бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

Для нормативно-правових актів необхідно вказувати офіційні видання (Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, газета “Урядовий кур’єр”, Зібрання постанов Уряду України). Не слід посилатися на електронні бази даних та інші видання (книги), які не є офіційними джерелами змісту нормативно-правових актів.

Приклади запису джерел:

  1.  Бутенко Н. Ю. Комунікативна майстерність викладача: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005.
  2.  Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. — СПб.: Питер, 2003.

4.8. Зовнішнє оформлення

Магістерська дипломна робота оправляється у тверду обкладинку в такий спосіб, щоб листи не випадали, щоб їх не можна було виймати без пошкодження. На внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для дискети.


Додаток А

ФОРМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ НА МАГІСТЕРСЬКУ ДИПЛОМНУ РОБОТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Факультет

Кафедра

Спеціальність

Магістерська програма

ПОГОДЖЕНО

ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник магістерської програми

Завідувач кафедри

(підпис) (ініціали, прізвище)

(підпис) (ініціали, прізвище)

200_р.

200_р.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Студенту___________________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

__________________________форми навчання

на підготовку магістерської дипломної роботи на тему:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тему затверджено наказом ректора університету від "____" _____________200_р. №______

Магістерська дипломна робота виконується на матеріалах

___________________________________________________________________________________

План магістерської дипломної роботи

Розділ І

(назва розділу)

Розділ ІІ

(назва розділу)

Розділ ІІІ

(назва розділу)

Зворотний бік додатку А

Об'єкт дослідження:

Предмет дослідження:

Мета дипломної роботи:

Конкретні завдання, які студент повинен виконати для досягнення поставленої мети:

У розділі І

У розділі ІІ

У розділі ІІІ

Завдання підготував науковий керівник

(підпис)

(ініціали, прізвище)

"____" _______________ 200__р.

Завдання одержав студент

(підпис)

(ініціали, прізвище)

"_____"_______________ 200__р.

Примітка: Перша сторінка індивідуального завдання на дипломну роботу заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника, друга- науковим керівником


Додаток Б

Форма графіка підготовки та захисту магістерських дипломних робіт

ЗАТВЕРДЖЕНО

Кафедрою _____________________

Протокол №___ від _____________

Орієнтовний графік підготовки та захисту магістерських дипломних робіт на кафедрі

на _______________ навчальний рік

Етапи підготовки та захисту МДР

Терміни виконання за формами навчання (граничні)

денна

вечірня

заочна

1. Вибір студентом теми МДР і подання заяви на кафедру;

затвердження тем МДР і призначення наукових керівників;

складання і затвердження індивідуальних завдань на виконання МДР

Грудень для спец. з 12-ти тижневою сесією, вересень для спец. 8104, 8105

лютий

у період 1 сесії

2. Підготовка вступу і І розділу МДР

До 1 березня

травень

01—15 листопада

3. Підготовка ІІ розділу МДР

До 15 квітня

червень

15—30 листопада

4. Підготовка ІІІ розділу МДР, висновків і переліку використаних джерел

До 25 травня

вересень

грудень

5. Подання студентом завершеної МДР науковому керівнику

до 25 травня

до 15 вересня

до 30 грудня

6. Розгляд МДР науковим керівником

25—30 травня

15—20 вересня

01—15 січня

7. Попередній розгляд МДР на комісії від кафедри

01—05 червня

20—-30 вересня

січень

8. Доопрацювання роботи, прийняття кафедрою рішення про допуск МДР до захисту в ДЕК,

оформлення та зовнішнє рецензування МДР

05—15 червня

01—15 жовтня

15—15 лютого

9. Захист МДР в ДЕК і присвоєння випускникам кваліфікації

15—25 червня

15—25 жовтня

15—25 лютого

Додаток В

Форма зовнішньої рецензії на магістерську дипломну роботу

РЕЦЕНЗІЯ

на магістерську дипломну роботу студента КНЕУ

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

на тему __________________________________________________________________________________

(повна назва теми)

____________________________________________________________________________________________

1.Актуальність і практичне значення МДР _________________________________________________________________________

2. Позитивні сторони у роботі, які бажає підкреслити рецензент _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Недоліки або дискусійні питання у роботі _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________4. Оцінка якості запропонованих студентом заходів і пропозицій, їх практична цінність ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Загальний висновок рецензента (рекомендувати чи не рекомендувати) магістерську дипломну роботу студента__________________________________________________________
(прізвище, ініціали)
до захисту в ДЕК і з якою оцінкою_________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Посада і місце роботи
рецензента _________________________— ____________________________
(підпис)  (ініціали, прізвище)
МП

Додаток Г

Форма титульного аркуша

магістерської дипломної роботи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Факультет________________________________________________

Кафедра___________________________________________________________

Спеціальність_____________________________________________________

(код і назва)

Магістерська програма____________________________________

Форма навчання___________________________________________________

МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

Студента__________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

на тему___________________________________________________________

(повна назва)

__________________________________________________________________

Робота допущена до захисту в ДЕК

Завідувач кафедри________________________

(наук. ступінь, учене звання)

_______________________________________________________

(підпис)  (ініціали, прізвище)

Науковий керівник_______________________

(наук. ступінь, учене звання)

_______________________________________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Рецензент_____________________________

(наук. ступінь, учене звання)

(підпис) (ініціали, прізвище)

Київ 200__

4.4. Орієнтовна тематика магістерських дипломних робіт

У розділі наводиться рекомендований випусковою кафедрою перелік тем дипломних робіт. Теми дипломних робіт мають бути актуальними, орієнтованими на дослідження проблемних питань економіки відповідно до особливостей спеціальності. Назви тем дипломних робіт мають бути стислими і чіткими/

Пакет № 1 «Системний аналіз і моделювання економічних процесів»

Кафедра економіко-математичних методів

  1.  Математичні моделі та методи оцінювання ризику активних операцій комерційного банку.
  2.  Моделювання та оптимізація структури кредитного портфеля комерційного банку з урахуванням ризику.
  3.  Оптимізація формування страхового фонду на покриття ризику збитків активних операцій комерційного банку.
  4.  Оцінка ліквідності кредитного портфеля комерційного банку.
  5.  Методи оцінки та врахування кредитного ризику в діяльності комерційного банку.
  6.  Валютні ризики комерційного банку та методи їх хеджування.
  7.  Управління відсотковим ризиком комерційного банку.
  8.  Портфельні ризики комерційного банку: методи оцінки та способи зниження.
  9.  Ризик та фінансова стійкість комерційного банку.
  10.  Методи та моделі прогнозування попиту на кредитні ресурси комерційних банків.
  11.  Методи та моделі банківського ціноутворення.
  12.  Моделювання інвестиційних стратегій комерційного банку.
  13.  Аналіз, моделювання та оптимізація інвестиційних ризиків комерційного банку.
  14.  Моделювання та оптимізація показників ліквідності комерційного банку.
  15.  Методи та моделі прогнозування прибутку комерційного банку.
  16.  Методи та моделі визначення рейтингу комерційних банків.
  17.  Методи та моделі прогнозування валютного курсу.
  18.  Прогнозування валютних курсів на базі моделі GARCH-M.
  19.  Механізм моделювання міжнародних розрахунків з урахуванням валютних ризиків.
  20.  Управління валютними ризиками.
  21.  Управління ризиками відсоткових ставок.
  22.  Моделювання ризику реальних інвестицій.
  23.  Раціональні сподівання у моделюванні закордонних інвестицій.
  24.  Економетричне моделювання раціональних сподівань в управлінні інвестиційними проектами.
  25.  Математичні моделі оцінки фінансових активів.
  26.  Моделювання інструментів фондового ринку.
  27.  Моделювання ризику фінансових інвестицій.
  28.  Моделі ціноутворення на ринках деривативів.
  29.  Деривативи як інструмент зниження ступеня ризику.
  30.  Диверсифікація діяльності як спосіб зниження ступеня ризику.
  31.  Теорія арбітражу.
  32.  Застосування теорії арбітражного ціноутворення при побудові портфеля цінних паперів.
  33.  Прийняття інноваційних рішень в умовах ризику і невизначеності.
  34.  Управління ризиком інноваційних проектів.
  35.  Фінансово-кредитний механізм та математичні моделі інноваційного розвитку економіки України.
  36.  Моделювання інновацій з урахуванням ризику.
  37.  Раціональні сподівання у фінансових моделях.
  38.  Методи управління ризиком у фінансовій сфері.
  39.  Динамічні моделі операційного важеля.
  40.  Моделювання фінансового важеля.
  41.  Аналіз та управління ризиком у страховій справі.
  42.  Теорія та математичні моделі структури капіталу.
  43.  Теорія хаосу як інструмент моделювання еволюції економічних систем.
  44.  Фрактальні графи як інструмент моделювання структури економічних систем та процесів.
  45.  Хаос і економічне прогнозування.
  46.  Теорія катастроф і економічна динаміка.
  47.  Синергетична економіка і економічна динаміка.
  48.  Узагальнене логістичне відображення та його використання при моделюванні та прогнозуванні розвитку економічних систем.
  49.  Аналіз рішень у фінансовому менеджменті як багатоцільова багатокритеріальна задача.
  50.  Аналіз рішень у банківській справі як багатоцільова багатокритеріальна задача.
  51.  Аналіз рішень у страховій справі як багатоцільова багатокритеріальна задача.
  52.  Аналіз ефективності інвестиційного проекту як багатоцільова багатокритеріальна задача.
  53.  Теоретико-ігрова концепція як основа аналізу стратегії кредитування (на прикладі комерційного банку).
  54.  Теоретико-ігрова концепція як основа аналізу портфеля страхових договорів (на прикладі страхової компанії).
  55.  Аналіз економічних часових рядів методами нелінійної динаміки.
  56.  Нейромережне моделювання і оптимізація функціонування економічних об’єктів.
  57.  Нелінійні стохастичні умовно-гаусівські моделі та їх використання у прогнозуванні економічних показників.
  58.  Алгоритм оптимізації менеджменту економічної системи на етапі її модернізації або конверсії.
  59.  Алгоритм оптимізації менеджменту стохастично зв’язної економічної системи з метою її модернізації.
  60.  Моделювання систем масового обслуговування.
  61.  Розробка стохастичної моделі для одноканальної системи обробки інформації та оцінка її економічної ефективності.
  62.  Розробка стохастичної моделі для багатоканальної системи обробки інформації та оптимізація її роботи шляхом варіації числом каналів обслуговування.
  63.  Потокові моделі та їх використання в стабільній грошовій ситуації певного регіону України.
  64.  Використання поглинаючих ланцюгів Маркова для моделювання грошових потоків.
  65.  Використання поглинаючих ланцюгів Маркова для відкритої моделі Леонтьєва.
  66.  Фінансові методи та моделювання соціальної політики в трансформаційній економіці.
  67.  Моделі адаптивного управління підприємства в умовах трансформації.
  68.  Моделювання процесів антикризового управління виробничо-економічних систем.
  69.  Моделювання та оптимізація інвестиційних процесів в умовах нестаціонарності і невизначеності.
  70.  Моделювання систем економічної безпеки регіону.
  71.  Адаптивні моделі оцінки та аналізу економічної безпеки регіону.
  72.  Моделювання процесів антисипативного управління економічною безпекою.
  73.  Фінансування малих інноваційних підприємств у трансформаційній економіці.
  74.  Економіко-математичне моделювання процесу реструктуризації підприємства.
  75.  Моделювання процесу виникнення фінансових криз у міжнародній економіці.
  76.  Ризикологія та безпека процесів глобалізації економіки.
  77.  Управління ризиком в антикризовому менеджменті.
  78.  Управління ризиком у зовнішньоекономічній діяльності.
  79.  Інвестиційна політика як елемент антикризового управління.
  80.  Рейтингове управління економічної системи.
  81.  Моделювання попиту на предмети споживання методами інтелектуального аналізу даних.
  82.  Типологічні дослідження споживчого ринку України (регіонів) методами інтелектуального аналізу даних.
  83.  Моделювання гнучкої товарної політики у системі управління маркетингом.
  84.  Інформаційно-статистичні методи аналізу закономірностей ринкового попиту.
  85.  Інформаційно-статистичні методи маркетингових досліджень.
  86.  Моделі поводження виробників у ринковій економіці.
  87.  Моделі поводження споживачів у ринковій економіці.
  88.  Моделювання споживчих переваг.
  89.  Нелінійні статичні та динамічні моделі управління запасами підприємств.
  90.  Ризикологія Інтернет-бізнесу.
  91.  Управління депозитним портфелем домогосподарства.
  92.  Моделі трансформаційних процесів в економіці.


Пакет № 2 «Інформаційний менеджмент»

Кафедра інформаційного менеджменту

  1.  Internet-технології в маркетинговій діяльності фірми.
  2.  Internet-технології в управлінні інформаційними ресурсами організації.
  3.  Internet-технології у збутовій діяльності фірми.
  4.  Internet-технології у рекламній діяльності фірми.
  5.  Інтеграція інформаційних систем організації.
  6.  Інформатизація банківської діяльності.
  7.  Інформатизація букмекерського бізнесу.
  8.  Інформатизація готельного бізнесу.
  9.  Інформатизація діяльності компанії-реєстратора цінних паперів.
  10.  Інформатизація діяльності організації.
  11.  Інформатизація діяльності страхової компанії.
  12.  Інформатизація ресторанного бізнесу.
  13.  Інформаційна підтримка діяльності офісу (фронт-офісу, бек-офісу).
  14.  Інформаційно-аналітична підтримка аудиту в процесах інформатизації організації.
  15.  Інформаційно-аналітична підтримка бенчмаркінгу діяльності організації.
  16.  Інформаційно-аналітична підтримка бізнес-планування.
  17.  Інформаційно-аналітична підтримка виробничої діяльності організації.
  18.  Інформаційно-аналітична підтримка внутрішньофірмового планування.
  19.  Інформаційно-аналітична підтримка діяльності органів державної влади.
  20.  Інформаційно-аналітична підтримка зовнішньо-економічної діяльності організації.
  21.  Інформаційно-аналітична підтримка інвестиційної діяльності організації.
  22.  Інформаційно-аналітична підтримка маркетингової діяльності організації.
  23.  Інформаційно-аналітична підтримка планування матеріальних ресурсів на підприємстві.
  24.  Інформаційно-аналітична підтримка планування трудових ресурсів на підприємстві.
  25.  Інформаційно-аналітична підтримка прогнозування соціально-економічного розвитку України.
  26.  Інформаційно-аналітична підтримка процесу реструктуризації/трансформації компанії.
  27.  Інформаційно-аналітична підтримка системи управління якістю продукції.
  28.  Інформаційно-аналітична підтримка телефонного маркетингу.
  29.  Інформаційно-аналітична підтримка торговельної діяльності компанії.
  30.  Інформаційно-аналітична підтримка управління запасами підприємства.
  31.  Інформаційно-аналітична підтримка управлінського обліку організації.
  32.  Інформаційно-аналітична підтримка управлінської діяльності організації.
  33.  Інформаційно-аналітична підтримка управлінської діяльності організації.
  34.  Інформаційно-аналітична підтримка фінансової діяльності організації.
  35.  Інформаційно-аналітичне забезпечення статистичної звітності організації.
  36.  Моделювання та оптимізація бізнес-процесів організації.
  37.  Моделювання та оптимізація ІТ-процесів інформаційної служби організації.
  38.  Організація внутрішнього ІТ-аудиту в організації.
  39.  Організація інформаційно-аналітичної служби в організації.
  40.  Організація служби консультування користувачів програмних продуктів.
  41.  Організація та інформаційно-аналітична підтримка проектного офісу.
  42.  Реінжиніринг процесу управління інформаційними ресурсами організації.
  43.  Розробка бізнес-комунікацій в системі підприємництва.
  44.  Розробка інформаційної логістичної системи.
  45.  Розробка інформаційної системи для електронної торгівлі.
  46.  Розробка інформаційної системи інтерактивного банківського обслуговування з використанням Internet.
  47.  Розробка інформаційної системи моніторингу фінансового стану об’єкта.
  48.  Розробка інформаційної системи управління проектами.
  49.  Розробка системи бюджетування інформаційної служби в організації.
  50.  Розробка системи інформаційної безпеки організації.
  51.  Розробка системи інформаційної підтримки взаємодії з клієнтами (CRM).
  52.  Розробка системи комп’ютерної підтримки процесу дистанційного навчання в навчальному закладі.
  53.  Розробка системи комп’ютерної підтримки процесу навчання.
  54.  Розробка системи моніторингу інформаційних технологій в організації.
  55.  Розробка системи обліку витрат інформаційної служби в організації.
  56.  Розробка системи управління бізнес-процесами в організації (BPMS).
  57.  Розробка системи управління витратами інформаційної служби на ІТ-сервіси.
  58.  Розробка системи управління документообігом на об‘єкті.
  59.  Розробка системи управління життєвим циклом інформації в організації (ILM).
  60.  Розробка системи управління інформаційною безпекою організації.
  61.  Розробка системи управління інцидентами для інформаційної служби організації.
  62.  Розробка системи управління ланцюжками поставок.
  63.  Розробка системи управління процесом інформатизації організації.
  64.  Розробка системи управління рівнем послуг (SLA) ІТ-служби організації.
  65.  Розробка системи управлінського обліку для інформаційної служби організації.
  66.  Розробка стратегії інформаційного інжинірингу організації.
  67.  Розробка стратегії розвитку інформаційної інфраструктури організації.
  68.  Розробка стратегії розвитку інформаційної системи організації.
  69.  Система корпоративних ІТ-стандартів.
  70.  Формування ресурсів ділової інформації для підтримки підприємництва в Україні.


Пакет № 3
“Інформаційні системи в бізнесі і державному управлінні”

Кафедра інформаційних систем в економіці

  1.  Інформаційна система з маркетингових досліджень споживчого ринку України.
  2.  Використання інформаційних систем і технологій для автоматизації фінансово-маркетингових досліджень у діяльності комерційного підприємства.
  3.  Система інформаційно-аналітичного забезпечення маркетингових досліджень у сфері освіти.
  4.  Використання сучасних інформаційних систем та комп'ютерних технологій для аналізу ефективності соціальних програм в Україні (на прикладі адресних допомог та житлових субсидій).
  5.  Інформаційна система підтримки електронної комерції.
  6.  Інформаційні системи менеджменту надання послуг через мережу ІНТЕРНЕТ.
  7.  Дослідження комп'ютерних технологій формування статистичних даних у мережі ІНТЕРНЕТ.
  8.  Побудова інформаційної системи Фонду Державного Майна України на базі глобальної мережі ІНТЕРНЕТ.
  9.  Інформаційна система з моніторингу міжнародних фінансових та технічних проектів і аналізу їх реалізації.
  10.   Інформаційна система рекламної агенції.
  11.   Інформаційна система з обслуговування клієнтів в юридичній фірмі.
  12.   Інформаційна система ведення реєстру та обліку ліцензій страхових організацій.
  13.   Інформаційна система з реєстраторської діяльності та аналізу руху цінних паперів.
  14.   Інформаційна система обліку операцій з нерухомістю.
  15.   Створення корпоративних інформаційних систем.
  16.   Моделювання підприємства в корпоративних інформаційних системах.
  17.   Створення корпоративних інформаційних систем в державних правоохоронних органах
  18.   Інформаційна система обліку та розрахунків з клієнтами за надані інформаційні послуги.
  19.   Інформаційна система для обліку надходжень та нарахувань ПДВ з юридичних осіб.
  20.   Інформаційна система з обліку операцій з цінними паперами на фондовій біржі.
  21.   Створення ІС по встановленню потреби в паливі та затратах на його придбання по Міністерству палива і енергетики.
  22.   Інформаційна система з автоматизації обліку сировинної бази і видобутку природного газу та нафти.
  23.   Інформаційна система для обліку відвантаження та реалізації нафтопродуктів.
  24.   Інформаційна система з обліку розрахунків за використаний природний газ.
  25.   Інформаційна система для управління приватизацією майна підприємств, організацій і установ.
  26.   Інформаційна система для розрахунку трудомісткості програмних робіт та обліку звернень клієнтів на телефонну лінію.
  27.   Інформаційна система для автоматизації ресторанного обслуговування.
  28.   Інформаційна система економіста планово-економічного відділу.
  29.   Інформаційна система електронного торгового комплексу.
  30.   Інформаційна система з обліку реалізації товарів у роздрібній торгівлі.
  31.   Інформаційна система управління товарними потоками фармацевтичної фірми.
  32.   Інформаційна система по обліку розрахунків з партнерами.
  33.   Інформаційна система для автоматизації роботи з клієнтами.
  34.   Інформаційна система з обліку розрахунків з постачальниками.
  35.   Інформаційна система з обліку торгових операцій з цінними паперами.
  36.   Інформаційні системи з ведення реєстрів цінних паперів.
  37.   Інформаційна система аналізу фінансового стану підприємства.
  38.   Інформаційна система з календарного планування.
  39.   Інформаційна система для складання звітності про результати діяльності підприємств роздрібної торгівлі.
  40.   Інформаційна система визначення потреби у комплектуючих виробах для функціонування науково-виробничої фірми.
  41.   Інформаційна система для обліку та контролю руху експортно-імпортних операцій у митному відділі комерційного підприємства.
  42.   Інформаційна система з обліку матеріальних ресурсів на підприємстві.
  43.   Інформаційна система обліку та контролю розрахунків з підрядниками.
  44.   Інформаційна система з обліку нарахування заробітної плати.
  45.   Інформаційна система для обліку відвантаження та реалізації продукції.
  46.   Інформаційна система для оперативного планування матеріальних ресурсів на промисловому підприємстві.
  47.   Інформаційна система з обліку та аналізу грошових потоків на підприємстві.
  48.   Інформаційна система для економічної оцінки ефективності фінансових інвестицій.
  49.   Інформаційна система з моніторингу міжнародних фінансових і технічних проектів та аналізу їх реалізації.
  50.   Інформаційна система з аналізу фінансового стану підприємства.
  51.   Інформаційної системи з контролю фінансового стану підприємницької діяльності (на прикладі конкретних фірм).
  52.   Інформаційна система з аудиту фінансово-аудиторської діяльності.
  53.   Інформаційна система з обліку та аналізу грошових коштів резервних фондів.
  54.   Інформаційна система з обліку операцій з цінними паперами на фондовій біржі.
  55.   Інформаційна система обліку акціонерів і нарахування дивідендів власникам іменних цінних паперів.
  56.   Інформаційна система автоматизації обліку, руху та управління фінансовими і матеріальними потоками на підприємстві.
  57.   Інформаційна система для економічної оцінки ефективності фінансових інвестицій.


Пакет № 4 “Інформаційні системи в банках та фінансових установах”

Кафедра інформаційних систем в економіці

  1.  Інформаційно-аналітична система підтримки банківських рішень на основі сховища даних.
  2.  Інформаційна система з аналізу банківської діяльності на основі сховища даних.
  3.  Інформаційна система з інтелектуального аналізу банківської діяльності з використанням технології Data Mining.
  4.  Інформаційна система з моніторингу міжнародних фінансових і технічних проектів та аналізу їх реалізації.
  5.  Інформаційна система з аналізу фінансового стану підприємства.
  6.  Інформаційна система обліку і контролю доходів Державного бюджету районними органами Державного казначейства.
  7.  Інформаційна система підтримки електронних платежів через Iнтернет.
  8.  Інформаційна система з аналізу клієнтської бази комерційного банку.
  9.  Інформаційна система з обліку розрахунково-касового обслуговування клієнтів комерційного банку.
  10.  Інформаційна система з формування плану розрахунково-касового обслуговування клієнтів комерційного банку.
  11.  Інформаційна система з визначення кредитоспроможності позичальників (юридичних осіб) та ризику при їх кредитуванні.
  12.  Інформаційна система з скорингової оцінки позичальників (фізичних осіб) та ризику при їх кредитуванні.
  13.   Інформаційна система управління процесом узгодження кредитних заявок.
  14.   Інформаційна система підтримки споживчого кредитування клієнтів комерційного банку.
  15.   Інформаційна система формування кредитних договорів та обліку їх погашення.
  16.  Інформаційна система з обліку нарахування резервів за кредитами комерційного банку.
  17.  Інформаційна система з аналізу дохідності та ефективності кредитних операцій.
  18.  Інформаційна система з аналізу кредитного портфеля комерційного банку.
  19.  Інформаційна система обліку депозитних операцій комерційного банку.
  20.  Інформаційна система з роздрібного банківського обслуговування клієнтів.
  21.   Інформаційна система клієнтської підтримки карткових операцій комерційного банку.
  22.  Інформаційна система з обліку емісії пластикових карток.
  23.  Інформаційна система з обліку операцій з використанням карток НСМЕП.
  24.  Інформаційна система банківського обслуговування населення з використанням пластикових карток.
  25.  Інформаційна система проведення розрахунків із використанням пластикових карток.
  26.  Інформаційна система з визначення овердрафту за кредитними картками.
  27.  Інформаційна система з обліку та контролю за експортно-імпортними операціями клієнтів комерційного банку.
  28.  Інформаційна система управління валютно-обмінними операціями в банку.
  29.  Інформаційна система з обліку векселів у банку.
  30.  Інформаційна система з обліку акціонерів комерційного банку.
  31.  Інформаційна система прогнозування показників банківської діяльності.
  32.  Інформаційна система з аналізу показників діяльності комерційного банку.
  33.  Інформаційна система дистанційного банківського обслуговування клієнтів банку.
  34.  Інформаційна система з формування звітності комерційного банку.
  35.  Інформаційна система з розрахунку та аналізу ліквідності комерційного банку.
  36.  Інформаційна система з розрахунку та аналізу капіталу комерційного банку.
  37.  Інформаційна система з розрахунку та аналізу валютної позиції комерційного банку.
  38.  Інформаційна система з обліку та аналізу грошових коштів резервних фондів.
  39.  Створення інформаційної системи з контролю фінансового стану підприємницької діяльності (на прикладі конкретних фірм).
  40.  Створення інформаційної системи з аудиту фінансової діяльності.
  41.  Інформаційна система з обліку наявності і руху грошових коштів у касі та на рахунках в банку.
  42.  Інформаційна система підтримки електронної комерції.
  43.  Інформаційна система з обліку операцій з цінними паперами на фондовій біржі.
  44.  Інформаційна система обліку та аналізу руху цінних паперів.
  45.  Інформаційна система формування та аналізу звітності емітентів.
  46.  Інформаційна система ведення особистих рахунків емітентів і зареєстрованих осіб.
  47.  Інформаційна система з обліку операцій з цінними паперами на фондовій біржі.
  48.  Інформаційна система обліку акціонерів і нарахування дивідендів власникам іменних цінних паперів.
  49.  Інформаційні системи з ведення реєстрів цінних паперів.
  50.  Інформаційні системи з формування та обліку ведення договорів страхування.
  51.  Інформаційні системи з ведення реєстру та обліку ліцензій страхових організацій.
  52.  Інформаційна система формування тарифних ставок для страхових компаній.
  53.  Інформаційна система статистичної обробки звітної інформації від страхових компаній-членів МТ СБУ.
  54.  Інформаційна система обробки та аналізу податкової звітності в податкових органах України.
  55.  Інформаційна система районних ДПІ з обліку сплати податків фізичними особами.
  56.  Інформаційна система для обліку надходжень та нарахувань ПДВ з юридичних осіб.
  57.  Побудова інформаційної системи обліку надходжень податків у електронному вигляді.
  58.  Інформаційна система обліку сплати податків фізичними особами.
  59.  Інформаційна система автоматизації обліку, руху та управління фінансовими і потоками на підприємстві.
  60.  Інформаційна система для економічної оцінки ефективності фінансових інвестицій.

1 Краща практика — це сукупність методів, або методологія, що сприяє досягненню бажаного результату на підставі попереднього досвіду або досліджень. Ідея використання кращої практики застосовна в медицині, в адміністративному управлінні, в управлінні проектами, при розробці й експлуатації програмного й апаратного забезпечення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58137. Инфекционные болезни 541.5 KB
  Наиболее опасными осложнениями тифо-паратифозных заболеваний (ТПЗ) являются перфорация кишечных язв, кишечное кровотечение и инфекционно-токсический шок
58138. Народничество. Политический террор. Политика контрреформ 37.5 KB
  Фактически это перечёркивало главную идею земства независимость от органов государственной власти и царя в решении вопросов местного самоуправления.
58139. Причини і початок війни. Події 1939–1942 рр 69 KB
  Мета: визначити причини характер періодизацію Другої світової війни залучаючи історичну карту характеризувати основні театри воєнних дій у Європі Північній Африці ПівденноСхідній Азії та Тихому океані умови мирних договорів Німеччини та її союзників...
58140. Развитие органической химии. Теория радикалов и теория типов 1.93 MB
  В теории типов органические соединения конструировались из неорганических веществ типов тип водорода воды хлористого водорода аммиака замещением в них атомов на органические фрагменты; введено понятие изомерии Берцелиус.
58141. Роль фізичного знання в житті людини. Методи наукового пізнання 72 KB
  Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Плансхема уроку Етапи уроку Час хв. Повідомлення теми мети й завдань уроку 5 Визначення мети уроку за планом вивчення теми IV. Підбиття підсумків уроку 5 Методи Асоціативний кущ Сенкан VII.
58142. Русско-турецкая война 1877-1878 гг 76.5 KB
  Цель урока: познакомить учащихся с ходом русско-турецкой войны; доблестью и мужеством проявленной воинами российской армии положившим начало освобождению славянских народов на Балканах. Образовательные: причины войны; цели и планы сторон: роль России...
58143. Создание Web-страниц. Форматирование текста 33.5 KB
  Можно перечислять несколько шрифтов через запятую так как не всегда выбранный Вами шрифт есть у пользователя просматривающего Вашу страницу. Стихотворение FONT Размер шрифта задается атрибутом size...
58144. Виды, формы и системы оплаты труда 50 KB
  На каждом предприятии между работодателем и работниками заключается коллективный договор в котором отражаются: трудовые и социально-экономические условия труда; Положение по оплате труда формы оплаты труда всех категорий работников а также система поощрений.
58145. ВЕЛИКИЕ ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ ОТКРЫТИЯ 46.5 KB
  Периоду разложения феодализма и возникновению капиталистических отношений предшествовали Великие географические открытия сыгравшие важную роль в переходе к буржуазному способу производства. Великие географические открытия были вызваны развитием производительных сил общества ростом товарно-денежных отношений...