321

Распознавание принадлежности объектов к заданным классам детерминированными методами

Отчет о прохождении практики

Экономическая теория и математическое моделирование

Принадлежность объектов к одному из заданных классов. Мера сходства между объектами aj и ak по одному количественному признаку. определение принадлежности заданного объекта к одному из классов по средней мере сходства этого объекта и объектов заданных классов.

Русский

2012-12-07

66.5 KB

8 чел.

Министерство образования и науки Российской Федерации

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

“Тюменский государственный нефтегазовый университет”

ИНСТИТУТ ГЕОЛОГИИ И НЕФТЕГАЗОДОБЫЧИ

Кафедра «Моделирование и управление

процессами нефтегазодобычи»

Отчет по лабораторной работе №5

«Распознавание принадлежности объектов к заданным классам детерминированными методами»

Выполнила: студентка гр.ИСТ-08

Буркова Наталья

Проверил: Туренко С.К.

 

 

Тюмень, 2012

Вариант 3

Цель:

Определить принадлежность объектов к классу методами «по ближайшему среднему» и «ближайшему одному»

Дано:

10 объектов, на которых определены два свойства f1 и f2  и принадлежность объектов к одному из двух классов P

№ объекта

f1

f2

P

1

1

13

1

2

3

14

1

3

5

7

1

4

7

9

1

5

10

10

1

6

8

13

2

7

9

20

2

8

11

21

2

9

12

25

2

10

13

15

2


2 контрольных объекта
q1 и q2

№ варианта

q1

q2

f1

f2

f1

f2

3

8

13

15

27

Определить:

принадлежность объектов к одному из заданных классов

Алгоритмы:

Мера сходства между объектами aj и ak по одному количественному признаку fi:

,

где ,  –  значение fi-го признака соответственно   aj  и ak  объекта,

- максимальное  расхождение значений признака  fi среди всех объектов указанных классов

Мера сходства между объектами aj и ak по одному качественному признаку fi:

Мера сходства между объектами aj и ak по системе признаков fi, i = 1..n:

,

где  - вес fi-го признака, .

  1.  «по ближайшему среднему»

Суть алгоритма – определение принадлежности заданного объекта к одному из классов по средней мере сходства этого объекта и объектов заданных классов.

1.1) Вычисляем меры сходства контрольного объекта  с каждым из объектов заданных классов – ;

1.2)  Вычисляем среднюю меру сходства с объектами каждого класса – , где m – количество классов;

1.3) Контрольный объект  относится к классу, с объектами которого имеет максимальную среднюю меру сходства

  1.  «по ближайшему одному»

Суть алгоритма: контрольный объект принадлежит к тому классу, к которому относится объект, максимально похожий на контрольный.

2.1) Вычисляем меры сходства между контрольным объектом и всеми эталонными объектами –

2.2) Определяем максимальную меру сходства  

   2.3)  Контрольный объект  принадлежит к тому же классу что и эталонный объект , с которым он имеет максимальную меру сходства

Решение:

Вывод: 

классы принадлежности, определенные по методам "ближайшего среднего" и "ближайшего одного": в первом случае объект относится к 1 классу, во втором - ко 2 классу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.
22998. Критерій класифікації голосних фонем 31 KB
  Однак описати голосні звуки за тембром дуже складну; через що найпоширенішою класифікацією голосних є артикуляційна тобто за ступенем просування язика вперед або назад і ступенем його підняття при їх творенні. За цими ознаками голосні поділяються на голосні переднього середнього та заднього рядів і низького середнього та високого піднесення. Більшість голосних це голосні переднього і заднього рядів. За положенням губ під час артикуляції звуків розрізняють лабіалізовані і нелабіалізовані голосні.
22999. Критерій класифікації приголосних фонем 43 KB
  Критерій класифікації приголосних фонем За акустичною ознакою співвідношенням голосу й шуму приголосні поділяють на сонорні й шумні. Шумні приголосні у свою чергу поділяються на дзвінкі й глухі. Глухі приголосні творяться тільки шумом. З артикуляційного фізіологічного погляду приголосні класифікують за місцем творення і способом творення.
23000. Склад та складоподіл 50.5 KB
  Склад та складоподіл Склад – звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
23001. Синтагма. Енклітики і проклітики 28 KB
  Енклітики і проклітики У сучасних мовах трапляються випадки коли слова зберігаючи смислову самостійність втрачають наголос і примикають до інших слів об'єднуючись із ними спільним наголосом. Такі слова називають клітиками. Слова які втративши наголос приєднуються до наступних слів називають проклітиками а явище проклізою від гр. Ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюючи з ними одне фонетичне ціле називають енклітиками а явище енклізою від гр.
23002. Граматична будова мови, морфологія та синтаксис 33 KB
  Граматична будова мови морфологія та синтаксис Граматика від лат. grammatike techne письмове мистецтво 1 будова мови система морфологічних категорій і форм синтаксичних категорій і конструкцій; 2 наука яка вивчає будову мови. Що стосується граматики як науки то розрізняють: 1 формальну яка вивчає граматичні форми та їх структуру і контенсивну семантичну яка вивчає значення цих форм і структур; 2 синхронічну що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі і діахронічну яка вивчає мовну будову в її...
23003. Граматичне значення і граматична категорія. Граматична форма 34.5 KB
  Граматичне значення і граматична категорія. Смислова структура повнозначного слова являє собою єдність лексичного значення індивідуального і тих абстрактних значень які характеризують видозміни його у зв'язках з іншими словами. Ці абстрактні значення що супроводять лексичне значення повнозначного слова в конкретному випадку його вживання називаються граматичними значеннями. Граматичне значення не є приналежністю одного слова воно об'єднує граматично цілі групи або й класи слів.
23004. ЗАВДАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ 28.67 KB
  Однак за останні десятиліття масштаби перекладацької діяльності настільки виросли що є всі підстави говорити про початок нового етапу в історії перекладу. Виникли нові підвиди перекладу синхронний переклад переклад кінофільмів телепередач судовий переклад тощо. Перекладач повинен крім того добре розбиратися в предметі перекладу.
23005. Романські мови 42.5 KB
  Романські мови як державні чи офіційні вживають 66 країн у т. Ще декілька романських мов мають статус парціальної часткової мови у відповідних країнах: галісійська каталанська та окситанська у формі аранської говірки в Іспанії ретороманська у Швейцарії. романські мови зазнали світового поширення Нова Романія або Латинська Америка та численні країни Африки.