3238

Адміністративна відповідальність

Книга

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Навчально-методичний посібник з курсу Адміністративна відповідальність містить загальні методичні вказівки, програму курсу та зміст дисципліни по модулях і темах, тематичний план, завдання для самостійної роботи та прак...

Украинкский

2013-02-09

625 KB

73 чел.

Навчально-методичний посібник з курсу “Адміністративна відповідальність” містить загальні методичні вказівки, програму курсу та зміст дисципліни по  модулях і темах, тематичний план, завдання для самостійної роботи та практичних занять, плани семінарів, стисле розкриття змісту окремих тем, завдання для експрес-контролю та методичні рекомендації для виконання контрольних робіт, питання для самоконтролю і заліку.

Розрахований на студентів та викладачів навчальних закладів, де вивчається право.

 

                                                     В С Т У П

Адміністративна відповідальність є найпоширенішим видом юридичної відповідальності в правовій системі України. Лише за порушення правил дорожнього руху в Україні щорічно притягується до адміністративної відповідальності  мільйони  осіб. Всього ж в Україні до цього виду відповідальності щорічно притягується більше десяти мільйонів правопорушників.

В даний час заходами адміністративної відповідальності захищається значний масив різноманітних суспільних відносин, що складаються переважно в управлінській сфері, у тому числі у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки, боротьби з різними правопорушеннями на транспорті, в галузі охорони праці та здоров’я населення, охорони природи, заняття підприємницькою діяльністю, у сфері забезпечення встановленого порядку управління та діяльності представників державної влади, боротьби з корупційними проявами та ін.

Зараз завершується робота над прийняттям нового Кодексу України про адміністративні проступки, де крім інших новел буде передбачено застосування адміністративної відповідальності і щодо юридичних осіб. Отже, заходами адміністративної відповідальності буде захищена ще більша сукупність суспільних відносин. Це вимагає від майбутніх фахівців права глибокого знання законодавства про адміністративні проступки та вмілого застосування його на практиці.

В останній час у вищих навчальних закладах України юридичного профілю курс адміністративної відповідальності (“Адміністративно-деліктне право”) вивчається здебільшого як окремий спецкурс. Це значно полегшує якісне засвоєння студентами досить великого кола різноманітних положень чинного адміністративно-деліктного законодавства та специфіку правових відносин, що складаються в процесі реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень окремих органів та їх посадових осіб. З урахуванням специфіки і важливості адміністративно-юрисдикційної діяльності уповноважених на те органів та їх посадових осіб, з подальшим удосконаленням та кодифікацією законодавства про адміністративну відповідальність, зростанням його правоохоронної ролі в житті нашого суспільства, виокремлення цього правового інституту в окремий спецкурс (окрему навчальну дисципліну) вбачається цілком логічним і виправданим. Водночас, належне навчально-методичне забезпечення даного спецкурсу в окремих навчальних закладах з урахуванням їх профільної орієнтації є ще недостатнім.

Пропонований навчально-методичний посібник з курсу адміністративної відповідальності призначений певною мірою компенсувати відсутність відповідного методичного забезпечення даної навчальної дисципліни. Його підготовлено відповідно до програми спецкурсу “Адміністративна відповідальність”, що вивчається на юридичному факультеті Інституту повітряного і космічного права НАУ.

Метою вивчення даного спецкурсу є більш глибоке і детальне засвоєння основних теоретико-правових положень, що стосуються поняття, властивостей та принципів адміністративної відповідальності; суті, правових ознак та елементів юридичного складу адміністративного правопорушення; системи і характеристики адміністративних стягнень та специфіки їх накладення; аналізу юридичних складів окремих адміністративних проступків, у тому числі правопорушень у сфері повітряного транспорту, а також особливостей провадження в справах про адміністративні правопорушення уповноваженими на те органами. В процесі вивчення спецкурсу також передбачається всебічний аналіз чинного законодавства про адміністративні правопорушення та практики його застосування, дослідження окремих проблем та шляхів удосконалення такого законодавства, підвищення рівня професійної майстерності  майбутніх фахівців-юристів щодо вмілого і ефективного застосування його на практиці.

З цією метою переважну частину навчального часу слід відводити практичним заняттям, де студенти в процесі вирішення задач, виконання тестових завдань та юридичного аналізу різних правових ситуацій змогли б краще і глибше засвоювати положення чинного законодавства про адміністративні правопорушення щодо його практичного застосування. Студентам денної форми навчання доцільно з більшості тем виконувати домашні завдання у формі письмового вирішення практичних задач та виконання інших завдань, що містяться в посібнику до кожної теми. Студенти заочної форми навчання крім іншого виконують з даного спецкурсу контрольну роботу.

Основними нормативно-правовими джерелами при вивченні курсу адміністративної відповідальності є Кодекс України про адміністративні правопорушення та закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. Із спеціальних джерел передусім слід використовувати науково-практичний коментар до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Х.,Одиссей, 2003р.); навчальні посібники: Тищенко Н.М. Адміністративна відповідальність в Україні.- //Х., 1998; Д.М. Лук’янець “Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку” – //К., 2001; В.К.Колпаков. Адміністративно-деліктний правовий феномен.-//К., 2004; Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України.- //Запоріжжя, 2000; Бахрах Д.Н. “Административная ответственность граждан в СССР” (М., Юр..лит.,1989); Гончарук С.Т. “Адміністративна відповідальність за законодавством України”- (К.,1995) та “Адміністративні стягнення (в запитаннях і відповідях)“- //К.: КМУЦА, 1998; Масленников М.Я. “Административно-юрисдикционный процесс” (Воронеж, 1990) та ін.

Підсумковим етапом вивчення даного курсу є семестровий диференційований залік.

Після приєднання України до Болонської конвенції з метою підвищення якості національної освіти, професійного рівня майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах нашої країни в останній час здійснюється трансформація навчального процесу на основі  кредитно-модульної (рейтингової) системи навчання. В посібнику зроблена експериментальна спроба більш якісне  засвоєння даної дисципліни побудувати на основі цієї системи. У зв’язку з цим доцільно розкрити нижче її окремі положення.

Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань і вмінь студента та його навчальної діяльності в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

Навчальний модуль – це відносно самостійна, логічно завершена, цілісна частина навчального курсу, що охоплює сукупність теоретичних і практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного і індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.  

Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

 Рейтингова система оцінювання (РСО) як невід’ємна складова навчального процесу передбачає визначення якості усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи, виконаної студентом, та рівня набутих ним знань і вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.  

Поточний контроль здійснюється у формі опитування та перевірки результатів виконання різноманітних індивідуальних завдань, у т.ч. виступів на семінарських та практичних заняттях, виконання та захист індивідуальних завдань, експрес-контроль, підготовка рефератів, письмових робіт тощо. Контроль засвоєння студентом навчального матеріалу шляхом різних форм самостійного опрацювання також завершується оцінкою.

Модульний контроль здійснюється у формі виконання студентом модульної контрольної роботи.

Семестровий контроль здійснюється у формі  диференційованого заліку.

         Семестровий диференційований залік є формою підсум-кового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру, у т.ч. аудиторної роботи під час лекційних, практичних та семінарських занять, а також самостійної роботи,  виконання індивідуальних завдань тощо.

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і може виставлятися автоматично за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля, у т.ч. це виступи на семінарських та практичних заняттях, виконання та захист індивідуальних завдань, експрес-контроль, підготовка рефератів,  письмових робіт тощо.

Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

          Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

           Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів з даної навчальної дисципліни.

           Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

            Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та залікової рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

 Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 1.  

                                                                                        Таблиця 1 

Модуль №1

Модуль №2

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Виступи на семінарських та практичних заняттях  

(1х5)   5

Виступи на семінарських та практичних заняттях    

(2х5) 10

Виконання та захист

реферату

(1х3)  3

Виконання та захист реферату

(1х3)  3

Експрес-контроль

(3х3 ) 9

Експрес-контроль  

(5х5) 25

Заохочувальні заходи

       2

Заохочувальні заходи  

        3

Виконання індивідуальних завдань

          3

Виконання індивідуальних завдань

        3

Виконання модульної контрольної роботи №1 

      12

Виконання модульної контрольної роботи №2

       12

Усього за модулем №1  

      35

Усього за модулем №2

        53

      Семестровий диференційований залік                                                                      12    

Усього за  семестр                                                                                                        100

        

      Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 2.

                                                                                                Таблиця 2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою

                                                 Оцінка в балах

Оцінка за

національною

шкалою

                            Виступи на                                 семінарських                                  та практичних

      заняттях  

Виконання

та захист

реферату

Експрес-контроль

Виконання

модульної

контрольної

роботи 

8

3

3

 10-12

Відмінно

                                       7

2

2

8-10

Добре

                                      5-6

1

1

6-8

Задовільно

                             менше 5

менше 3

менше 1

менше 6

Незадовільно

 Якщо студент приймає активну участь в обговоренні питань на семінарах та практичних заняттях, виступає з доповненнями та уточненнями, додатково підготував реферат, окрему доповідь чи виконав інше індивідуальне завдання, зразково веде конспект лекцій тощо, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи (модуль №1 – до трьох балів, модуль №2 – до п’яти балів).

Ще один бал може бути доданий до підсумкової модульної рейтингової оцінки, якщо студент взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-практичної конференції.

Якщо студент має пропуски лекційних та інших аудиторних занять з неповажних причин, не підготувався  до окремих занять, немає власного конспекта лекцій тощо, то щодо його рейтингового оцінювання можуть бути застосовані штрафні (відємні) бали.

Якщо студент не досить активний на семінарських та практичних заняттях, невчасно виконав реферат чи інше індивідуальне завдання, а також  несвоєчасно ліквідував навчальну заборгованість, то максимальна величина рейтингової оцінки, яку може отримати студент, дорівнює оцінці “Добре” за національною шкалою.

Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

Якщо ж студент не виконав передбачених певним модулем окремих видів навчальної роботи, не набрав належної кількісті балів, то він не допускається до відповідного модульного контролю.

Модульний (проміжний) контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи, яка може мати форму тестових, аналітичних та інших завдань, тривалістю до двох академічних годин.

Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою.  

Отже, якщо студент в процесі вивчення модуля №1 виступить раз на семінарі, підготує і захистить один реферат, тричі прийме участь в експрес-контролі, виконає одне індивідуальне завдання та отримає два заохочувальних бали, то він зможе набрати максимальну кількість балів – 27 і буде допущений до написання модульної контрольної роботи №1, за результатами якої зможе набрати максимальну кількість балів – 35, що буде відповідати оцінці “відмінно” в національному вимірі.

Якщо студент в процесі вивчення модуля №2 виступить двічі на практичному занятті, підготує і захистить два реферати, прийме участь у чотирьох експрес-контролях, виконає одне індивідуальне завдання та отримає пять заохочувальних бали, то він зможе набрати максимальну кількість балів – 45 і буде допущений до написання модульної контрольної роботи №2, за результатами якої зможе набрати максимальну кількість балів – 53, що буде відповідати оцінці “відмінно” в національному вимірі.

Сума  рейтингових оцінок студента за результатами обох модулів максимально може дорівнювати 88 балам, що буде відповідати оцінці “відмінно” за національною шкалою.

Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 1.  

                                                                        Таблиця 1 

                    Модуль №1

                 Модуль №2

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

  Мах

кількість

 балів

              Вид

    навчальної роботи

 Мах

кількість

балів

Виступи на семінарських та практичних заняттях  

(1х5)   5

Виступи на семінарських та практичних заняттях    

(2х5) 10

Виконання та захист

реферату

(1х3)   3

Виконання та захист

реферату

(2х3)  6

Експрес-контроль

(3х3 ) 9

Експрес-контроль  

(5х3) 15

Заохочувальні заходи

    3

Заохочувальні заходи  

         5

Виконання індивідуальних завдань

    3

Виконання індивідуальних завдань

         5

Виконання модульної контрольної роботи №1

  12

Виконання модульної

контрольної роботи №2

       12

Усього за модулем №1

 35

Усього за модулем №2

       53

Семестровий диференційований залік                  12

11

Усього за  семестр                                                  100

100

    

      Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 2.

                                                                                                Таблиця 2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою

                                                                       Оцінка в балах

Оцінка за

національною

шкалою

                            Виступи на

                               семінарських

                                 та практичних

                       заняттях  

Виконання

та захист

реферату

Експрес-контроль

Виконання

модульної

контрольної

роботи 

                                        5

     3

    3

 12 – 10

Відмінно

                                       4

     2

    2

  9 - 7

Добре

                                        3

     1

    1

  6 - 5

Задовільно

                             менше 3

менше 1

менше 1

менше 5

Незадовільно

 Якщо студент приймає активну участь в обговоренні питань на семінарах та практичних заняттях, виступає з доповненнями та уточненнями, додатково підготував реферат, окрему доповідь чи виконав інше індивідуальне завдання, зразково веде конспект лекцій тощо, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи.  

Додаткові (заохочувальні) бали можуть бути додані до підсумкової модульної рейтингової оцінки, якщо студент взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-практичної конференції.

Якщо студент має пропуски лекційних та інших аудиторних занять з неповажних причин, не підготувався  до окремих занять, немає власного конспекта лекцій тощо, то щодо його рейтингового оцінювання можуть бути застосовані штрафні (відємні) бали.

Якщо студент не досить активний на семінарських та практичних заняттях, невчасно виконав реферат чи інше індивідуальне завдання, а також  несвоєчасно ліквідував навчальну заборгованість, то максимальна величина рейтингової оцінки, яку може отримати студент, дорівнює оцінці “Добре” за національною шкалою.

Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю (див. Табл. №4).

Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

Якщо ж студент не виконав передбачених певним модулем окремих видів навчальної роботи, не набрав належної кількісті балів, то він не допускається до відповідного модульного контролю.

Модульний (проміжний) контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи, яка може мати форму тестових, аналітичних та інших завдань, тривалістю до двох академічних годин.

Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою.  

Отже, якщо студент в процесі вивчення модуля №1 виступить раз на семінарі, підготує і захистить один реферат, тричі прийме участь в експрес-контролі, виконає одне індивідуальне завдання та отримає три заохочувальних бали, то він зможе набрати максимальну кількість балів – 23 і буде допущений до написання модульної контрольної роботи №1, за результатами якої зможе набрати максимальну кількість балів – 35, що буде відповідати оцінці “відмінно” в національному вимірі.

Якщо студент в процесі вивчення модуля №2 виступить двічі на практичному занятті, підготує і захистить два реферати, прийме участь у п’яти експрес-контролях, виконає ряд індивіду-альних завдань та отримає п’ять заохочувальних балів, то він зможе набрати максимальну кількість балів – 41 і буде допущений до написання модульної контрольної роботи №2, за результатами якої зможе набрати максимальну кількість балів – 53, що буде відповідати оцінці “відмінно” в національному вимірі.

Сума  рейтингових оцінок студента за результатами обох модулів максимально може дорівнювати 88 балам, що буде відповідати оцінці “відмінно” за національною шкалою.

                                                                             Таблиця № 3.

Модулі

навчальної дисципліни

Рекомендований ваговий

коефіцієнт оцінки

Підсумкова модульна рейтингова оцінка

Міні-

мальний

Макси-

мальний

Бали

За національ-

ною шкалою

   М - 1

    0,90   

    1,00

  32 - 35

відмінно

    0,75   

    0,89  

   26- 31

добре

    0,60

    0,74

  21 - 25

задовільно

менше 0,59

менше 21

незадовільно

   М - 2

    0,90   

    1,00

  47 - 53

відмінно

    0,75   

    0,89  

  40- 46

добре

    0,60

    0,74

  32 -39

задовільно

менше 0,59

менше 32

незадовільно

          Зразок відомості модульного контролю знань студентів.                                                                                                 

                                                                                                                   Таблиця №4.                

п

/

п

Прізвище

та ініціали

студента

                            Модульна рейтингова оцінка

Модуль №1

          Модуль №2

Поточна

Контро

 ль

на

Підсумкова

Поточна

Контро

ль

на

    Підсумкова

Бали

Нац.

шкала

Бали                       

Нац. шкала

1

Петрик  Л. Н.

20

 7

 27

добре

33

 9

 4 2

добре

2

Степова  І. Т.

19

 6

 25

задов.

29

 7

 36

задов.

3

Ковба  А. Н.

25

 8

 33

відм.

40

11

 51

відм.

Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку.

У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через недопуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. В інших випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

Якщо студент з поважних причин, підтверджених документально, пропустив семінарські заняття, лекції, колоквіум, йому надається можливість набрати бали альтернативними видами роботи, що погоджуються викладачем і студентом.  

             У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.  

При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює не більше девяти (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал. 

Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою. Якщо підсумко-ва модульна рейтингова оцінка позитивна - студент отримує залік. 

                                                                            Таблиця 5.

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною

шкалою

Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незнач-

ною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома

помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з

певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю

недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімаль-

ним критеріям)

35 – 59

Незадовільно

FX

Незадовільно

(з можливістю повторного

складання)

1 – 34

F

Незадовільно

(з обов’язковим  повторним

курсом)

 

    

Навчальна програма

спецкурсу  “Адміністративна відповідальність”

 Модуль 1.  Адміністративна відповідальність

               та адміністративне правопорушення

      Тема № 1. Поняття, ознаки та принципи адміністративної

відповідальності.

Введення до курсу навчальної дисципліни. Предмет, завдання та система курсу. Співвідношення курсу адміністративної відповідальності з іншими навчальними дисциплінами.

Нормативні та спеціальні джерела до курсу. Чинне законодавство України про адміністративні правопорушення.

Поняття адміністративної відповідальності як різновиду правової відповідальності та різновиду державного, зокрема адміністративного  примусу. Адміністративна відповідальність як специфічна форма реагування держави в особі її компетентних органів на адміністративні правопорушення та як передбачений законом обов’язок правопорушника відповісти перед повноважними органами за свій неправомірний вчинок і понести за це адміністративне стягнення в установлених законом формах і порядку. Зв’язок і співвідношення адміністративної відповідальності з адміністративною юрисдикцією та адміністративно-юрисдикційним процесом.

Ознаки адміністративної відповідальності: настає за вчинення адміністративних проступків; не тягне за собою судимості особи; реалізується шляхом накладення на правопорушників адміністративних стягнень та ін.

Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність.

Органи, уповноважені встановлювати, а також застосовувати адміністративну відповідальність.

Принципи адміністративної відповідальності: законності; гуманності; відповідальності за винне діяння; індивідуалізації покарання; гласності; невідворотності відповідальності; відповідності провини і покарання та ін.

Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.

Альтернативи адміністративної відповідальності: заміна адміністративної відповідальності іншими видами правової відповідальності; звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, при передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу та ін.

Тема № 2. Адміністративні стягнення.

Сутність та мета адміністративних стягнень. Їх зв’язок і співвідношення з адміністративною відповідальністю та адміністративним примусом.

Система адміністративних стягнень та їх класифікація. Основні і додаткові адміністративні стягнення.

Характеристика окремих адміністративних стягнень.

Адміністративні стягнення, що застосовуються за  вчинення корупції та правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Видворення іноземців за межі України як захід адміністративного стягнення.

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх (ст.24-1 КУпАП).

Загальні правила та принципи накладення адміністративних стягнень.

Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Особливості накладення окремих адміністративних стягнень.

Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень.

Строки давності накладення адміністративних стягнень.

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.

Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців, працівників міліції та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів.

Особливості адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють.

Особливості адміністративної відповідальності іноземних громадян.

Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб, державних службовців, народних депутатів та депутатів місцевих рад.

Тема № 3. Поняття та юридичний склад

                  адміністративного проступку.

Поняття адміністративного проступку як різновиду правопорушення і як підстави настання адміністративної відповідальності. Його відмежування від інших протиправних проявів.

Законодавче визначення адміністративного правопорушення (проступку) та його загальноправові ознаки.

Поняття юридичного складу адміністративного проступку та його елементи.

Об’єкт адміністративного проступку. Загальний, родовий, видовий та безпосередній об’єкти таких правопорушень.

Предмет адміністративного проступку та його зв’язок з об’єктом.

Об’єктивна сторона адміністративного проступку. Обов’язкові та факультативні ознаки об’єктивної сторони. Характеристика протиправного діяння (дії чи бездіяльності). Просте (одноактне) та складне (тривале, багатоепізодне) діяння. Місце, час, спосіб, шкідливі наслідки та інші факультативні ознаки об’єктивної сторони.

Суб’єкт адміністративного проступку. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти адміністративних правопорушень.

Спеціальні суб’єкти адміністративних правопорушень: неповнолітні, військовослужбовці, батьки, посадові особи, державні службовці, іноземці, депутати та інші спеціальні суб’єкти.

Суб’єктивна сторона адміністративного проступку та її ознаки. Форми вини. Вчинення адміністративного проступку через необережність. Вчинення адміністративного проступку зумисне. Мета та мотиви як факультативні ознаки суб’єктивної сторони.

Система адміністративних проступків. Структура і зміст Особливої частини розділу II КУпАП.

            Модуль II.   Юридична характеристика окремих

                                    адміністративних правопорушень

Тема № 4. Адміністративні правопорушення,

        що посягають  на  громадський порядок.

Загальна характеристика системи адміністративних проступків проти громадського порядку. Їх суспільна небезпечність та важливість ефективної правової боротьби з ними.

Загальноправова характеристика елементів юридичних складів адміністративних проступків проти громадського порядку, зокрема, об’єкту, об’єктивної сторони, суб’єкту та суб’єктивної сторони цих проступків.

Поняття громадського порядку та його складові елементи. Характеристика громадського місця. Особливості “публічного сприйняття” окремих протиправних проявів.

Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб’єктів за адміністративні проступки проти громадського порядку, зокрема, військовослужбовців, працівників міліції, неповнолітніх, батьків та ін.

Юридичний аналіз окремих адміністративних правопорушень проти громадського порядку, зокрема таких як: дрібне хуліганство; поширювання неправдивих чуток; вчинення насильства в сім’ї; стрільба з вогнепальної зброї та інших видів зброї в населених пунктах; порушення правил пожежної безпеки; виготовлення та зберігання самогону; придбання самогону; незаконні операції з фальсифікованими алкогольними напоями та тютюновими виробами; розпивання спиртних напоїв і поява в громадських місцях у п’яному вигляді; розпивання спиртних напоїв на виробництві; доведення неповнолітнього до стану сп’яніння; азартні ігри; заняття проституцією; порушення тиші в громадських місцях; завідомо неправдивий виклик спецслужб; невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей та ін.

Адміністративні стягнення, що застосовуються за вчинення адміністративних проступків проти громадського порядку.

Підвідомчість окремих справ про адміністративні проступки проти громадського порядку, зокрема суду, органам внутрішніх справ та ін.

     Тема № 5.  Адміністративні правопорушення на   транспорті.

Загальна характеристика адміністративних правопорушень на транспорті, їх суспільна небезпечність та важливість адміністративно-правових засобів боротьбі з ними.

Види транспорту. Поняття та види автомобільних та повітряних транспортних засобів.

Загальноправова характеристика елементів юридичних складів адміністративних проступків у сфері автомобільного та повітряного транспорту, зокрема об’єкту, об’єктивної сторони, суб’єкту та суб’єктивної сторони цих проступків.

Система адміністративних проступків в галузі автомобільного транспорту, зокрема порушення правил дорожнього руху та відповідальність за них.

Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів. Перевищення швидкості, правил зупинки та стоянки, правил обгону та інших ПДР. Керування транспортними засобами особами, що не мають права керування, а також водіями без належних документів. Порушення ПДР пішоходами та велосипедистами. Керування транспортними засобами в стані сп’яніння.

Система адміністративних проступків у галузі повітряного транспорту, зокрема порушення правил безпеки польотів; порушення правил поведінки на повітряному судні; порушення правил міжнародних польотів; порушення правил пожежної безпеки на повітряному транспорті; порушення правил перевезення небезпечних речовин і предметів на повітряному транспорті; порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті.

Підвідомчість окремих справ про адміністративні правопорушення на транспорті.

       Тема № 6. Адміністративні правопорушення, що

           посягають на встановлений порядок управління.

Загальна характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління. Їх суспільна небезпека та актуальність адміністративно-правової боротьби з ними.

Поняття встановленого порядку управління та його складові елементи.

Загальноправова характеристика елементів юридичних складів адміністративних проступків проти встановленого порядку управління, у т.ч. об’єкту, об’єктивної сторони, суб’єкту та суб’єктивної сторони цих правопорушень.

Предмет правопорушення як необхідний елемент юридичного складу окремих правопорушень цієї групи. Поняття “третьої особи” як необхідний кваліфікуючий елемент окремих складів правопорушень.

Юридичний аналіз окремих адміністративних проступків проти встановленого порядку управління, зокрема таких, як: неправомірне використання державного майна; злісна непокора законній вимозі працівника міліції; порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів і демонстрацій; прояв неповаги до суду та інші пов’язані з цим правопорушення; публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції; ухилення від виконання законних вимог прокурора; самоуправство; порушення законодавства про вибори; - про референдум; - про об’єднання громадян; порушення правил адміністративного нагляду; порушення природоохоронного законодавства; - законодавства про охорону праці; порушення правил дозвільної системи щодо різних видів зброї та засобів самооборони; порушення паспортних правил; - правил перебування в Україні іноземних громадян; порушення митних правил; порушення законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу; - про державну таємницю та інформацію та ін.

Адміністративні стягнення, що застосовуються за правопорушення проти встановленого порядку управління.

Підвідомчість справ про окремі правопорушення проти встановленого порядку управління.

Тема № 7. Адміністративні правопорушення,

               пов’язані з корупцією.

Поняття корупції та корупційних діянь.

Чинне законодавство України, що передбачає адміністративно-правові засоби боротьби з корупцією та корупційними діяннями.

Суб’єкти корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Органи, уповноважені вести боротьбу з корупцією.

Попередження корупції. Спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції. Декларування доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією, у т.ч. відповідальність за вчинення корупційних діянь; - за порушення спеціальних обмежень; - за порушення вимог фінансового контролю; - за невжиття заходів керівниками щодо боротьби з корупцією; - за умисне невиконання своїх обов’язків по боротьбі з корупцією.

Юридичний аналіз вказаних правопорушень.

Адміністративні стягнення, що застосовуються за вчинення корупційних діянь; їх співвідношення з системою адміністративних стягнень, передбачених Кодексом про адміністративні правопорушення.

Особливості адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь з боку народних депутатів, депутатів місцевих рад, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування; військовослужбовців та працівників міліції.

Підвідомчість справ про корупцію та корупційні діяння.

Тема № 8. Провадження в справах про адміністративні

                                     правопорушення.

Поняття провадження в справах про адміністративні правопорушення як урегульованого законом порядку здійснення відповідних процесуальних дій, що забезпечують винесення законних і об’єктивних рішень в справах про адміністративні правопорушення, а також як основаної на законі діяльності компетентних органів та посадових осіб щодо розгляду підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення та прийняття рішень по них у встановлених законом формах та порядку.

Завдання та принципи провадження в справах про адміністративні проступки, у т. ч. принципи: законності; об’єктивної (матеріальної) істини; охорони інтересів особи і держави; рівності всіх перед законом; публічності (офіційності); гласності (відкритості); національної мови; двоступінчатості; змагальності сторін; простоти і оперативності та ін.

Обставини, що виключають провадження в справі.

Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення. Поняття та види таких стадій, зокрема: - порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування; - розгляд справи по суті та винесення по ній постанови; - перегляд справи у зв’язку з оскарженням або опротестуванням постанови по справі (стадія факультативна); - виконання постанови по справі.

Адміністративно-процесуальні документи в справах про адміністративні правопорушення та їх зміст, зокрема зміст протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі.

Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Докази в справах про адміністративні правопорушення.

Учасники провадження в справах про адміністративні правопорушення, їх права та обов’язки.

Адміністративно-процесуальні строки. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Особливості провадження щодо виконання постанов про накладання окремих адміністративних стягнень.

Особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією та корупційними діяннями.

2.1.Тематичний план навчальної дисципліни

“Адміністративна відповідальність”

№пп

Назва  теми

Усього

Лекції

Семіна-ри (П/З)

СРС

                                                         МОДУЛЬ 1

1

Поняття, властивості та принципи адміністра-тивної відповідальності.

5

1

2

2

2

Адміністративні стягнення

5

1

2

2

3

Адміністративне правопорушення

7

2

2

3

4

Контрольна модульна робота № 1

2

2

-

-

Усього за модулем №1

19

6

6

7

МОДУЛЬ 2

1

Адміністративні правопорушення проти громадського порядку та громадської безпеки

6

2

2

2

2

Адміністративні правопорушення на транспорті

6

2

2

   2

3

Адміністративні правопорушення проти встановленого порядку управління

6

2

2

2

4

Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією

6

1

2

3

5

Провадження у справах про адміністративні правопорушення.

9

2

3

4

6

Контрольна  модульна робота № 2

2

2

-

-

Усього за  модулем №2

35

11

11

13

Усього за навчальною дисципліною

54

17

17

20

Завдання для самостійної роботи, експрес-контролю,

                     практичних занять та плани семінарів

     Модуль 1.  Адміністративна відповідальність

                      та адміністративне правопорушення

     Тема № 1:  Поняття, ознаки та принципи

                     адміністративної відповідальності

                          Завдання для самостійної роботи.

1.Ознайомтесь із запропонованою по даній темі спеціальною літературою та відповідними нормативними актами (зокрема, ст.ст. 1-22 КпАП України).

2. Ознайомтесь із значенням основних термінів та категорій з даної теми.

3. Ознайомтесь із питаннями семінару з даної теми та законспектуйте основні положення відповідей на ці питання.

4. Підготуйтесь взяти участь в обговоренні питань семінарського заняття та будьте готові до експрес-контролю.

Основні категорії та поняття по темі

Адміністративний примус – це застосування у передбачених законом формах і порядку уповноваженими на те органами або їх посадовими особами до окремих субєктів права примусових заходів морального, матеріального чи фізичного впливу з метою забезпечення громадського порядку  та громадської безпеки, попередження та припинення правопорушень, а також виховання та покарання правопорушників.       

Адміністративна відповідальність- це різновид юридичної відповідальності, що передбачає застосування адміністративних стягнень до осіб, які вчиняють адміністративні проступки.

Законодавство України про адміністративні правопорушення – це сукупність окремих законодавчих актів, що містять норми адміністративно-деліктного характеру, у т.ч. Кодекс України про адміністративні правопорушення, Митний кодекс України, окремі закони (наприклад, закон “Про боротьбу з корупцією” та ін.).      

Принципи адміністративної відповідальності – це основоположні правила, керівні ідеї, найважливіші засади, на яких базується застосування адміністративної відповідальності.

Адміністративна юрисдикція -  це встановлена законом чи іншим нормативним актом сукупність повноважень відповідних органів (окремих посадових осіб) вирішувати адміністративно-правові спори, у т.ч. справи про адміністративні правопорушення, тобто оцінювати дії особи з позиції їх правомірності та застосовувати щодо правопорушників адміністративні санкції.

Альтернативи адміністративної відповідальності – це можливість звільнення від адміністративної відповідальності або заміни адміністративних стягнень іншими видами правового впливу.       

С е м і н а р - 2 години.

Основні питання:

1. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності.

2. Принципи адміністративної відповідальності.

3. Співвідношення адміністративної відповідальності та

   адміністративної юрисдикції.

4. Альтернативи та трансформація адміністративної відповідаль-

    ності.

Завдання для експрес-контролю.

Питання 1.

Визначте, які з названих діянь може наступати адміністративна відповідальність?

Варіант 1.

1. Вчинення дрібного хуліганства 15-річною особою.

2. Образа працівника міліції.

3. Заняття державним службовцем підприємницькою

   діяльністю.

4. Порушення митних правил..  

Варіант 2.

1. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів.

2. Розпивання спиртних напоїв у невстановлених громадських

   місцях.

3. Паління у невстановлених громадських місцях.

4. Кишенькова крадіжка, вчинена 12-річним підлітком.

Питання 2.

Варіант 1.

Правом розгляду справ про окремі  адміністративні правопору-шення наділені органи:

  1.  – міліції;
  2.  – прокуратури;
  3.  – суду;
  4.  – митної служби.

Варіант 2.

Правом розгляду справ про адміністративні правопорушення

наділені наступні  посадові особи:

  1.  Голова сільської ради;
  2.  Дільничний інспектор міліції;
  3.  Командир повітряного судна;
  4.  Начальник пасажирського поїзда.

                                     Питання 3.

Варіант 1.

В процесі реалізації адміністративної відповідальності здійсню-ються наступні види діяльності:

  1.  Правозастосовча;
  2.  Правоустановча;
  3.  Правоохоронна;
  4.  Правозабезпечувальна.

Варіант 2.

Підставами для звільнення від адміністративної відповідальності є:

1. - можливість передачі матеріалів справи на розгляд громадської

      організації;

2. – стан необхідної оборони;

3. – стан неосудності;

4. – можливість припинення справ при малозначності правопору-

      шення.

                                  Тематика  рефератів

1. Відмежування адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.

2. Система принципів адміністративної відповідальності та їх зміст.

3. Правові джерела адміністративної відповідальності та їх характеристика.

4. Роль адміністративної відповідальності у боротьбі з правопорушеннями.

Стисле розкриття змісту теми

Адміністративна відповідальність як різновид правової відповідальності - це специфічна форма реагування держави в особі її компетентних органів на вчинення адміністративних проступків, згідно з якою особи, що скоїли ці проступки, повинні відповісти перед уповноваженими державними органами за свої неправомірні дії і понести за це адміністративні стягнення в установлених законом формах і порядку.

Для адміністративної відповідальності характерні наступні властивості:

1.— це один із самостійних видів юридичної відповідальності (поряд з кримінальною, дисциплінарною, цивільно-правовою) та ін.;

2. це специфічна форма правового реагування з боку держави в особі її компетентних органів на такі протиправні прояви, як адміністративні проступки;

3.— це водночас і правовий обов’язок порушника відповісти перед повноважним державним органом (посадовою особою) щодо своїх неправомірних дій і понести за це певне покарання;

4.— це одна із складових адміністративного примусу, яка реалізується шляхом застосування до винних адміністративних стягнень;

5.--- фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності служить вчинення особою адміністративного проступку;

6.—засобами реалізації адміністративної відповідальності є самостійні, юридично-репресивні, примусові заходи – адміністративні стягнення;

юридичною підставою для настання адміністративної відповідальності є чинне законодавство про адміністративні правопорушення, передусім Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП);

— адміністративна відповідальність – це своєрідні правовідносини між органами (посадовими особами), що її застосовують, та правопорушниками; причому в таких правовідносинах, як правило, відсутні елементи службового підпорядкування;

— повноваженнями щодо застосування адміністративної відповідальності наділене значне коло державних органів (їх посадових осіб) вони вказані в розділі III КУпАП;

— адміністративна відповідальність реалізується в установлених законом формах та порядку, які чітко визначені адміністративно-процесуальними нормами;

суб’єктами адміністративної відповідальності можуть бути як фізичні, так і юридичні особи (наприклад, при порушенні правил пожежної безпеки, законодавства про об’єднання громадян та ін.).

Правом встановлення адміністративної відповідальності наділені:

- Верховна Рада України (приймає Кодекс про адміністративні правопорушення, інші законодавчі акти щодо встановлення та застосування адміністративної відповідальності);

органи місцевого самоврядування (відповідно до ст.5 КпАП України).  

Повноваженнями щодо застосування адміністративної відповідальності (правом накладення адміністративних стягнень) наділене значне коло суб’єктів (вони визначені в 3-му розділі КУпАП). Насамперед це контрольно-наглядові органи виконавчої влади та їх посадові особи, районні (міські) суди (судді), органи внутрішніх справ (міліція), органи держпожнагляду, органи різних видів транспорту, органи держінспекцій та ін. (близько 40 різних суб’єктів адміністративної юрисдикції).

До основних принципів адміністративної відповідальності слід віднести принципи: законності; гуманності; гласності; відповідальності за винне діяння; індивідуалізації покарання; невідворотності відповідальності;  відповідності провини і покарання та ін.

Існує прямий, невід’ємний зв’язок між адміністративною відповідальністю та адміністративно-юрисдикційною діяльністю.       

Адміністративно-юрисдикційна діяльність – це визначена нормами права діяльність уповноважених на те органів або окремих посадових осіб щодо розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення та винесення по них відповідних постанов.

До альтернатив адміністративної відповідальності можна віднести обставини, що виключають адміністративну відповідальність (зокрема, ст.ст.. 18 – 20 КпАП), можливість звільнення від адміністративної відповідальності (зокрема, ст..ст.. 16, 21, 22, 44 КпАП), можливість заміни адміністративних стягнень іншими видами правового впливу (зокрема ст.ст. 15, 24-1 та ін.).

Тема № 2 : Адміністративні стягнення.

Завдання для самостійної роботи.

1. Ознайомтесь із запропонованою з даної теми спеціальною літературою та нормативно-правовими джерелами (зокрема ст.ст. 23-40 КпАП), .

2. Законспектуйте  систему адміністративних стягнень та їх класифікацію.

3. Вкажіть заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення ними адміністративних проступків.

4. Здійсніть характеристику окремих адміністративних стягнень.

5.Ознайомтесь з питаннями семінару, завданнями для  експрес-контролю та практичних занять і будьте готові взяти активну участь в їх обговоренні.

Основні категорії та поняття по темі

Адміністративні стягнення - це матеріалізований вияв адміністративної відповідальності у вигляді несприятливих правових заходів морального, матеріального або фізичного впливу на правопорушника, міра відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Система адміністративних стягнень включає основні (п’ять) та додаткові (два) адміністративні стягнення.

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх,  у т.ч.. застереження, догана, взяття під нагляд та ін. – це заходи морально-виховного характеру, які не є адміністративними стягненнями.

С е м і н а р - 2 години.

Основні питання :

1. Система та види адміністративних стягнень. Їх відмежування від інших заходів правового  впливу.

2. Характеристика окремих адміністративних стягнень та особливостей їх застосування.

3. Загальні положення та особливості накладення адміністративних стягнень.

                                  Практичні заняття  

Завдання для  експрес-контролю.

Питання 1.

Серед названих заходів адміністративного примусу виділіть адміністративні стягнення:

Варіант 1.

1. Особисте адміністративне затримання.

2. Затримання автотранспортних засобів.

3. Вилучення речей.

4. Оплатне вилучення предмета.

Варіант 2.

  1.  Відсторонення водіїв від керування транспортними

     засобами.

  1.  Позбавлення спеціального права.
  2.  Реквізиція.
  3.  Заборона експлуатації транспортних засобів.

Питання 2.

Варіант 1.

Які з названих адміністративних стягнень застосовуються лише судом (суддею)?

1.Позбавлення спеціальних прав.

2. Звільнення з посади.

3. Конфіскація.

4. Оплатне вилучення предмета.

Варіант 2.

Які з названих адміністративних стягнень застосовуються органами внутрішніх справ?

1. Позбавлення спеціального права.

2. Попередження.

3. Виправні роботи.

4. Конфіскація.

Питання 3.

Варіант 1.

Серед названих обставин виділіть ті, які вказані в КУпАП як пом’якшуючі.

  1.  Вчинення аміні
  2.  стративного проступку вперше.  

2. Вчинення адміністративного  проступку неповнолітнім.

3. Вчинення адміністративного проступку через

   необережність.

4. Вчинення адміністративного проступку інвалідом 1-ї

   групи.

Варіант 2.

Серед названих обставин виділіть ті, які вказані в КУпАП як

обтяжуючі.

1. Вчинення адміністративного проступку зумисне.

2. Вчинення  проступку  в стані спяніння.

3. Вчинення адміністративного проступку разом з

   неповнолітнім.

4. Одночасне вчинення особою декількох адміністративних

   проступків.

Питання 4.

Визначте всі можливо вірні варіанти рішень в наступних ситуаціях.

Варіант 1.

За появу в громадському місці в п’яному вигляді 17-річного студента можна:

1.Піддати штрафу за постановою начальника райвідділу

   внутрішніх справ.

2.  Піддати штрафу за постановою судді.

3.  За постановою судді застерегти.

4.  За постановою судді  піддати штрафу і застерегти.

Варіант 2.

За грубе порушення правил полювання майора Процюка можна:

1. Піддати штрафу.

2. Позбавити права полювання.

3. Піддати штрафу  і позбавити права полювання.  

4. Звільнити від адміністративної відповідальності з

   передачею матеріалів для притягнення до дисциплінарної

   відповідальності.

 Завдання для практичних занять

Задача № 1.

За порчу таксофона суддя піддав штрафу 17-річного Гордуна у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи законна дана постанова судді?

Задача №2.

За  вчинення дрібного хуліганства заступник начальника райвідділу внутрішніх справ  наклав штраф на 17-річного студента Зуброва в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійсніть юридичний аналіз названої ситуації.

Задача №3.

За вчинення насильства в сімї начальник райвідділу внутрішніх справ виніс відносно гр. Буніна, який ніде не працював і зловживав спиртними напоями, постанову про притягнення його до виправних робіт строком на два місяці з відрахуванням 25 % заробітку в доход держави.

Оцініть законність такої постанови та визначте відповідні порушення.

Задача № 4.

16-річний учень СШ N 15 м. Києва Сторожук, вигулюючи свою собаку біля жилих будинків, нацькував її на двох прохожих громадян, які перед цим зробили йому зауваження щодо дотримання правил вигулювання собак у населених пунктах.

Як слід кваліфікувати дії Сторожука? Які заходи впливу до нього можна застосовувати? Назвіть порядок їх застосування.

Які нормативно-правові акти при цьому слід аналізувати і застосувати ( з вказівкою конкретних статтей)?

         Завдання для практичного заняття по темі № 2

Заповніть нижченаведену таблицю відповідно до наданого зразку.

Назва правового заходу

Правова природа заходу

Правова основа заходу

Підстави для засто-сування

Ким застосо-вується

Адміністра-тивний арешт

адмін. стя- гнення

 

ст. 44, 173,

178, 185 та ін. КУпАП.

скоєння адмін. проступку  

судом

(суддею)

Адміністратив-не  затримання

Адміністратив-не доставлення

Направлення для лікування

в  ЛТП

Штраф

Оплатне вилучення предмета

Вилучення речей та документів

Арешт (до 6 місяців)

Застереження

Попередження

Догана

Реквізиція

Карантин

Застосування спец. засобів

Конфіскація предмета

Виправні ро-боти (до 6 міс.)

Звільнення з посади держ. службовця

                  

                                  Теми  рефератів:

1. Адміністративні стягнення в системі заходів адміністративного примусу.

2. Відмежування окремих адміністративних стягнень від суміжних мір кримінального покарання (зокрема, штрафу, конфіскації, виправних робіт, арешту та ін.).

3. Розкриття характеру та змісту окремих адміністративних стягнень, у т.ч.: штрафу; оплатного вилучення предмета; конфіскації; позбавлення спеціального права; виправних робіт; адміністративного арешту; адміністративного видворення за межі України іноземців.

                   Стисле розкриття змісту теми

Як раніше відмічалось, адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень.

Адміністративні стягнення це матеріалізований вияв адміністративної відповідальності, негативний правовий наслідок вчинення адміністративного проступку, що тягне за собою відповідне покарання у вигляді певних несприятливих заходів морального, матеріального або фізичного впливу. Це міра відповідальності особи  за вчинений адміністративний проступок.

Адміністративні стягнення є останньою ланкою в системі заходів адміністративного примусу і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню адміністративних правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Конкретні види адміністративних стягнень передбачені в статті 24 КпАП України. Вони поділяються на основні та додаткові.

Основні адміністративні стягнення: попередження; штраф; позбавлення спеціального права; виправні роботи; адміністративний арешт.

Додаткові адміністративні стягнення: оплатне вилучення; конфіскація.

Оплатне вилучення та конфіскація предметів в окремих випадках можуть застосовуватись і як основні стягнення.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі або у передбачених законодавством випадках фіксується іншим установленим способом (наприклад, запис у талоні до посвідчення водія).

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на фізичні і юридичні особи за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених Кодексом про адмністративні правопорушення та іншими законами. До останнього часу штраф визначався переважно через неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (на 1 квітня 2005 р. такий мінімум становив 17 грн.).

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета, грошей у власність держави. Конфісковано може бути лише предмет, що знаходиться в особистій власності порушника, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, стосується тільки права керування транспортними засобами та права полювання. Це стягнення зараз застосовується судами (суддями).

Виправні роботи – захід адміністративного стягнення, що поєднує в собі аспекти матеріально-обмежувального впливу. Застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи правопорушника і з відрахуванням до 20 відсотків його заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним (міським) судом (суддею).

Адміністративний арешт – найбільш суворий захід адміністративного стягнення – встановлюється лише за окремі види адміністративних правопорушень і застосовується у виняткових випадках. Призначається тільки судом (суддею) на строк до 15 діб. Адміністративний арешт не може застосовуватись: до вагітних жінок; жінок, що мають дітей віком до 12 років; до осіб, які не досягли 18 років; до інвалідів першої та другої групи; а також до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов’язаних; осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Видворення за межі України як захід адміністративного стягнення відповідно до чинного законодавства (ст.24 КУпАП, ст.32 закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства») застосовується за рішенням органів внутрішніх справ або СБУ до іноземців, якщо:

– їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку;

– це є необхідним для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

– вони грубо порушили законодавство про правовий статус іноземців.

Іноземець зобов`язаний покинути територію України у термін, зазначений у рішенні про видворення. Іноземці, які ухиляються від виїзду, підлягають з санкції прокурора затриманню і видворенню у примусовому порядку. Затримання допускається лише на термін, необхідний для видворення. Видворення іноземців здійснюється органами внутрішніх справ.

Іноземці, які підлягають видворенню, або фізичні, юридичні особи, які приймають цих іноземців, відшкодовують витрати, пов`язані з видворенням.

Законом України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995р. передбачено застосування судом (суддею) за вчинення корупційних діянь таких додаткових адміністративних стягнень як звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави, а також заборона займати посади в державних органах та їх апараті протягом трьох років з дня звільнення.

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх (віком від 16 до 18 років): 

– зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

– застереження;

– догана або сувора догана;

– передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання ( ст. 24-1 КпАП).

Ці заходи не є адміністративними стягненнями.

Загальні правила накладення адміністративних стягнень. 

Чинне законодавство (ст.33-40 КпАП, ст.12 Закону «Про боротьбу з корупцією») закріплює загальні правила та особливості накладення адміністративних стягнень.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених нормативним актом (статтею), який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, міра його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення одноактного (одноразового) правопорушення, а при тривалому правопорушенні – не пізніше як через два місяці з дня його виявлення.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття, якщо в діях порушника наявні ознаки адміністративного правопорушення.

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (службовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано також одне з додаткових стягнень, передбачених за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Орган (службова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законодавстві.

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3) втягнення в правопорушення неповнолітнього;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп’яніння. Орган, який накладає адміністративне стягнення, може не визнати дану обставину обтяжуючою.

Перелік обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, є вичерпним.

     Тема № 3.  Адміністративне правопорушення.

Завдання для самостійної роботи.

1. Ознайомтесь із запропонованою щодо даної теми юридичною та спеціальною літературою (зокрема ст.ст.9–20 КпАП, а також фрагментарно – з окремими главами Особливої частини КпАП).

2. Дайте визначення поняття адміністративного правопорушення та  охарактеризуйте його загальноправові ознаки.

3. Здійсніть характеристику основних елементів юридичного складу адміністративного правопорушення.

4. Ознайомтесь з питаннями семінару по даній темі та коротко законспектуйте основні положення щодо цих питань, а також будьте готові взяти активну участь в обговоренні інших питань теми.

Основні категорії та поняття по темі

Адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичний склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна оцінити як адміністративне правопорушення. Такий склад формують чотири складових елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона. 

Об’єкт адміністративних правопорушень – це те, на що вони посягають, а саме: суспільні відносини, що складаються переважно у сфері державного управління і урегульовані здебільшого нормами адміністративного права, які охороняються адміністративними санкціями;

Об’єктивна сторона адміністративного проступку – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку.

Суб’єктами адміністративних правопорушень є осудні (деліктоздатні) фізичні (а нерідко і юридичні) особи, що вчинили ті чи інші адміністративні правопорушення.

Спеціальні суб’єкти - ті, яким властиві певні особливості щодо вчинення тих чи інших правопорушень, або які не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризує внутрішнє (психічне)  ставлення суб’єкта правопорушення до вчиненого ним діяння та його негативних наслідків.

Система адміністративних правопорушень - це сукупність конкретних видів правопорушень, що згруповані в одинадцяти главах Особливої частини КпАП залежно від об’єктно-галузевиго принципу.

С е м і н а р - 2 години.

Основні питання :

1.Поняття та загальноправові ознаки адміністративного проступку.

2.Юридичний склад адміністративного проступку та характеристика його окремих елементів.

3. Спеціальні суб’єкти адміністративних правопорушень.

4. Система адміністративних правопорушень.

Практичні заняття

Практичні заняття здійснюються шляхом проведення експресконтролю та вирішення запропонованих задач.

Завдання для експрес-контролю.

Питання 1.

Серед названих правопорушень визначте триваюче адміністративне правопорушення:

Варіант 1.

1. Ухилення від реалізації вогнепальної мисливської зброї.

2. Дрібне розкрадання.

3. Проживання без прописки.

4. Невжиття заходів за поданням судді.

Варіант 2.

1.  Вчинення насильства в сім’ї.

2. Розповсюдження неправдивих слухів.

3. Умисне зіпсуття паспорта.

4. Порушення строків реєстрації автотранспорту.

Питання 2.

Для якого з названих складів адміністративних проступків завжди необхідна наявність спеціального суб’єкта ?

          Варіант 1.

1. Дрібне хуліганство.

2. Прийняття паспорта у заставу.

3. Порушення правил дорожнього руху.

4. Порушення правил військового обліку.

         Варіант 2.

1. Ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння.

2. Неправомірне використання державного майна.

3. Порушення порядку реєстрації іноземних громадян.

         4. Невиконання батьками обов’язків по вихованню дітей.

Питання 3.

Для яких адміністративних проступків є характерним матеріальний склад ?

Варіант 1.

1. Втрата з необережності військово-облікових документів.

2.Публічні заклики до невиконання вимог працівників

   міліції.

3. Порушення правил пожежної безпеки.

4. Порушення правил дорожнього руху.

Варіант 2.

1. Умисне зіпсуття паспорта.

2. Ухилення від подання декларації про доходи.

         3. Порушення законодавства про державну таємницю.

         4. Неправомірне використання державного майна.

Практичне завдання:

Положення яких статтей КпАП України необхідно аналізувати та враховувати при вирішенні питання про відповідальність:

№ 1 - за дрібне хуліганство з боку військовослужбовця?

№2 - за дрібне розкрадання 15-річною особою?

№3 – за незаконне зберігання наркотичних засобів у невеликих розмірах 17-річною особою?

№4 - за неявку на виклик у військовий комісаріат без поважних причин?

№5 - за використання посадовою особою в особистих цілях наданого їй у службове користування транспорту?

№6 - за порушення правил реєстрації з боку іноземця?

№ 7 - за вчинення посадовою особою корупційного діяння?

Задача № 1.

П’ятнадцятирічний Гринюк, перебуваючи на автобусній зупинці у п'яному вигляді, виражався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, що очікували автобус.

Оцініть дії Гринюка, назвіть їх можливі правові наслідки, хто і як буде нести за це відповідальність.

Задача № 2.

Сімнадцятирічний Петренко застосував з порушенням установлених правил газовий балончик, придбаний ним на ринку.

Дайте правову оцінку ситуації.

Задача № 3.

Гр. Руденко недбало зберігав свій паспорт, що спричинило до зіпсуття останнього.

Чи підлягає Руденко відповідальності?

Задача № 4.

13-річний Кравченко о 23 год., розбивши вітрину кіоску, викрав звідти пляшку лікеру та коробку цукерок "Вечірній Київ".

Здійсніть юридичний аналіз названої ситуації.

Задача № 5.

Наряд ППСМ виявив групу осіб, які приготувались розпити в під'їзді жилого будинку спиртні напої (горілку було налито в стакани).

Як буде вирішуватись питання про їх відповідальність?

Задача № 6.

Касир бази відпочинку “Водник” Хвильова на період прогулянки на човнах брала у громадян у заставу їх паспорти або інші особисті документи.

Як слід вирішувати питання про відповідальність Хвильової?

Задача № 7.

Гр. Турків часто вживав наркотичні засоби, ухилявся від медичного обстеження. Затримавши через певний час Туркова біля зупинки тролейбуса, дільничний інспектор міліції виявив при ньому наркотичні засоби в невеликих розмірах. Турків пояснив, що він якраз прямує в РВВС, щоб здати наркотичні засоби, а потім пройти медичне обстеження.

Як повинно вирішуватись питання про відповідальність Туркова?

Задача № 8.

Під час обстеження протипожежного стану особистого господарства гр-ки Заверухи, дільничний інспектор міліції виявив у її підсобці 150 літрів самогонної закваски. Заверуха пояснила, що вона дійсно збиралася вигнати самогон з метою збуту, щоб вторгувати трохи грошей для оранки огороду.

Як слід кваліфікувати дії Заверухи?

Теми  рефератів:

1. Відмежування адміністративного проступка від інших видів правопорушень.

2. Об’єкт та предмет адміністративного проступка.

3. Характеристика діяння як основної ознаки об’єктивної сторони.

4. Повторність протиправного діяння як ознака об’єктивної сторони.

5. Спеціальні суб’єкти адміністративних правопорушень.

6. Поняття кваліфікації адміністративних правопорушень та її елементи.

Стисле розкриття змісту теми

Фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності є вчинення особою адміністративного правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком)  визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КпАП України)

Адміністративному правопорушенню властиві такі загальноправові ознаки:

     – передусім, це дія чи бездіяльність, тобто – діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей;

    - антигромадська спрямованість (цю ознаку нерідко ототожнюють з суспільною небезпекою);

    протиправність (подібне діяння завжди посягає на загальнообов’язкові правила, встановлені тим чи іншим нормативним актом);

     винуватість (таке діяння, як прояв волі і свідомості особи, повинно бути завжди винним, тобто вчиненим навмисно або через необережність);

     адміністративна караність (подібне протиправне, винне діяння буде визнане адміністративним проступком тільки тоді, коли за його вчинення законом передбачено адміністративну відповідальність).

Крім загальноправових ознак адміністративним правопорушенням властивий ще ряд характерних елементів, які утворюють їх юридичні склади.

Під юридичним складом адміністративного правопорушення розуміється передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна оцінювати як адміністративне правопорушення.

Таку сукупність ознак, як відомо, формують чотири складових елементи: об’єкт, об’єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб’єкт та суб’єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Залежно від рівня узагальнення виділяють:

загальний об’єкт, яким є суспільні відносини, що складаються переважно у сфері державного управління, урегульовані здебільшого нормами адміністративного права, а також нормами інших галузей права, і які охороняються адміністративними санкціями;

родовий об’єкт – окремі однорідні групи суспільних відносин, які в сукупності складають загальний об’єкт (наприклад, відносини власності, громадського порядку, певних галузей та сфер діяльності тощо);

видовий об’єкт – самостійний складовий різновид родового об’єкту, відокремлена група суспільних відносин, загальних для певного виду проступків (наприклад, суспільні відносини, пов’язані з дотриманням паспортного режиму, правил дозвільної системи, правил військового обліку тощо, які в сукупності з іншими відносинами складають родовий об’єкт у сфері встановленого порядку управління);

безпосередній об’єкт – одно або декілька суспільних відносин, яким спричиняється шкода певним правопорушенням (наприклад, безпека руху, людська гідність тощо).

В окремих випадках безпосереднім об’єктом може бути предмет посягання, а також гроші, валюта тощо (наприклад, наркотичні засоби, вогнепальна або газова зброя, алкогольні напої та ін.), на що прямо вказується в ст.24 КпАП.

Об’єктивна сторона адміністративного проступку – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку.

Вона включає в себе передусім такі ознаки, як:

– саме протиправне діяння – дію чи бездіяльність (більшість адміністративних проступків скоюється у формі протиправної дії);

шкідливі наслідки діяння;

причинний зв’язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що настали;

час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.

Протиправне діяння є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони, всі ж інші ознаки є факультативними.

Протиправне діяння може характеризуватись як просте та складне.

Залежно від наявності шкідливих наслідків виділяють:

матеріальні склади адміністративних правопорушень, коли такі наслідки передбачаються (наприклад, дрібне розкрадання, контрабанда, потрава посівів тощо);

формальні склади правопорушень, коли такі наслідки не передбачаються  (наприклад, дрібне хуліганство, злісна непокора тощо).

Більшості адміністративних проступків властиві формальні склади.

При кваліфікації матеріальних складів повинен чітко простежуватись причинний зв’язок між протиправним діянням та наявними шкідливими наслідками.  

Серед ознак об’єктивної сторони окремих правопорушень законодавець нерідко вказує на ознаку «іншої особи» (наприклад, злісна непокора вимозі працівника міліції, доведення неповнолітніх до стану сп’яніння тощо).

Суб’єктами адміністративних правопорушень є осудні (деліктоздатні) фізичні (а нерідко - юридичні) особи, що вчинили ті чи інші адміністративні правопорушення.

Фізичні особи в такій якості – це осудні особи, що досягли 16-річного віку, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Юридичні особи в такій якості – це різні організації незалежно від форм власності, що підлягають адміністративній юрисдикції України.

Серед загальних суб’єктів виділяють і так звані спеціальні суб’єкти (ті, яким властиві певні особливості щодо вчинення тих чи інших правопорушень, або які не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах). До них можна віднести: іноземців; посадових осіб; неповнолітніх (особи віком від 16 до 18 років); військовослужбовців, призваних на збори військовозобов’язаних, осіб рядового та начальницького складів органів внутрішніх справ, а також інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів;  батьків або осіб, які їх замінюють; народних депутатів; окремих спеціалістів; інших осіб залежно від специфіки їх професійних та трудових обов’язків тощо (це керівники державних організацій, водії, експерти, перекладачі та ін.).

Виправданим є  також виділення кола особливих суб’єктів (це, зокрема інваліди I та II груп, вагітні жінки, військовозобов’язані строкової служби та ін.). Ознаки їх особливого положення не мають в цілому конструктивного значення при кваліфікації правопорушень, проте враховуються при вирішенні питання про їх відповідальність.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризує внутрішнє (психічне)  ставлення суб’єкта правопорушення до скоєного ним діяння та його негативних наслідків.

Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення включає ознаки, які характеризують:

вину ( основна, обов’язкова ознака суб’єктивної сторони);

мотив та мету (факультативні ознаки суб’єктивної сторони).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим через необережність, коли особа, яка його вчинила,  передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї протиправної дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

 Особливості адміністративної відповідальності спецсуб’єктів.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення тиші, неправомірне використання державного майна, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора і за контрабанду ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано виправні роботи і адміністративний арешт.

Інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках — адміністративну відповідальність на загальних підставах.

У випадках, зазначених вище, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, можуть замість накладення таких стягнень передавати матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності (ст.15 КпАП України).

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, —тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —тягнуть накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення адміністративних правопорушень неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років —тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів  

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, —тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —тягнуть накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення адміністративних правопорушень неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років —тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, —тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.184 КпАП).

Система адміністративних правопорушень.

Конкретні види адміністративних правопорушень згруповані в одинадцяти главах Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В основу такого групування покладено об’єктно-галузевий принцип, тобто ті чи інші правопорушення систематизовані у відповідних главах залежно від їх родового об’єкта або сфер державного управління чи галузей господарства.

Підвідомчість адміністративних правопорушень та компетенція уповноважених на те органів і посадових осіб щодо їх розгляду визначаються розділом III КпАП України «Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення».

Модульне контрольне завдання  №1.

    Дайте визначення  або  вкажіть правильну відповідь.

1. Адміністративна відповідальність – це: …

2. До характерних ознак адміністративної відповідальності відносяться:…

3. Принципами адміністративної відповідальності є:…

4.Чинне законодавство України про адміністративні

правопорушення включає:…

5. Правовою підставою для настання адміністративної

відповідальності є:…

         6. Фактичною підставою для настання адміністративної

відповідальності є:…

         7. Органами, уповноваженими встановлювати адміністрати-

вну відповідальність, є:…  

Органами, уповноваженими застосовувати адміністратив-

ну відповідальність, є:…

  1.  До обставин, що виключають адміністративну відповіда-

льність, належать:…            

  1.  Альтернативами адміністративної відповідальності є:…
  2.  Адміністративно-юрисдикційна діяльність – це:…
  3.  Адміністративна відповідальність реалізується  шляхом:..
  4.  Адміністративні стягнення – це:..

15. Видами адміністративних стягнень є:…

16. Систему основних адміністративних стягнень складають:.

17. Додатковими адміністративними стягненнями є:…

18. Адміністративний арешт не застосовується до:…

19. Заходами впливу до неповнолітніх, передбачених ст.___ КпАП,  є:…

20. Адміністративними стягненнями, що настають за вчинення корупційних діянь, є:…

21. При накладенні адміністративних стягнень враховується:…

22. Обставинами, що пом’якшують адміністративну відповідальність, є:…    

23. Обставинами, що обтяжують адміністративну відповідальність, є:…  

24. Давність накладення адміністративних стягнень становить:…  

25. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається:...

26. До загальноправових ознак адміністративного правопорушення відносяться:...

27. Юридичний склад адміністративного правопорушення це:...

28. Елементами юридичного складу адміністративного проступку є:...

29. Об’єктом адміністративних правопорушень виступають:..

30. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення це:...

31. Ознаками, що характеризують об’єктивну сторону, є:...

31. Серед них - обов’язкові:...

  •  факультативні:...

         32. Суб’єктами адміністративних правопорушень виступають:...

33. До спеціальних суб’єктів адміністративних правопорушень можна віднести:...

34. Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення це:...

35. Ознаками, що характеризують суб’єктивну сторону, є:...

31. Серед них - обов’язкові:...

  •  факультативні:...

32. Особливості адміністративної відповідальності неповно-літніх передбачені ст..____ КпАП.

33. Особливості адміністративної відповідальності військово-службовців і працівників міліції передбачені ст..____ КпАП.

34. Особливості адміністративної відповідальності батьків передбачені ст.____ КпАП.

35. Окремі види адміністративних правопорушень  згрупо-вані в ...

            Модуль II.   Юридична характеристика окремих

                                    адміністративних правопорушень

       Тема № 4:  Адміністративні правопорушення, що

посягають на громадський порядок. та громадську безпеку. 

Завдання для самостійної роботи.

1. Ознайомтесь із запропонованою по даній темі спеціальною та нормативною літературою (зокрема гл.14 КУпАП).

2.Визначте загальну систему адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, та здійсніть характеристику юридичних складів окремих із них.

3. Визначте коло органів та посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні проступки в сфері громадського порядку.

              Основні категорії та поняття по темі

Громадський порядок  - це система суспільних відносин, урегульованих різними соціальними нормами (у т.ч. нормами права, моралі, звичаями), пов’язаних передусім з дотриманням громадського спокою, громадської моралі та людської гідності, нормальним функціонуванням підприємств та установ різних форм власності, громадських формувань, поводженням громадян в громадських місцях і т.ін.  

Громадська безпека здебільшого включає відносини, пов’язані з належним забезпеченням  безпеки для життя і здоров’я людей, збереженням тваринного та рослинного світу, майнових об’єктів, з  попередженням та усуненням шкідливих наслідків різних соціальних, природних і техногенних катаклізмів та інших небезпечних явищ, що негативно впливають на загальний стан соціальної урегульованості в суспільстві

Громадськими місцями здебільшого визнаються місця постійного, періодичного або разового (тимчасового) спілкування людей з метою задоволення їх різноманітних життєвих потреб.

Практичне заняття -  2  години.

Практичне заняття проводиться шляхом здійснення  експресконтролю, виконання окремих завдань та вирішення запропонованих задач.

               

                    Завдання для  експрес-контролю. 

Питання 1.

Визначте адміністративні проступки, які відповідно до КУпАП відносяться до тих, що посягають на громадський порядок.

Варіант 1.

1.Пошкодження таксофонів.

2.Порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони.

3. Невиконання захисного припису.

4.Порушення порядку під час судового засідання.

Варіант 2.

1. Публічні заклики до невиконання вимог працівників міліції.

2. Злісна непокора працівнику міліції.

3. Поширювання неправдивих слухів.

4. Зберігання самогонного апарату.

Питання 2.

Варіант 1.

Серед вказаних проступків проти громадського порядку визначте ті, що підвідомчі органам внутрішніх справ:

1. Азартні ігри, гадання в громадських місцях.

2. Поширювання неправдивих чуток.

3. Стрільба з вогнепальної зброї в населених пунктах.

4.  Самогоноваріння.

Варіант 2.

Серед вказаних проступків проти громадського порядку виділіть ті, що підвідомчі судам:

1. Завідомо неправдивий виклик пожежної охорони.

2. Дрібне хуліганство.

3. Заняття проституцією.

4. Поява у громадському місці в п’яному вигляді 17-річної особи.

Питання 3.

Варіант 1.

Визначте адміністративні стягнення, які застосовуються за вчинення адміністративних проступків проти громадського порядку:

1. Виправні роботи.

2. Попередження.

3. Конфіскація.

4. Оплатне вилучення.

Варіант 2.

 Серед вказаних правопорушень виділіть ті, за вчинення яких  передбачена відповідальність поряд із загальними і спеціальних суб’єктів.

  1.  Вчинення насильства в сімї.
  2.  Порушення правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
  3.  Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння.
  4.  Розпивання спиртних напоїв на виробництві.

Практичні завдання.

1. Серед адміністративних проступків проти громадського порядку виділіть ті, в складі яких законом передбачена наявність так званих  “третіх осіб”.

2. Серед адміністративних проступків проти громадського порядку виділіть ті, для яких можливі матеріальні склади або необхідна наявність предмета правопорушення.

3. Серед адміністративних проступків проти громадського порядку виділіть ті, відповідальність за які передбачає застосування як основних, так і додаткових стягнень.

4. Серед адміністративних проступків проти громадського порядку виділіть ті, за вчинення яких  передбачена відповідальність поряд із загальними також і спеціальних суб’єктів.

                                       Задача № 1.

Заступник начальника РВВС, розглянувши матеріали про дрібне хуліганство з боку групи неповнолітніх, - від 16 до 18 років, виніс постанову про накладення на них штрафу  в розмірі 50 грн. Один з неповнолітніх був курсантом військового училища.

Здійсніть юридичний аналіз названої ситуації.

Задача № 2 .

У під'їзді жилого будинку дільничний інспектор міліції виявив раніше судимого гр- на Ведера, який розпивав придбаний ним самогон разом з 17-річним Бородкіним.

Кваліфікуйте дії громадянина Ведера та визначить конкретні міри його відповідальності.

Задача № 3.

Громадянин Пурцев, перебуваючи в кафе у п`яному вигляді, вів себе зухвало, вилаяв обслугу нецензурними словами, на зауваження не реагував. Наряду міліції, що прибув на виклик, Пурцев вчинив злісну непокору.

Як слід кваліфікувати дії Пурцева?

Назвіть конкретні міри його відповідальності, можливі варіанти такої відповідальності та положення яких статей при цьому потрібно враховувати.

Задача № 4.

Дільничний інспектор міліції під час відвідання квартири гр-ки Паршиної виявив у її помешканні літрову банку самогону. Паршина пояснила, що самогон вона придбала у незнайомої жінки для відзначення свого дня народження.

Як буде вирішуватись питання про відповідальність Паршиної?

Задача № 5.

На основі матеріалів про неправомірне поводження в сім’ї з боку гр-на Пітулько, які поступили з чергової частини РУВС, ст. дільничний інспектор Шевченківського РУ ГУМВС України у м. Києві майор міліції Сухомлин склав щодо останнього протокол по ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство). В протоколі було вказано, що Пітулько, перебуваючи в своїй квартирі в п’яному вигляді в вечірній час вчинив сімейну сварку зі своєю дружиною, облаяв її нецензурними словами та виганяв з квартири. Це спостерігали їх двоє неповнолітніх дітей.

Здійсніть юридичний аналіз названої ситуації. Висловіть свою думку, щодо вірності кваліфікації протиправних дій Пітулько та відображення їх у фабулі протоколу.

Задача № 6.

В Уманський РВВС надійшла скарга гр. Забродської, жительки с.Текуча, про те, що її сусід Рудик декілька днів назад на світанку двічі вистрелив з мисливської рушниці біля її оселі, чим перелякав її малолітню дитину. У подальшому Рудик пояснив дільничному інспектору , що він стріляв по шуліці, який повадився красти його курчата. Дозволу на мисливську рушницю  Рудик не мав.

Кваліфікуйте дії гр-на Рудика. Чи підлягає він відповідальності? Якщо так, то за якими статтями КУпАП?

Задача № 7.

Гр-н Гуцол опівночі двічі вистрілив з мисливської рушниці біля свого сільського будинку. Згодом в процесі перевірки скарги односельчан Гуцол пояснив дільничному інспектору, що рушницю він на законних підставах придбав для самозахисту, а стріляв вночі тому, що запідозрив проникнення в його двір двох незнайомих підозрілих людей, хоч затримати їх не вдалося.

Як буде вирішуватись питання про відповідальність Гуцола?

Задача № 8.

За розпивання одеколону та пива в підземному вуличному переході дільничний інспектор наклав на гр-н Козловського і Барківського штраф у розмірі 20 грн.

Чи правильно поступив дільничний інспектор міліції?

Задача № 9.

Дільничному інспектору міліції стало відомо про те, що гр-н Ступак за надану послугу розрахувався з трактористом Барчуком трьома літрами самогону, який він придбав у гр-ки Заріцької.

Кваліфікуйте протиправні дії вказаних у задачі осіб. Визначте повноваження дільничного інспектора в названій ситуації.

Задача №  10 .

Інспектор податкової адміністрації виявив факт торгівлі у кіоску підробленим коньяком з боку гр-на Савченка, який виготовив коньяк кустарним способом із спирту та окремих домішок.

Як повинно вирішуватись питання про відповідальність Савченка?

                                         Задача № 11.

Група 17-річних випускників після випускного вечора до світанку гуляли між жилими будинками, голосно сміялись, кричали та співали, а опівночі кілька разів салютували вибуховими пристроями.

Оцініть дії вказаних осіб щодо їх правомірності.

Задача № 12.

Гр-ка Зотікова звернулась до дільничного інспектора міліції із заявою про те, що в своїй поштовій скриньці вона вже вдруге виявила анонімний лист брутального змісту, з використанням нецензурних слів відносно неї. Орієнтовно вона назвала підозрюваного. Через декілька днів дільничний інспектор виявив гр-на Шустикова - автора анонімних листів, котрий зізнався, що написав згадані листи через своє недоброзичливе ставлення до гр-ки Зотікової.

Як слід вирішувати питання про відповідальність Шустикова?

Задача № 13.

Військовослужбовець Рудний, що перебував у короткостроковій відпустці у своїх батьків, розпивши разом з своїм шкільним другом у місцевому кафе пляшку горілки, зчинив  тут же бійку  з двома односельчанами, поведінка яких йому “не сподобалась”.

Кваліфікуйте дії Рудного та визначте можливі варіанти його відповідальності.

Задача № 14.

Гр-ка Красновська була затримана у готелі “Київська Русь” за заняття проституцією. Її партнером був іноземний громадянин, який розрахувався з нею за “послуги” в іноземній валюті. Три місяці тому Красновська була попереджена про недопустимість з її боку подібного правопорушення.

Кваліфікуйте дії названих у задачі осіб та назвіть міри їх відповідальності.

Теми  рефератів:

1. Громадський порядок як об’єкт окремих адміністративних правопорушень.

2. Дрібне хуліганство як адміністративний проступок.

3. Вчинення насильства в сімї як адміністративний проступок.  

4.Самогоноваріння як адміністративний проступок.

         5. Розпивання спиртних напоїв та поява в громадських місцях як адміністративний проступок.

          6.Порушення вимог законодавства щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму як адміністративний проступок.

          7.Порушення батьками обов’язків щодо виховання дітей як адміністративний проступок.

Стисле розкриття змісту теми

Правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, розміщені в главі 14 КУпАП. До їх числа відносяться:

дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП);

поширювання неправдивих чуток (ст.173-1 КУпАП);

вчинення насильства в сімї або невиконання захисного припису (ст.173-2 КУпАП);

стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку (ст.174 КУпАП);

порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 175 КУпАП);

виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення (ст.176 КУпАП);

придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення (ст. 177 КУпАП);

виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст.177-2 КУпАП);

розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у пяному вигляді (ст.178 КУпАП);

розпивання спиртних напоїв на виробництві (ст.179 КУпАП);

доведення неповнолітнього до стану спяніння (ст.180 КУпАП);

азартні ігри, ворожіння в громадських місцях (ст.181 КУпАП);

заняття проституцією (ст.181-1 КУпАП);

порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях (ст. 182 КУпАП);

завідомо неправдивий виклик спеціальних служб (ст. 183 КУпАП);

невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей (ст.184 КУпАП);

Родовим об’єктом цих правопорушень виступає в основному громадський порядок, а інколи - громадська безпека.

Поняття громадського порядку можна розглядати як систему суспільних відносин, урегульованих різними соціальними нормами (у т.ч. нормами права, моралі, звичаями), пов’язаних передусім з дотриманням громадського спокою, громадської моралі та людської гідності, нормальним функціонуванням підприємств та установ різних форм власності, громадських формувань, поводженням громадян в громадських місцях і т.ін. Частково це стосується і поняття громадської безпеки, котра крім цього включає відносини, пов’язані з належним забезпеченням  безпеки для життя і здоров’я населення, збереженням тваринного та рослинного світу, майнових об’єктів, з  попередженням та усуненням шкідливих наслідків різних соціальних, природних і техногенних катаклізмів та інших небезпечних явищ, що негативно впливають на загальний стан соціальної урегульованості в суспільстві. Відносини громадської безпеки в якості родового об’єкта виступають в основному при вчиненні таких проступків, як порушення встановлених правил пожежної безпеки; виготовлення та придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення; розпивання спиртних напоїв на виробництві; виготовлення та реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів, а також частково – заняття проституцією; порушення тиші в населених пунктах та ін.

Безпосередніми ж об’єктами окремих адміністративних правопорушень названої групи виступають конкретні суспільні відносини або їх сукупність, що стосуються названих вище складових громадського порядку та громадської безпеки.

З об’єктивної сторони дана група адміністративних правопорушень характеризується вольовими, активними діями, якими всупереч діючим нормам права і моралі порушуються відповідні правила поведінки, що охороняються адміністративними санкціями. Як правило, ці дії носять разовий, епізодичний характер. Шляхом бездіяльності адміністративні проступки, що посягають на громадський порядок, як правило, не вчиняються.

Нерідко на кваліфікацію протиправних проявів проти громадського порядку суттєвий вплив справляють такі ознаки, як: час, місце, обставини та характер таких проявів. Серед них насамперед важливо вміло визначити поняття “громадського місця”. У діючому законодавстві немає чітко визначеного поняття такого місця.

Під громадськими місцями здебільшого розуміють місця постійного, періодичного або разового (тимчасового) спілкування людей з метою задоволення їх різноманітних життєвих потреб. До місць постійного спілкування людей відносяться вулиці, майдани, парки, сквери, стадіони, вокзали, двори, громадські туалети тощо, тобто такі місця, вільний доступ людей до яких відкритий у будь-яку пору року чи доби. До місць періодичного спілкування людей відносяться підприємства торгівлі та харчування (незалежно від форм власності), видовищні та комунальні підприємства, усі види громадського транспорту, інші подібні місця, де населення обслуговується в межах певного часу і де спілкування людей носить періодичний характер. До тимчасових громадських місць відносяться такі місця, де спілкування людей носить разовий чи епізодичний характер. Ці місця перестають бути громадськими при відсутності там людей, їх окремих груп або колективів. До них можна віднести місця проведення спортивних заходів (поза спортивними спорудами і населеними пунктами), масового виїзду людей на відпочинок за межами населених пунктів, масових гулянь “на природі” тощо. Для громадських місць властиві такі ознаки, як доступність для населення, можливість користуватися належними громадянам правами з гарантіями безпеки їх життя, здоров’я, майна, честі і  гідності.   

Деякими особливостями характеризується об’єктивна сторона такого адміністративного проступку цієї групи, як порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки. Воно може скоюватись як шляхом протиправних дій, так і шляхом бездіяльності, тобто шляхом невиконання тих чи інших обов’язкових правил чи приписів. Причому такі дії чи бездіяльність можуть бути як одноразовими, так і триваючими. Це важливо врахувати при визначенні строків давності накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КпАП). Певною мірою це стосується і такого правопорушення, як вчинення насильства в сімї або невиконання захисного припису.

Більшість адміністративних правопорушень цієї групи з урахуванням особливостей об’єктивної сторони  мають формальні склади.

Для окремих складів даної групи правопорушень характерною особливістю є наявність так званої “третьої особи” (наприклад, доведення неповнолітнього до стану сп’яніння, вчинення насильства в сім’ї, невиконання батьками обов’язків по вихованню дітей та ін.).

Суб’єктами адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, є фізичні осудні особи, які на момент вчинення правопорушення досягли 16-річного віку. Такими особами можуть бути як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства (за винятком осіб, що згідно з чинним законодавством користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, питання про відповідальність яких вирішується дипломатичним шляхом).

До осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили порушення  громадського порядку, в основному застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24¹ КпАП України. За дрібне хуліганство та стрільбу з вогнепальної зброї в населених пунктах вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, але і в цих випадках з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до них можуть бути застосовані заходу впливу, передбачені ст. 24¹ КпАП.  

Лише в окремих випадках серед суб’єктів адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, виділяють посадових (службових) осіб: вони несуть в цих випадках відповідальність на загальних підставах (наприклад, ст.ст. 179, 182 КУпАП ).

Дещо іншими властивостями наділені суб’єкти правопорушення, передбаченого ст. 175 КпАП (порушення правил пожежної безпеки). Передусім суб’єктами цього правопорушення можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, у тому числі підприємства, організації, установи (незалежно від форми власності). Крім того, серед суб’єктів цього правопорушення також виділяють посадові особи, які, як правило, несуть підвищену адміністративну відповідальність.

Військовослужбовці та призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового та начальницького складів органів внутрішніх справ, інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, за вчинення адміністративних правопорушень цієї групи несуть дисциплінарну відповідальність.

Суб’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку, характеризується, як правило, умисною виною, хоч в окремих випадках не виключена і необережна форма вини (особливо це стосується порушень правил пожежної безпеки, невиконання батьками обов’язків по вихованню дітей та ін.).

Тема № 6: Адміністративні правопорушення  на транспорті.

Завдання для самостійної роботи.

1. Ознайомтесь із запропонованою по даній темі спеціальною та нормативною літературою (зокрема гл.10 КУпАП).

2.Визначте загальну систему адміністративних правопорушень на транспорті, у т.ч. правопорушення у галузі автомобільного та повітряного транспорту, та здійсніть характеристику  їх юридичних складів.

3. Визначте коло органів та посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні проступки на транспорті.

               Основні категорії та поняття по темі

Транспортна система  України охоплює автомобільний, повітряний (авіаційний), залізничний, водний (річковий та морський) та трубопровідний види транспорту.

Родовим об’єктом даної групи адміністративних правопорушень виступають суспільні правовідносини, що складаються в процесі експлуатації та користування різними видами транспорту (у т.ч. міським електротранспортом), а також у галузі шляхового господарства  і  зв’язку.

З об’єктивної сторони  вказана група правопорушень характеризується тим, що вони можуть вчинятися як шляхом противоправних дій (в більшості випадків), так і шляхом бездіяльності. 

Суб’єктами адміністративних правопорушень в цій галузі в основному є фізичні осудні особи, що досягли 16-річного віку. Водночас серед загального кола таких суб’єктів виділяються і категорії спеціальних суб’єктів

Із суб’єктивної сторони дана група правопорушень характеризується як умисною виною, так і виною у формі необережності. 

 

Практичні заняття - 2 години.

Практичні заняття проводяться шляхом проведення експрес контролю, виконання окремих завдань та вирішення задач.

 

                       Завдання для  експрес-контролю. 

Питання 1.

Серед вказаних правопорушень визначте адміністративні проступки на транспорті.

Варіант 1.

  1.  Несвоєчасне проходження технічного огляду.
  2.  Викидання сміття та інших предметів з вікон автобусів.
  3.  Ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння.
  4.  Злісна непокора законній вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів.

Варіант 2.

  1.  Підроблення номерного знаку автомобіля.
  2.  Порушення правил поведінки на повітряному судні.
  3.  Безквитковий проїзд.
  4.  Пошкодження таксофонів.

Питання 2.

Серед вказаних правопорушень на транспорті виділіть ті, за які передбачена відповідальність як загальних, так і  спеціальних суб’єктів.

Варіант 1.

  1.  Порушення правил міжнародних польотів.
  2.  Порушення правил експлуатації транспортних засобів.
  3.  Порушення правил пожежної безпеки на транспорті.
  4.  Самовільне використання транспортних засобів.

Варіант 2.

  1.  Пошкодження залізничних переїздів.
  2.  Порушення правил перевезення небезпечних речовин або

      предметів на повітряному транспорті.

  1.  Ненадання транспортних засобів працівникам міліції.
  2.  Порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на автомобільному транспорті.

Питання  3.

Серед вказаних проступків виділіть ті, відповідальність за які передбачає застосування як основних, так і додаткових адміністративних стягнень.

Варіант 1.

1. Керування транспортними засобами, незареєстрованими у встановленому порядку.

2. Ненадання транспортних засобів працівникам міліції.

3. Повторне протягом року керування траспортним засобом з підробленим номерним знаком.

4. Експлуатація транспортних засобів з підробленими номерами агрегатів.

Варіант 2.

  1.  Порушення правил безпеки польотів.
  2.  Повторне протягом року керування транспортними

засобами в стані спяніння.

  1.  Самовільне використання транспортних засобів.
  2.  Порушення правил перевезення небезпечних речовин або

предметів на повітряному транспорті.

Практичні завдання.

1. Серед адміністративних проступків на транспорті виділіть ті, в складі яких законом передбачена наявність так званих  “третіх осіб”.

2. Серед адміністративних проступків на транспорті виділіть ті, для яких можливі матеріальні склади або необхідна наявність предмета правопорушення.

3. Серед адміністративних проступківна транспорті виділіть ті, відповідальність за які передбачає застосування такого стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами.

4. Серед адміністративних проступків на транспорті виділіть ті, відповідальність за які передбачає застосування як основних, так і додаткових стягнень.

5. Серед адміністративних на транспорті виділіть ті, за вчинення яких  передбачена відповідальність поряд із загальними також і спеціальних суб’єктів.

Задача № 1.

За повторне протягом року керування автомобілем, не зареєстрованим у встановленому порядку, суддя піддав штрафу у розмірі 50  грн.  17-річного гр.Радика.

Оцініть правомірність такої постанови судді.

Задача № 2.

Інспектор ДАІ слав щодо водія Грабова протокол про перевищення швидкості та порушення правил проїзду перехрестя. Грабов оскаржив це рішення, мотивуючи тим, що йому терміново потрібно було доставити в лікарню дружину, яка перебувала у дуже важкому стані.

Яке рішення може бути прийняте по скарзі?

Задача № 3.

Гр-н Смілик був затриманий за керування автомобілем в стані сп’яніння. Півроку тому він ухилився від проходження в установленому порядку огляду на стан сп’яніння, але не був підданий адміністративному стягненню через те, що терміново виїхав з району і був відсутній білльше двох місяців.

Зробіть юридичний аналіз вказаної ситуації. Як слід кваліфікувати протиправні дії Смілика? Ким та які адміністративні стягнення до нього можуть бути застосовані?

Задача. № 4.

Водій легкового автомобіля Крутов спробував виконати обгін з порушенням правил дорожнього руху (включив сигнал обгону, додав швидкості), але побачивши працівника ДАІ, припинив намір виконати заборонений маневр. Не дивлячись на це, інспектор ДАІ склав щодо Крутова протокол про порушення ст.122 КпАП України.

Здійсніть юридичний аналіз ситуації.

Задача № 5.

Гр. Гаврилюк був затриманий за керування транспортним засобом у стані сп'яніння. Під час перевірки з'ясувалося, що півроку тому до нього вже застосовувались заходи громадського впливу за таке ж порушення.

Як слід кваліфікувати дії Гаврилюка?

Задача. № 6.

Голова місцевого промкомбінату Лушков, керуючи власним автомобілем, не відреагував на вимогу працівників міліції зупинитись і надати можливість огляду його автомобіля, продовжив рух по забороненій для проїзду дільниці, аж поки не був зупинений за допомогою технічних засобів. У Лушкова були наявними цілком очевидні ознаки сп'яніння, проте на вимогу працівників міліції вийти з автомобіля і пред'явити відповідні документи він відповів відмовою у грубій формі, закрившись в автомобілі зсередини.

Шодо Лушкова були складені протоколи за ст.ст. 122-2, 122-3, 130 (ч.1) та 185 КУпАП. Після розгляду цих протоколів Лушков відповідно - начальником відділення ДАІ був підданий штрафу у розмірі 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а суддею позбавлений права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Лушков оскаржив ці постанови, мотивуючи тим, що він, як депутат районної ради, адміністративній відповідальності не підлягає взагалі.

Здійсніть юридичний аналіз названої ситуації.

Задача № 7.

Інспектор ДАІ виявив факт керування автомобілем з боку гр. Козиря в стані сп'яніння. Власник автомобіля гр. Мілошевич, який також був у стані сп'яніння, знаходився в автомобілі поряд як пасажир. Він не заперечував того, що свідомо передав кермо гр. Козирю. Надалі Козир ухилився від проходження огляду на стан сп'яніння.

Інспектор ДАІ щодо гр. Мілошевича склав протокол за ст.130 (ч.1) КУпАП-   передача керування автомобілем особі, яка перебуває в стані сп'яніння.

Оцініть правомірність дій інспектора Дпс. Кваліфікуйте дії громадян Козиря і Мілошевича та вкажіть, як слід вирішувати питання про їх відповідальність.

Задача № 9 .

Під час огляду в аеропорту "Київ" у пасажира Грінчука було

виявлено саморобний викидний ніж та газовий балончик, а у пасажирки Біленко - дві пляшки дихлофосу і пляшку самогону.

Кваліфікуйте дії Грінчука і Біленко та назвіть наслідки цих

дій.

Задача № 10.

Громадянин Жарков з метою скорочення відстані до своєї земельної ділянки, що знаходиться поблизу районного аеропорту, неодноразово проїздив своїм автомобілем через аеродром без належного дозволу.

Чи тягнуть за собою адміністративну відповідальність такі дії Жаркова ?

Задача № 11.

Пасажир Інкін, перебуваючи в якості пасажира на повітряному судні, що знаходилось в польоті, не виконав розпорядження командира судна щодо закріплення ременями безпеки, бігав по салону, користувався мобільним телефоном.

Кваліфікуйте дії Інкіна та визначте міру його відповідальності.

Задача № 12

В авіапасажира Павлюка під час проходження контролю на безпеку ручної поклажі, серед інших речей було виявлено два літра спирту та газовий балончик індивідуального захисту.

Чи є в такому разі підстави для притягнення Павлюка до адміністративної відповідальності?

Задача № 13.

Громадянин Бовкун, що придбав авіаквиток на черговий рейс до м. Одеса, відмовився проходити особистий контроль на безпеку та контроль на безпеку ручної поклажі.

Назвіть правові наслідки такої відмови?

Задача № 14.

Перебуваючи на повітряному судні, що знаходилось в польоті, пасажири Олександров і Сидорчук розпивали спиртні напої, палили, чіплялися до стюардеси, на зауваження командира екіпажу не реагували.

Кваліфікуйте дії названих пасажирів та визначте міру їх відповідальності.

Теми рефератів:

1. Родовий об’єкт адміністративних правопорушень на транспорті.

2. Спеціальний суб’єкт адміністративних правопорушень на транспорті.

3.Характеристика адміністративних правопорушень на залізничному транспорті.

4.Характеристика адміністративних правопорушень на  автомобільному транспорті.

5. Характеристика адміністративних правопорушень на  повітряному транспорті.

6. Характеристика адміністративних правопорушень на річковому транспорті.

Стисле розкриття змісту теми

Особливістю застосування інституту адміністративної відповідальності в названій сфері є те, що в процесі реалізації правових норм, які передбачають адміністративні стягнення за конкретні види правопорушень у цій сфері, необхідно постійно звертатись до змісту різних положень та норм технічного характеру, які встановлюють правила експлуатації та користування тими чи іншими видами транспорту. Інколи в цій сфері діють і змішані, так звані техніко-юридичні норми. Отже, диспозиції багатьох правових норм, що передбачають адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері різних видів транспорту, є бланкетними.

Дана група правопорушень міститься в гл. 10 КУпАП, яка називається “Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку”. У ній згруповано більш як сорок різновидностей правопорушень на транспорті.

Родовий об’єкт цієї групи адміністративних правопорушень досить складний і неоднозначний. В  ролі основного об’єкта для цих посягань служать відносини громадської безпеки. Однак поряд з ними такими можуть бути і відносини громадського порядку (скажімо, порушення правил поведінки на повітряному судні – ст. 112 КпАП), і відносин у сфері встановленого порядку управління (наприклад, порушення порядку реєстрації транспортних засобів (ст.121); самовільне використання транспортних засобів з корисливою метою – ст. 132), майнові відносини (наприклад, порушення правил користування засобами залізничного транспорту – ст. 110 КпАП, безквитковий проїзд – ст. 135 КпАП) та ін. Очевидно, що законодавець об’єднав різновиди правопорушень у цій главі не стільки за характером суспільних відносин, на які вони посягають, скільки за галузевою ознакою. У зв’язку з цим можна відмітити, що родовим об’єктом даної групи адміністративних правопорушень виступають суспільні правовідносини, що складаються в процесі експлуатації та користування різними видами транспорту (у т.ч. залізничним, повітряним, морським, річковим, автомобільним, трубопровідним та міським електротранспортом), а також у галузі шляхового господарства  і  зв’язку. Ці проступки посягають на нормальну, ритмічну роботу різних видів транспорту, безпеки руху, створюють загрозу життю та здоров’ю багатьох людей, нерідко спричиняють значну матеріальну шкоду чи інші  шкідливі наслідки.

З об’єктивної сторони  вказана група правопорушень характеризується тим, що вони можуть вчинятися як шляхом противоправних дій (в більшості випадків), так і шляхом бездіяльності (наприклад, нереагування водіїв на окремі дорожні знаки, невиконання ними вимог зупинки, безквитковий проїзд, ухилення від реєстрації транспортних засобів тощо).

Окремі протиправні прояви цієї групи правопорушень характеризується повторністю (наприклад, повторне протягом року керування транспортними засобами, не зареєстрованими в установленому порядку, з підробленим номерним знаком або без номерного знаку – ч.5 с. 121, повторне протягом року керування транспортним засобом особами, що перебувають у стані сп’яніння – ч.2 ст. 130 та ін.).

Більшість з цих правопорушень утворюють формальні склади, деякі ж характеризуються матеріальними складами (наприклад, пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд – ст. 139 КУпАП). Інколи суттєвий розмір заподіяної шкоди може впливати на кваліфікацію вчиненого уже як злочину.  

Суб’єкти даної групи адміністративних правопорушень також неоднорідні. Вони диференціюються на окремі класифікаційні групи.

За загальним правилом, ними є особи, що досягли на момент скоєння правопорушення 16-річного віку. Такими можуть бути як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства. Надалі серед них досить важливо виділяти так  звані спеціальні суб’єкти, а саме: водіїв, пішоходів, власників транспортних засобів та осіб, які ними керують, судноводіїв, посадових осіб (зокрема, відповідальних за технічний стан та експлуатацію окремих транспортних засобів, організацію руху та технічний стан шляхів і шляхових споруд), неповнолітніх (віком від 16 до 18 років) та ін.

До числа спеціальних суб’єктів даної групи правопорушень слід віднести також осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, у т.ч. військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ. Якщо за вчинення більшості  адміністративних проступків вони несуть, як правило, відповідальність за дисциплінарними статутами, то за порушення правил дорожнього руху ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Посадові особи відповідно до ст.14 КУпАП за порушення, пов’язані з недодержанням установлених правил у цій сфері, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків, несуть підвищену адміністративну відповідальність.

У разі вчинення адміністративних проступків, пов’язаних з порушенням правил дорожнього руху, особами віком від 16 до 18 років, вони у більшості випадків підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Водночас в окремих випадках до них замість накладення адміністративних стягнень можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.

Із суб’єктивної сторони дана група адміністративних правопорушень характеризується як умисною виною, так і виною у формі необережності. Намір при цьому буває, як правило, не прямим, а побічним.

За вчинення адміністративних проступків, пов’язаних з порушенням правил дорожнього руху, застосовуються такі адміністративні стягнення, як попередження, штраф, позбавлення права керування транспортними засобами - і як додаткове адміністративне стягнення в окремих випадках – оплатне вилучення транспортних засобів.

Органами, уповноваженими розглядати справи про вчинення адміністративних проступків у сфері різних видів транспорту, виступають здебільшого органи управління окремими видами транспорту (як правило, керівники таких органів та їх заступники, а також посадові особи їх контролюючих органів), суди (судді), органи внутрішніх справ на окремих видах транспорту (керівники таких органів та їх заступники, а також  уповноважені працівники ДПС).

Об’єктом посягання адміністративних правопорушень в галузі повітряного транспорту виступають суспільні відносини, що складаються в процесі функціонування авіаційних підприємств, установ та інших об’єктів цивільної авіації, встановленого порядку управління в галузі повітряного транспорту, дотримання в цій галузі різноманітних правил та забезпечення громадського порядку і громадської безпеки.

З об’єктивної сторони дана категорія адміністративних правопорушень характеризується здебільшого активними протиправними діями, що виражаються в порушенні встановлених  у цій галузі правил. Окремі правопорушення в цій галузі можуть вчинятися і у формі протиправної бездіяльності (наприклад, невиконання певних правил щодо безпеки польотів, правил пожежної безпеки та ін.). Деякі факультативні ознаки об'єктивної сторони в окремих випадках носять конструктивний характер і набувають кваліфікуючого значення. Це, зокрема, стосується місця вчинення окремих правопорушень (наприклад, території аеропортів, аеродромів, їх будівель та споруд, повітряного судна та інших об’єктів), та часу вчинення правопорушення (наприклад, вчинення правопорушення під час перебування повітряного судна в польоті). Більшість юридичних складів адміністративних проступків даної групи щодо настання шкідливих наслідків правопорушення мають формальний характер.

Суб’єктами адміністративних правопорушень в галузі повітряного транспорту в основному є фізичні осудні особи, що досягли 16-річного віку. Водночас серед загального кола таких суб’єктів виділяються і категорії спеціальних суб’єктів. До цієї категорії слід віднести посадові особи, неповнолітніх, військовослужбовців та працівників міліції, батьків, іноземців, спеціалістів даної галузі (наприклад, командир повітряного судна та члени екіпажу) та ін.

 До неповнолітніх (осіб віком від 16 до 18 років) за адміністративні правопорушення у галузі повітряного транспорту  застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КупАП.

Військовослужбовці та особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ за вчинення адміністративних правопорушень у галузі повітряного транспорту несуть відповідальність за дисциплінарними статутами.

У такому ж порядку несуть відповідальність за адміністративні правопорушення в цій галузі і окремі категорії посадових осіб повітряного транспорту, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну (це, наприклад, командир повітряного судна та члени екіпажу та ін.).

Іноземці  та особи без громадянства відповідно до положень статті 16 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень у галузі повітряного транспорту на території України несуть відповідальність на загальних підставах з громадянами України (за виключенням осіб, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України).

 З суб’єктивної сторони дана категорія правопорушень характеризується змішаними формами вини, тобто вони можуть вчинятися як зумисне, так і через необережність. Такі ознаки, як мотив і мета кваліфікуючого значення не мають.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачені наступні види правопорушень у галузі повітряного транспорту:

порушення правил безпеки польотів (ст.111 КУпАП);

порушення правил поведінки на повітряному судні (ст.112 КУпАП);

порушення правил міжнародних польотів (ст.113 КУпАП);

порушення правил пожежної безпеки на повітряному транспорті

(ч.2 ст.120 КУпАП);

порушення правил перевезення небезпечних речовин і предметів

на повітряному транспорті (ч.3 ст.133 КУпАП);

порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності

вантажів на повітряному транспорті (ст.137 КУпАП).

Із системи передбачених  законодавством адміністративних стягнень за скоєння правопорушень в галузі повітряного транспорту застосовується в основному штраф. В окремих випадках передбачено застосування попередження, а також оплатного вилучення та конфіскації предметів і речей як додаткових стягнень.

Суб’єктами адміністративної юрисдикції в справах про адміністративні правопорушення в галузі повітряного транспорту, можуть бути посадові особи різних органів. До їх числа насамперед відносяться органи повітряного транспорту, які розглядають справи про правопорушення, відповідальність за які передбачена статтею 111, ч.1 статті 112, статтею 113, ч.2 статті 120, статтею 137 КУпАП. Від імені органів повітряного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на порушників мають право: керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступники; начальник інспекції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступник; інспектори та регіональні інспектори спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України; керівники авіапідприємств та аеропортів або їх заступники; начальники служб організації перевезень авіапідприємств та аеропортів, командири повітряних суден; посадові особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі транспорту, що виконують контрольно-ревізійні функції; начальники загонів і окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (авіапортів).

Крім того, справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які пердбачена статтями 111 та 137 КУпАП, мають право розглядати також начальники органів внутрішніх справ на повітряному транспорті та їх заступники. Справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтею 120 КУпАП, мають право розглядати також уповноважені на те посадові особи органів державного пожежного нагляду. Справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частинами 1, 3, 4 і 5 статті 111 КУпАП, можуть також розглядати адміністративні комісії при виконавчих комітетах місцевих рад.

Тема № 7 : Адміністративні правопорушення, що

посягають на встановлений порядок управління.

          

Завдання для самостійної роботи.

1. Ознайомтесь із запропонованою по даній темі спеціальною та нормативною літературою (зокрема гл.15 КУпАП).

2.Визначте загальну систему адміністративних правопорушень проти встановленого порядку управління та здійсніть характеристику  їх юридичних складів.

3. Визначте коло органів та посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні проступки проти встановленого порядку управління.

               Основні категорії та поняття по темі

Встановлений порядок управління охоплює систему суспільних відносин, що забезпечують нормальну діяльність державного апарату, інших державних і недержавних структур у сфері управління, чітке дотримання у цій сфері спеціальних правил (у т.ч. юридично-технічного та режимного характеру), а також виконання законних вимог посадових осіб органів державної влади. 

Родовим об’єктом даної групи адміністративних правопорушень виступає досить широке коло суспільних відносин, що стосуються встановленого порядку управління в самих різноманітних сферах державного управління.

 З об’єктивної сторони ця група правопорушень характеризується тим, що протиправні діяння, пов’язані з їх вчиненням, можуть скоюватись у найрізноманітніших формах – як шляхом протиправних дій, так і шляхом бездіяльності.

Загальним суб’єктом даної групи правопорушень є фізичні осудні особи, що досягли 16-річного віку. Проте серед них слід обов’язково виділяти і спеціальні суб’єкти.

З суб’єктивної сторони ці правопорушення характерні тим, що значна частина з них скоюється умисно, рідше – через необережність.

Диспозиції багатьох статей цієї глави носять відсильний характер.

Практичні заняття - 2 години.

Практичні заняття проводяться шляхом здійснення експресконтролю, виконання окремих завдань та вирішення задач, що пропонуються нижче.

Завдання для  експрес- контролю.

Питання 1.

Серед вказаних адміністративних проступків назвіть ті, що посягають на встановлений порядок управління.

Варіант 1.

1. Прийняття паспорта у заставу.

2. Невжиття заходів щодо припису прокурора.

3. Невиконання батьками обов’язків по вихованню дітей.

4. Порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю.

Варіант 2.

1. Недобросовісна конкуренція.

2. Порушення правил про валютні операції.

3. Порушення правил адміністративного нагляду.

4. Порушення правил зберігання мисливської зброї.

Питання 2.

Для яких адміністративних проступків проти встановленого порядку управління завжди необхідний спеціальний суб’єкт?

Варіант 1.

1. Порушення законодавства про об’єднання громадян.

2. Порушення правил адміністративного нагляду.

3. Незаконне вилучення паспортів і прийняття їх у заставу.

4. Самоуправство.

Варіант 2.

1. Невжиття заходів щодо подання слідчого.

2. Порушення порядку організації і проведення мітингів.

3. Допущення проживання без паспорта або без прописки.

4. Порушення правил військового обліку.

Питання 3.

Серед названих адміністративних правопорушень проти встановленого порядку управління виділіть проступки з матеріальними складами.  

Варіант 1.

1.Порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони.

2. Публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції.

3. Умисне зіпсуття паспорта.

4. Порушення правил зберігання вогнепальної зброї.

Варіант 2.

1. Неправомірне використання державного майна.

2. Порушення порядку зберігання холодної зброї.

3. Порушення законодавства про державну таємницю.

4. Невжиття заходів щодо подання органу дізнання.

                             

Практичні завдання.

1. Серед адміністративних проступків проти встановленого порядку управління виділіть ті, в складі яких законом передбачена наявність так званих  “третіх осіб”.

2. Серед адміністративних проступків проти встановленого порядку управління виділіть ті, для яких можливі матеріальні склади або необхідна наявність предмета правопорушення.

3. Серед адміністративних проступків проти встановленого порядку управління виділіть ті,  відповідальність за які передбачає застосування як основних, так і додаткових стягнень.

5. Серед адміністративних проступків проти встановленого порядку управління виділіть ті, за вчинення яких  передбачена відповідальність  спеціальних суб’єктів.

Задачі для практичних занять.

Задача № 1.

Доставляючи в приміщення міліції гр-на Мінаєва, який щойно вчинив біля магазину дрібне хуліганство, дільничний інспектор міліції зажадав пройти з ним і двох свідків цього правопорушення для дачі пояснень. Свідки навідріз відмовились пройти з дільничним інспектором, за що останній склав щодо них протокол за злісну непокору працівнику міліції.

Оцініть правомірність дій дільничного інспектора міліції та кваліфікуйте дії свідків.

Охарактеризуйте об'єктивну сторону адміністративного проступку за ст.185 КпАП України.

Задача № 2 .

 Гр-н Хрущ відмовився виконати вимогу працівника міліції терміново відвезти своїм власним автомобілем у районну лікарню травмованого після ДТП громадянина, зіславшись на те, що він знаходиться при виконанні службових обов'язків - чергує на залізничному переїзді.

Працівник міліції склав щодо Хруща протокол за ст.185 КпАП України - як за злісну непокору законній вимозі працівника міліції.

Здійснить юридичний аналіз ситуації.

Задача № 3 .

Під час відвідування помешкання Карпика, що перебував під адміністративним наглядом, дільничний інспектор виявив у його квартирі двох неповнолітніх учнів ПТУ, які разом з Карпиком перебували в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння. Неповнолітні пояснили, що "колесами" їх вгостив Карпик. Проте виявити наркотичні засоби в квартирі не вдалося. На вимогу дільничного інспектора пройти з ним у районний відділ внутрішніх справ Карпик навідріз відмовився, посилаючись на те, що він себе погано почуває.

Як повинно вирішуватись питання про відповідальність Карпика?

Задача № 4 .

Гр-н Корпак, не дивлячись на письмові виклики, тричі не з’являвся в районний суд для дачі свідчень. Суддя виніс постанову про примусове доставлення Корчака в суд через місцевий РВВС протягом шести днів. Проте дільничний інспектор міліції, якому було доручено виконання цієї постанови, своєчасно її не виконав через свою халатність.

Назвіть правові наслідки бездіяльності гр-на Корпака і дільничного інспектора міліції.

Задача № 5.

За активну участь в організації та проведенні недозволеного мітингу, публічні заклики до невиконання вимог працівників міліції біля Верховної Ради України у Печерське РУ ГУМВС України у м.Києві був доставлений і затриманий в адміністративному порядку гр-н Шевчук. Під час огляду у Шевчука був вилучений незареєстрований газовий пістолет. Особа Шевчука була встановлена тільки на третю добу після затримання. З'ясувалось, що Шевчук мешкає у Львові і що півроку тому він піддавався адміністративному стягненню Шевченківським РВ УМВС у м.Львові за організацію недозволеної демонстрації.

Здійсніть юридичний аналіз вказаної ситуації. Як повинно вирішуватись питання про відповідальність Шевчука?

Задача № 6. 

За порушення порядку під час судового засідання, непідкорення розпорядженню головуючого і явну зневагу до суду суддя  виніс постанову про накладення на прапорщика Козуба адміністративного арешту строком на пять діб.

Оцініть правомірність постанови судді та визначте можливі варіанти відповідальності Козуба.

Задача № 7 .

Враховуючи те, що громадянин Заболотний зловживав спиртними напоями, у нього було анульовано дозвіл на право зберігання мисливської рушниці, а його попереджено про необхідність реалізації зброї у встановленому порядку. Проте Заболотний всіляко ухилявся від такої реалізації. Після чергового виклику в міліцію Заболотний заявив дільничному інспектору, що рушницю він за власним бажанням продав двоюрідному брату своєї дружини - капітану Збройних Сил України Уралову. З часу цієї угоди пройшло близько трьох місяців.

Оцініть законність дій вказаних у задачі осіб та їх правові наслідки.

Задача № 8.

Працюючи у приватній фірмі "Оріон" водієм, гр-н Цвіркун вчинив ДТП, в результаті якого автомобіль фірми був пошкоджений. Директор фірми вилучив у Цвіркуна паспорт і сказав, що не поверне паспорт і не розрахує Цвіркуна доти, поки той не відремонтує автомобіль.

Чи є в діях директора фірми склад правопорушення?

Задача № 9.

Гр-ка Захарченко постійно надавала житлові послуги громадянам Азербайджану, які періодично приїздили до Києва торгувати овочами і проживали в неї без реєстрації

Кваліфікуйте дії вказаних у задачі осіб та визначте їх правові наслідки.

Задача № 10.

Під час перевірки паспортного режиму дільничний інспектор установив, що громадянин Російської Федерації Kотенко, постійний житель м. Тюмені, приїхав у гості до свого брата у Житомир і проживав у нього без реєстації протягом чотирьох місяців.

Як повинно вирішуватись питання про відповідальність братів Котенко?

Задача № 11.

Гр-ка Малюта звернулась в паспортне відділення з приводу заміни їй паспорта, який внаслідок необережного зберігання був зіпсований її малою дитиною. Інспектор паспортного відділення склав щодо Малюти протокол про адміністративне правопорушення.

Дайте юридичну оцінку названій ситуації.

Задача № 12.

Командир автобатальйону однієї з військових частин, що дислокувалась у м. Б.Церква, майор Цвіргун був затриманий на автотрасі Київ-Одеса за керування транспортом в стані сп’яніння. В процесі перевірки вияснилось, що відповідних документів на використання службового автомобіля Цвіргун не мав.

Назвіть можливі варіанти відповідальність Цвіргуна та конкретні міри такої відповідальності.

Задача № 13.

Гр-н Cінаєв, що працював в одній із установ виконання покарань як вільнонайманий, був затриманий під час незаконної передачі особам, що утримувались в установі, трьох пачок чаю. Півроку тому Cінаєв уже попереджувався начальником УВП за аналогічне правопорушення.

Як повинно вирішуватись питання про відповідальність Cінаєва?

Задача № 14.

Гр. Ліщик, житель м. Києва, двічі протягом півроку письмово звертався до голови Ясногородської сільської ради, де раніше мешкала його покійна мати, про надання йому інформації щодо документів на право володіння земельною ділянкою його матір’ю. На третє звернення Ліщика сільський голова відповів йому, що такі документи у сільській раді відсутні, завідомо сповістивши неправдиві відомості.

Зробіть юридичний аналіз вказаної ситуації.

Теми рефератів:

1. Родовий об’єкт адміністративних правопорушень проти встановленого порядку управління.

2. Спеціальний суб’єкт адміністративних правопорушень проти встановленого порядку управління.

3. “Третя особа” як конструктивна ознака адміністративних правопорушень проти встановленого порядку управління.

4. Злісна непокора законному розпорядженню працівника міліції як адміністративний проступок.

  1.  Адміністративні проступки проти правосуддя.
  2.  Адміністративні проступки, пов’язані з дотриманням

правил дозвільної системи.

7. Адміністративні проступки, пов’язані з дотриманням

правил  паспортної системи.

         8. Адміністративні проступки, пов’язані з дотриманням

правил військового обліку.

          9. Порушення законодавства про державну таємницю як адміністративне правопорушення.    

Стисле розкриття змісту теми

Адміністративні правопорушення цієї групи розміщені в главі 15 КУпАП. Ці проступки посягають здебільшого на суспільні відносини, що складаються в сфері встановлених правил та порядку діяльності окремих державних установ, у т.ч. у сфері правосуддя, заняття окремими видами діяльності, пов’язаних з невиконанням законних вимог посадових осіб органів державної влади, з дотриманням різних режимних правил, у т.ч. паспортної системи, дозвільної системи, із забезпеченням правил перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, з дотриманням правил у сфері військового обліку, правил щодо надання інформації, законодавства про державну таємницю та ін.

Родовим об’єктом даної групи правопорушень виступає досить широке коло суспільних відносин, що стосуються встановленого порядку управління в самих різноманітних сферах державного управління. Встановлений порядок управління здебільшого охоплює систему суспільних відносин, що забезпечують нормальну діяльність державного апарату, інших державних і недержавних структур у сфері управління, чітке дотримання у цій сфері спеціальних правил (у т.ч. юридично-технічного та режимного характеру), а також виконання законних вимог посадових осіб органів державної влади.

В якості видового та безпосереднього об’єктів правопорушень цієї групи виступає більш звужене коло суспільних відносин даної сфери (скажімо, суспільні відносини, пов’язані з функціонуванням паспортної системи, дозвільної системи, зі злісним невиконанням законних розпоряджень правоохоронних та судових органів тощо).

З об’єктивної сторони ця група правопорушень характеризується тим, що протиправні діяння, пов’язані з їх вчиненням, можуть скоюватись у найрізноманітніших формах – як шляхом протиправних дій (наприклад, неправомірне використання державного майна, порушення порядку проведення мітингів, вуличних походів і демонстрацій та ін.), так і шляхом бездіяльності, що здебільшого характерно для цієї групи проступків (наприклад, окремі порушення паспортних правил; невжиття заходів по окремій ухвалі суду або поданню судді, прокурора, слідчого, органу дізнання; невиконання приписів посадових осіб держпожнагляду та ін.).

Більшість правопорушень цієї групи утворюють формальні склади – наявності шкідливих наслідків при цьому не потрібно. Інколи ж ця обставина має кваліфікаційне значення (наприклад, неправомірне використання державного майна). Нерідко на кваліфікацію скоєного впливають і такі ознаки об’єктивної сторони, як місце (скажімо, прикордонна зона), час (наприклад, порушення правил адміністративного нагляду, порушення строків реєстрації), характер та спосіб скоєння правопорушення (наприклад, злісна непокора вимозі працівника міліції). Частина проступків цієї групи можуть бути тривалими (наприклад, проживання без реєстрації).

Загальним суб’єктом даної групи правопорушень є фізичні осудні особи, що досягли 16-річного віку. Проте серед них обов’язково виділяють і спеціальні суб’єкти. Перш за все, це посадові особи (скажімо, при порушенні паспортних правил, правил перебування в Україні іноземних громадян та ін.; військовослужбовці (у т.ч. військовозобов’язані), а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ; іноземці та особи без громадянства; неповнолітні (особи, що не досягли 18-річного віку) та ін.

З суб’єктивної сторони ці правопорушення характерні тим, що значна частина з них скоюється умисно, рідше – через необережність. В окремих випадках законодавець безпосередньо вказує на умисність протиправної дії (наприклад, умисне зіпсуття паспорта).

Слід відмітити, що диспозиції багатьох статей цієї глави носять відсильний характер, тобто, з метою конкретизації окремих обставин правопорушення виникає необхідність звертатись до різних спеціальних правил, встановлених у тій чи іншій галузі даної сфери правового регулювання.

Тема № 8 : Адміністративні правопорушення,

                      пов’язані з корупцією.

Завдання для самостійної роботи.

1. Ознайомтесь із запропонованою по даній темі спеціальною та нормативною літературою (зокрема, законом України  “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р.).

2.Визначте загальну систему адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією та здійсніть характеристику  їх юридичних складів.

3. Визначте коло осіб, що підлягають адміністративній відповідальності за корупційні діяння.

4.Визначте коло органів та посадових осіб, уповноважених здійснювати безпосередню боротьбу з корупцією, складати протоколи та готувати справи про ці правопорушення до розгляду.

               Основні категорії та поняття по темі

Відповідно до закону під корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Об’єктом адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, виступають суспільні відносини, що складаються у сфері чіткого, у відповідності із законом дотримання встановленого законодавством порядку здійснення уповноваженими на те особами функцій держави, а в окремих випадках – також  функцій місцевого самоврядування, пов’язаних із забезпеченням гарантій прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, з протидією зловживанням своїм службовим становищем з боку осіб, уповноважених на виконання завдань і функцій держави.

З об’єктивної сторони правопорушення, пов’язані з корупцією, характеризуються активними протиправними діями, а також можуть вчинятися у формі протиправної бездіяльності.

Суб’єктами адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, здебільшого є особи, уповноважені на виконання функцій держави, а також місцевого самоврядування, а саме:

а) державні службовці; б) народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК та депутати  місцевих рад; в) посадові особи місцевого самоврядування; військовослужбовці та інші особи, які згідно з чинним законодавством притягаються до відповідальності за адміністративні правопорушення відповідно до дисциплінарних статутів.

З суб’єктивної сторони корупційні правопорушення, як правило, характеризуються зумисною виною, прямим наміром та корисливою метою.

Основним стягненням, що застосовується за   правопорушення, пов’язані з корупцією, є штраф; за окремі з них крім штрафу також - звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави та заборона таким особам займати посади в державних органах і їх апараті протягом трьох років з дня їх звільнення (додаткове стягнення).

Практичні заняття - 2 години.

Практичні заняття проводяться шляхом здійснення  експресконтролю, виконання окремих завдань та вирішення задач.

 

Завдання для  експрес-контролю.

Питання 1.

Які з перелічених адміністративних стягнень можуть застосовуватись за правопорушення, пов’язані з корупцією?

Варіант 1.

1. Конфіскація.

2. Штраф.

3. Звільнення з посади.

4. Виправні роботи.

Варіант 2.

1. Попередження.

2. Оплатне вилучення предмета.

3. Заборона займати посади в державному апараті.

4. Адміністративний арешт.

Питання 2.

Хто з перелічених осіб може бути суб’єктом правопорушень, пов’язаних з корупцією?

 Варіант 1.

1. Інспектор житлового відділу місцевої держадміністрації.

2. Дільничний інспектор міліції.

3. Іноземний громадянин.

4. Директор приватного медичного центру.  

Варіант 2.

1. Народний депутат.

2. Інспектор ДПС.

3. Інженер-програміст.

4. Секретар сільської ради.

Питання 3.

Із перелічених рішень назвіть можливы правильні варіанти застосування заходів впливу до інспектора екзаменаційного відділення по підготовці водіїв ст. лейтенанта міліції Пруткова, який за певні сприяння в успішному складанні іспитів періодично брав з окремих осіб відповідні винагороди, а саме його можна:  

Варіант 1.

1. Попередити.

2. Накласти штраф у розмірі 800 грн.

3. Звільнити із займаної посади.

4. Накласти штраф у розмірі 500 грн. і звільнити з посади.

 Варіант 2.

1. Звільнити зі служби в органах внутрішніх справ.

2. Передати матеріали на розгляд трудового колективу.

3.Передати матеріали для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

4.Передати матеріали для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності.

Практичні завдання.

1. Серед адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, виділіть ті, в складі яких законом передбачена наявність так званих  “третіх осіб”.

2. Серед адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, виділіть ті, для яких можливі матеріальні склади або необхідна наявність предмета правопорушення.

3. Серед адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, виділіть ті, відповідальність за які передбачає застосування як основних, так і додаткових стягнень.

Задача № 1.

Заступник голови державної адміністрації Доронін, використовуючи своє службове становище, всіляко сприяв громадянці Супрун, директору приватного підприємства "Обрій", в здійсненні нею підприємницької діяльності (Супрун була близькою родичкою Дороніну). Про ці факти знав голова держадміністрації Плетньов, проте їх замовчував.

Здійсніть юридичну оцінку ситуації.

Задача № 2.

Голова акціонерного товариства "Дружба" Ламзюк - депутат районної ради, через підставних осіб створив у селі приватне підприємство по переробці м’ясної продукції, яке очолив його рідний брат, і всіляко сприяв підприємницькій діяльності цього підприємства.

Про це знали голова сільської ради та дільничний інспектор РВВС, але ніяких заходів не вживали.

Визначте законність дій вказаних у задачі осіб та міру їх відповідальності.

Задача № 3.

Перебуваючи разом з делегацією на запрошення німецької сторони у ФРН начальник фінансово-економічного управління Мінпромполітики України Гурченко відкрив у одному з банків м. Дрездена валютний рахунок на 10 тисяч євро  на ім'я своєї дочки.

Після повернення в Україну про відкриття валютного рахунку в іноземному банку Гурченко нікуди не повідомив, аж поки через три місяці цей факт не став відомим працівникам СБУ.

Як повинно вирішуватись питання про відповідальність Гурченко?

Задача № 4.

Хірург районної лікарні Просюк за зроблені ним операції періодично брав з громадян подарунки та інші винагороди, про що знав головний лікар райлікарні, але ніяких заходів не вживав.

Зробіть правовий аналіз названої ситуації.

Задача № 5. 

Начальник курсу Національної академії внутрішніх справ України майор міліції Сергієнко нерідко використовував службовий телефон в особистих цілях, вів приватні міжміські телефонні розмови і дозволяв це робити окремим курсантам, в результаті чого вартість таких розмов досягла 150 грн., які він збирався  погасити за рахунок академії.

Кваліфікуйте дії м-ра міл. Сергієнка. Визначте можливі варіанти його відповідальності.

Задача № 6.

Працівники одного з цехів державного підприємства "Зоря" (директор Кравченко), за обладнання приватних автомобілів протиугонною сигналізацією та за інші ремонтні послуги в неробочий час нерідко в якості засобу платежу брали від замовників гроші в іноземній валюті. Зокрема, дільничний інспектор виявив факт розрахунку гр. Зотова за надану йому послугу з директором підприємства Кравченком  у сумі 50 доларів США.

Здійсніть юридичний аналіз ситуації.

Задача №7.

Після прийому іспиту викладачеві університету групою студентів-заочників були запропоновані квіти, коробка цукерок та пляшка кон’яку, від чого він не відмовився.

Оцініть вказану ситуацію. Назвіть можливі міри відповідальності викладача.

Теми рефератів:

1. Корупція - антисоціальне явище українського суспільства.

         2. Аналіз юридичних складів окремих адміністративних проступків, пов’язаних з корупцією.

         3. Суб’єкти корупційних правопорушень та особливості їх адміністративної відповідальності.

         4.   Адміністративні санкції, що застосовуються у боротьбі з корупційними діяннями.

          5. Особливості адміністративного провадження у справах про корупційні діяння.

Стисле розкриття змісту теми

Адміністративно-правові та організаційні основи боротьби з корупцією визначені законом “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 року. 

Під корупцією в цьому законі розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Корупційними діяннями є:

а) незаконне  одержання  особою, уповноваженою  на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ,  послуг,  пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг)  шляхом  їх  придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від  їх фактичної (дійсної) вартості;

б) одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.

Подарунок (винагорода), отриманий зазначеними  особами за вищезгаданих обставин, у тому  числі  такий,  що  надійшов без їх відома,  а також вартість незаконно одержаних послуг підлягають стягненню (відшкодуванню) в доход держави.

Потрібно мати на увазі, що під діяльністю осіб, уповноважених на виконання функцій держави, слід розуміти і діяльність посадових осіб місцевого самоврядування, що спрямована на здійснення повноважень місцевого самоврядування.

До органів, які ведуть боротьбу з корупцією, відносяться відповідні підрозділи  міністерства внутрішніх справ; податкової міліції; служби безпеки України; органів прокуратури України; а також інші органи та підрозділи, що створюються для боротьби з корупцією згідно з чинним законодавством.

Законом передбачені спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції.  

Розділом III згаданого закону передбачена адміністративна відповідальність за конкретні види корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією.

До них відносяться:

1) вчинення будь-якого із зазначених у ст. 1 цього Закону корупційних діянь (ст. 7 закону);

порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ст.8 закону);

порушення вимог фінансового контролю (ст. 9 закону);

невжиття керівниками заходів щодо боротьби з корупцією (ст. 10 закону);

умисне невиконання своїх обов'язків по боротьбі з корупцією (ст.11 закону).

Адміністративна відповідальність за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, настає у вигляді штрафу (основне стягнення), а за окремі з них крім штрафу - звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави, а також заборона таким особам займати посади в державних органах та їх апараті протягом трьох років з дня їх звільнення (додаткове стягнення).

Вчинення вищезгаданих корупційних діянь народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом або головою місцевої Ради тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і дострокове припинення депутатських повноважень або звільнення з виборної посади. Рішення про дачу згоди на притягнення їх до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь і дострокове припинення депутатських повноважень або звільнення з виборної посади приймається відповідною Радою на пленарному засіданні. Таким особам забороняється балотуватися у депутати або на виборні посади в державні органи протягом п'яти років з дня припинення депутатських повноважень або звільнення з посади та займати посади в державних органах та їх апараті протягом трьох років з дня припинення депутатських повноважень або звільнення з посади.

Розглянемо загальноправові ознаки елементів юридичних складів адміністративних правовопорушень, пов’язаних з корупцією.

Видовим об’єктом цих правопорушень виступають суспільні відносини, пов’язані з чіткою правовою регламентацією діяльності державних органів, служб і осіб, уповноважених на виконання функцій держави, забезпеченням гарантій прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, протидією зловживанням своїм службовим становищем з боку осіб, уповноважених на виконання завдань і функцій держави.. Тобто, відносини, що складаються у сфері чіткого, у відповідності із законом дотримання встановленого законодавством порядку здійснення уповноваженими на те особами завдань і функцій держави, а в окремих випадках – також завдань і функцій місцевого самоврядування.

Для окремих правопорушень, пов’язаних з корупцією, невід’ємною складовою об’єкта є предмет посягання, в якості якого можуть виступати окремі подарунки, гроші, цінні папери, матеріальні цінності та інші предмети.

З об’єктивної сторони правопорушення, пов’язані з корупцією, характеризуються активними протиправними діями (наприклад, заняття підприємницькою діяльністю, неправомірне втручання у діяльність окремих державних органів та ін.), а також можуть вчинятися у формі протиправної бездіяльності (наприклад, неподання відомостей про відкриття валютних рахунків, невжиття заходів щодо боротьби з корупцією, нескладення протоколу та ін.).

Конкретні форми прояву корупційних діянь та правопорушень, пов’язаних з корупцією, бувають самі різноманітні – залежно від виду того чи іншого правопорушення.

Більшість адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, характеризуються формальними юридичними складами – настання шкідливих наслідків при цьому не передбачається. Окремі ж правопорушення цієї групи характеризуються матеріальними складами (наприклад, отримання матеріальних цінностей, неправомірне використання державного майна та ін.)

Такі ознаки об’єктивної сторони, як час та місце вчинення правопорушення для кваліфікації даної групи правопорушень принципового значення не мають. Спосіб вчинення діяння окремих з цих проступків характеризуються повторністю або іншою специфікою і має значення для правильної кваліфікації скоєного.

Основними суб’єктами адміністративної відповідальності за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією, є особи, уповноважені на виконання функцій держави, а саме:

а) державні службовці;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати сільських, селищних, міських, районних, обласних рад; 

в) посадові особи місцевого самоврядування.

Військовослужбовці та інші особи, які згідно з чинним законодавством притягаються до відповідальності за адміністративні правопорушення відповідно до дисциплінарних статутів, у разі вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, несуть відповідальність, передбачену згаданим законом, на загальних підставах.

Тобто, суб’єктами корупційних діянь і правопорушень, пов’язаних з корупцією, є завжди спеціальні суб’єкти – особи, уповноважені на виконання функцій держави, а також місцевого самоврядування. 

З суб’єктивної сторони правопорушення цієї групи, як правило, характеризуються зумисною виною, прямим наміром та корисливою метою.

Тема №8: Провадження в справах про адміністративні

правопорушення.

 Завдання для самостійної роботи.

1. Ознайомтесь із запропонованою по даній темі спеціальною та нормативною літературою (зокрема розділами IV і V КУпАП).

2. Дайте визначення поняття провадження в справах про  адміністративні правопорушення та  охарактеризуйте його принципи та стадії.

3. Визначте коло органів та посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні проступки  .

4. Визначте коло органів та посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні проступки.

5. Ознайомтесь зі змістом практичних завдань по даній темі та коротко законспектуйте основні положення щодо цих питань, а також будьте готові взяти активну участь в обговоренні інших завдань по темі.

               Основні категорії та поняття по темі

Провадження в справах про адміністративні правопорушення - це визначений законом порядок здійснення певних процесуальних дій, пов’язаних з розглядом і вирішенням справ про адміністративні правопорушення, винесенням по них законних і об’єктивних постанов та їх виконанням.

Завданням такого провадження є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови.

Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення – це основоположні засади, загальні правила, які покладені в основу здійснення цього провадження.

Стадія провадження в справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна сукупність послідовно здійснюваних, взаємопов'язаних процесуальних дій, об'єднаних найближчою метою щодо отримання певного юридичного результату. До основних стадій провадження в справах про адміністративні правопорушення відносяться: а) порушення справи та адміністративне  розслідування; б) розгляд справи по суті та винесення по ній постанови; в) перегляд справи у зв'язку з оскарженням або опротестуванням постанови по справі (стадія факультативна); г) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Практичні заняття - 2 години.

Практичні заняття проводяться шляхом  експресконтролю, виконання окремих завдань викладача, вирішення задач та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

 

Завдання для  експресконтролю.

Питання 1.

Щодо яких із перелічених правопорушень працівники міліції наділені правом складати протокол про адміністративне правопорушення?

 Варіант 1.

1. Порушення правил полювання.

2. Дрібне розкрадання державного або колективного майна.

3. Порушення прикордонного режиму.

4. Перешкоджання проведенню огляду транспортних засобів. .         Варіант 2. 

1. Порушення правил охорони пам’яток історії та культури.

2. Порушення правил рибальства.

3. Порушення правил пожежної безпеки.

4. Прийняття паспорта у заставу.

Питання 2.

 Варіант 1. 

Які з перелічених правопорушень розглядаються протягом доби?

1. Торгівля з рук у невстановлених місцях.

2. Порушення правил про валютні операції.

3. Незаконний посів снотворного маку.

4. Ухилення від медичного обстеження.

 Варіант 2. 

Як із перелічених правопорушень розглядаються у триденний строк?

1. Самогоноваріння.

2. Придбання самогону.

3. Поширювання неправдивих чуток.

4. Незаконна торговельна діяльність.

Питання 3.

 Варіант 1. 

Серед перелічених обставини назвіть ті, які викликають припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

1. Пройшло більше як два місяці з моменту вчинення адміністративного правопорушення.

2. Постанову про накладення адміністративного стягнення не було звернуто до виконання більше двох місяців.

3. Подання скарги щодо постанови по справі потерпілим.

4. Хвороба особи, щодо якої винесено таку постанову.

Варіант 2. 

При розгляді яких справ про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до відповідальності, є обов’язковою.

1. Дрібне розкрадання державного або колективного майна.

2. Самогоноваріння.

3. Неправомірне використання державного майна.

4. Торгівля з рук у невстановлених місцях.

Задачі для практичних занять.

Задача № 1.

Позаштатний дільничний інспектор склав акт про порушення правил торгівлі (торгівля з рук промисловими товарами у невстановленому місці) громадянами Проценко та Дібровою. Розглянувши даний акт, голова сільської ради постановив накласти на кожного з порушників штраф у розмірі 50 грн.

Здійсніть юридичний аналіз вказаної ситуації.

Задача № 2.

За появу у п’яному вигляді в громадському місці дільничний інспектор наклав штраф на студента Колесника. Останній пояснив, що він штраф не заплатить, тому що ніде не працює.

Після уточнення цих обставин дільничний інспектор направив відповідну вимогу про відрахування суми штрафу у примусовому порядку із заробітної плати батька Колесника.

Дайте оцінку законності дій дільничного інспектора міліції.

Задача № 3.

Суддя районного суду піддав штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17-річного Кочуткова за порчу міського таксофона.

Оцініть законність постанови судді. Якщо Ви вважаєте її незаконною, то назвіть можливо правильні постанови.

Задача № 4.

Розглянувши справу щодо студента 2-го курсу Скобліна про незаконне зберігання ним наркотичних засобів у невеликих розмірах (5 грам макової соломки), начальник РВВС піддав його штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Скоблін оскаржив постанову начальника РВВС прокуророві району, мотивуючи її тим, що він студент, вчинив неправмірну дію вперше, будучи стані спяніння, а справу розглянули у його відсутність, навіть не вислухавши його пояснень.

Зробіть юридичний аналіз вказаної ситуації.

Задача № 5.

20 травня дільничний інспектор міліції Моргун отримав письмову заяву гр-на Мовчана, сторожа дачного масиву, про те, що в нього на дачній дільниці періодично нелегально проживає гр-н Брок, який ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, обкрадає дачі. Мовчану ж погрожує розправою, якщо той заявить про це в міліцію. Так, 5 травня під час обходу дільниці Мовчан зустрів Брока з друзями, вони були у п'яному вигляді, вели себе зухвало, виражались нецензурними словами. Жбурнувши в Мовчана консервною банкою, Брок знову погрожував йому фізичною розправою.

Затримати Брока вдалося лише 10 червня. Дільничний інспектор склав щодо нього протокол за ст.173 КУпАП. Начальник РВВС, розглянувши матеріали справи, постановив направити їх в суд. Під час доставлення в суд Броку вдалося утекти і знову він був затриманий лише 6 липня.

Як буде вирішуватись питання про відповідальність Брока?

Задача № 6.

Водій АТП Кудря за невиконання вимоги ст. інспектора ДАІ про зупинку транспортного засобу був підданий штрафу у розмірі 175 грн. Під час затримання у нього було вилучено посвідчення водія.

Після отримання постанови про накладення штрафу Кудря відмовився заплатити штраф, пояснивши, що в нього немає грошей. Тоді постанову про примусове стягнення штрафу було направлено за місцем роботи порушника.

Кудря звернувся у відділення ДАІ з тим, щоб йому повернули посвідчення, бо він не може приступити до роботи. А коли йому в цьому було відмовлено, він звернувся зі скаргою в суд.

Зробіть юридичний аналіз названої ситуації.

Задача № 7.

За злісну непокору працівнику міліції до гр-на Щербаня були застосовані виправні роботи строком на два місяці. Коли постанова про це надійшла за місцем роботи Щербаня, він написав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням і вже наступного дня на роботу не вийшов.

Як має вирішуватись питання щодо виконання постанови про застосування виправних робіт до гр-на Щербаня?

Задача №8.

Розглянувши справу про злісну непокору працівнику міліції з боку 17-річного студента Чудова, суддя піддав його штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Адвокат Чудова порадив йому оскаржити постанову судді прокуророві, мотивуючи тим, що до Чудова можна було б застосувати заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КпАП України, зважаючи на його неповноліття.

Здійсніть юридичний аналіз ситуації.

Задача № 9.

Дільничний інспектор міліції наклав на гр-на Чижа штраф у розмірі 50 грн. за появу в громадському місці у п'яному вигляді. Останній оскаржив постанову дільничного інспектора в суд.

Під час розгляду скарги з'ясувалось, що Чиж перед цим в інших районах міста уже двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях. З урахуванням нових обставин суддя призначив Чижу 10 діб адміністративного арешту, відмінивши постанову дільничного інспектора про накладення штрафу.

Здійсніть юридичний аналіз ситуації.

Практичне завдання

щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Ситуація 1.

Дільничний інспектор Шевченківського РУ ГУ МВСУ у м.Києві  виявив факт розпивання спиртних напоїв у під'їзді жилого будинку по вул. Гречко-20 гр-ном Сучковим Володимиром Івановичем (1949 р.н., житель м.Києва, мешкає по вул.Сирецькій, 28, працює слюсарем ЖЕК-119, одружений, на утриманні престаріла мати та двоє дітей, раніше судимий, три місяці тому піддавався штрафу за появу в громадському місці у п'яному вигляді).

Від імені дільничного інспектора складіть протокол про адміністративне правопорушення та винесіть відповідну постанову.

Ситуація 11.

 Ст. інспектор ДАІ Подільського РУ ГУ МВС у м. Києві, що здійснював контроль за безпекою дорожнього руху по вул. Сковороди, зупинив для перевірки документів автомобіль “ВМW”, яким керував гр-н Фетісов В.П., 1959 року народження, жит. м. Бровари, військовослужбовець Збройних Сил України.

Фетісов повівся з працівником ДАІ некоректно, перешкоджав належному огляду свого автомобіля, відказувався відкрити капот для перевірки номерів відповідних агрегатів. Коли ж позаштатний помічник інспектора ДАІ Панченко все ж спробував відкрити капот автомобіля, Фетісов його відштовхнув, пошкодивши при цьому шкіряну куртку Панченка.

Фетісов пояснив, що він приїхав  у Київ по терміновій справі і йому ніколи гаяти час на всілякі перевірки, тим паче, що він офіцер і учасник афганських подій.

Кваліфікуйте дії Фетісова. Від імені ст. інспектора ДАІ  складіть протокол про адміністративне правопорушення та прийміть рішення по справі.

Стисле розкриття змісту теми

Під провадженням в справах про адміністративні правопорушення розуміється визначений законом порядок здійснення певних процесуальних дій, пов’язаних з розглядом і вирішенням справ про адміністративні правопорушення, винесенням по них законних і об’єктивних постанов та їх виконанням.

Основні положення провадження в справах про адміністратвні правопорушення містяться в четвертому і п’ятому розділах Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Завданням такого провадження є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адмністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.

Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення –це основоположні засади, основні правила здійснення цього провадження. До їх системи відносяться принципи:

- законності; - об’єктивної (матеріальної) істини; - відповідальності посадових осіб за належне ведення процесу; - офіційності (публічності); - відкритості (гласності); - охорони прав та інтересів особи і держави; - рівності учасників процесу перед законом; - національної мови (ведення провадження мовою корінного населення, можливість користування послугами перекладача); - двоступінчатості (можливість перегляду справи в другій, вищій інстанції); - змагальності сторін (праві і можливості сторін доказувати свою правоту); гарантії та можливості захисту своїх прав і інтересів у такому процесі (можливості апеляції, право оскарження рішення); - економічності, швидкості і простоти; - широкої участі у ньому громадськості; - презумпції невинності; - безпосередності і незалежності в прийнятті рішення (постанови) в справі.

 В ст. 247 КпАП названі обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, а саме:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного

правопорушення 16-річного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи строків давності накладення  адміністративного стягнення;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до відповідальності, постанови компетентного органу про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи, а також порушення по данному факту кримінальної справи;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (службова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність данної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюється протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Певна кількість послідовних процесуальних дій щодо провадження в справах про адміністративні проступки залежно від призначеня, результату та інших особливостей об'єднується в окремі стадії і становлять зміст такого провадження. Отже стадія - це відносно самостійна сукупність послідовно здійснюваних, взаємопов'язаних процесуальних дій, об'єднаних найближчою метою щодо отримання певного юридичного результату. Здебільшого в адміністративно-правовій літературі виділяють чотири основні стадії:

а) порушення справи та адміністративне  розслідування (початкова стадія провадження, змістом якої є комплекс першочергових процесуальних дій, пов'язаних з:- виявленням факту адміністративного правопорушення; -складанням протоколу про адміністративне правопорушення (в разі необхідності і про адміністративне затримання, огляд та вилучення речей і документів); - встановленням особи правопорушника, свідків, потерпілих; - збором, дослідженням та попередньою оцінкою доказів та та інших фактичних обставин по справі; - первісною юридичною кваліфікацію скоєного тощо) Закінчується дана стадія в більшості випадків передачею матеріалів справи для розгляду по суті з урахуванням підвідомчості.

Протокол про адміністративне правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові та інші особи відповідно до ст. 255 КпАП.

б) розгляд справи по суті та винесення по ній постанови  є центральною стадією провадження. Загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення по них постанов визначається ст. 276 - 286 КпАП.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення правопорушення. Окремі справи щодо порушень безпеки дорожнього руху можуть розглядатись також за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання правопорушника.

Загальний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення визначається ст. 277 КУпАП протягом 15 днів з дня одержання матеріалів справи. Справи про окремі правопорушення розглядаються і в більш стислі строки (наприклад, справи про дрібне хуліганство, злісну непокору працівнику міліції розглядаються протягом доби , про дрібне розкрадання - у п’ятиденний строк тощо).

В процесі розгляду справи уповноважений орган чи посадова особа зобов’язана з’ясувати ряд обставин, передбачених ст. 280 КУпАП:

Чинне законодавство визначає правове положення окремих учасників даного провадження, зокрема особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.268 КупАП).

Дана стадія закінчується винесенням відповідної постанови по справі, яка повинна містити визначені законом дані (ст.283 КУпАП).

По справі про адміністративне правопорушення може бути винесено одну з таких постанов:

- про накладення адміністративного стягнення ( з урахуванням положень ст.33 - 38 КУпАП );

- про застосування заходів впливу до неповнолітніх (передбачених ст. 24-1 КУпАП);

- про закриття справи (з урахуванням положень ч. 2 ст. 284 КУпАП, а також інших альтернатив адміністративній відповідальності).

в) перегляд справи у зв'язку з оскарженням або опротестуванням постанови по справі є стадією факультативною (тобто, не завжди обов’язковою). В процесі цієї стадії перевіряється законність та обгрунтованість винесеної постанови, а також дотримання установленого законом порядку адміністративного провадження в цілому, усуваються допушені порушення, забезпечується застосування до винних справедливих заходів впливу.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим у порядку, визначеному законом (ст. 288 КУпАП), протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску цього строку з поважних причин його за заявою особи може бути поновлено.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення також може бути опротестовано прокурором.

Подання у встановленний строк скарги чи принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови про накладення стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування попередження, адміністративного арешту, а також у випадках стягнення штрафу на місці.

Скарга і протест прокурора на постанову в справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними особами в десятиденний строк з дня їх надходження.

Результатом розгляду скарги або протесту на постанову може бути одне з таких рішень:

- залишення постанови без зміни, а скарги або протесту без задоволення;

- скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд;

- скасування постанови і закриття справи;

- зміна заходу стягнення з тим, однак, щоб воно не було посилено.

г) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є заключною стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення. Її суть полягає у кінцевій реалізації винесеної в справі постанови (в більшості випадків - про накладення адміністративного стягнення).

В Кодексі закріплено принцип обов'язковості виконання таких постанов для державних та громадських органів, іших організацій, посадових осіб та громадян. Встановлена давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Така постанова не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі зупинення виконання постанови або відстрочки її виконання у передбачених законом випадках перебіг строку давності зупиняється.

Порядок та процедури виконання постанов про накладення різних адміністративних стягнень детально регламентовано в розділі V КУпАП (ст. 298-330).

        Слід мати на увазі, що постанови про накладення адміністративних стягнень майнового характеру (у т.ч. оплатного вилучення, конфіскації, штрафу у разі несплати його в установлений строк та ін.) виконуються державними виконавцями в установленому законом порядку.

           Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено застосування заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення (переважно в гл. 20), а саме: доставлення порушника; адміністративне затримання особи; особистий огляд і огляд речей; вилучення речей і документів та ін.     

Доставлення порушника в приміщення міліції, громадського формування по охороні громадського порядку чи виконкому сільської, селищної ради, а також у службове приміщення охорони може здійснюватись працівниками міліції або уповноваженими на те посадовими особами інших органів, у т.ч. представниками окремих громадських формувань з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, а також для встановлення особи порушника, якщо цього неможливо зробити на місці вчинення правопорушення. Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк. Перебування доставленої особи в приміщенні виконкому або громадського формування по охороні громадського порядку не може тривати більш як одну годину. 

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законодавством, з метою встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов в цих справах - лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законодавством, а саме: - органами внутрішніх справ, прикордонною службою, посадовими особами воєнізованої охорони, а також посадовими особами військової служби правопорядку.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, прямо передбачених законодавством (зокрема, ст. 263 КпАП), особисте адміністративне затримання може мати більш тривалі строки. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп’яніння, - з часу її витвереження. Про адміністративне затримання особи складається відповідний протокол.

Особистий огляд і огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, прикордонної служби, природоохоронних органів, органів рибоохорони, лісоохорони, а також і інших органів. Такий огляд може провадитись особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. 

Про особистий огляд та огляд речей складається протокол або про це робиться запис у протоколі про адміністративний проступок або про адміністративне затримання.

Вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об‘єктом правопорушення, виявлених під час затримання, особистого огляду або огляду речей проводиться службовими особами органів, уповноважених здійснювати адміністративне затримання та особистий огляд і огляд речей. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи у місцях, що їх визначають органи, які проводять вилучення. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

Модульне контрольне завдання  № 2.

                Дайте визначення або  вкажіть правильну відповідь

1. В якості родового обєкта адміністративних правопорушень проти громадського порядку виступають:...

2. Громадський порядок – це:..

3. Громадські місця – це:...

4. Спеціальними субєктами правопорушень проти громад-

ського порядку можуть бути:...

          5. Обєктивна сторона дрібного хуліганства виражається в:..

          6.  Спеціальним субєктом дрібного хіліганства можуть бути:...

7.Формою вини адміністративних правопорушень проти

громадського порядку здебільшого є:...

          8. Обєктивна сторона вчинення насильства у сімї виражається в:..    

9.Обєктивна сторона порушення правил додержання тиші в населених пунктах виражається в:..

10. Адміністративними стягненнями за правопорушення проти громадського порядку є:...

11. Родовим об’єктом адміністративних правопорушень на транспорті виступають:...

  1.  Обєктивна сторона порушення правил експлуатації транспортних засобів поягає в :...
  2.  Обєктивна сторона порушення правил дорожнього руху пішоходами полягає в:...
  3.  Обєктивна сторона правопорушення за ст. 130 КУпАП полягає в:...
  4.  Обєктивна сторона порушення правил безпеки польотів полягає в:...
  5.  До спеціальних субєктів правопорушень на транспорті можна віднести:...
  6.  Формами вини адміністративних правопорушень на транспорті є:...  
  7.  Адміністративними стягненнями за правопорушення на транспорті є:...
  8.  Повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті наділені:..
  9.  Родовим обєктом адміністративних правопорушень

проти встановленого порядку управління є:..

  1.  Встановлений порядок управління – це:...
  2.  Видовими обєктами групи адміністративних

правопорушень проти встановленого порядку управління є суспільні відносини, повязані з:..

  1.  Обєктивна сторона правопорушення за ст. 185 КУпАП полягає в:...
  2.  Обєктивна сторона адміністративних правопорушень проти правосуддя полягає в:...
  3.  Обєктивна сторона правопорушень, повязаних з порушенням правил дозвільної системи, полягає в:..
  4.  Обєктивна сторона правопорушень, повязаних з порушенням правил паспортної системи, полягає в:..
  5.  Обєктивна сторона правопорушень, повязаних з порушенням правил перебування на території України іноземців, полягає в:..
  6.  Обєктивна сторона правопорушень, повязаних з дотриманням законодавства про військовий обовязок, полягає в:..
  7.  Обєктивна сторона правопорушень, повязаних з дотриманням законодавства про державну таємницю, полягає в:..
  8.  В якості спеціальних субєктів адміністративних правопорушень проти встановленого порядку управління можна назвати:...
  9.  Формами вини адміністративних правопорушень проти встановленого порядку управління є:..
  10.  Адміністративними стягненнями за правопорушення проти встановленого порядку управління є:..
  11.  Родовим обєктом адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією, є:..
  12.  Корупція розуміється як:..
  13.  Видами адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією, є:..
  14.  Субєктами відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією, є:..
  15.  В якості адміністративних стягнень за правопорушення, повязані з корупцією, застосовуються:..
  16.  Органами, на які безпосередньо покладені обовязки боротьби з корупцією, є :..
  17.  Провадження в справах про адміністратвні правопорушення це:..
  18.  Основними завданнями провадження в справах про адміністратвні правопорушення  є:..
  19.  Обставинами, що виключають провадження в справі про адміністратвні правопорушення, є:..
  20.  Принципами провадження в справах про адміністратвні правопорушення є:..
  21.  Під стадією провадження в справах про адміністратвні правопорушення розуміється:..
  22.  До основних стадій провадження в справах про адміністратвні правопорушення відносяться:..
  23.  До основних процесуальних документів провадження в справах про адміністратвні правопорушення відносяться:..
  24.  Доказами провадження в справах про адміністратвні правопорушення є:..
  25.  Заходами забезпечення провадження в справах про адміністратвні правопорушення є:..
  26.  До осіб, які беруть участь в провадженні в справах про адміністратвні правопорушення, відносяться:..
  27.  До прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відноситься:..
  28.  Основні процесуальні строки в провадженні в справах про адміністратвні правопорушення:..
  29.  Обставини, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення:..
  30.  Види постанов в справі про адміністративне правопорушення:..
  31.  Строк оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення становить:..
  32.  Строк давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень становить:..

    

Методичні рекомендації щодо написання контрольних робіт

з спецкурсу “Адміністративна відповідальність

для студентів заочної форми навчання

Під час самостійної підготовки до екзаменаційної сесії, в процесі якої передбачається здача диференційованого заліку з дисципліни “Адміністративна відповідальність”, студенти заочної форми навчання повинні виконати контрольну роботу з цієї навчальної дисципліни. Така робота передбачає розкриття теоретичного питання та вирішення ситуаційного завдання практичного характеру. При розкритті теоретичних питань студентам потрібно використовувати відповідні нормативні джерела та запропоновану спеціальну літературу. Відповіді на ситуаційне завдання повинні бути повними, достатньо аргументованими, з обов’язковим посиланням на положення окремих нормативно-правових актів та їх статей.

Варіант контрольної роботи вибирається студентом залежно від останньої цифри номера його залікової книжки. Всього передбачено десять варіантів контрольних робіт.

Контрольна робота повинна мати чітку і логічну структуру, а саме: вступ (1-1,5 сторінки), основну частину та висновки (1,5-2 сторінки). Загальний обсяг контрольної роботи не повинен перевищувати 10-12 сторінок формату А-4, не враховуючи списку літератури.

У вступі обґрунтовується актуальність питання, що висвітлюється, та визначаються шляхи його розкриття.

В основній частині необхідно розкрити сутність заданого питання та вирішити практичну задачу.

У висновках підводяться підсумки роботи і робляться теоретичні узагальнення. 

В кінці необхідно вказати список використаних в контрольній роботі джерел, поставити дату виконання роботи та підпис.

Важливо також правильно оформити титульну сторінку роботи, зразок оформлення якої можна взяти на кафедрі.

                       

Тематика  контрольних  робіт

         

Варіант №1

Поняття, властивості, нормативно-правова основа та принципи адміністративної відповідальності.

Ситуаційне завдання:

Інспектор ДАІ склав щодо водія Грабова протокол за перевищення швидкості та порушення правил проїзду перехрестя. Грабов оскаржив це рішення, мотивуючи скаргу тим, що йому терміново потрібно було доставити в лікарню дружину, яка перебувала у важкому стані.

Чи правильно поступив інспектор ДАІ? Відповідь мотивуйте.  

Варіант № 2

Адміністративне правопорушення та його юридичний склад.

Ситуаційне завдання:

  Заступник начальника районного відділу внутрішніх справ, розглянувши справу про дрібне хуліганство з боку групи неповнолітніх (від 16 до 18 років), виніс постанову про накладення штрафу на них у розмірі 50 гривень. Один з неповнолітніх був курсантом військового училища.

Здійсніть юридичний аналіз названої ситуації. Назвіть можливі варіанти їх відповідальності з урахуванням специфіки окремих суб’єктів.

Варіант № 3

Система адміністративних стягнень та їх характеристика.

Ситуаційне завдання:

Положення яких статей КУпАП необхідно враховувати при вирішенні питання про відповідальність:

а)- за дрібне хуліганство з боку військовослужбовця; 

б)- за вчинення дрібного розкрадання 15-річною особою;

в)-за незаконне зберігання наркотичних засобів у невеликих розмірах 17-річною особою;

г)-за неявку на виклик у військовий комісаріат без поважних причин;

д) - за використання посадовою особою в особистих цілях наданого їй у службове користування транспорту;

є) -за порушення правил про валютні операції з боку іноземця;

ж)- за порушення тиші в громадських місцях з боку працівника міліції. 

Варіант № 4

Загальні правила накладення адміністративних стягнень.

Ситуаційне завдання:

  Громадянин Пурцев, перебуваючи в кафе у п’яному вигляді, вів себе зухвало, вилаяв обслугу нецензурними словами, на зауваження не реагував. Наряду міліції, що прибув на виклик, Пурцев вчинив злісну непокору.

Як слід кваліфікувати дії Пурцева?

Назвіть конкретні міри його відповідальності, можливі варіанти такої відповідальності, а також вкажіть, положення яких статей при цьому потрібно враховувати.

Варіант №5

Адміністративна відповідальність спеціальних суб’єктів (у т.ч. неповнолітніх, військовослужбовців та працівників міліції, батьків, посадових осіб, іноземців).

Ситуаційне завдання:

Шістнадцятирічний Гринюк, перебуваючи на автобусній зупинці, розпивав спиртні напої, виражався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, що очікували автобус.

Оцініть дії Гринюка, назвіть їх можливі правові наслідки та особливості несення ним відповідальністі.

Варіант №6

Характеристика адміністративних правопорушень проти громадського порядку.

Ситуаційне завдання:

У під’їзді жилого будинку дільничний інспектор міліції виявив раніше судимого громадянина Ведера, який розпивав придбаний ним самогон разом з 17-річним Бородіним.

Кваліфікуйте дії громадянина Ведера та визначте конкретні міри його відповідальності. Як буде вирішуватись питання про відповідальність Бородіна?

Варіант №7

Характеристика адміністративних правопорушень у галузі автомобільного та повітряного транспорту.

Ситуаційне завдання:

Громадянин Гаврилюк був затриманий за керування транспортним засобом у стані сп’яніння. Під час перевірки з’ясувалося, що півроку тому до нього вже застосовувались заходи громадського впливу за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебувала в стані спяніння..

Як слід кваліфікувати дії Гаврилюка? Які заходи впливу тягнуть такі дії?

Варіант №8

Характеристика адміністративних правопорушень проти встановленого порядку управління.

Ситуаційне завдання:

 Під час огляду в аеропорту “Київ” у пасажира Грінчука було виявлено саморобний викидний ніж та газовий балончик, а у пасажирки Близнюк – дві пляшки дихлофосу і пляшку самогону.

Кваліфікуйте дії Грінчука і Близнюк та назвіть особливості їх відповідальності.

Варіант №9

Характеристика адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Ситуаційне завдання:

Гр-н Шитов у літній період був затриманий у пасажирському залі Київського залізничного вокзалу під час продажу пасажирського білета до Євпаторії за підвищеною ціною. Різниця між вартістю білета становила 50 грн.

При особистому огляді у Шитова було вилучено ще три білети до Євпаторії. Надалі він пояснив, що білети він діставав у касах вокзалу без особливих проблем завдяки сприянню заступника начальника вокзалу, що був його близьким родичем.

Як повинно вирішуватись питання про відповідальність згаданих у задачі осіб?

 

Варіант №10

Провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Ситуаційне завдання:

 Громадянин Казарчук, не дивлячись на письмові виклики, тричі не з’являвся в районний суд для дачі свідчень. Суддя виніс постанову про примусове доставлення Козарчука в суд через місцевий РВВС протягом десяти днів. Проте дільничний інспектор міліції, якому було доручено виконання цієї постанови, своєчасно її не виконав через свою халатність.

Вкажіть правові наслідки бездіяльності громадянина Козарчука і дільничного інспектора міліції.

      Питання для самоконтролю та диференційованого заліку

 

Поняття адміністративної відповідальності та її ознаки.

Принципи адміністративної відповідальності та їх зміст.

Загальна характеристика законодавства України про адміністративні правопорушення.

Поняття адміністративної юрисдикції, її зміст та зв’язок з адміністративною відповідальністю.

Альтернативи адміністративної відповідальності.

Загальна характеристика системи адміністративних стягнень.

Штраф як вид адміністративного стягнення.

Оплатне вилучення та конфіскація як види адміністративних стягнень.

Позбавлення спеціального права як вид адміністративного стягнення.

Виправні роботи як вид адміністративного стягнення.

Адміністративний арешт як вид адміністративного стягнення.

Загальні правила накладення адміністративних стягнень.

Поняття адміністративного правопорушення та його загально-правові ознаки.

Поняття юридичного складу адміністративного правопорушення та його основні елементи.

Об’єкт та предмет адміністративного правопорушення.

Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Суб’єкт адміністративного правопорушення. Види спеціальних суб’єктів.

Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та працівників міліції.

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.

Особливості адміністративної відповідальності батьків та осіб, які їх замінюють.

Особливості адміністративної відповідальності іноземних громадян.

Особливості адміністративної відповідальності державних службовців, посадових осіб та депутатів.

Система адміністративних правопорушень.

Характеристика адміністративних правопорушень в галузі охорони праці і здоров’я населення та в галузі охорони природи.

Характеристика адміністративних правопорушень на транспорті.

Характеристика адміністративних правопорушень в галузі повітряного транспорту.

Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку.

Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.

Характеристика адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Органи та посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Адміністративно-юрисдикційні повноваження судів.

Адміністративно-юрисдикційні повноваження органів внутрішніх справ.

Адміністративно-юрисдикційні повноваження органів повітряного транспорту.

Поняття, завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Доставлення та адміністративне затримання порушника: суть, строки та порядок здійснення.

Стадії в провадженнях в справах про адміністративні правопорушення та їх загальна характеристика.

Порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування.

Повноваження окремих органів та посадових осіб щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Процесуальні документи в справах про адміністративні правопорушення. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

Процесуальні строки в справах про адміністративні правопорушення.

Учасники провадження в справах про адміністративне правопорушення, їх права та обов’язки.

Права і обов’язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Докази в справах про адміністративні правопорушення.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Місце та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи.

Види та зміст постанов в справах про адміністративні правопорушення.

Оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення: їх строки, порядок здійснення та наслідки.

Основні положення щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Провадження по виконанню постанови про накладення штрафу.

Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення, а також про конфіскацію предмета.

Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права.

Провадження по виконанню постанови про застосування адміністративного арешту.

Процедури в справах про адміністративні правопорушення: поняття, види та порядок здійснення окремих із них.

Особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.

Нормативні та літературні джерела

1.  Конституція України: прийнята  Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (далі – ВВР). –  1996. – №30. – Ст. 141.

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР – 1984. – додаток до № 51. – Ст.1122.

Повітряний кодекс України.- К.//Видавничий Дім “ін Юре”, 2000.

Митний кодекс України: прийнятий 11 липня 2002р., // ВВРУ, №31. Ст.1444.

Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. – Харьков, 2002.

Кодекс України про адміністративні правопорушення з постатейними матеріалами // За загальною редакцією Демського Е.Ф. – К., 2001.

Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. – К., 1991.

Про боротьбу з корупцією: Закон України № 356/95-вр від 05.10.1995 // ВВР. – 1995. – №34. – Ст.266.

Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 // Урядовий кур’єр, 1999, 3 червня;  

Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, іншими протиправними діями в соціально-економічній сфері та забезпечення економного витрачання державних коштів: Указ Президента України від 16.11.2000 № 1242 // Урядовий кур’єр, 2000, 25 листопада.

Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 // ЗПУ. – 1995. – №4. – Ст.148.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ МВС України №185 від 22.02.2001 // Internet. – http://www.rada.kiev.ua

Про утворення місцевої міліції: Указ Президента України від 22.01.2001 № 29/2001.// Офіційний вісник України. – 2001. – № 4. – Ст.112. // Internet. – http://www.rada.kiev.ua

                                                Спеціальна  література                        

Агапов А.Б. Административная ответственность: Учебник. — М.: «Статут», 2000.—251 с.

Административная юстиция  (Administrative justice): Проблемы теории / Ю. Н. Старилов. - Воронеж, 1998.

Бандурка А.М. Тищенко Н.М. Административный процесс: Підручник для вищих навчальних закл.— Рос. мовою.—К.: Література ЛТД, 2001.—336 с.

Бахрах Д.Н. Административная ответственность : Учеб. пособие. – М., 1999.

Бахрах Д.Н. Состав административного проступка. – Свердловск,1987.

Відповідальність у державному управлінні та адміністративне право: наукова доповідь / За загальною редакцією В.Б. Авер’янова. – К., 2001. -69с.

Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність. – К.,1995.

Гончарук С.Т. Адміністративні стягнення (у запитаннях і відповідях). – К., КМУЦА, 1998.

Додин Е.В. Административная деліктология. – Одесса, 1997.

Доненко В.В. Провадження у справах про порушення дорожнього руху: Навчально-практичний посібник. – Дніпропетровськ, 1999.

Дяченко О. Визначення суб’єкта адміністративного правопорушення та його загальних ознак: окремі проблеми // Право України. –2001.– №8. – С.83.

Жуковский А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений: вопросы теории и практики. – Х., Одиссей, 2000. – 224с.

Кивалов С.В. Таможенное право (административная ответственность за нарушение таможенных правил). – Одесса, 1996.

Коліушко І, Голосніченко І. До проблеми відмежування адміністративних проступків від проступків, що підпадають під юрисдикцію суду // Право України. – 2001.– №3. – С.39. 

Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України. — Запоріжжя : Верже, 2000. — 240с.

Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративна відповідальність в механізмі протидії нелегальній міграції // У кн.: Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті – К., 2001, с.924.

Кротюк В., Фоффе А., Лук’янец Д. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення. //Право України.–2000.– № 5.– С. 29;

Кузьмичева Г.А., Калинина Л.А. Административная ответственность: Учебное пособие. Нормативные акты. – М.: Юриспруденция, 2000. – 464 с.

Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. 2001. - 218 с.           

Опрышко В.Ф. Административная ответственность за правонарушения.– К., 1988.

Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія. – Львів,1995.

Остапенко О.І. Кваліфікація адміністративних правопорушень: Навчально-практичний посібник. – Львів, 2000. –173с.

Селіванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України: Історія. Теорія. Коментар. - К. 1997.

Тищенко Н.М. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник. – Харків, 1998.

Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі повітряного транспорту. // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Авіа-2003” – С.8.34-8.37.

Шостак Л.Г. Застосування окремих заходів адміністративного примусу у сфері цивільної авіації. // Збірник наукових праць міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Політ 2003”. Випуск № 3. – К., 2003. – С.800-803.

Трачук П.А. Адміністративні стягнення / Ужгородський держ. ін-т інформатики, економіки і права. Кафедра цивільного і кримінального права. — Ужгород, 2000. —  44с.

Кінаш Я.І. Трансформація адміністративної відповідальності: праввові та організаційні засади. – Автореферат канд.дис. Ірпінь, 2005. – 19 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12701. Построение трехмерной модели гранной поверхности и её комплексного чертежа 1.04 MB
  Лабораторная работа №1 Построение трехмерной модели гранной поверхности и её комплексного чертежа ВВЕДЕНИЕ Данные методические рекомендации предназначаются для студентов первого курса очного обучения изучаю...
12702. Построение линии пересечения поверхностей 359.5 KB
  Лабораторная работа №3 Построение линии пересечения поверхностей ВВЕДЕНИЕ Данные методические рекомендации предназначаются для студентов первого курса очного обучения изучающих дисциплину Инженерная графи...
12703. Построение трехмерной модели предмета. Построение комплексного чертежа предмета 2.3 MB
  Лабораторная работа №3 Часть 1.Построение трехмерной модели предмета Часть 2. Построение комплексного чертежа предмета ВВЕДЕНИЕ Данные методические рекомендации предназначаются для студентов первого курса очного обучения изучающих дисциплину Инженерна
12704. Моделирование сборочной единицы в системе КОМПАС -3D 2.87 MB
  Методические рекомендации по выполнению конструкторской документации в системе КОМПАС 3D. Лабораторная работа. Моделирование сборочной единицы. Содержание. Введение. 1. Задание..5 2.. Моделирование сборочной единицы.6 ...
12705. Создание трёхмерных моделей и ассоциативных чертежей деталей, входящих в состав сборочной единицы 2.31 MB
  Методические рекомендации по выполнению конструкторской документации в системе КОМПАС 3D Лабораторная работа №1 Создание трёхмерных моделей и ассоциативных чертежей деталей входящих в состав сборочной единицы Содержание. Введение. 1. Задание
12706. Организация военно-патриотического воспитания подростков на примере деятельности клуба Мужество 270.5 KB
  Патриотическое воспитание учащихся в настоящее время приобретает архиважное значение. Воспитать патриотов сегодня – это значит обеспечить будущее завтра. В советский период на самых различных государственных уровнях патриотической работе с молодёжью уделяется очень большое значение.
12707. Simulink: Инструмент моделирования динамических систем 3.66 MB
  И.В.Черных. Simulink: Инструмент моделирования динамических систем. Содержание 1. Общие сведения 52. Запуск Simulink 53. Обозреватель разделов библиотеки Simulink 64. Создание модели 85. Окно модели 106. Основные приемы подготовки и редактирования модели 11 6.1. Добавление текстовых надпис...
12708. ЗАКОНЫ КИРХГОФА И ОСНОВНЫЕ СВОЙСТВА ЛИНЕЙНОЙ РЕЗИСТИВНОЙ ЦЕПИ 95 KB
  ЗАКОНЫ КИРХГОФА И ОСНОВНЫЕ СВОЙСТВА ЛИНЕЙНОЙ РЕЗИСТИВНОЙ ЦЕПИ Лабораторная работа 1 по дисциплине Электротехника Цель работы. Проверить справедливость законов Кирхгофа а также основных принципов свойств и теорем линейных цепей на примере р...
12709. Создание буклета «Планшет» 2.65 MB
  Упражнение 5. Создание буклета Планшет Рис.6.1.Готовый буклет Цель упражнения: освоить создание и редактирование текстовых объектов и эффект обтекания текстом. 1. Создаем новый документ с размерами рабочего листа...