32382

Общие представления о памяти

Доклад

Психология и эзотерика

Никакое психическое или внешнее действие или процесс невозможны без участия процессов памяти. Виды памяти: По характеру психической активности: Двигательная – запоминание сохранение и воспроизведение различных движений и их систем служит основой для навыков ходьбы письма спортивных навыков. Образная – память на представления Словестнологическая – память на мысли специфически человеческий вид памяти в отличие от других ей принадлежит ведущая роль в усвоении знаний.

Русский

2013-09-04

14.29 KB

0 чел.

№26(2) Общие представления о памяти

Память – это познавательный психический процесс, выражающийся в запоминании, сохранении и последующем воспроизведении какой-либо информации человеком.

Память играет очень важную роль в жизни человека – она позволяет ему накапливать, сохранять  и в последствии использовать знания, навыки, личный жизненный опыт. Никакое психическое или внешнее действие или процесс невозможны без участия процессов памяти. Таким образом, память фактически обеспечивает единство и целостность человеческой личности.

Виды памяти:

По характеру психической активности:

  1. Двигательная – запоминание, сохранение и воспроизведение различных движений и их систем (служит основой для навыков ходьбы, письма, спортивных навыков).
  2. Эмоциональная – память на чувства.
  3. Образная – память на представления
  4. Словестно-логическая – память на мысли (специфически человеческий вид памяти, в отличие от других, ей принадлежит ведущая роль в усвоении знаний).

По характеру целей деятельности

  1. Непроизвольная – запоминание в воспроизведение информации при отсутствии специальной цели что-то запомнить
  2. Произвольная – запоминание и воспроизведение информации при наличии специальной цели

По продолжительности закрепления и сохранения материала:

  1. Кратковременная – очень короткое сохранение информации после однократного и непродолжительного восприятия и немедленное ее воспроизведение.
  2. Долговременная – длительное сохранение материала после многократного его повторения и воспроизведения.
  3. Оперативная – обеспечивает выполнение деятельности.

Свойства памяти:

  1. Осмысленность – установление смысловых связей в запоминаемом материале.
  2. Точность – соответствие между запоминаемым и воспроизведенным материалом
  3. Скорость запоминания – время необходимое для сохранения информации в памяти.
  4. Надежность – длительность сохранения информации с наибольшей точностью.

Процессы памяти:

  1.  Запоминание

По степени активности протекания:

  1.  Непроизвольное – запоминание без заранее поставленной цели, без использования каких-либо приемов и проявления волевых усилий.
  2. Произвольное – запоминание с целью усвоить некоторую информацию, с использованием специальных приемов запоминания и волевых усилий.

По степени осмысления материала:

  1. Неосмысленное (механическое) – запоминание без осознания логической связи между различными частями воспринимаемого материала
  2. Осмысленное (логическое) – основано на понимании внутренних логических связей между отдельными частями материала.
  3.  Сохранение – процесс удержания запомненного материала в памяти.
  4. Динамическое – проявление в определенной памяти, при этом сохраняемый материал изменяется мало.
  5. Статическое – проявляется в долговременной памяти, при этом сохраняемая информация подвергается значительной переработке и реконструкции.
  6.  Воспроизведение – процесс актуализации сохраненного ранее материала.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84591. Фізіологія як наука. Поняття про функцію. Методи фізіологічних досліджень 44.59 KB
  Нормальна фізіологія – наука про об’єктивні закономірності протікання функцій організму в їх взаємозв’язку і у взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Функція – це діяльність і властивість клітин органів систем організму які проявляються як фізіологічний процес чи сукупність процесів. Неспецифічні – притаманні багатьом чи всім тканинам та клітинам організму. Об’єктом фізіологічного дослідження є функція організму його систем органів і клітин.
84592. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 49.49 KB
  Формула Нернста для розрахунку величини ПС: де R – універсальна газова стала T – абсолютна температура F – число Фарадея [K і] – концентрація іонів К в клітині [K е] – концентрація іонів К поза клітиною. Особливостями проникності мембрани клітини в стані спокою – вона проникна для іонів К та непроникна для іонів N. Цей білок на внутрішній поверхні мембрани розщеплює АТФ на АДФ та фосфат й використовує енергію що виділилась на транспортування трьох іонів N з клітини та двох іонів К в клітину. Отже за рахунок роботи НКН...
84593. Потенціал дії, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 47.44 KB
  При внутрішньоклітинній мікроелектродній реєстрації ПД окремої клітини має такий вигляд: Спочатку мембранний потенціал різко зменшується до нуля – 1 фаза деполяризації ПД; потім заряд мембрани змінюється на протилежний – зовні всередині – 2 фаза реверсполяризації. Далі мембранний потенціал поступово повертається до вихідного рівня – 3 фаза реполяризації ПД. Так розвивається фаза деполяризації ПД. Але вхід іонів N в клітину не припиняється й тепер у клітині створюється надлишок позитивних іонів N а на її поверхні – надлишок аніонів...
84594. Збудливість. Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани 43.2 KB
  Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани. Пороговий потенціал ΔV – різниця між ПС та критичним рівнем деполяризації мембрани Екр. Критичний рівень деполяризації – той рівень мембранного потенціалу при зменшені до якого ПС на мембрані виникає ПД. Тобто чим менший поріг деполяризації тим вища збудливість клітини та навпаки.
84595. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії 46.03 KB
  При розвитку на мембрані місцевого збудження та ПД збудливість клітини змінюється порізному: при розвитку місцевого збудження збудливість збільшується так як ΔV зменшується; при розвитку ПД мають місце закономірні зміни збудливості: поки деполяризація повільно прямує до Екр збудливість збільшується вище вихідного рівня вище 100 – фаза супернормальної збудливості; к тільки деполяризація доходить до Екр й починається розвиток піку ПД збудливість клітини падає до нуля та починається фаза абсолютної рефрактерності – повної...
84596. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження 43.28 KB
  Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом – деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що пов’язана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...
84597. Механізми проведення збудження по нервових волокнам 46.51 KB
  Швидкість збільшення сили – відповідає швидкості піку ПД майже відповідає швидкості збільшення сили при дії прямокутних імпульсів електричного струму – набагато вища порогу. Отже на збуджену ділянку мембрани нервового волокна діє катодний електричний струм сила час дії та швидкість збільшення сили якого вищі порогу – цей струм викличе деполяризацію мембрани до Екр викличе ПД на мембрані незбудженої ділянки. Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила амплітуда ПД тривалість тривалість ПД швидкість...
84598. Закони проведення збудження по нервовим та м’язовим волокнам 49.29 KB
  Закон фізіологічної неперервності чи фізіологічної цілісності волокна – для здійснення проведення необхідним є нормальний функціональний стан мембрани волокна. Якщо його пошкодити обробивши наприклад місцевим анастетиком типу новокаїну проведення припиниться незважаючи на те що морфологічно волокна не пошкоджені місцеві анастетики інактивують натрієві канали мембрани зміщення Екр збільшення порогу деполяризації зменшення швидкості проведення збудження з подальшим припиненням цього проведення. Закон двостороннього проведення – в...
84599. Механізми проведення збудження через нервово-м’язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м’язових синапсів 45.06 KB
  Нервовом’язовий синапс утворений нервовим закінченням аксона мотонейронів та кінцевою пластинкою – частина мембрани м’язового волокна яка контактує з нервовим закінченням. Механізм передачі збудження через нервовом’язовий синапс полягає в тому що ПД іде по мембрані нервового волокна поширюється по пресинаптичній мембрані при цьому відкриваються кальцієві канали пресинаптичної мембрани вхід іонів Са всередину нервового закінчення взаємодія з везикулами міхурці в яких є медіатор ацетилхолін рух везикул до пресинаптичної мембрани...