3256

Окна, двери и эксплуатационные требования к ним

Доклад

Архитектура, проектирование и строительство

Окна, двери и эксплуатационные требования к ним В зданиях много окон и дверей, а потому от их технического состояния, в частности герметичности, во многом зависит температурно-влажностный режим в помещениях. Внешний вид, расположение окон на фасаде...

Русский

2012-10-28

42 KB

22 чел.

Окна, двери и эксплуатационные требования к ним

В зданиях много окон и дверей, а потому от их технического состояния, в частности герметичности, во многом зависит температурно-влажностный режим в помещениях. Внешний вид, расположение окон на фасаде, а также их техническое состояние оказывают большое влияние на архитектурно-художественный облик здания. Стоимость их тоже велика, нередко достигая 15 % стоимости здания. Все это подтверждает особое влияние окон, дверей и ворот на затраты и эксплуатационные качества зданий; в связи с этим эксплуатационники должны хорошо разбираться в их устройстве, в требованиях, которым они должны отвечать, знать слабые, уязвимые места, на которые надо обращать пристальное внимание, чтобы предупредить их разрушение, а также изучать и умело применять современные способы восстановления их эксплуатационных качеств.

Иногда здания возводят без окон, в расчете на искусственное освещение и вентиляцию. По строительным и эксплуатационным затратам такие здания экономичнее зданий с окнами. Однако их нельзя строить для длительного пребывания людей, когда требуется дневной свет, солнечное облучение; они могут оказаться неприемлемыми и по архитектурным соображениям.

Количество, размеры и расположение окон регламентируются нормами освещенности и инсоляции (облучение прямыми солнечными лучами), кратностью воздухообмена в помещениях, приведенными в СНиП для разных производств и помещений. Именно этими требованиями определяется также расположение зданий на местности, ориентация их по странам света.

окна чаще всего представляют собой вертикально стоящие прямоугольники, а соотношение их сторон (примерно 3:5) приятно для зрительного восприятия.

Прямое солнечное облучение помещений через окна, необходимое для нормальной жизнедеятельности людей, может быть благоприятным, особенно в северных районах, и чрезмерным (из-за перегрева помещений) в южных районах. Рациональное решение вопросов инсоляции по СНиП достигается соответствующим расположением зданий на местности и помещений внутри них. В южных районах помещения надо защищать от прямых солнечных лучей, а потому здания ориентируют в широтном направлении и вдоль южного фасада располагают террасы, а в северных районах фасады и помещения стремятся «подставлять» под солнечные лучи, здания ориентируют вдоль меридиана, на северной стороне в квартирах располагают вспомогательные помещения, а также лестницы.

Равнозначность звукоизоляции и теплотехнических характеристик окон со стенами достигается двойным и даже тройным остеклением, а также тщательной герметизацией всех элементов окон между собой и с конструкцией стен.

Оконное заполнение выполняется из дерева, стали, железобетона и сплавов алюминия, металлопластика. Наибольшее распространение в жилищном строительстве получили деревянные переплеты, которые служат многие десятилетия, если за ними систематически


Рис. 1. Вертикальный разрез (а) и план (б) заполнения окна / — оконная коробка; 2 — оконный переплет; 3 — подоконная доска; ^ — наружный   слив;   S — конопатка

ухаживать, не допускать расшатывания их ветром, своевременно красить, предотвращать загнивание и т. п.

Оконное заполнение включает четыре основных элемента (рис. 2.9): коробку, скрепленную со стеной, в которой предусмотрена специальная «четверть» — выступ, перекрывающий от продувания сопряжения коробки со стеной; переплеты — глухие или открывающиеся, навешенные на петлях к коробке; подоконную доску изнутри; наружный слив, защищающий стену от воды, стекающей с окна.

Оконная коробка — это рама из антисептированной древесины или иного материала наглухо скрепленная со стеной и воспринимающая нагрузки открывающихся створок (полотнищ) окон

(дверей, ворот).

Оконные переплеты заполняются стеклами. С целью уменьшения отходов стекла размеры стандартных створок окон согласованы с размерами листов выпускаемого стекла.

Поскольку окна в зданиях повторяются многократно, они оказались в числе первых конструктивных элементов, подвергнутых стандартизации. На деревянные оконные переплеты утвержден  ГОСТ  11214—78.

Стекла и переплеты в деревянных окнах вставляются на замазке или с помощью деревянных штапиков. Окно будет более герметичным, если в паз переплета под стекло уложить тонкий слой замазки, а сверху прижать стекло штапиком.

Подобно окнам устраиваются и двери; они состоят из коробки, заделанной в стену, и прикрепленных к ней одного или двух полотнищ в зависимости от того, сколько створок у данной двери. Сопряжение коробки со стеной или перегородкой закрывается откосом из штукатурки или наличниками. В нижней части наличника его профиль упрощается, переходя в так называемую тумбочку.

Подводя итог изложенному об окнах и дверях т. е. о заполнениях проемов в стенах, укажем основные эксплуатационные требования к ним:

высокая  герметичность всех сопряжений  и  притворов;

легкость открывания и закрывания до требуемой герметичности;

надежное крепление переплетов и полотнищ в закрытом и открытом положениях.

Эксплуатационная пригодность окон, дверей и ворот оценивается путем сопоставления их эксплуатационных качеств с перечисленными выше тремя нормативными требованиями; при этом надо выявить причины, вызывающие повреждения, и выработать меры по их предупреждению и устранению.

Окна, двери, ворота, являясь важными архитектурными элементами зданий, должны постоянно находиться в таком техническом и эстетическом состоянии, которое им предъявлено в проекте.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21101. Трипільська культура 18.72 KB
  Трипільська культура. Найбільшого розвитку в цей час в добу енеоліту досягла трипільська культура названа так від с. Потретє за своїм походженням трипільська культура хоч і була повязана з БалканоНижньодунайським регіоном але в процесі поширення на нові східні території включала в себе на різних етапах елементи місцевих неолітичних та енеолітичних культур. Почетверте трипільська культура відзначається розташуванням поселень певними зосередженими групами з проміжними менш заселеними територіями.
21102. Кімерійці, скіфи, сармати, їх культура та світогляд 19.74 KB
  Але історичні відомості про скіфів містяться в іноземних джерелах. Одним із перших про скіфів написав Геродот який присвятив їм окрему книгу своєї Історії і не лише яскраво змалював побут і звичаї тих народів які заселяли українські землі під назвою скіфів а й навів дані про їх релігійні погляди міфологію. У випадку скіфів такою ознакою послужила характерна форма півсферичних посудинчаш характерних для кочівників і більш позаднього часу. Поховання кочівницьких скіфів відрізняються від поховань осідлого населення.
21103. Давньогрецька культура на теренах України 15.24 KB
  Північне Причорноморя входило до сфери колонізації руху греків яких привертали сюди родючі землі велика кількість риби в гирлах річок можливість вести широку торгівлю з племенами північних причорноморських степів скіфами синдами меотами та ін. Античні міста Північного Причорноморя жили самостійним життям зберігаючи проте торгові та культурні звязки зі своїми метрополіями. Велику роль в їх економічному житті відігравала торгівля з містами Греції та Малої Азії а також з племенами причорноморських степів. В містах Північного...
21104. Язичницька культура давніх слов’ян 22.85 KB
  Язичницька культура давніх словян. Релігійні вірування давніх словян давно привертають пильну увагу дослідників. Однак жодну з сучасних реконструкцій світу давньословянських вірувань не можна вважати остаточно доведеною. А подруге кожне словянське племя імовірно визнавало своїх богів культ яких не поширювався на значні території.
21105. Фольклор, музика, побут за часів Київської Русі 18.83 KB
  Фольклор музика побут за часів Київської Русі. Культура часів Київської Русі не була явищем однорідним уніфікованим для всіх регіонів держави яка обіймала великі території від Чорного до Білого морів населені цілком різними племенами. Вельми показовою ілюстрацією розбіжностей у релігійних уявленнях населення різних регіонів Київської Русі може служити поховальний обряд який суттєво відрізнявся навіть у найближчих сусідів що складали етнічне ядро держави у полян та древлян. Протягом тисячолітньої історії християнства на Русі церква...
21106. Освіта за часів Київської Русі 16.49 KB
  Освіта за часів Київської Русі. Перші школи на Русі зявилися за часів великого князя Володимира Святославовича початок XI ст. Основою руської літературнописемної мови як вважають вчені стала говірка мешканців княжої столиці що перепліталася з говірками прибульців з інших земель Русі дружинників ремісників купців. Що до давньоруської живої мови то фахівці вважають що на території Русі існували кілька надплемінних територіальних діалектів.
21107. Література Київської Русі 20.63 KB
  Література Київської Русі. Великого значення і значного розвитку в культурі Київської Русі набуває література. У багатьох давньоруських творах дослідники знаходять риси пізніше характерні тільки для української живої мови при цьому самі ці твори часто неодноразово переписувалися в інших землях Київської Русі. Ним зумовлюється зміст більшості пам'яток літератури Київської Русі.
21108. Літописи доби Київської Русі 20.54 KB
  Літописи доби Київської Русі. До оригінальних пам'яток давньоруської літератури та історіографії відносяться літописи. У цілому давньоруські літописи становлять собою надзвичайно цінне історичне джерело з якого можемо дізнатися про деякі подробиці подій і процесів більше ніде не висвітлених. Однак у тексти літописних зведень часто вносилися зумовлені політичною кон'юнктурою зміни так що при зміні політичного курсу чи ситуації літописи повністю переписувалися інколи поспішно а подекуди можливо і грунтовно.
21109. Архітектура за часів Київської Русі 28.45 KB
  Тому одразу ж після хрещення Русі зявляються й перші церкви: Василівська побудована з дерева за зразком храму в Корсуні і Десятинна або Богородицька перша камяна церква у Києві. Подальші реставрації та ремонті роботи не врятували цього храму який порівняно скоро перетворився на купу будівельного брухту. Красу храму створювала гармонія його форми в цілому яка мала символізувати гармонію світобудови створеної з хаосу Божим Словом. Головним структурним елементом храму був його центральний купол що розташовувався на восьмикутному або...