32689

Проектування стрілочного переводу

Курсовая

Логистика и транспорт

проекті було виконано розрахунок вантажообороту та вагоноообороту та побудовані діаграми добового вантажообороту та вагонообороту; визначено розміри руху і розкладання передаточних потягів, розраховано норми часу на розформування та формування потягів, та час ходу потягів та маневрових пересувань

Русский

2014-12-02

1.16 MB

3 чел.

ЗМІСТ

Реферат………………………………………………………………………........4

Вступ…………………………………………………………………………........6

1 Розрахунок необхідної кількості сировини та матеріалів і аналіз добових вантажопотоків………………………………………………………………........7

2 Розрахунок коефіцієнту нерівномірності перевезень………...……………..12

3 Розрахунок вагонопотоків та вагонообороту………………………………..16

4 Визначення розмірів руху та розкладання передаточних потягів………….23

5 Розрахунок норм часу на розформування та формування потягу………….26

6 Розрахунок часу ходу поїздів та маневрових пересувань ………………….28

7 Визначення норм простою вагонів на вантажних фронтах………………....33

8 Розробка графіку єдиного технологічного процесу (ЄТП) роботи станції примикання та заводської станції………………………………..……………..38

9 Розробка добового плану-графіку заводської станції……………………...40

10 Визначення показників роботи транспорту по добовому плану-графіку……………………………………………………..……………………..45

11 Економічне обгрунтування добового плану-графіку………………………54

Висновки……………………………………………………………………........55

Перелік посилань………………………………………………………………...57


РЕФЕРАТ

Мета курсового проекту: проектування стрілочного переводу, вибір типу верхньої будови колії, розрахунок та розробка графіків календарного та капітального ремонту залізничної колії.

Об’єкт дослідження: заводська станція та станція примикання,  організація роботи промислового залізничного транспорту.

Метод дослідження: аналітичний.

В проекті було виконано розрахунок вантажообороту та вагоноообороту та побудовані діаграми добового вантажообороту та вагонообороту; визначено розміри руху і розкладання передаточних потягів, розраховано норми часу на розформування та формування потягів, та час ходу потягів та маневрових пересувань, визначено норми простою вагонів на вантажних фронтах;  розроблений два варіанти графіку єдиного технологічного процесу роботи станції примикання та заводської станції, та добового плану-графіку заводської станції; визначені показники роботи транспорту по добових планах-графіках, та економічне обгрунтування добових планів-графіків.

ДОБОВИЙ ВАНТАЖОПОТІК, ДОБОВИЙ ВАГОНОПОТІК, ПЕРЕДАТОЧНІ ПОТЯГИ, МАНЕВРОВІ ПЕРЕСУВАННЯ, СТАНЦІЯ ПРИМИКАННЯ, РОЗФОРМУВАННЯ ПОТЯГІВ, ВИТЯЖНА КОЛІЯ,  ЛОКОМОТИВ, РОЗВАНТАЖЕННЯ ВАГОНІВ, НОРМИ ПРОСТОЮ, ВАНТАЖНИЙ ФРОНТ, КУТОВИЙ ЗАЇЗД,  МАРШРУТ, ДОБОВИЙ ПЛАН-ГРАФІК.


ВСТУП

Промисловий залізничний транспорт входить до єдиної транспортної системи України, забезпечує виконання початково-кінцевих операцій з вагонами загального користування на залізничних станціях, що примикають до магістральних шляхів, переміщення вагонів, перевезення вантажів усередині підприємства у процесі виробництва, зокрема й у власному рухомому складі. Працівники промислового залізничного транспорту здійснюють обслуговування клієнтури, організовують вантажно-розвантажувальні операції з вагонами загального користування тощо. Для виконання визначених завдань підприємства мають локомотиви, вагони, залізничні колії, обладнання для забезпечення електронної централізації управління. На транспорті промислових підприємств одним з головних напрямків розвитку є покращення використання рухомого складу та ритмічності навантаження та розвантаження вантажів [4,3].

Головним завданням транспорту є повне та своєчасне задоволення потреб народного господарства в перевезеннях, підвищення ефективності та якості роботи транспортної системи. Для цього необхідно вдосконалювати організацію перевізного процесу: підвищувати рівень використання та надійність роботи технічних засобів транспорту; покращувати координацію роботи всіх видів транспорту; прискорювати втілення прогресивних технологій, підвищувати рівень комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт [5,4].

Мета курсового проектування - поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, прищепити їм вміння самостійно вирішувати інженерні питання у сфері організації роботи залізничного транспорту на заводській станції та станції примикання за єдиною технологією, взаємодії окремих елементів транспортного господарства, допомогти при виборі технічних засобів та варіантів організації перевезень [5,4].

1 Розрахунок необхідної кількості сировини та матеріалів і аналіз добових вантажопотоків

Необхідна кількість визначених і-х видів сировини та матеріалів (вантажів) на рік, Qріч.і розраховується за формулою:

                                                   Qріч.і = РКі ;                                         (1.1)

 

де Р – виробнича програма (річний обсяг) по випуску готової продукції, т.;

Кі – коефіцієнт витрати, а саме кількість і-го виду сировини або матеріалів на 1 т. готової продукції.

Для курсового проектування перелік вантажів для перевезення залізничним транспортом і значення коефіцієнтів витрати задані в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Перелік вантажів, які перевозяться

Вантаж

Коефіцієнт витрат

Звідки надходить

Куди поступає

Метал сортовий, у зв’язках по 6 т.

0,65

з станції примикання (на платформах)

Склад 1

Тарно-пакувальні вантажі у ящиках по 50 кг.

0,20

теж (у критих вагонах пакетами)

  Склад 2


Продовження таблиці 1.1

Вантаж

Коефіцієнт витрат

Звідки надходить

Куди поступає

Апаратура і прилади в контейнерах, брутто 3 т.

0,15

теж (в напіввагонах-контейнеровозах))

Склад 3

Готова продукція

в ящиках від 3 до 6 т.

1,00

Склад 4 (на платформах)

   

станція примикання

При розрахунках і-х середніх добових вантажопотоків Qс.д.і величину Qріч.і ділять на кількість днів надходжень вантажів за рік:

Qс.д.і = Qріч.і /365. (1.2)

Результати розрахунків заносять у відомість вантажообороту по кожному складу (цеху) окремо. Відомість складається у вигляді двох таблиць. В одній таблиці відображається прибуття (табл. 1.2), у другій –відправлення (табл. 1.3).

Таблиця 1.2 – Відомість вантажообороту (прибуття)

Вантаж

Прибуття

Кількість тон

Звідки

Куди

Звідки

Метал сортовий

Станція примика-ння

Склад 1

1105000

3027

Тарно-пакувальні вантажі

Станція примика-ння

Склад 2

340000

932


Продовження таблиці 1.2

Вантаж

Прибуття

Кількість тон

Звідки

Куди

За рік

середнє за добу

Апаратура і прилади

Станція примика-ння

Склад 3

255000

699

Усього

1700000

4658

Таблиця 1.3 – Відомість вантажообороту (відправлення)

Вантаж

Відправлення

Кількість тон

Звідки

Куди

За рік

середнє за добу

Готова продукція

Склад 4

Станція примикання

1700000

4658

Усього

1700000

4658

На основі відомостей вантажообороту складається шахова відомість вантажообороту (табл. 1.4)

 

Таблиця 1.4 – Відомість вантажообороту (відправлення)

Відправники

Усього

 Склад 1

Склад 2

Склад 3

Станція примикання

Станція примикання

3027

932

699

-

4658

Склад 4

-

-

-

4658

4658

Усього

3027

932

699

4658

9316

Для підприємств із невеликою номенклатурою вантажів всі вантажопотоки відображають в одній шаховій відомості і діаграмі вантажопотоків. Для великих промислових підприємств їх складають як правило, окремо для різних вантажів, схожих за будь-якою ознакою (властивість, вид тари чи транспорту, призначення і т. і.).

Щоб в одній шаховій відомості вантажообороту відобразити декілька різновидів вантажів, можна числа в клітинах таблиці писати через дріб. Наприклад, в чисельнику вказувати величину вантажопотоку по одній марці вантажу, в знаменнику - по другій, у другому знаменнику - по третій і т.д. На промислових підприємствах звичайно кількість пунктів відправлення конкретних вантажів не дорівнює кількості пунктів отримання. Тому, щоб зменшити розмір відомості, потрібно в першому вертикальному стовпці вказати не всі вантажні пункти підприємства, а тільки пункти відправлення вантажів, а у верхньому горизонтальному рядку зазначити всіх одержувачів.

Сума чисел по горизонталі в шаховій відомості означає загальну відправку вантажів з даного пункту. Сума чисел по вертикалі показує загальне прибуття вантажів в даний пункт.

На основі шахової відомості вантажообороту складається діаграма вантажопотоків, при складанні якої необхідно дотримуватись слідуючих правил:

- кожний вид вантажу показувати умовними позначками;

- дотримуватись поперечного масштабу величини вантажопотоків;

- вантажопотоки розміщувати з правої сторони за напрямом їх прямування;

- цехи, склади та станції розміщувати аналогічно схемі компоновки генерального плану підприємства.

Діаграма вантажопотоків, складена на основі шахової відомості, (табл. 1.4) для схеми заводської станції «А» показана на рис. 1.1

2 РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТУ НЕРІВНОМІРНОСТІ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

При розв'язуванні задач з організації залізничних перевезень у якості вихідних даних приймаються розрахункові добові вагонопотоки, які визначаються з урахуванням коефіцієнту нерівномірності перевезень Кн. Цей коефіцієнт визначається на підставі обробки (методами математичної статистики) облікових даних окремо по добовому прибуванню та відправленню вагонів.

При курсовому проектуванні на реальній основі відбір даних рекомендується проводити не менш як за три місяці минулого року (максимальний, мінімальний та середній окремо за об'ємами прибуття та відправлення) з облікових документів.

В результаті відбору отримують статистичний ряд.

Задано, статистичний ряд.

12, 55, 64, 49, 48, 83, 20, 56, 73, 70, 38, 64, 35, 34, 42, 93, 85, 82, 52, 37, 47, 44, 51, 45, 40, 60, 64, 50, 61, 59, 24, 91, 58, 12, 43, 33, 36, 21, 37, 32, 53, 41, 38, 60, 68, 69, 81, 79, 24, 25, 45, 76, 98, 89, 24, 78, 49, 46 33, 33, 42, 55, 65, 49, 18, 74, 20, 54.

Обробка статистичного ряду проводиться таким способом:

1. Будують варіаційний ряд, а саме всі дані статистичного ряду       розміщують у порядку зростання випадкової величини:

12, 12, 18, 20, 20, 21, 24, 24, 24, 25, 32, 33, 33, 33, 34, 35, 36, 37, 37, 38, 38, 40, 41, 42, 42, 43, 44, 45, 45, 46, 47, 48, 49, 49, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 55, 56, 58, 59, 60, 60, 61, 64, 64, 64, 65, 68, 69, 70, 73, 74, 76, 78, 79, 81, 82, 83, 85, 89, 91, 93, 98.

2. Дані варіаційного ряду розбивають на групи (розряди). Кількість груп

 К = 1 + 3,2 ln N; (2.1)

де N - кількість значень у вибірці 68;

К = 1 + 3,2 ln 68 = 14.

3. Визначають інтервал групування:

 ; (2.2)

де ,  - відповідно максимальне і мінімальне значення випадкової величини, взяті з варіаційного ряду

4. Подальша обробка ряду показана у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 – Обробка варіаційного ряду

Інтервали значень, N

Сере-дина інтерва-лу,

N

Кількість спостере-жень в інтервалі, n

Імовір-ність,

P=

=

PN

N-       - М

(N- 

-М)

(N-

-М)

12 – 32

22

11

0,161

3,542

- 29,19

852,05

137,18

33 – 40

36,5

11

0,161

5,876

- 14,64

215,75

34,74

41 - 47

44

9

0,132

5,808

- 7,19

51,69

6,82

48 - 54

51

9

0,132

6,732

- 0,19

0,03

0,003

55 - 64

59,5

11

0,161

9,579

8,31

69,05

11,11

65 - 76

70,5

7

0,102

7,191

19,31

372,87

38,03

77 - 85

81

6

0,088

7,128

29,81

888,63

78,19

86 - 98

92

4

0,058

5,336

40,81

1665,45

96,59

N = 68

0,995

М=51,19

D =

= 402,66

де D - дисперсія випадкової величини;  

- середньодобовий вагонопотік (математичне очікування).

5. Визначається  коефіцієнт варіації добового вагонопотоку ν, який характеризує розбіг випадкової величини:

 ; (2.3)

.

6. Коефіцієнт нерівномірності:

 ; (2.4)

= 1 + 0,39 = 1,39.    

Для скорочення трудомісткості розрахунків коефіцієнт нерівномірності потрібно визначити за допомогою ЕОМ по програмі, яка є на кафедрі.

3 РОЗРАХУНОК ВАГОНОПОТОКІВ ТА ВАГОНООБОРОТУ

Перед розрахунком вагонопотоків вибирають найбільш раціональний рухомий склад, опираючись на такі міркування:

- забезпечення збереження вантажів що перевозяться і рухомого складу;

-  умовами технологічного процесу;

-  характером вантажів що перевозяться (штучні, наливні, насипні);

- умовами навантаження і вивантаження (бункерна, ручна, кранова і т.д.);

- максимальним використанням вантажопід’ємності при перевезеннях легковiсних вантажів;

- можливістю використання вагонів з-під вивантаження під навантаження в районі вивантаження;

- економічними.

Рухомий склад для курсового проектування рекомендований у табл. 1.1

Якщо для перевезення конкретного вантажу використовують вагони різної вантажопід’ємності (наприклад, на складах 1 і 4 використовують платформи чотирьохосні вантажопід’ємністю 64 т і шестиоснi - 92 т), то розрахункові добові вантажопотоки розраховуються за формулою:

;                                   (3.1)

де, -  частка відповідно чотири - і шестиосних вагонів (= 0,82;  = 0,18);

,- вантажопід’ємність відповідно чотири - і шестиосного вагону, т ( = 64;  = 92);

- коефіцієнт використання вантажопід’ємності вагонів при завантаженні і-м вантажем ( = 1). На складі 4 ( = 0,85)

Визначаємо кількість вагонів на складі 1:

 n = = 61 вагон.                            

Визначаємо кількість вагонів на складі 4:

n = = 110 вагонів.   

Для однотипних вагонів (склад 2) формула приймає такий вигляд:

;                                        (3.2)

де - вантажопід’ємность вагона, т ( = 64 т)

                        

n = = 33  вагони.

Для вагонів з контейнерами (склад 3) добовий розрахунок вагонопотоку визначається по такій формулі:

;                                           (3.3)

де  - вантажопід’ємність контейнера, т ( = 5 т);

- кількість контейнерів, якi вміщуються в один вагон ( = 8);

- коефіцієнт використання вантажопід’ємності контейнера при завантаженні і-м вантажем ( = 0,63).

n = = 39  вагонів.

Результат розрахунків зводиться в відомість вагонообороту (таблиця 3.1 і 3.2)

Таблиця 3.1 - Відомість вагонообороту (прибуття)

Вантаж

Звідки прибуває

Середня кількість тон за добу

Рід вагонів

Розрахунковий

добовий вагонопотік

Метал сортовий

Станція

примикання

Склад 1

3027

Платформи (пл.)

61

Тарно-пакувальні вантажі

теж

   Склад 2

932

Криті (кр.)

33

Контейнери

теж

Склад 3

699

Піввагони

39

Усього,

133

Таблиця 3.2 - Відомість вагонообороту (відправлення)

Вантаж

Куди

відправляється

Середня кількість тон за добу

Рід вагонів

Добовий вагонопотік

Готова продукція

Станція примикання

Склад 4

4658

Платформи

110

Усього,

110

Таблиця 3.3 - Шахова відомість вантажних вагонопотоків

Відправники

Одержувачі

Усього

за типами

Усього

Станція примикання

Склад 1

Склад 2

Склад 3

Станція примикання

-

 

61 пл.

33 кр.

39 пв.

61 пл.

33 кр.

39 пв.

133

Склад 4

110 пл.

-

-

-

110 пл.

110

Разом по типах

110 пл.

61 пл.

33 кр.

39 пв.

171 пл.

33 кр.

39 пв.

-

Усього

110 пл.

61 пл.

33 кр.

39 пв.

243

На основі шахової відомості вантажних вагонопотоків по кожному складу, цеху і станції визначають надлишок і недостачу порожніх вагонів (баланс вагонообороту). Робиться це порівнянням об’ємів вивантаження і навантаження.

Якщо вивантаження більш чим навантаження, то в даному пункті надлишок (відправлення) порожніх вагонів, якщо розвантаження менш навантаження - недостачу (прибуття) порожніх вагонів (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4 - Баланс вагонообороту

Вантажні пункти

Надлишок

Недостача

Платформи

Криті

Піввагони

Усього

Платформи

Криті

Піввагони

Усього

Склад 1

61

-

-

61

-

-

-

-

Склад 2

-

33

-

33

-

-

-

-

Склад 3

-

-

39

39

-

-

-

-

Склад 4

-

-

-

-

110

-

-

110

Разом

61

33

39

139

110

-

-

110

На основі балансу вагонообороту складають таблицю передачі порожніх вагонів із пункту, де вони зайві, в пункт, де їх не вистачає. Таблицю складають з урахуванням мінімального пробігу порожніх вагонів і потокового їх пересування (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 - Передача порожніх вагонів

Пункти, що здають порожні вагони

Пункти, які одержують порожняк

Усього вагонів, шт.

У тому числі за типом, шт.

Склад 1

Склад 4

61

61 пл.

Склад 2

Станція примикання

33

33 кр.

Склад 3

Станція примикання

39

39 пв.

Станція примикання

Склад 4

49

49 пл.

Усього по вагонах

182

110 пл., 33 кр., 39 пв.

На складі 1 надлишок 61 платформа, на складі 4 недостача 110 платформ. Значить, 61 платформ необхідно передати на склад 4, а вiдсутнi 110 - 61 = 49 платформ взяти на станції примикання. Криті та напiввагони тільки в надлишку, таким чином, вони повинні бути передані на станцію примикання.

На основі табл. 3.3 та 3.5 складають діаграму вагонопотоків (рис. 3.1), що дає наочне уявлення про потужність і напрямок вагонопотоків і є початковим матеріалом для складання плану формування потягів та  рішення інших питань з організації перевезень.

 

Основні правила побудови діаграми вагонопотоків :

- осьові лiнiї шляхів між станціями та цехами розміщувати у вiдповiдностi із схемою колійного розвитку заводу;

- для кожного великого вагонопотоку діаграми додержуватись поперечного масштабу;

- вагонопотоки розміщувати праворуч осьової лiнiї шляхів за напрямком їх прямування;

- в дiаграмi вагонопотоків умовними позначеннями відображається рід вантажу, який перевозять; тип вагонів позначається літерними скороченнями;

- порожні вагони розміщуються з зовнішньої сторони вагонопотоку  в одному струмені iз зазначенням типу вагонів;

- по кожному вантажному пункту i по кожній станції дотримуватись рiвночисельного обміну вагонопотоків (отримання вагонів повинне дорівнювати відправленню). По перегонах рiвночисельний обмін дотримується  обов’язково при тупиковій схемі.

4 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ РУХУ І РОЗКЛАДАННЯ   ПЕРЕДАТОЧНИХ ПОТЯГІВ

 Розміри руху передаточних потягів між станцією примикання і заводською станцією визначають за такими формулами:

;                                                         (4.1)

де   - кількість  потягів, якi прибувають на заводську станцію;

 - добова  кількість вагонів, що прибувають на заводську станцію;

 - середній склад передаточного потягу в вагонах (по завданню).

;                                               (4.2)

де  - кількість  передаточних потягів, що відправляються, із  заводської станції;

-  добова кількість вагонів, що відправляються з заводської станції на станцію примикання.

Добова кількість вагонів, що прибувають на заводську станцію:

 ; (4.3)

де  - кількість вагонів, що прибувають під розвантаження (див. табл. 3.2);

- кількість порожніх вагонів, що прибувають під навантаження зі станції примикання (див. табл. 3.5)

n = 133 + 49 = 182 вагони.

Добова кількість вагонів, якi відправляються з заводської станції:

 ; (4.4)

де - добове навантаження на заводській станції (див. табл. 3.2);

- кількість порожніх вагонів, якi відправляються з заводської станції (в нашому прикладi зi складів 2,3) на станцію примикання (див. табл. 3.4).

n =  = 5 потягів;

n =  = 5 потягів.

При визначенні кiлькостi потягів результат округлюють до цілого числа в більшу сторону i корегують кiлькiсть вагонів в поїзді з таким розрахунком, щоб сумарна кiлькiсть в усіх поїздах дорівнювала добовому вагонопотоку.

Визначивши кількість прибуваючих на заводську станцію поїздів, слід скласти  таблицю розкладу їх складів по вантажним пунктам заводу.  Прийняти, що в кожний  з прибуваючих передаточних потягів включена приблизно однакова кількість вагонів для кожного вантажного пункту.

Таблиця 4.1 - Розклад потягів, що прибувають на заводську станцію.

Вантаж

Вантажний пункт одержувача

Номери потягів та їх розкладання

Разом

317

319

321

323

325

Метал сортовий

Склад 1

12

12

12

12

13

61

Тарно-пакувальні вантажі

Склад 2

6

7

6

7

7

33

Контейнери

Склад 3

8

7

8

8

8

39

Порожні вагони

Склад 4

10

10

10

10

9

49

Усього

36

36

36

37

37

182

5 РОЗРАХУНОК НОРМ ЧАСУ НА РОЗФОРМУВАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ПОТЯГІВ

Розформування складів потягів проводиться на вільній колії або кінці колій у відповідності до їх призначення.

В умовах промислового залізничного транспорту час розформування вагонів на витяжці рекомендується розраховувати за імперичною формулою:

                                                 ;                                  (5.1)

де А і Б - постійні коефіцієнти (А = 0,54 ; Б = 0,21);

 g  - кількість груп вагонів (вiдчепiв) в складі (по завданню);

m - кількість вагонів у складі (по завданню).

Приймаємо, що приведений нахил колії рівний 4 %, сортування проводиться поштовхами.

Т  = 0,54 ∙ 9 + 0,21 ∙ 41 = 13,47 ≈ 14 хв.

При формуванні поїздів вагони сортують на вільні колії з метою підборки  в групи за окремим призначенням. Пiдформованi групи потім збирають у склад. Тому технологічним часом на формування складу буде час збирання їх в склад.

При формуванні поїздів на промислових станціях час збирання вагонів на витяжці рекомендується розраховувати за імперичною формулою:

                                          ;                                   (5.2)

де  - витрати часу на збирання вагонів;

- кількість вагонів, якi переставили з інших колій на колію складення  поїзду (прийняти половину складу m);

- кількість колій, на яких розміщені вагони, що переставляються на колію складання ( у нашому випадку  = 1).

t = 2,5 ∙ 1 + 0,4 ∙ 20 = 10,5 ≈ 11 хв.

6 РОЗРАХУНОК ЧАСУ ХОДУ ПОЇЗДІВ ТА МАНЕВРОВИХ ПЕРЕСУВАНЬ

При довжині перегону чи з’єднуючої колії більш 3 км  час ходу потягу визначається за формулою:

                                                  ;                                                   (6.1)

де  - довжина перегону, км (по завданню);

- припустима чи встановлена швидкість руху потягів, км/год (прийняти 40 км/год);

- час на розгін і уповільнення потягу (в розрахунках дорівнює 2 хвилини).

t = 60 ∙4 / 40 + 2 = 8 хв.

При русі потягів по перегонах довжиною вiд 1,5 до 3 км , а також при маневровій роботі на станціях (подача та прибирання вагонів по вантажним пунктам) час ходу приймають в залежності вiд величини поїзду та вiдстанi пробігу. При виконанні курсового проекту  прийняти відстань вiд заводської станції до складів 1 та 3 – 0,3 , до складів 2 i 4 – 0,5 .

Відстань від заводської станції до складів 1 та 3 складає:

0,3 ∙ 4 = 1,2 км.

Відстань від заводської станції до складів 2 та 4 складає:

0,5 ∙ 4 = 2 км.

Час ходу потягу по перегону, між заводською станцією та складом 1,3 складає:

t= 601,2  / 40 + 2 = 3,8 хв.

Час ходу потягу по перегону, між заводською станцією та складом 2,4 складає:

t= 60 ∙2  / 40 + 2 = 5 хв.

При розрахункові часу ходу по з’єднувальній колії між вантажними пунктами та станцією до часу ходу, слід додати :

- час на організацію відправлення чи прибуття (отримання розпорядження, підготовку маршруту, сигналів по забезпеченню безпеки виїзду і в'їзду на вантажний пункт) - 3 хвилини;

- час на переведення не обслугованої стрілки під час руху по з’єднувальній колії - 1 хвилина на стрілку (приймається, що переводити треба половину стрілок по маршруту руху);

- час на кутові заїзди із розрахунку 1 хвилина на один кутовий заїзд для маневрового складу до 10 вагонів і 2 хвилини - для складу більш як  з 10 вагонів.

Результати розрахунків часу ходу потягів і маневрових пересувань рекомендується показувати в технологічній карті. Для схеми заводської станції «А» технологічна карта показана у табл. 6.1.

Таблиця 6.1 - Технологічна карта поїздних і маневрових пересувань

Операції

Рух

Довжина

напіврейса, м

Кількість вагонів, шт

Норма

часу, хв

Від

До

1

2

3

4

5

6

Рух по перегону

Станція примикання

Станція Заводська

4000

37

8,0

Розформування поїзду

37

14,0

Подача вагонів на склад 1

1.Отримання

завдання

3,0

2. Переведення

стрілок

2,0

3. Рух

Станція Заводська

Склад 1

1200

13

3,8

Всього

≈ 9

Виїзд локомотиву зі складу 1

1.Отримання

завдання

3,0

2. Переведення

стрілок

2,0

3. Рух

Склад 1

Станція Заводська

1200

-

3,4

4. Кутовий заїзд

1,0

Всього

≈ 10

Подача вагонів на склад 4

1.Отримання

завдання

3,0

2. Переведення

стрілок

2,0

3. Кутовий заїзд

1,0

4. Рух

Станція Заводська

Склад 4

2000

10

5,0

Всього

≈ 11,0

Виїзд локомотиву зі складу 4

1.Отримання

завдання

3,0

2. Кутовий заїзд

1,0

3. Рух

Склад 4

Станція Заводська

2000

-

4,3

Всього

≈ 9,0


Продовження таблиці 6.1

Операції

Рух

Довжина

напіврейса, м

Кількість вагонів, шт

Норма

часу, хв

Від

До

1

2

3

4

5

6

Перестановка порожніх вагонів зі складу 1 на склад 4

1.Отримання

завдання

3,0

2. Переведення

стрілок

2,0

3. Кутовий заїзд

13

2,0

4. Рух

Склад 1 – Станція   заводська

Станція заводська – Склад 4

1200 + 2000

3,8 + 5,5

9,3

Всього

≈ 17,0

Подача вагонів на склад 2

1.Отримання

завдання

3,0

2. Переведення

стрілок

2,0

3. Кутовий заїзд

1,0

4. Рух

Станція заводська

Склад 2

2000

7

5,0

Всього

= 11,0

Виїзд локомотиву зі скдаду 2

1.Отримання

завдання

3,0

2. Кутовий заїзд

1,0

3. Рух

Склад 2

Станція заводська

2000

-

4,3

Всього

≈ 9,0

Подача вагонів на склад 3

1.Отримання

завдання

3,0

2. Переведення

стрілок

2,0

3. Рух

Станція заводська

Склад 3

1200

8

3,8

Всього

≈ 9,0

Виїзд локомотиву зі складу 3

1.Отримання

завдання

3,0


Продовження таблиці 6.1

Операції

Рух

Довжина

напіврейса, м

Кількість вагонів, шт

Норма

часу, хв

Від

До

1

2

3

4

5

6

2. Рух

Склад 3

Станція заводська

1200

-

3,4

Всього

≈ 7,0

7 ВИЗНАЧЕННЯ НОРМ ПРОСТОЮ ВАГОНІВ НА ВАНТАЖНИХ ФРОНТАХ

Терміни навантаження і розвантаження засобами відправлювачів та отримувачів вантажів для вагонів загальносітьового парку  установлені Міністерством транспорту. Ці терміни для тарно-пакувальних вантажів [5,62], а для важковагових вантажів, контейнерів, металів та металовиробів [5,64](з урахуванням примітки).

При завантажені вагонів понад 60 т. припускається застосування часу, збільшеного не більше ніж на 10% (коефіцієнт 1,1).

Якщо відома загальна кiлькiсть фізичних вагонів в одній партії, то кiлькiсть чотириосних вагонів в цій партії , шестиосних .

При визначенні кiлькостi потрібних механiзмiв i норми простою під навантаженням чи розвантаженням для всієї партії вагонів, яка подається на фронт, у курсовому проекті прийняти, що норма простою однієї партії вагонів не повинна перевищувати 3 год.

На склад 1 подається 13 вагонів = 0,82; = 0,18. Значить чотириосних вагонів 13 · 0,82 = 11 шт.; шестиосних вагонів 13 · 0,82 = 11  шт. Знаходимо, що для вагону з металом сортовим при розвантаженні мостовим електрокраном  вантажопiд’ємнiстю 10 т встановлена норма часу 0,95 год. У нашому випадку 4-осні і 6-осні вагони завантажені понад 60 т. Таким чином для розвантаження всієї партії вагонів при роботі одного крану буде потрібно

= 11 · 0,95 · 1,1 + 2 · 0,95 · 1,1 = 13,58 год;

Так як норма простою всієї партії  обмежена 3,0 год., то потрібно  залучити на складі № 1 кiлькiсть кранів Z = 13,5 : 3,0 =4,5 ≈ 5 кранів. Тоді норма простою для партії із 13 вагонів

= 13,58 : 5 = 2,71 год. = 2 год. 42 хв.

На склад 2 подається 7 вагонів. Знаходимо, що для вагону з тарно-пакувальним вантажем при розвантаженні навантажувачем  вантажопiд’ємнiстю 1 т встановлена норма часу 0,73 год. Таким чином, для розвантаження всієї партії вагонів при роботі одного навантажувача буде потрібно

= 7 · 0,73 = 5,11 год;

Так як норма простою всієї партії  обмежена 3,0 год., то потрібно  залучити на складі № 2 кiлькiсть навантажувачів Z = 5,11 : 3,0 =1,7 ≈

≈ 2 навантажувача. Тоді норма простою для партії із 7 вагонів

 = 5,11 : 2 = 2,55год = 2 год. 33 хв.

При визначенні кількості кранів та норми простою вагонів на складі № 3, слід врахувати, що там виконується дві вантажні операції. Спочатку вивантаження вантажних контейнерів, потім завантаження порожніх контейнерів. Таким чином, одну вантажну операцію необхідно виконати не більше чим за 3 : 2 = 1,5 години. На склад 2 подається 8 вагонів. Знаходимо, що для вагону з контейнерами при розвантаженні двоконсольним козловим краном  вантажопiд’ємнiстю 5 т встановлена норма часу 0,36 год. Таким чином, для розвантаження всієї партії вагонів при роботі одного двоконсольного козлового крану буде потрібно

= 8 · 0,36 = 2,88 год;

Так як норма простою всієї партії  обмежена 3,0 год., то потрібно  залучити на складі № 3 кiлькiсть двоконсольних козлових кранів Z = 2,88 : 3,0 = 0,96 ≈ 1 двоконсольний козловий кран. Тоді норма простою для партії із 8 вагонів

= 2,88 : 1 = 2,88год = 2 год. 52 хв.

На складі № 4 визначається спочатку кількість кранів і норма простою для вагонів, які переставляються зі складу 1. Потім норма простою для вагонів, які прибули зі станції примикання вже визначеною кількістю кранів. На склад 4 зі складу 1 подається 13 вагонів, а також зі станції примикання - 10 вагонів. Знаходимо, що для вагону, при  завантаженні готової продукції в ящиках від 3 до 6 т, мостовим краном  вантажопiд’ємнiстю 10 т встановлена норма часу 0,72 год. Таким чином, для завантаження 13 вагонів при роботі одного мостового крану буде потрібно

= 11 · 0,72 + 2 ∙0,72 = 9,36 год;

Так як норма простою всієї партії  обмежена 3,0 год., то потрібно  залучити на складі № 4 кiлькiсть мостових кранів Z = 9,3 : 3,0 = 3,1 ≈

≈ 3 мостових крани. Тоді норма простою для партії із 13 вагонів

= 9,36 : 3 = 3,12год = 3 год. 72 хв.

Визначаємо норму завантаження для 10 вагонів, зі станції прими-кання:

= 8 · 0,72 + 2 ∙0,72 = 7,2 год;

Тоді норма простою для партії із 10 вагонів

= 7,2 : 3 = 2,4год = 2 год. 24 хв.

Результати розрахунку заносимо до таблиці 7.1

Таблиця 7.1 – Результати розрахунків норм простою вагонів

Вантажні фронти

  

        

       Вантаж

    Кількість

    вантажу

    у вагонах

Тип НРМ

  Норма часу    

  на вагон, г

     Кількість

     вагонів      

Кількість        НРМ на фронтах

Норма часу

на вантажні

операції, г та хв

Склад 1

Метал сортовий у звязках по 6 т.

біль-ше 60 т.

Мосто-

вий кран,

в.п. 10 т.

0,95

13

5

2,47г. = = 2год. 28 хв.

12

5

2,28г. =

= 2 год. 16 хв.

Склад 2

Тарно-пакувальні вантажі на піддонах у ящиках по 50 кг. пакетами

50 т.

Наван-тажувач,

в.п. 1 т.

0,73

7

2

2,55г. =

= 2 год. 33 хв.

6

2

2,19г. = = 2 год. 11хв.

Склад 3

Контейнери, брутто 3 т.

10 шт.

Двокон-

сольний

козловий кран,

в.п. 5 т.

 

0,36

8

1

2,88г. =

= 2 год. 52 хв.

7

1

2,52г. =

= 2 год. 31 хв.

 

Продовження таблиці 7.1

Вантажні фронти

  

        

       Вантаж

    Кількість

    вантажу

    у вагонах

Тип НРМ

  Норма часу    

  на вагон, г

     Кількість

     вагонів      

Кількість        НРМ на фронтах

Норма часу

на вантажні

операції, г та хв

Склад 4

Готова продукція в ящиках

 від 3 до 6 т.

 

біль-ше

40 т.

Мостовий кран,

в.п. 10 т.

0,72

13

3

3,12г. =

= 3 год.

72 хв.

12

3

2,88г. =

= 2 год.

52 хв.

10

3

2,4г. =

= 2 год.

24 хв.

9

3

2,16г. =

= 2 год. 96 хв.

 

8 РОЗРОБКА  ГРАФІКУ ЄДИНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ (ЄТП) РОБОТИ СТАНЦІЇ ПРИМИКАННЯ ТА ЗАВОДСЬКОЇ СТАНЦІЇ

Основна мета єдиного технологічного процесу - прискорити оборот вагонів виконанням таких заходів:

- організації ритмічної, узгодженої роботи станції примикання і під'їзних колій;

-  узгоджування порядку і термінів обробки вагонів з графіком руху потягів і технологією перевезень;

- забезпечення максимальної паралельності виконання операцій, ліквідації їх дублювання;

-  раціонального розподілу маневрової роботи по розформуванню та формуванню потягів між станціями  примикання та заводською станцією;

-   взаємної інформації про підхід потягів та ін.  

Студент при виконанні курсового проекту, розробляє два варіанта  графіків ЄТП обробки вагонів на станції примикання і промислових коліях, які вміщують комплекс паралельно і послідовно виконуємих операцій з моменту прибуття поїзду або групи вагонів на станцію примикання до моменту операцій на промисловому підприємстві і до моменту відправлення вагонів зі станції примикання на зовнішню мережу.  

При розробці у курсовому проекті графіків ЄТП доцільна наступна черга подачі вагонів на склади. Спочатку слід подати завантажені платформи на склад 1, або ці вагони після розвантаження треба переставляти на склад 4 під завантаження готовою продукцією. Потім подати на склад 4 порожні платформи, під завантаження, які прибули з потягом зі станції примикання. Після цього можливо подавати вагони на склади № 2 і № 3.

Черга збирання вагонів зі складів визначається чергою закінчення на складах вантажних операцій.

Загальний час обробки складу і вагонів одного потягу, який прибуває на заводську станцію, у курсовому проекті не повинен перевищувати середнього інтервалу прибуття потягів Іпр на заводську станцію.

Іпр = 24/ Nпр ; год (8.1)

Іпр = 24/5 = 4,8 год ≈ 5 год.

 

Зміняти тривалість загального часу обробки складу і вагонів одного потягу на заводській станції можливо зміною черговості та тривалості вантажних операцій з вагонами шляхом зміни кількості вантажно-розвантажувальних машин (ВРМ) на вантажних пунктах.

При розробці графіків ЄТП, операції на станції примикання, їх послідовність і тривалість прийняти такі, як на рисунках. 9.1 та 9.2.

Варіанти графіків ЄТП на листах 1 і 2 відрізняються тим, що за першим графіком всі вагони, що прибули одним составом, після обробки на заводській станції відправляються тим же составом. При цьому локомотив заводської станції має більший простій в очікуванні закінчення вантажних операцій з вагонами на складах 1 і 4. В результаті час обробки вагонів на заводській станції складає 4,44 години. У заводського локомотиву не буде часу водити потяги. У другому варіанті вагони що переставляються зі складу 1 на склад 4 прибувають в одному составі, а відправляються наступним. Тобто на момент прибуття составу на заводську станцію, вагони на складі 4 вже завантажені і очікують прибирання. Ці вагони прибираються на станції заводським локомотивом, під час очікування ним закінчення розвантаження вагонів на складі 1. Час очікування локомотивом закінчення завантаження вагонів на складі 4 виключено. При цьому час простою групи вагонів на складі 4 збільшується, однак загальний час обробки вагонів одного составу на заводській станції скорочується до 3,91 години (на 0,53 хв.). В результаті у заводського локомотиву з’явиться час на водіння потягів між станціями примикання та заводською.

9 РОЗРОБКА ДОБОВОГО ПЛАНУ – ГРАФІКУ

ЗАВОДСЬКОЇ СТАНЦІЇ

9.1 Загальні положення

Добовий план-графік розробляється для кожної великої залізничної станції. Коли до станції примикає під'їзна колія підприємства і робота між ними здійснюється по єдиному технологічному процесу, добовий план-графік розробляють єдиним для станції примикання і під'їзної колії, після чого він є документом, що завершує складання ЄТП.  Цей графік необхідний для забезпечення ритмічної вантажної і по тягової роботи, безперервності операцій, а також ліквідації простою вагонів між операціями, раціонального використання локомотивів, вантажно-розвантажних машин і інших засобів станції і під'їзної колії.

Добовий план-графік являє собою графічне зображення всієї роботи станції і вантажних пунктів по обробці потягів та вагонів.

До складення добового плану-графiку заздалегідь розраховують норми на проведення всіх станційних i вантажних операцій (див. розд. 6-8 )

На плані-графіку показують всі операції, які виконуються  протягом доби зі всіма потягами та вагонами на станції, з указанням колій, витяжок, локомотивів, вантажних пунктів та ін. В плані-графіку передбачають повну узгодженість роботи всіх складових частин станції, що дає можливість виявити i усунути недоліки в роботі.

Добовий план-графік креслять на листі формату А2 креслярського паперу  або міліметрівці.  Він являє собою сітку, в якій горизонтальні смуги позначають залізничні колії на станції і вантажних пунктах, а вертикальні лінії - годинні та десятихвилинні інтервали часу протягом доби.  Сітку слід креслити на листі  так, щоб смуги, які позначають залізничні колії, були паралельні довгій стороні листа, а лінії, що відповідають інтервалам часу - паралельні ширині листа.  При цьому на добовому плані-графіку повинні бути можливо більш повніше відображені наявний  шляховий розвиток, всі вантажні пункти, та інші споруди.

Прибування потягу на станцію показують похилою лінією на самій верхній горизонтальній смузі перегону добового плану-графіку.

Прибувший потяг зображається на одній із колій прийому прямокутником який заливають чорним кольором - , довжина якого відповідає тривалості операції по прибуванню, а ширина – 3...4 мм.  Зліва від цього прямокутника прилягає трикутник, який показує зайнятість даної колії до моменту зупинки потягу, тому що для потягу, який прибуває на станцію, маршрут прийому готують заздалегідь.  Горизонтальний катет цього трикутника показує час, протягом якого колія зайнята, хоч потягу фактично на станції немає.  В курсовому проекті тривалість цього періоду приймають 5 хвилин.

Після закінчення операцій по прибуванню  потяг розформовується.  Операція розформування показується  умовним прямокутником по лінії, яка  відображає витяжну колію.

В результаті розформування потягу прибувші в його складі вагони мають бути розставлені на сортувальні колії у відповідності з встановленою для них спеціалізацією.

Знаходження вагонів на сортувальних коліях зображується таким же прямокутником, як і стоянка потягу на шляху прибуття.  Після закінчення розформування вагони з колії сортувального парку повинні бути подані до пунктів навантаження i розвантаження.  Це виконують маневрові локомотиви, якi також роблять перестановку вагонів  з місць вивантаження до місць навантаження, збирання навантажених вагонів на колію накопичення і формування потягів.  Після підходу маневрового локомотива до вагонів, якi стоять на коліях сортувального парку, необхідно передбачити до початку подання час на отримання завдання, зчеплення і складання вагонів, що стоять на цiй колії.  Тривалість цієї операції 3 хвилини за рахунок норми часу на подачу.  

Необхідно передбачати такий же час на розстановку вагонів на місцях навантаження-розвантаження, відчеплення локомотиву i  отримання завдання (3 хвилини за рахунок норми на виїзд).  

Рух одиночного локомотиву або з вагонами з колій сортувального парку до пунктів навантаження-розвантаження й зворотньо показують похилою лінією у спеціально виділених для цього смугах на сітці плану-графіку.

З  вагонами, поданими до вантажного пункту після розстанови та відчеплення локомотиву, проводиться вантажна операція (що показують умовними трикутниками навантаження - ,  розвантаження - ,). Методика визначення тривалості вантажної операції викладена в розділі 7.  Якщо на вантажному пункті (під’їзній колії) із вагонами проводиться здвоєна операція (розвантаження і навантаження) на різних пунктах, необхідно показати перестановку їх із місця розвантаження до місця навантаження.  Вагони, з якими вантажні операції закінчені, убираються на колію накопичення станції.  Тривалість забирання вагонів приймається такою ж, як і подача.  Після того як на цiй колії збереться достатня кількість вагонів, із них формують поїзд. Формування проводиться на витяжці, на колії накопичення з використанням інших вільних колій або їх частини.       

З моменту закінчення формування весь поїзд повинен знаходитись на колії відправлення. Тривалість формування може бути прийнята типова.

На колії відправлення з поїздом виконуються операції по відправленню, передбачені технологічним процесом, після яких поїзд відправляється зі станції. Операції по відправленню зображують таким же  значком, як операції по прибуттю – прямокутником. Колія, з якої відправляється поїзд, повинна бути  показана зайнятою ще протягом 4...5 хвилин після  його відправлення. Цей час потрібен на повне висвободження колії всіма вагонами поїзду (показується трикутником, прилягаючим до основного позначення з правої сторони).  

На добовому планi-графiку повинні бути точно визначені місця простою маневрових локомотивів  при вiдсутностi роботи, а всі їх переміщення  та простої  вказані тонкими лiнiями. Робота кожного маневрового локомотиву показується окремо. Добовий робочий цикл локомотивів повинен бути замкненим.

Якщо завантаження  проводиться безпосередньо з підприємства, в добовий план-графiк включають графіки виходу та накопичення продукції.

В курсовому проекті розробляються 2 варіанти добового плану-графіку. Особливості варiантiв узгоджуються з викладачем.  

Розробляти добовий план-графік рекомендується в наступній послідовності:

1. Викреслити 2 форми (сітки) графіку, та схему заводської станції по варіанту який задано. Креслити треба чорною тушшю або пастою на листах формату А1 або А2.

2. Намітити час прибуття потягів з урахуванням виробничої необхідності підприємства і середнього інтервалу прибуття потягів Іпр. Наприклад, прибуття першого потягу можливо передбачити в 7 годин ранку, щоб до початку робочої зміни потяг був розформований, а вагони які прибули, були подані на склади для виконання вантажних робіт.

При добовому прибутті 5-х потягів, Іпр = 24 : 5 = 4,8 ≈ 5 годин. Тоді час прибуття інших потягів буде приблизно у 12, 16, 20 та 24 години.

3. Нанести на сітку графіку олівцем, тонкими лініями у масштабі час руху потягів по перегону та усі операції які виконуються зі складом і вагонами потягу, згідно з графіком ЄТП. Час відправлення потягу визначається після нанесення на сітку графіка операцій формування та обробки по відправленню. Розробка графіків спочатку робиться олівцем, так як при розробці не уникнути коректування часу прибуття і відправлення потягів, або порядку і тривалості виконання операцій.

4. Зробити висновок про те, яким локомотивом буде організовано водіння потягів. Коли на графіку час відправлення потягу здійсниться після часу прибуття, тобто на перегоні буде така схема,  то водіння організовується локомотивом станції примикання (Укрзалізниці). Коли час відправлення здійсниться до часу прибуття, тобто на перегоні буде схема , то водіння потягів організовується заводським локомотивом . Час знаходження поїздного локомотива на станції (довжини горизонтальної жирної лінії) у курсовому проекті передбачити не менше 0,5 години і не більше 1,5 години.

У першому варіанті добового плану-графіку можливо передбачити водіння потягів заводським локомотивом, у другому – локомотивом станції примикання. Можливо водіння заводським локомотивом тільки частини потягів.

Інші особливості варіантів графіку дає керівник курсового проекту.

5. При розробці добового плану-графіку передбачити для екіпірування локомотиву не менше 0,5 години без урахування часу проїзду у депо.

Час простою локомотиву при відсутності роботи показати на ходовій колії станції.

10 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ТРАНСПОРТУ ПО ДОБОВОМУ ПЛАНУ-ГРАФІКУ

Опираючись на добовий план-графік визначають такі показники :

- загальне навантаження,  вагонів/доб;

- загальне розвантаження, вагонів/доб;

- загальне прибуття , вагонів/доб;

- загальне відправлення , вагонів/доб;

- вантажооборот станції: ;

- вагонооборот станції: ;

- коефіцієнт подвійних операцій: ,

де - кількість вагонів Укрзалiзницi, якi беруть участь в вантажних операціях (загальне розвантаження плюс підвід порожніх вагонів із станції примикання);

середній простій (оборот) вагонів  .

 

Добовий план – графік № 1

- загальне навантаження,  = 149 вагонів/доб;

- загальне розвантаження = 133 вагони/доб;

- загальне прибуття  = 182 вагони/доб;

- загальне відправлення  = 182 вагони/доб;

- вантажооборот станції: = 149 + 133 = 282 вагони/доб;

- вагонооборот станції:  = 182 + 182 = 364 вагони/доб;

- коефіцієнт подвійних операцій:

=  = 1,54.

Облік простою вагонів на станціях в теперішній час виконується номерним способом. Однак визначення середнього простою (обороту) вагонів по добовому плану-графіку на  заводській станції рекомендується проводити на основі відомості безномерного обліку (табл. 10.1), в якій за кожну годину відмічається кількість вагонів, що прибули та відбули, а також їх надлишок.

 

Таблиця 10.1 - Вiдомicть  безномерного обліку простою вагонів

Години

Прибуло

Відправлено

Залишок вагонів

1

2

3

4

надлишок від попередньої доби

-

-

37

18 - 19

-

37

37

19 - 20

-

-

37

20 - 21

36

-

36

21 - 22

-

-

36

22 - 23

-

-

36

23 - 24

36

-

36

24 - 1

-

37

37

1 - 2

-

-

37

2 - 3

-

-

37

3 - 4

-

36

36

4 - 5

-

-

36

5 - 6

-

-

36

6 - 7

-

36

36

7 - 8

36

-

36

8 - 9

-

-

36

9 - 10

-

-

36

10 - 11

-

-

36

11 - 12

-

-

36

12 - 13

37

-

37

13 - 14

-

36

36

14 - 15

-

-

36

15 - 16

-

-

36

16 - 17

37

-

37


Продовження таблиці 10.1

Години

Прибуло

Відправлено

Залишок вагонів

1

2

3

4

17 - 18

-

-

37

= 182

= 182

= = 879

Залишок вагонів на кінець  i-ї години

;

де  - залишок вагонів на кінець попередньої години ;

- кількість вагонів, що прибули в i-у  годину;

- кількість вагонів, що відправились в i-у годину.

Залишок вагонів за  кожну годину  являє собою простій вагонів протягом  однієї години, тому сума годинних залишків відповідає загальній сумі вагоно-годин простою за добу:

.

Середній простій вагонів при безномерному  способі обліку

;

де - сума прибувших за добу вагонів;

- сума    вагонів, що відправились за добу.

=  = 4,82 год.

- середній простій  вагонів на станції під однією вантажною операцією, год.:

;

=  = 3,12 год.

- середній залишок місцевих вагонів на станції (робочий парк):

;

= = 36,6 ≈ 37 вагонів.

- коефіцієнт використання маневрового локомотива:

;

   де T - час роботи маневрового локомотива за добу, хв.;

=  = 0,94.

- кількість навантажно-розвантажувальних машин Z на кожному складі  і коефіцієнт їх використання :

;

де -час роботи  j-й  НРМ за добу, хв.

- коефіцієнт використання НРМ на складі 1:

  = 0,096;

- коефіцієнт використання НРМ на складі 2:

 = 0,25;

- коефіцієнт використання НРМ на складі 3:

 = 0,58;

- коефіцієнт використання НРМ на складі 4:

 = 0,36.

Добовий план – графік № 2

- загальне навантаження,  = 149 вагонів/доб;

- загальне розвантаження = 133 вагони/доб;

- загальне прибуття  = 182 вагони/доб;

- загальне відправлення  = 182 вагони/доб;

- вантажооборот станції: = 149 + 133 = 282 вагони/доб;

- вагонооборот станції:  = 182 + 182 = 364 вагони/доб;

- коефіцієнт подвійних операцій:

 

=  = 1,54.

Таблиця 10.2 - Вiдомicть  безномерного обліку простою вагонів

Години

Прибуло

Відправлено

Залишок вагонів

1

2

3

4

надлишок від попередньої доби

-

37

37

18 - 19

-

-

37

19 - 20

-

-

37

20 - 21

36

-

36

21 - 22

-

-

36

22 - 23

-

-

36

23 - 24

36

36

36

24 - 1

-

-

36

1 - 2

-

-

36

2 - 3

-

37

37

3 - 4

-

-

37

4 - 5

-

-

37

5 - 6

-

-

37

6 - 7

-

36

36

7 - 8

36

-

36

8 - 9

-

-

36

9 - 10

-

-

36

10 - 11

-

-

36

11 - 12

-

-

36

12 - 13

37

36

37

13 - 14

-

-

37

14 - 15

-

-

37

15 - 16

-

-

37

16 - 17

37

-

37

17 - 18

-

37

37

= 182

= 182

= = 913


-
середній простій вагонів при безномерному  способі обліку:

=  = 5,01 год.;

- середній простій  вагонів на станції під однією вантажною операцією, год.:

=  = 3,25 год.;

- середній залишок місцевих вагонів на станції (робочий парк):

= = 38 вагонів;

- коефіцієнт використання маневрового локомотива:

=  = 0,94;

- кількість навантажно-розвантажувальних машин Z на кожному складі  і коефіцієнт їх використання :

- коефіцієнт використання НРМ на складі 1:

  = 0,096;

- коефіцієнт використання НРМ на складі 2:

 = 0,25;

- коефіцієнт використання НРМ на складі 3:

 = 0,58;

- коефіцієнт використання НРМ на складі 4:

 = 0,36.

Таблиця 10.3 - Показники роботи транспорту по варіантах добового плану-графіку

п/п

Показники

Величина показників

1 варіа-нт

2 варіа-нт

1

2

3

4

1

Загальне навантаження, вагонів/доб

149

149

2

Загальне розвантаженя, вагонів/доб

133

133

3

Загальне прибуття, вагонів/доб

182

182

4

Загальне відправлення, вагонів/доб

182

182

5

Вантажооборот, вагонів/доб

282

282

6

Вагонооборот, вагонів/доб

364

364

7

Коефіцієнт подвійних операцій

1,54

1,54

8

Середній простій (оборот) вагонів УЗ , год

4,82

5,01


Продовження таблиці. 10.3

п/п

Показники

Величина показників

1 варіа-нт

2 варіа-нт

1

2

3

4

9

Середній простій  вагонів УЗ під однією вантажною операцією, год.

3,12

3,25

10

Середній залишок вагонів на станції (робочий парк)

37

38

11

Коефіцієнт використання маневрового локомотиву

0,94

0,94

12

Залучення локомотиву станції примикання, год.

1,83

-

13

Кількість НРМ на складі:1

                                          2

                                          3

                                          4

5

2

1

3

5

2

1

    3

14

Коефіцієнт використання НРМ на складі: 1

                                                                       2

                                                                       3

                                                                       4

0,096

0,25

0,58

0,36

0,096

0,25

0,58

0,36

11 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОБОВОГО ПЛАНУ-ГРАФІКУ

Вибір найбільш раціонального варіанту добового плану-графіку проводиться за критерієм експлуатаційних  витрат по і-му варіанту Эі на утримання НРМ і залучення локомотиву станції примикання для водіння передаточних потягів, грн.;

      де - кількість НРМ на j-м складі (по розрахунках);

- вартість машино-години НРМ на j-м складі, грн.

- річний фонд часу роботи НРМ на j-м складі при цілодобовій роботі, год.

- час залучення локомотиву станцiї примикання для водіння передаточних потягів, год. (по графіках);

- сума вагоно-годин простою за добу

- вартість локомотиво-години, грн. ( = 90 грн.);

- вартість вагоно-години ( = 2 грн.).

Графік 1

Э= 11 ∙ 81 ∙ 22772 + (1,83 ∙ 90 + 879 ∙ 2) ∙ 365 = 20991637,5 грн;

Графік 2

Э= 11 ∙ 81 ∙ 22772 + (913 ∙ 2) ∙ 365 = 20956342 грн.

Найбільш раціональний другий варіант добового плану – графіку.

ВИСНОВКИ

У першому розділі, курсового проекту, було розраховано необхідна кількість сировини та матеріалів і аналіз добових вантажопотоків, складені відомості вантажообороту (прибуття) та (відправлення), на основі відомостей розроблена шахова відомість вантажообороту (відправлення), та розроблена діаграма добових вантажопотоків.

У другому розділі, розраховано коефіцієнт нерівномірності перевезень, оброблений статистичний ряд варіаційних даних, визначений інтервал групування та коефіцієнт варіації добового вагонопотоку.

У третьому розділі, було розраховано вагонопотоки та вагонооборот, на основі розрахунків розроблена відомість вагонообороту (прибуття) та (відправлення), та складена шахова відомість вагонопотоків, на основі якої визначили надлишок і недостачу порожніх вагонів (баланс вагонообороту), та основі якого склали таблицю передачі порожніх вагонів. На основі шахової відомості вантажних вагонопотоків та таблиці передачі порожніх вагонів розробили діаграму добових вагонопотоків.

У четвертому розділі, визначили розміри руху і розкладання передаточних потягів, розрахували добову кількість вагонів, які відправляються та прибувають на заводську станцію. Отримані наступні розміри руху: кількість вагонів, що прибувають та відправляються n = 

= 182 кількість потягів прибуття та відправлення N= 5 потягів.

У пятому розділі, розрахували норми часу на розформування та формування потягу, на розформування він склав T= 14 хв, на формування t= 11 хв.

У шостому розділі, розрахували час ходу поїздів та маневрових пересувань, відстань між заводською станцією та складами 1 і 3, яка склала 1,2 км; та заводською станцією та складами 2 і 4, яка склала 2 км. Час ходу потягів між станцією примикання та заводською станцією склав t= 8 хв., між заводською станцією та складами 1 і 3 – 3,8 хв., заводською станцією та складами 2 і 4 – 5 хв. На основі розрахунків розробили технологічну карту поїздних і маневрових пересувань.

У сьомому розділі, визначили норму простою на вантажних фронтах, на складі 1 вона склала: T= 2 год. 42 хв.; на складі 2 - T = 2 год. 33 хв.; на складі 3 - T= 2 год. 52 хв.; на складі 4, для вагонів, які переставляються зі складу 1 - T= 3 год. 72 хв.; зі станції примикання - T= 2 год. 24 хв.

У восьмому розділі, розробили графічну частину ( два варіанти графіків єдиного технологічного процесу заводської станції та станції примикання).

У девятому розділі розробили, два варіанти добового плану-графіку заводської станції.

У десятому розділі, за розробленими планами-графіками, визначили показники роботи транспорту.

У одинадцятому розділі, обгрунтували та вибрали найбільш раціональний варіант добового плану-графіку. Другий варіант, добового плану-графіку найбільш раціональний.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Акулиничев В.М. Организация перевозок на промышленном транспорте - М.: Высш. шк., 2010 - 247 c.

2. Яловой Ю.Г., Котляров А.М. Организация перевозок на промышленном транспорте. – Минск: Вышейша шк., 1982 – 264 с.

3. Бабушкин Г.Ф., Завгородний И. П. Организация перевозок и коммерческая работа на промышленном железнодорожном транспорте. – Киев: Вища школа, 2009 – 248 с.

4. Бабушкiн Г. Ф. Технологiя  i органiзацiя транспортно-складських робiт на промисловому транспортi. Навч. посiбник. - К.: IСДО, 1993. - 200 с.

5. Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни «Вантажні перевезення» спеціальності 7.100402 «Транспортні системи» / Укл. Г. Ф. Бабушкін – Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. –  66 с.

6. Збірник № 5 правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України. Правила обслуговування залізничних під’їзних колій. – Київ: МТУ, ДАЗТУ, УЗ, - 2011 – 75 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76957. Поощрения и ответственность государственных гражданских служащих 28.78 KB
  Поощрения и ответственность государственных гражданских служащих. Юридическая ответственность государственного служащегоозначает его обязанность претерпеть определенные лишения личного имущественного или организационного характера за совершенное правонарушение. Ответственность может быть дисциплинарной административной уголовной или материальной. Дисциплинарная ответственность вид юридической ответственности наступающей за нарушение служебной дисциплины обязанность государственных служащих претерпеть негативные последствия за совершение...
76958. Особенности прохождения государственной военной службы 27.01 KB
  Граждане обязаны состоять на воинском учете за исключением граждан: – освобожденных от исполнения воинской обязанности; – проходящих военную службу или альтернативную гражданскую службу; – отбывающих наказание в виде лишения свободы; – женского пола не имеющих военноучетной специальности; – постоянно проживающих за пределами Российской Федерации. Призыву на военную службу подлежат: – граждане мужского пола в возрасте от 18 до 27 лет состоящие или обязанные состоять на воинском учете и не пребывающие в запасе далее – граждане не...
76959. Особенности прохождения государственной правоохранительной службы 26.82 KB
  Правоохранительная служба – вид федеральной государственной службы представляющей собой профессиональную служебную деятельность граждан на должностях правоохранительной службы в государственных органах службах и учреждениях осуществляющих функции по обеспечению безопасности законности и правопорядка по борьбе с преступностью по защите прав и свобод человека и гражданина. В частности правоохранительная служба может осуществляться в органах федеральной службы безопасности федеральной службе по контролю за оборотом наркотических средств и...
76960. Формы осуществления публичного управления: понятие, содержание, классификация и характеристика каждой из групп 27.86 KB
  Формы осуществления публичного управления: понятие содержание классификация и характеристика каждой из групп. Форма государственного управления внешнее выражение деятельности органов государственного управления и их должностных лиц осуществляемое в рамках их компетенции по разрешению стоящих задач и вызывающее определенные последствия. Общие черты форм государственного управления: 1.являются способом внешнего выражения деятельности органов государственного управления и их должностных лиц; 2.
76961. Правовые формы государственного управления: понятие, виды, характеристика каждой из форм 29.31 KB
  Правовые формы государственного управления: понятие виды характеристика каждой из форм. Правовая форма государственного управления – это юридически оформленное деяние органа исполнительной власти иного властного субъекта его представителя должностного лица осуществленное в рамках компетенции и влекущее юридические последствия т. Особенности государственного управления: государственное управление имеет ярко выраженный правовой характер направлено на реализацию законов и подзаконных актов; государственное управление осуществляется...
76962. Неправовые формы государственного управления: понятие, сущность, виды, значение. Соотношение с правовыми формами 26.2 KB
  Наряду с этими правовыми формами осуществления исполнительной власти выделяются также неправовые формы в виде организационных действий и материальнотехнических операций информирование инструктирование проведение совещаний консультаций и т. К неправовым формам государственного управления относятся организационные действия и материальнотехнические операции. Материальнотехнические операции разновидность внешнего проявления управленческой деятельности не влекущей юридических последствий направленная на обеспечение реализации правовых...
76963. Правовые акты государственного управления: понятие, признаки и юридическое значение. Классификация правовых актов управления 30.17 KB
  Правовые акты государственного управления: понятие признаки и юридическое значение. Классификация правовых актов управления. Правовой акт управления – вид юридического акта основанное на законе одностороннее юридическивластное волеизъявление органов государственного управления и их должностных лиц принятое в установленном процессуальном порядке и направленное на установление либо возникновение изменение и прекращение административноправовых отношений. Основные черты правового акта управления: 1.
76964. Требования, предъявляемые к правовым актам государственного управления, последствия их несоблюдения 28.36 KB
  Требования предъявляемые к правовым актам государственного управления последствия их несоблюдения. Акт государственного управления это управленческий документ содержащий властное волеизъявление уполномоченного субъекта государственного управления в виде нормативного или индивидуального предписания осуществленное в рамках его компетенции и для целей решения задач управленческой деятельности принятие которого влечет определенные юридические последствия. Являясь подзаконным актом акт государственного управления должен отвечать определенным...
76965. Порядок подготовки, принятия и вступления в действие актов государственного управления 27.03 KB
  Порядок подготовки принятия и вступления в действие актов государственного управления. Порядок подготовки вступления в силу и опубликования правовых актов управления устанавливается различными нормативными правовыми актами в зависимости от вида акта и издающих принимающих их органов федеральной и региональной исполнительной власти а также органов местного самоуправления. Наличие нормативной установленной процедуры издания или принятия актов управления. Подготовка проекта правового акта управления.