32787

Происхождение, сущность и социальные функции науки

Доклад

Логика и философия

Наука – исторически сложившаяся форма духовнопрактического освоения мира направленная на познание и преобразование объективной действительности. Понятие наука имеет несколько аспектов: 1 система знаний 2 их духовное производство 3 практическая деятельность на их основе4 социальный институт. Этот аспект подчеркивает социальную сущность науки: наука как социальный институт представляет собой систему взаимосвязей между научными коллективами организациями членами научных сообществ а также систему норм и ценностей. Наука прошла...

Русский

2013-09-05

15.93 KB

38 чел.

46.Происхождение, сущность и социальные функции науки.

Наука – исторически сложившаяся форма духовно-практического освоения мира, направленная на познание и преобразование объективной действительности. Понятие «наука» имеет несколько аспектов: 1) система знаний, 2) их духовное производство, 3) практическая деятельность на их основе,4) социальный институт. Этот аспект подчеркивает социальную сущность науки: наука как социальный институт представляет собой систему взаимосвязей между научными коллективами, организациями, членами научных сообществ, а также систему норм и ценностей.

Наука прошла длительный путь становления и развития..

Зачатки научного знания возникли в Древней Греции в VI – V вв. до н.э., когда происходило освобождение сознания от мифологического мышления. В это время получил развитие ряд областей научного знания: математика (Евклид, Пифагор, Архимед), астрономия, медицина – однако естественнонаучных теорий еще не существовало. Родиной науки Древняя Греция считается потому, что именно здесь сложился первый образец, эталон построения научного знания: не просто сбор, накопление фактов (знания о многих из них были заимствованы греками в цивилизациях Древнего Востока), а доказательство положений и выводов, логическое выведение одного знания из другого, что придавало знаниям упорядоченность и систематичность

В античный и средневековый периоды существовали лишь предпосылки, элементы науки, а наука как самостоятельное явление во взаимосвязи всех своих аспектов сложилась в Новое время.

В это время сложились объективные социокультурные условия для формирования науки как особой системы знаний, вида духовной деятельности и социального института:

- социально-экономические: становление и развитие буржуазных отношений, что привело к существенным изменениям в экономике, политике, социальных отношениях, важнейшим фактором которых становится наука. Возникла потребность в применении научных знаний в производстве и социальной практике;

- духовные: ослабление господства религии, преодоление схоластического мышления, отделение науки от традиционной философии.

Формирование науки связывают с появлением в XVIXVII вв. работ Кеплера, Галилея, Ньютона. в XVIII – начале XIX вв. наука становится основой университетского образования, т.е. становится профессиональной.

В развитии науки принято выделять несколько основных этапов:

1. классическая наука XVIIXIX вв., которая стала основой формирования механистической картины мира.

2. неклассическая наука 1-й половины ХХ в., которая преодолела ограниченность механистической картины мира, переосмыслила заданные классической механикой понятия пространства, времени, причинности.

3. постнеклассическая наука (с 70-х гг. ХХ в.), в основе которой теория самоорганизации и синергетический подход.

Соответственно этапам развития менялись идеалы и принципы научности, развивались представления о науке в философской мысли С развитием науки проблемы научного познания становятся предметом философского осмысления.

В философии Нового времени центральным становится вопрос о роли научного знания в жизни общества.

Марксизм развитие науки связывает с развитием общественного производства.

В западной философии ХХ в. формируется особая отрасль знания - философия науки. Особую роль проблемы научного познания занимают в неопозитивизме и постпозитивизме, представители которых рассматривали научное знание в его развитии и поставили задачу исследовать процесс развития и смены научных теорий.

Наука как социокультурный феномен выполняет ряд функций: мировоззренческую, гносеологическую, социально-преобразовательную (функцию непосредственной производительной силы: наука создает теоретическую основу для материально-технического, общественного и культурного прогресса), коммуникативную (передачи социального опыта), прогностическую (на основе знаний законов развития природы и общества наука осуществляет предвидение будущего с целью дальнейшего практического освоения действительности), интегрирующую (наука способствует объединению людей в социальные группы, формированию международных научных сообществ, объединению всего человечества), регуляторную, аксиологическую и др.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18498. ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ 449.5 KB
  ТЕМА 10 ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ План 1.Види податків які сплачують страхові компанії. 2.Характеристика ділової системи оподаткування страхових компаній. 3.Податок з прибутку страхових компаній. 4. Інші податки і порядок їх сплати страховими компанія...
18499. ФІНАНСОВА НАДІЙНІСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ І СПОСОБИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 97.5 KB
  ТЕМА 11 ФІНАНСОВА НАДІЙНІСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ І СПОСОБИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ План 1.Поняття про фінансову надійність страхової компанії. 2.Досягнення фінансової надійності страхової компанії. 3.Перестрахувальні операції як фактор фінансової надійності. 4.Кон
18500. ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ І СПОСОБИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ 939.5 KB
  ТЕМА 12. ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ І СПОСОБИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ План 1.Поняття про платоспроможність страхової компанії. 2.Показники платоспроможності страхових компаній з ризикового страхування та зі страхування життя. 3.Показники платоспроможност
18501. Предмет, мета і види економічного аналізу 164.5 KB
  Тема 1. Предмет мета і види економічного аналізу Аналіз як абстрактнологічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу. Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання. Мета зміст та завдання економічного аналізу. Предмет економічног...
18502. Метод економічного аналізу та його основні прийоми 437.5 KB
  Тема 2. Метод економічного аналізу та його основні прийоми Метод економічного аналізу його складові. Методологія методика. Основні категорії економічного аналізу. Характеристика основних принципів економічного аналізу. Класифікація і характеристика п...
18503. Інформаційне забезпечення та організація економічного аналізу 160.5 KB
  Тема 3 Інформаційне забезпечення та організація економічного аналізу Поняття та принципи інформаційного забезпечення економічного аналізу. Класифікація і характеристика найважливіших груп інформації. Вимоги економічного аналізу до використовуваної ним ...
18504. Аналіз виробництва та реалізації продукції 149 KB
  Тема 4. Аналіз виробництва та реалізації продукції Значення завдання джерела даних та система показників аналізу. Аналіз ринку продукції підприємства. Аналіз обсягу випуску продукції. Аналіз випуску продукції за структурою і асортиментом. Аналіз по...
18505. Аналіз стану і використання основних засобів 124.5 KB
  ТЕМА 5. Аналіз стану і використання основних засобів 1. Значення завдання та джерела даних аналізу. 2. Аналіз виробничих потужностей підприємства. 3. Аналіз складу структури технічного стану і руху основних засобів 4. Аналіз узагальнюючих показників ефективності в
18506. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та їх використання 73 KB
  Тема 6 Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та їх використання 1. Значення завдання та джерела даних аналізу предметів праці. 2. Загальна оцінка виконання плану матеріальнотехнічного постачання. 3. Аналіз складських запасів матеріальних ресу