32787

Происхождение, сущность и социальные функции науки

Доклад

Логика и философия

Наука – исторически сложившаяся форма духовнопрактического освоения мира направленная на познание и преобразование объективной действительности. Понятие наука имеет несколько аспектов: 1 система знаний 2 их духовное производство 3 практическая деятельность на их основе4 социальный институт. Этот аспект подчеркивает социальную сущность науки: наука как социальный институт представляет собой систему взаимосвязей между научными коллективами организациями членами научных сообществ а также систему норм и ценностей. Наука прошла...

Русский

2013-09-05

15.93 KB

37 чел.

46.Происхождение, сущность и социальные функции науки.

Наука – исторически сложившаяся форма духовно-практического освоения мира, направленная на познание и преобразование объективной действительности. Понятие «наука» имеет несколько аспектов: 1) система знаний, 2) их духовное производство, 3) практическая деятельность на их основе,4) социальный институт. Этот аспект подчеркивает социальную сущность науки: наука как социальный институт представляет собой систему взаимосвязей между научными коллективами, организациями, членами научных сообществ, а также систему норм и ценностей.

Наука прошла длительный путь становления и развития..

Зачатки научного знания возникли в Древней Греции в VI – V вв. до н.э., когда происходило освобождение сознания от мифологического мышления. В это время получил развитие ряд областей научного знания: математика (Евклид, Пифагор, Архимед), астрономия, медицина – однако естественнонаучных теорий еще не существовало. Родиной науки Древняя Греция считается потому, что именно здесь сложился первый образец, эталон построения научного знания: не просто сбор, накопление фактов (знания о многих из них были заимствованы греками в цивилизациях Древнего Востока), а доказательство положений и выводов, логическое выведение одного знания из другого, что придавало знаниям упорядоченность и систематичность

В античный и средневековый периоды существовали лишь предпосылки, элементы науки, а наука как самостоятельное явление во взаимосвязи всех своих аспектов сложилась в Новое время.

В это время сложились объективные социокультурные условия для формирования науки как особой системы знаний, вида духовной деятельности и социального института:

- социально-экономические: становление и развитие буржуазных отношений, что привело к существенным изменениям в экономике, политике, социальных отношениях, важнейшим фактором которых становится наука. Возникла потребность в применении научных знаний в производстве и социальной практике;

- духовные: ослабление господства религии, преодоление схоластического мышления, отделение науки от традиционной философии.

Формирование науки связывают с появлением в XVIXVII вв. работ Кеплера, Галилея, Ньютона. в XVIII – начале XIX вв. наука становится основой университетского образования, т.е. становится профессиональной.

В развитии науки принято выделять несколько основных этапов:

1. классическая наука XVIIXIX вв., которая стала основой формирования механистической картины мира.

2. неклассическая наука 1-й половины ХХ в., которая преодолела ограниченность механистической картины мира, переосмыслила заданные классической механикой понятия пространства, времени, причинности.

3. постнеклассическая наука (с 70-х гг. ХХ в.), в основе которой теория самоорганизации и синергетический подход.

Соответственно этапам развития менялись идеалы и принципы научности, развивались представления о науке в философской мысли С развитием науки проблемы научного познания становятся предметом философского осмысления.

В философии Нового времени центральным становится вопрос о роли научного знания в жизни общества.

Марксизм развитие науки связывает с развитием общественного производства.

В западной философии ХХ в. формируется особая отрасль знания - философия науки. Особую роль проблемы научного познания занимают в неопозитивизме и постпозитивизме, представители которых рассматривали научное знание в его развитии и поставили задачу исследовать процесс развития и смены научных теорий.

Наука как социокультурный феномен выполняет ряд функций: мировоззренческую, гносеологическую, социально-преобразовательную (функцию непосредственной производительной силы: наука создает теоретическую основу для материально-технического, общественного и культурного прогресса), коммуникативную (передачи социального опыта), прогностическую (на основе знаний законов развития природы и общества наука осуществляет предвидение будущего с целью дальнейшего практического освоения действительности), интегрирующую (наука способствует объединению людей в социальные группы, формированию международных научных сообществ, объединению всего человечества), регуляторную, аксиологическую и др.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69626. Організаційна структура підприємства «Foot-service» 84 KB
  Foot-Service - динамічно розвивається компанія на взуттєвому ринку України, заснована в 2010 році. Основними напрямками компанії є виробництво та оптові продажі взуття. Мета компанії це: виведення на ринок сучасної, комфортної та якісної продукції.
69627. Теорія прийняття рішень в задачах управління та контролю 32 KB
  Торгівельна фірма що продає взуття оптовим покупцям на вітчизняному ринку повинна вирішити яку кількість пар потрібно виготовити щоб задовольнити попит покупців і отримати максимальний прибуток. Закупівельна ціна однієї пари взуття становить 95 якщо партія менша 1000 штук та 90 якщо...
69628. Формування матриці альтернатив, використання класичних критеріїв вибору 48.91 KB
  Мета: набути навиків у проведенні аналізів варіантів рішень та формуванні матриці альтернатив. Завдання Сформувати матрицю рішень відповідно до поставленої задачі. Задача №1 Завод випускає тонізуючий напій у 40-літрових бочках. Витрати на виробництво одного літра напою складають...
69629. МАІ – метод аналізу ієрархій. Метод Сааті 111 KB
  Побудувати дерево ієрархії відповідно до своєї теми, на якому вказати мету, критерії та альтернативи. Визначити експертів, які будуть оцінювати альтернативи за даними критеріями за 9 – ти бальною шкалою. Визначити пріоритети критеріїв, в які входять : компоненти власного вектору...
69630. Інформаційні управляючі системи і технології 485.5 KB
  Мета методичних вказівок – допомогти студентам заочної форми навчання вирішувати задачі прийняття рішень з використанням математико-статистичних моделей та нових інформаційних технологій. Основна форма занять студентів заочної форми навчання – самостійне опрацювання навчального матеріалу...
69631. Теорія прийняття рішень в задачах управління і контролю: Методичні вказівки 633.5 KB
  Вирішення Наносимо фактичні значення на графік який представлено на рисунку 1. Формуємо таблицю 2 за результатами розрахунків суми кожної партії за 4 квартали ковзні середні за 4 квартали і центровані ковзні середні значення стовпці...
69632. МАІ – метод аналізу ієрархій. Метод Сааті 202.5 KB
  Розрядність системи. Система може бути 32–ох та 64–ох розрядною. Звичайно, якщо розрядність більша, тим більше окремих функцій комп’ютера буде доступно для користувача. Тактова частота. Основна одиниця виміру частоти тактів у синхронних колах, що визначає кількість елементарних...
69633. Розроблення, аналіз та визначення адекватності прогнозованих адитивних моделей при прийнятті рішень 204 KB
  Проаналізувати вихідні дані та згладити їх методом ковзного середнього. Побудувати прогнозну модель з адитивною компонентою з урахуванням показників сезонності. Визначити адекватність моделі тренда. Зробити прогноз на найближчі 2 квартали.
69634. Обчислення пропускної здатності каналу зв’язку 126 KB
  Якщо вважати що канал зв’язку це сукупність засобів призначених для передачі інформації від джерела повідомлень до адресата то під пропускною здатністю каналу зв’язку можна вважати його максимальну швидкість передачі інформації.