32787

Происхождение, сущность и социальные функции науки

Доклад

Логика и философия

Наука – исторически сложившаяся форма духовнопрактического освоения мира направленная на познание и преобразование объективной действительности. Понятие наука имеет несколько аспектов: 1 система знаний 2 их духовное производство 3 практическая деятельность на их основе4 социальный институт. Этот аспект подчеркивает социальную сущность науки: наука как социальный институт представляет собой систему взаимосвязей между научными коллективами организациями членами научных сообществ а также систему норм и ценностей. Наука прошла...

Русский

2013-09-05

15.93 KB

38 чел.

46.Происхождение, сущность и социальные функции науки.

Наука – исторически сложившаяся форма духовно-практического освоения мира, направленная на познание и преобразование объективной действительности. Понятие «наука» имеет несколько аспектов: 1) система знаний, 2) их духовное производство, 3) практическая деятельность на их основе,4) социальный институт. Этот аспект подчеркивает социальную сущность науки: наука как социальный институт представляет собой систему взаимосвязей между научными коллективами, организациями, членами научных сообществ, а также систему норм и ценностей.

Наука прошла длительный путь становления и развития..

Зачатки научного знания возникли в Древней Греции в VI – V вв. до н.э., когда происходило освобождение сознания от мифологического мышления. В это время получил развитие ряд областей научного знания: математика (Евклид, Пифагор, Архимед), астрономия, медицина – однако естественнонаучных теорий еще не существовало. Родиной науки Древняя Греция считается потому, что именно здесь сложился первый образец, эталон построения научного знания: не просто сбор, накопление фактов (знания о многих из них были заимствованы греками в цивилизациях Древнего Востока), а доказательство положений и выводов, логическое выведение одного знания из другого, что придавало знаниям упорядоченность и систематичность

В античный и средневековый периоды существовали лишь предпосылки, элементы науки, а наука как самостоятельное явление во взаимосвязи всех своих аспектов сложилась в Новое время.

В это время сложились объективные социокультурные условия для формирования науки как особой системы знаний, вида духовной деятельности и социального института:

- социально-экономические: становление и развитие буржуазных отношений, что привело к существенным изменениям в экономике, политике, социальных отношениях, важнейшим фактором которых становится наука. Возникла потребность в применении научных знаний в производстве и социальной практике;

- духовные: ослабление господства религии, преодоление схоластического мышления, отделение науки от традиционной философии.

Формирование науки связывают с появлением в XVIXVII вв. работ Кеплера, Галилея, Ньютона. в XVIII – начале XIX вв. наука становится основой университетского образования, т.е. становится профессиональной.

В развитии науки принято выделять несколько основных этапов:

1. классическая наука XVIIXIX вв., которая стала основой формирования механистической картины мира.

2. неклассическая наука 1-й половины ХХ в., которая преодолела ограниченность механистической картины мира, переосмыслила заданные классической механикой понятия пространства, времени, причинности.

3. постнеклассическая наука (с 70-х гг. ХХ в.), в основе которой теория самоорганизации и синергетический подход.

Соответственно этапам развития менялись идеалы и принципы научности, развивались представления о науке в философской мысли С развитием науки проблемы научного познания становятся предметом философского осмысления.

В философии Нового времени центральным становится вопрос о роли научного знания в жизни общества.

Марксизм развитие науки связывает с развитием общественного производства.

В западной философии ХХ в. формируется особая отрасль знания - философия науки. Особую роль проблемы научного познания занимают в неопозитивизме и постпозитивизме, представители которых рассматривали научное знание в его развитии и поставили задачу исследовать процесс развития и смены научных теорий.

Наука как социокультурный феномен выполняет ряд функций: мировоззренческую, гносеологическую, социально-преобразовательную (функцию непосредственной производительной силы: наука создает теоретическую основу для материально-технического, общественного и культурного прогресса), коммуникативную (передачи социального опыта), прогностическую (на основе знаний законов развития природы и общества наука осуществляет предвидение будущего с целью дальнейшего практического освоения действительности), интегрирующую (наука способствует объединению людей в социальные группы, формированию международных научных сообществ, объединению всего человечества), регуляторную, аксиологическую и др.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84503. Кислотно-основний стан крові роль буферних систем крові та його забезпечення 50.37 KB
  К Механізми підтримки сталості рН в організмі: ислотноосновний стан КОС крові залежить від співвідношення концентрацій іонів Н та ОНˉ у плазмі крові. Його нормальна величина – 74 в артеріальній крові та 736 у венозній. Величина рН крові відображає величину рН інтерстиційної рідини та рідини в клітинах.
84504. ЕРИТРОН 44.13 KB
  Механізми регуляції Виконавчі органи Гуморальні Еритроцити що циркулюють в крові Нервові Депоновані еритроцити Забезпечення оптимальної кількості еритроцитів в ОЦК як засобу транспорту Органи кровотворення червоний кістковий мозкта руйнування макрофагальна система Механізми регуляції кількості еритроцитів в крові: 1. Нервові механізми регуляції – забезпечують швидку зміну кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові за рахунок їх перерозподілу між депо та активною циркуляцією. Головним механізмом є активація симпатичного відділу...
84505. Види гемоглобіну та його сполук, їх фізіологічна роль 45.61 KB
  Особливості будови глобіну впливають на спорідненість Hb до кисню. HbF має більшу спорідненість до кисню ніж Hb кров плоду зв’язує кисень сильніше ніж кров матері в плаценті кров плода відбирає кисень у крові матері і перетягує його собі. Сполуки гемоглобіну: ВідновленийHb – не містить кисню; 2. В залежності від умов рівновага зміщується або в бік утворення оксигемоглобіну в крові легень яка має високу напругу кисню або в бік дисоціації оксигемоглобіну в крові тканин де напруга кисню низька.
84506. Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози 51.34 KB
  При оцінці змін кількості лейкоцитів в клініці вирішального значення має показник зміни співвідношень між окремими групами та формами лейкоцитів в меншій мірі – їх кількості. Відсоткове співвідношення окремих форм лейкоцитів називають лейкоцитарною формулою або лейкограмою.
84507. Тромбоцити, їх фізіологічна роль 38.42 KB
  Тромбоцити або кров’яні пластинки – безколірні двояковпуклі утворення які за своїми розмірами в 2 – 8р. В крові тромбоцити перебувають в неактивному стані. Активовані тромбоцити виділяють ряд речовин які необхідні для гемостазу – тромбоцитарні фактори згортання тромбоцитарний тромбопластин антигепариновий фактор фібриноген тромбостенін судиннозвужуючий фактор фактор аґреґації. Окрім участі в гемостазі тромбоцити здійснюють транспорт креаторних речовин що є важливим для збереження структури судинної стінки.
84508. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фізіологічне значення 44.97 KB
  Гемостаз емостаз сукупність механізмів які забезпечують зупинку кровотоку з судин при їх пошкодженні. Судиннотромбоцитарний Коагуляційний Судиннотромбоцитарний гемостаз СТГз – сукупність судинних та клітинних тромбоцитарних реакцій які забезпечують закриття пошкоджень в стінці судин тромбоцитарним тромбом і зупинку кровотечі із судин мікроциркуляторного русла прекапіляри капіляри посткапіляри тобто судин з низькою лінійною швидкістю кровотоку та низьким тиском. Рефлекторний спазм судин – у відповідь на подразнення їх стінок...
84509. Коагуляційний гемостаз, його фізіологічне значення 62.99 KB
  В результаті таких змін утворюється фібриновий згусток – тромб що закриває отвір пошкодження у судині.Перетворення фібриногену у фібрин; Взаємний зв’язок цих фаз полягає в тому що продукт попередньої реакції ініціює наступну автокаталітичний процес. Утворення фібрину – складний процес. Спочатку утворюється фібринмономер потім він полімеризується – утворюється фібринполімер.
84510. Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення 43.06 KB
  Збереження рідкого стану крові – одного з найбільш важливих параметрів гомеостазу – головна функція системи регуляції аґреґатного стану крові та колоїдів. Прискорення згортання крові називають гіперкоагулемією а сповільнення – гіпокоагулемією. Рідкий стан крові забезпечується такими механізмами. Стінки судин та форменні елементи крові мають негативний заряд що відштовхує клітини крові від судин.
84511. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові 50.77 KB
  Групову належність необхідно враховувати при переливанні крові. Кров донора (людина, у якої беруть кров для переливання) та реципієнта (людина, якій переливають кров) мають бути сумісними. Це означає, що плазма крові реципієнта не повинна містити аглютинінів до аглютиногенів еритроцита донора.