32792

Спецефика филосовского знания. Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины

Доклад

Логика и философия

Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины. С выделением отдельных наук в самостоятельные области знаний возникает вопрос о соотношении философии и частных наук под частными науками понимаются те которые изучают отдельные области реальности. Роль философии представители данного направления сводят к логическому анализу научного языка; 3антисциентизм ограничивает роль науки решением узко практических задач.

Русский

2013-09-05

15.26 KB

20 чел.

2.Спецефика филосовского знания. Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины.

С выделением отдельных наук в самостоятельные области знаний возникает вопрос о соотношении философии и частных наук (под частными науками понимаются те, которые изучают отдельные области реальности). Существует несколько точек зрения на данную проблему:

1)философия рассматривается как «наука наук», как всеобъемлющая система, включающая всю сумму знаний о мире;

2)сциентизм (лат. scienia – наука, знание) – направление, абсолютизирующее роль науки и отрицающее философию как особую область научного знания. Свое теоретическое обоснование сциентизм получил в неопозитивизме, объявившем единственным источником истинного знания частные науки, а не нуждающиеся в абстрактных рассуждениях и умозрительных философских построениях. Роль философии представители данного направления сводят к логическому анализу научного языка;

3)антисциентизм ограничивает роль науки решением узко практических задач. Коренные мировоззренческие проблемы, с точки зрения антисциентизма, могут быть решены путем отказа от научных методов в результате интуиции, озарения. Эта точка зрения представлена в различных направлениях иррационализма (с лат – отрицание разумности).

Однако вопрос о соотношении философии и частных наук не может быть решен однозначно. С одной стороны, философия отличается от частных наук по предмету и по методу познания. Предмет частных наук – отдельные стороны действительности; предмет философии – всеобщее, человек и мир в их единстве. Философия не использует эмпирические методы познания, а решает свои проблемы с помощью теоретического мышления. В то же время философии свойственны основные признаки научности: рациональность, системность изложения, аргументированность положений и выводов, стремление к получению истинного знания.

Связь философии и частных наук проявляется в следующем:

-философия опирается на частнонаучные знания, подвергая их теоретическому анализу и обобщению (*развитие наук в эпоху Нового времени, расцвет математики, физики, механики – формирование механистического мировоззрения; *великие естественнонаучные открытия 19 в.: учение Дарвина, клеточная теория, закон сохранения и превращения энергии – диалектико-материалистическое учение);

-в свою очередь, философия по отношению к частным наукам выступает в качестве мировоззренческой и методологической базы, разрабатывает общетеоретические принципы, ценностные установки, методы познания, категориальный аппарат.

[Доказательством тесной связи философии и частных наук служит то, что многие философы являлись в то же время учеными-естествоиспытателями (врачи-философы, математики и т.д.).]

Философия взаимодействует не только с наукой, но и с другими сферами духовной жизни общества: экономикой и политикой, правовой и моральной сферами, искусством и т.д.

Философия и медицина.

В истории человеческой культуры философия и медицина развивались в тесной взаимосвязи как отрасли знания и духовной деятельности, непосредственно затрагивающие человека. Взаимосвязь философии и медицины проявляется в ряде аспектов.

1)Объектом и фил, и мед познания выступает человек. Философия рассматривает объект познания теоретически, а медицина носит прикладной, эмпирический характер. Дополняя друг друга, они дают целостное представление о человеческой жизни.

2)Философия по отношению к медицине, как и к любой другой частной науке, выполняет роль мировоззренческой и методологической базы. Господствующие философские системы в каждый исторический период определяют характер и направленность любой науки, в том числе медицины. Медицина изучает конкретные явления, связанные с нормой и патологией человеческого организма, но при этом использует общие философские принципы, категории, законы. В свою очередь, медицина позволяет философии сформировать научную картину мира, дает научно обоснованные представления о природе человека (*философия не смогла бы объяснить сущность сознания, если бы не использовала достижения физиологии – учения Сеченова, Павлова).

3)Наиболее очевидной связь философии и медицины выглядит в тех случаях, когда обе они становятся полем деятельности одной и той же личности. Речь идет о врачах-философах – людях, которые оставили заметный след в истории и медицины, и философии. Такие ученые были во все исторические эпохи. Они не только были профессионалами в своем деле, но и пытались объяснить такие философские проблемы, как закономерности в развитии организма, связь организма с окружающей средой, проблему причинности, взаимоотношений между врачом и пациентом и т.д.

В современном мире медицина становится одной из лидирующих областей научно-практической деятельности. Современные медико-биологические открытия требуют глубокого философского осмысления, включения в структуру медицинского знания вопросов этики и эстетики. Сформировался новый раздел философского знания – философия медицины, который изучает методологические и мировоззренческие аспекты феномена медицины, выявляет сущность медицинской деятельности, определяет ее место в культуре. Ее важным разделом является медицинская этика, предметом которой являются требования к профессиональному поведению и нравственным качествам врача. Корни медицинской этики уходят в глубокую древность (труды Гиппократа). В 70-х гг. ХХ в. сформировалась новая дисциплина – биоэтика («этика живого»), определяющая меру ответственности за применение в медицинской практике новых научных знаний и технологий, за выбор решения о методе лечения.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20567. Проголошення незалежності України. Розпад СРСР 38 KB
  Проголошення незалежності України. Прийняття Верховною Радою УРСР _Декларації про державний суверенітет України Криза союзних структур політичне протиборство погіршення економічної ситуації зростання національної самосвідомості неухильно посилювали потяг до суверенності відновлення незалежної української держави. було ухвалено закон про економічну незалежність України. Консерватори в союзних структурах активно протидіяли зростанню суверенності й самостійності національних республік у тому числі й України.
20568. Визнання Української держави світовим співтовариством. Міжнародне співробітництво незалежної України. Взаємодія з членами СНД 66 KB
  Міжнародне співробітництво незалежної України. Швидке визнання державної незалежності України десятками країн світу певною мірою породжувало ілюзію того що труднощі пов'язані з перехідним періодом будуть розв'язані безболісно і в короткий термін. Політичні партії і рухи України обстоювали різні нерідко полярні позиції в питаннях зовнішньої політики. Основним документом який визначав принципові засади розбудови державотворчих процесів у тому числі в сфері зовнішньої політики став Акт проголошення незалежності України прийнятий 24 серпня...
20569. Відродження української національної свідомості у першій половині XIX ст 40 KB
  24 березня 1847 року за участь у КирилоМефодіївському товаристві заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу. КирилоМефодіївське товариство Твори молодого поета згуртували навколо нього університетську молодь. Прагнення звільнити народ від кріпацтва і привело їх до участі в КирилоМефодіївському товаристві 1845 1847 назване на честь слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія створенню якого сприяло загальне духовне піднесення українського народу. Соціальний склад КирилоМефодіївського...
20571. Проведення реформи 1861 року в російській Україні, її особливості й наслідки 42.5 KB
  За реформою на кріпосних селян поширювалися економічні права вільних осіб тобто вони отримали право купувати нерухомість займатися торгівлею і промислами тощо. селяни не могли відмовитися від наділу що означало примусове прикріплення їх до землі.Після проведення реформи 220 тис. селян України залишалися безземельними майже 100 тис.
20572. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. та впровадження на Україні 30 KB
  Олександр II підписав Маніфест про скасування кріпосництва і Положення про селян звільнених від кріпосної залежності. Селяникріпаки що доти були власністю поміщиків отримували особисту свободу. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати відкривати фабрики та різні промисли підприємства займатися ремеслом за місцем проживання вступати до гільдій і торговельних організацій. Вона надавалася общині або селянському двору подвірне господарство за числом ревізьких душ які мали право на наділи.
20573. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст 38.5 KB
  Соціальноекономічний розвиток українських земель в другій половині 19 на початку 20 ст.Котляревського Марка Вовчка та інших українських письменників. тут почав виходити перший у царській Росії український часопис Основа що опублікував твори українських письменників. Громадівці всіляко пропагували культ козацтва волелюбних запорожців та гайдамаків які на їхню думку символізували прагнення українських мас.
20574. Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика 29.5 KB
  з ініціативи групи харківських активістів культурницького і студентського руху: Д. була створена Революційна українська партія РУП. фактичним керівником РУП став М. У 1902 р від РУП відкололася Українська народна партія УНП організація націоналістичного напрямку яку очолював Махновський.
20575. Україна в роки Першої світової війни 40.5 KB
  українців було в російській армії та 250 тис. До них слід долучити 25 тис. На її заклик відгукнулося майже ЗО тис. Головна Українська Рада вирішила спиратись на ці сили.