32795

Особенности Древнеиндийской философии. Её основные направления

Доклад

Логика и философия

В развитии культуры Древней Индии можно выделить два основных периода: 1ведический – предфилософский сер. связанный с переселением на территорию Древней Индии арийских племен. Культура Древней Индии в целом и философия в частности возникла и развивалась в условиях кастовой организации общественной жизни патриархальных традиций и власти деспотического государства. Основным культурным источником философии Древней Индии стала ведическая литература.

Русский

2013-09-05

17.32 KB

97 чел.

5. Особенности Древнеиндийской философии. Её основные направления.

Древний Восток (Индия, китай от сер. I тыс. до н.э. до III в. н.э.)

Индия – одна из древнейших цивилизаций с высоким уровнем культуры.

В развитии культуры Древней Индии можно выделить два основных периода:

1)ведический предфилософский (сер. II тыс. – VI в до н.э.), связанный с переселением на территорию Древней Индии арийских племен. В этот период создаются и распространяются древние сборники текстов – Веды;

2)классический (VI в. до н.э. – IIIIV вв. н.э.), связанный с формированием основных религиозных течений и философских школ.

  1.  Социально-исторические источники.

Культура Древней Индии в целом и философия в частности возникла и развивалась в условиях кастовой организации общественной жизни, патриархальных традиций и власти деспотического государства.

-брахманы – жрецы, носили белые одежды;

-кшатрии – правители, военная знать – они сотворены из рук бога Брахмы и носили красные одежды;

-вайшьи – земледельцы, ремесленники, торговцы – из бедер Брахмы, носили одежду желтого цвета;

-шудры – бесправное трудовое население – сотворены из ступней Брахмы и носили черный цвет;

-кроме того, существовали неприкасаемые, не относившиеся ни к одной из варн.

Возможность приобщения к ценностям культуры, духовному творчеству определялась кастовой принадлежностью.

Кастовый строй объявлялся извечным и незыблемым порядком, освящался религией.

  1.  Духовно-культурные источники.

Основным культурным источником философии Древней Индии стала ведическая литература.

Веды (с древнеинд. – «знание») – сборники религиозных текстов, заклинаний, руководство к богослужениям, а также мифологических представлений о происхождении мироздания, наблюдений над природными явлениями и т.д.

Веды составили основу всей последующей духовой культуры Индии: религии, философии и науки. Известны 4 основные Веды:

-Ригведа – книга гимнов;

-Самаведа – сборник ритуалов и песнопений;

-Аюрведа (Яджурведа) – сборник молитвенных формул;

-Атхарваведа – более поздний сборник песнопений и заклинаний.

Другим духовным источником формирования древнеиндийской философии была религия. Религия Индии прошла сложный и длительный путь формирования. Первым ее этапом стала ведическая религия, для которой характерны многобожие, обожествление сил природы, антропоморфность (наделение божеств человеческими качествами); представления о происхождении мира, его устройстве, потустороннем мире и загробной жизни были мало разработаны. На следующем этапе формируется брахманизм как религиозное учение, оправдывающее социальное неравенство – кастовую систему.

В Vi в. до н.э. возникает, а в III в. до н.э. получает наибольшее влияние буддизм.

Философия Древней индии характеризуется рядом особенностей:

  1.  общие черты философии Древнего Востока;
  2.  слабый интерес к социальным и политическим проблемам;
  3.  направленность на анализ духовного мира человека, на поиск индивидуального пути спасения, интерес к самоанализу и саморегуляции.

В древнеиндийской философии сложилось два основных направления:

  1.  астика – течение, признающее священность Вед. К этому направлению относятся 6 философских школ: санкхья, веданта, ньяя, миманса, вайшешика, йога. Течение астики представлено идеалистическими и дуалистическими учениями;
  2.  настика – оппозиционное направление, подвергающее сомнению авторитет Вед. Сюда относятся буддизм, джайнизм, чарвака-локаята.

Миманса и веданта – ортодоксальные религиозно-идеалистические школы. Веданта («завершение Вед») – одна из основных философских школ Древней Индии. В основе этого учения – понятие Брахман – это духовная субстанция, которая является единственной реальностью: кроме нее, ничего нет. Цель человеческой жизни – установить контроль над чувствами, освободиться от привязанностей к миру и в процессе постоянного размышления познать истину.

Особенностью мимансы является развитая теория познания. Познание мира, согласно этому учению, возможно лишь при наличии веры в бога и в бессмертие души.

Санкхья – дуалистическое учение, признающее существование в мире двух первоначал: материального и духовного. Духовное начало не отождествляется с Богом.  Материальное начало находится в постоянном изменении и развитии и является первопричиной всех вещей.

Ньяя и вайшешика возникли как наивно-материалистические учения о бытии. В качестве оснований мироздания в вайшешике рассматривались земля, вода, воздух, свет. Ньяя сосредотачивает внимание на теории познания, утверждает, что в познании мира участвуют и органы чувств, и логическое мышление. Однако со временем в эти учения проникло религиозно-идеалистическое содержание и стала утверждаться идея двойственной причины мира – материальной и божественной.

Йога (досл. «единение») В центре внимания йоги – человек и пути его духовного совершенствования. йогу можно отнести к дуалистическим учениям.

Чарвака-локаята («чар» - четыре, «вак» - слово) – материалистическое учение, представляющее направление настики. В основе его – представление о том, что мир состоит из 4 первоэлементов: огня, воды, земли, воздуха.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36510. Теплопровідність газів 248.36 KB
  Вони нагріті до різних температур і ці температури підтримуються сталими. Зміна температури вздовж осі характеризується градієнтом температури. Закон дає зв’язок між кількістю тепла і градієнтом температури. Кількість тепла пропорційна градієнту температури; як можна було б очікувати пропорційна площі площадки .
36511. Загальне рівняння для явищ переносу 184.28 KB
  Запишемо кількість молекул які налітають за одиницю часу на площадку із швидкостями у інтервалі і у межах полярних кутів . Тому записуючи кількість молекул ми додаємо ще два імовірнісні множники . Позначимо кількість величини що переноситься зліва направо через площадку тими молекулами які летять у межах кутів з відстані . Ця кількість буде визначатись добутком значення величини що переносить кожна молекула на кількість молекул : .
36512. Ергодична гіпотеза 175.19 KB
  3 Фазові перетворення ІІ роду. Поглянемо на класифікацію фазових перетворень І і ІІ роду не з точки зору наявності чи відсутності теплообміну а з точки зору стрибкоподібної зміни параметрів стану речовини. Фазові перетворення при яких перші похідні функції змінюються стрибкоподібно називаються фазовими перетвореннями І роду. Фазові перетворення при яких перші похідні функції залишаються неперервними а другі похідні тієї ж функції змінюються стрибкоподібно називаються фазовими перетвореннями ІІ роду.
36513. Закон зростання ентропії. Обчислення зміни ентропії при різних процесах 162.99 KB
  Обчислення зміни ентропії при різних процесах Якщо термодинамічна система адіабатно ізольована то і зміна ентропії у результаті протікання оборотних процесів а під час необоротних процесів які власне тільки і існують у природі як показує досвід і теорія ентропія зростає. Рівність має місце лише для оборотних процесів за означенням ентропії. Властивість зростати притаманна ентропії так само як енергії – зберігатись.
36514. Об’єднана формула Максвелла-Больцмана розподілу молекул за швидкостями 177.18 KB
  Потенціальна енергія молекули залежить від її положення . Зміна потенціальної енергії спричиняє зміну і кінетичної енергії молекул оскільки . Але середня кінетична енергія не змінюється а отже не змінюється і температура газу оскільки вона є мірою кінетичної енергії молекул газу.
36515. Броунівський рух. Теорія Ейнштейна-Смолуховського. Дослід Перена по визначенню числа Авогадро 244.82 KB
  Запишемо рівняння руху такої частинки де нескомпенсована результуюча сила дії з боку молекул середовища яка примушує броунівську частинку рухатись у певному напрямку; сила тертя зумовлена в’язкістю середовища. У проекції на вісь рівняння руху броунівської частинки набуває вигляду . Розв’язок рівняння її руху може нам дати координату руху але хаотичний рух вимагає усереднення за довгий проміжок часу. Давайте використаємо дві очевидні тотожності : і підставимо їх у...
36516. Теплове ковзання. Радіометричний ефект. Радіометричний манометр 207.96 KB
  Капиллярногравитационными волнами называются волны распространяющиеся по поверхности жидкости под действием сил поверхностного натяжения и силы тяжести. рассмотрим случай когда глубина жидкости значительно больше длины волны. Это можно сделать очень просто если воспользоваться следующим результатом вытекающим из уравнений гидродинамики несжимаемой жидкости. В плоской бегущей синусоидальной волне малой амплитуды каждая частица жидкости движется по окружности расположенной в вертикальной плоскости проходящей через направление...
36517. Самодифузія. Коефіцієнт самодифузії, його залежність від тиску і температури 284.09 KB
  Цикл Карно і його к. Теореми Карно. У циклі Карно задача якомога спрощена. Цикл Карно виглядає наступним чином.
36518. В’язкість (внутрішнє тертя). Коефіцієнт в’язкості, його залежність від тиску і температури. Методи визначення коефіцієнту в’язкості. В’язкісний манометр 163.66 KB
  Коефіцієнт в’язкості його залежність від тиску і температури. Методи визначення коефіцієнту в’язкості. Коефіцієнтом пропорційності у цьому рівнянні є величина яка має назву коефіцієнта динамічної в’язкості або коефіцієнта внутрішнього тертя. За одиницю динамічної в’язкості у системі СІ приймається коефіцієнт в’язкості такої речовини у якій за одиницю часу при градієнті швидкості рівному 1 с1 через площадку площею 1 м2 переноситься імпульс рівний 1 кгм с.