32803

Особенности философии Возрождения. Её связь с наукой и искусством. Учения о природе и познании

Доклад

Логика и философия

Особенности философии Возрождения. Эпоха Возрождения Ренессанса переходный период от Средних веков к Новому времени XV [в Италии с XIV] XVI вв. Возрождение художественноэстетическая эпоха провозгласившая что высшее призвание человека в мире быть творцом и созидателем Этапы развития и характерные черты философии Возрождения. В философии эпохи Возрождения можно выделить 3 этапа: гуманистический сер.

Русский

2013-09-05

18.84 KB

1 чел.

1

13.Особенности философии Возрождения. Её связь с наукой и искусством. Учения о природе и познании.

Эпоха Возрождения (Ренессанса) – переходный период от Средних веков к Новому времени (XV [в Италии с XIV]- XVI вв.).

В социально-экономическом отношении это период кризиса феодализма и зарождения капиталистических отношений.

Изменениям в экономике способствовали научно-технические открытия,географических открытий.

В социально-политическом отношении – это эпоха формирования национальных государств, утверждения абсолютной монархии, первых буржуазных революций.

Изменяется и духовная ситуация в обществе. Прежде всего, это выразилось в секуляризации, т.е. тенденции к постепенному освобождению общества от диктата религии и Церкви и становлению светской культуры.

Ядром европейской духовной культуры этого периода стал гуманизм (лат. «человеческий, человечный») – мировоззренческая установка, которая провозгласила высшей ценностью и целью общества человека как личность, его право на свободу, счастье, развитие творческих способностей. Принципы гуманизма проявились в сфере политики, социальной практики, искусства и др. областях общественной жизни.

Возрождение –художественно-эстетическая эпоха, провозгласившая, что высшее призвание человека в мире – быть творцом и созидателем

Этапы развития и характерные черты философии Возрождения.

В философии эпохи Возрождения можно выделить 3 этапа:

  1.  гуманистический (сер. XIV – сер. XV вв.) – в этот период человеческий мир, его ценности противопоставляются средневековому теоцентризму. Ф.Петрарки, Д.Бокаччо);
  2.  неоплатонический (сер. XV – 1-я треть XVI вв.) – этап формирования новых онтологических и гносеологических представлений под влиянием неоплатонизма (Н. Кузанский);
  3.  натурфилософский (2-я пол. XVI – нач. XVII вв.) – этап создания целостной гелиоцентрической картины мира (Н.Коперник, Г.Галилей, Дж.Бруно).

Характерные черты философии Возрождения:

-антропоцентризм (от греч. anthropos – человек) – философский принцип, согласно которому центральной проблемой философского мышления является человек

-пантеизм (от греч. pan – все и Teos – Бог, т.е. «Бог во всем») – философский принцип, сближающий понятия «Бог» и «природа»

-натурфилософский характер связан с переходом от теоцентризма к рационализму, со стремлением к изучению природы с целью усиления власти над ней.

Философия Н. Кузанского.

Наиболее ярким представителем философии Возрождения был Николай Кузанский (1401 – 1464 гг.) – немецкий священник, кардинал католической церкви, и ученый.

Основная тема творчества Н.Кузанского – тема Бога и его отношения к миру. Он впервые ставит проблему Бога как философскую проблему. Н.Кузанский исходил из принципа единства Бога и мира: все бесконечное многообразие природного и человеческого мира представляет собой божественное проявление. Кузанский распространяет принцип единства противоположностей на реальный природный мир, что явилось значительным вкладом в историю развития диалектики.

Структуру мироздания Кузанский представлял следующим образом:

Бог – это «максимальный мир»;

природа – «большой мир», который является подобием максимального;

человек – «малый мир», микрокосм, который является подобием большого, а следовательно, подобен максимальному миру, т.е. Богу. Человек тоже противоречив: он представляет собой единство телесного и духовного, конечного и бесконечного.

Познание мира, по мнению Кузанского, осуществляется человеком с помощью чувств, рассудка и разума. Деятельность органов чувств и рассудка направлены на познания природы: чувственное познание накапливает эмпирический материал, а рассудок обладает способностью различать и упорядочивать.Разум – высшая познавательная способность человека, он представляет собой умозрительную деятельность и способен познавать всеобщее, бесконечное и абсолютное, т.е. Бога.

Величайшим мыслителем позднего Возрождения был итальянский философ и ученый Джордано бруно (1548 – 1600 гг.). За свои философские взгляды он более семи лет провел в застенках инквизиции и был публично сожжен на костре.

В центре внимания Бруно – натурфилософские проблемы: он считал, что цель философии заключается в познании природы. Основная идея учения Бруно – идея о диалектическом единстве божественного и природного, материального и идеального, телесного и духовного, космического и земного.

Проблему соотношения природы и Бога Бруно решает с позиций пантеизма, он утверждает единство Бога и природы.

В области космологии Бруно утверждал, что природа и вселенная бесконечны и аргументировал это положение, во-первых, с позиций теологии (бесконечный Бог не может ограничиться созданием конечных вещей), а во-вторых, с научной точки зрения.Идею о бесконечном множестве миров он дополняет предположением о их населенности различными формами чувственной и разумной жизни.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38143. Відпрацювання плануючої та звітної документації з питань морально-психологічного забезпечення основних видів бою 102 KB
  Закріпити знання одержані курсантами студентами в процесі самостійної роботи над навчальною методичною і науковою літературою; 2. Головною метою його роботи є оптимізація спільної військової діяльності міжособистісних взаємин а також моральнопсихологічного стану окремих військовослужбовців. ОСНОВНА ЧАСТИНА: Планування виховної роботи це визначення напрямів шляхів змісту засобів методів і форм щодо реалізації цілей виховної роботи прийняття конкретних адресних обґрунтованих рішень що стосуються реалізації заходів виховної роботи...
38144. Методика прогнозування і розрахунку психологічних втрат серед особового склад 162.5 KB
  МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА проведення практичного заняття з навчальної дисципліни Моральнопсихологічне забезпечення військової діяльності Тема№5: Моральнопсихологічне забезпечення підготовки миротворчих підрозділів Сухопутних військ ЗС України Заняття №11: Методика прогнозування і розрахунку психологічних втрат серед особового склад Час: 2 години Мета заняття: 1. ОСНОВНА ЧАСТИНА: Сутність психологічної підготовки полягає у формуванні в особового складу таких моральнопсихологічних і бойових...
38145. Вивчення керівних документів з питань організації культурно-виховної та просвітницької роботи 94 KB
  МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА проведення практичного заняття з навчальної дисципліни Моральнопсихологічне забезпечення військової діяльності Тема№6: Культурновиховна і просвітницька робота в Збройних Силах України Заняття №3: Вивчення керівних документів з питань організації культурновиховної та просвітницької роботи Час: 2 години Мета заняття: 1. Закріпити знання одержані курсантами студентами в процесі самостійної роботи над навчальною методичною і науковою літературою; 2. Основна частина 70...
38147. Керівні документи щодо організації військово-соціальної роботи в СВ ЗС України 105.5 KB
  Головною метою його роботи є оптимізація спільної військової діяльності міжособистісних взаємин а також моральнопсихологічного стану окремих військовослужбовців. ОСНОВНА ЧАСТИНА: Гострота соціальної ситуації у країні у Збройних Силах вимагає від органів військового управління посадових осіб вживання адекватних заходів щодо пом'якшення і запобігання впливу негативних соціальних факторів на соціальноправовий статус військовослужбовців. З метою забезпечення соціального захисту військовослужбовців у нашій країні за останні роки розроблена і...
38148. Керівні документи, що визначають зміст, систему організації та методику інформаційно-пропагандистського забезпечення в ЗС України 151.5 KB
  МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА проведення практичного заняття з навчальної дисципліни Моральнопсихологічне забезпечення військової діяльності Тема№9: Інформаційнопропагандистське забезпечення в Збройних Силах України Заняття №2: Керівні документи що визначають зміст систему організації та методику інформаційнопропагандистського забезпечення в ЗС України Час: 2 години Мета заняття: 1.â 35 Обговорення питання №2 âКерівні документи щодо організації всіх видів інформування особового складу ЗС...
38149. Відпрацювання документації щодо різних видів усного викладання навчального матеріалу 151 KB
  МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА проведення практичного заняття з навчальної дисципліни Моральнопсихологічне забезпечення військової діяльності Тема№9: Інформаційнопропагандистське забезпечення в Збройних Силах України Заняття №4: Відпрацювання документації щодо різних видів усного викладання навчального матеріалу Час: 2 години Мета заняття: 1. Заключна частина 10 ІНФОРМАЦІЙНОМЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Конституція України. Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях...
38150. Відпрацювання плануючих та звітних матеріалів проведення інформування особового складу підрозділу 152.5 KB
  Інформаційнопропагандистське забезпечення в Збройних Силах України Заняття №5: Відпрацювання плануючих та звітних матеріалів проведення інформування особового складу підрозділу. Наказ Міністра оборони України від 18.2000 № 105 Про затвердження Інструкції про організацію вартової служби у Збройних Силах України. ОСНОВНА ЧАСТИНА: У Збройних Силах...
38151. Методи психологічного вивчення 132.5 KB
  Використовується у процесі дослідження явищ що сприймаються безпосередньо як метод наукового пізнавання змістовно відрізняється від спостереження в буденному житті. Методика спостереження включає: вибір ситуації та обєкта спостереження; узагальнення теоретичних уявлень про досліджувану реальність і виділення мети дослідження; побудову програми або схеми спостереження у вигляді переліку ознак явищ одиниць спостереження з детальною їх презентацією а також спосіб і форму фіксації результатів спостереження щоденниковий запис...