32813

Этапы развития русской философии, её основные черты

Доклад

Логика и философия

Этапы развития русской философии её основные черты. Основные этапы развития русской философии совпадают с этапами развития истории России. развитие русской философии неразрывно связано с социальнополитическими событиями с особенностями социальноисторического процесса в России. Этапы развития русской философии.

Русский

2013-09-05

15.04 KB

765 чел.

23.Этапы развития русской философии, её основные черты.

Русская философия прошла длительный путь формирования и развития. Основные этапы развития русской философии совпадают с этапами развития истории России. развитие русской философии неразрывно связано с социально-политическими событиями, с особенностями социально-исторического процесса в России.

Этапы развития русской философии.

1) Философия средневековой Руси (Х – ХVII вв.). Важнейшими событиями, определившими формирование философии в этот период, стали принятие христианства на Руси, татаро-монгольское иго, создание централизованного Московского государства.

Первым философским произведением на руси принято считать «Слово о законе и благодати» киевского митрополита иллариона (ХI в.). Центральная проблема «Слова» – определение места руси во всемирной истории.

Философские идеи в религиозной и литературно-художественной форме 

2) Философия эпохи Просвещения (ХVIII в.). ХVIII век в России – это время преобразований в экономике и политике, стремительного развития науки и художественной культуры, формирования системы народного образования. Россия активно воспринимает западную культуру, в том числе и философскую.

Большой вклад в развитие философии в этот период внес М.В. Ломоносов. У Ломоносова нет философских трактатов, но для всех его трудов характерен философский уровень осмысления. Центральная тема его научных и художественных произведений – тема величия человеческого разума. На основе своих естественнонаучных исследований Ломоносов пришел к ряду важных философских идей: атомно-молекулярная картина строения материального мира, закон сохранения вещества, принцип эволюционного развития всего живого и др. Ломоносов ввел в русский язык множество научных и философских терминов.

3) Классическая русская философия (– начало ХХ вв.).

ХIХ век – «золотой» век русской культуры. Расцвет философской мысли стал одной из составных частей общего подъема русской культуры. В середине ХIХ века философия в России выделилась в самостоятельную область духовной жизни. Причинами этого стали:

- необходимость систематизации философских идей, накопленных в течение многих веков;

- влияние философской культуры Запада;

- подъем русского национального самосознания, связанный с ключевыми событиями российской истории ХIХ века: победой над Наполеоном в Отечественной войне 1812 года, крестьянской реформой 1861 года.

Философия ХIХ в. представляет собой неоднородное явление6

- религиозно-идеалистическое (Владимир Соловьев, Николай Федоров и др.);

- материалистическое (Н.Чернышевский и др.),

- литературно-художественную и естественнонаучную линии.

4) Русская философия ХХ века.

Этот период можно подразделить на 3 этапа:

- философия «серебряного века» русской культуры. Это период расцвета религиозной философии, в центре внимания философов размышления о судьбе страны, вопросы о направленности общественного развития, обсуждалась возможность альтернативы социалистическим идеям (Н.Бердяев и др.);

- философия русского зарубежья (большинство религиозных мыслителей завершили свой творческий путь в эмиграции),

- философия советского периода. Советский период характеризуется развитием материалистической традиции в философии (Г.Плеханов, В.Ленин и др).

Характерные черты русской философии.

Особенности формирования и развития русской философии в контексте своеобразия исторического пути России обусловили ряд ее характерных черт.

1) антропоцентризм. Тема человека, его судьбы, призвания и предназначения является ключевой в русской философии.

2) Нравственный аспект. Проблемы нравственности всегда составляли главное содержание русского философского мышления.

3) Глубокий интерес к социальной проблематике. Философские концепции русских религиозных мыслителей всегда были связаны с конкретной социально-политической ситуацией в стране.

4) Идея патриотизма. Тема Родины, судьбы России, ее места и предназначения в мировом сообществе является одной из центральных для русской философской мысли.

5) Религиозный характер. Религиозное направление в русской философии на протяжении всей истории ее развития было самым богатым и значительным в идейном отношении.

6) Синтез философского и литературно-художественного творчества. Художественная литература играла огромную роль в выражении философских идей в России, была сферой философских размышлений и закрепления философских традиций. Творчество А.С. Пушкина, Ф.М. Достоевского, Л.Н. Толстого и др. богато философскими идеями.

7) Стремление к целостности, всеобщности. Русские мыслители рассматривают судьбу человека в ее неразрывной связи с обществом, а человечество – как составляющую мирового целого, Вселенной.

8) «русский космизм». Задачей космологии является изучение мира как целого, поиск ответа на вопрос о месте человечества в мире.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33459. Призначення покарання за сукупністю злочинів 33.5 KB
  У зв'язку з цим можливі різні підходи до призначення покарання за таку сукупність. Існують різні законодавчі системи призначення покарання при сукупності. Серед них можна вирізнити такі: а система повного абсолютного складання покарань; б система обмеженого складання покарань; в система поглинення; г система обов'язкового або факультативного підвищення покарання; д змішані системи призначення покарання за сукупністю злочинів.
33460. Примусові заходи виховного характеру 27 KB
  Метою застосування примусових заходів виховного характеру є забезпечення інтересів неповнолітнього які полягають в одержанні ним необхідного виховання освіти лікування захисту від насильства та жорстокості соціальної допомоги а також у наявності можливості пристосуватися до реалій навколишнього життя підвищити свій культурний соціальний та загальноосвітній рівень набути професії та працевлаштуватися. За наявності підстав для застосування виховних заходів суд може застосувати: застереження обмеження дозвілля і встановлення особливих...
33461. Примусовими заходами медичного характеру 31.5 KB
  93 КК примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом лише до осіб: 1 які вчинили у стані неосудності суспільне небезпечні діяння; 2 які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; 3 які вчинили злочин у стані осудності але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання. Стаття 94 КК передбачає вичерпний перелік примусових заходів медичного характеру. Вибір конкретного заходу визначається судом виходячи із: а характеру і тяжкості захворювання б тяжкості вчиненого діяння та...
33462. Причинний зв‘язок 32 KB
  У кримінальноправовому розумінні причинний зв‘язок означає що злочинний наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням суб‘єкта. Якщо ж навпаки суспільнонебезпечні наслідки настали незалежно від того чи було вчинене діяння причинний зв‘язок відсутній. Причинний зв‘язок можливий не тільки між діями і наслідками.
33463. Система покарань 28.5 KB
  Передбачені чинним кримінальним законодавством окремі види покарань утворюють певну систему. Система покарань встановлена ст. 51 КК і є тією юридичною базою на якій ґрунтується діяльність судів по застосуванню покарань.
33464. Співучастю у злочині 29 KB
  Таким чином, при окресленні обєктивних і субєктивних ознак співучасті має місце вказівка на спільність
33465. Субєкт злочину 29 KB
  Передусім субєктом злочину може бути тільки фізична особа, тобто людина. Нести кримінальну відповідальність можуть громадяни України, іноземці й особи без громадянства. Тому не можуть бути визнані субєктом злочину юридичні особи (підприємства, установи, громадські організації і т. ін.).
33466. Субєктивна сторона злочину 25.5 KB
  Відсутність певного мотиву або мети також може виключати склад злочину і кримінальну відповідальность.
33467. Судимість 35 KB
  Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання. Тому такими що не мають судимості визнаються: а особи засуджені вироком суду без призначення покарання; б особи засуджені вироком суду із звільненням від покарання; в особи які відбули покарання за діяння злочинність і караність яких виключена законом.Погашення судимості. Погашення судимості це автоматичне її припинення при встановленні певних передбачених законом умов.