32817

Материалистическая (революционно-демократическая) традиция русской философии

Доклад

Логика и философия

Ленина 1870 – 1924 гг. Ленин продолжает марксистскую традицию в философии развивает учение Маркса применительно к новому этапу научного и социальнополитического развития. Основной философский труд Ленина – Материализм и эмпириокритицизм. Ленин дал глубокий анализ новых достижений естествознания с позиций диалектического материализма и изложил основные принципы диалектикоматериалистической теории познания.

Русский

2013-09-05

14.08 KB

10 чел.

27.Материалистическая (революционно-демократическая) традиция русской философии.

С середины ХIХ в. – начале ХХ вв России получило развитие материалистическое направление в философии. В социально-политическом плане мыслители-материалисты разделяли революционно-демократические убеждения.

Первый этап в развитии этого направления представлен именами А.И. Герцена, Н.П. Огарева, В.Г. Белинского, Н.Г. Чернышевского,- революционеров-демократов, боровшихся против крепостничества и самодержавия.

Н.Г. Чернышевский (1828 – 1889) шел по пути соединения материализма и диалектики. В своих философских трудах он рассматривает человека, прежде всего, как существо биологическое, говорит о единстве законов природы и общества. Значительное внимание Чернышевский уделял проблемам познаваемости мира. С материалистических позиций Чернышевский разработал эстетическую теорию. В своей диссертационной работе «Эстетические отношения искусства к действительности» он утверждал, что произведения искусства должны отражать жизнь в ее типических образах и критикует теорию «чистого искусства».

Социальные взгляды Чернышевского также во многом носят материалистический характер. Он развивал идею утопического социализма (роман «Что делать?), однако путем решения социальных проблем считал не реализацию утопических проектов, а народную революцию как предпосылку социалистических преобразований, которые он связывал с ограничением частной собственности, ликвидацией наемного труда, развитием коллективного способа ведения хозяйства. Прогресс общественных отношений он связывал с прогрессом научного знания.

Второй этап развития взглядов на общественный прогресс, на революционное развитие общества связан с течением народничества.

Г.В. Плеханов (1856 – 1918) теоретик марксизма, основатель социал-демократического движения в России. Его главной заслугой является последовательное материалистическое понимание истории. Следуя марксистской традиции, Плеханов говорил об определяющей роли общественного бытия по отношению к общественному сознанию: изменения в производительных силах и вызванные ими изменения в производственных отношениях влекут за собой перемены в идеях, чувствах, верованиях людей.

Большое внимание он уделял вопросу о роли народных масс и личности в истории. Творцами истории он считал народные массы..

В теории познания Плеханов также следует традиции марксизма. Процесс познания противоречив, т.к. достигнутый человечеством уровень знаний не окончателен, знания будут развиваться в ходе развития общества и науки. Но это противоречие не отрицает объективной истины, а, наоборот, ведет к ней.

Следующий (3-й) этап развития материалистических представлений связан с именем В.И. Ленина (1870 – 1924 гг.). Ленин продолжает марксистскую традицию в философии, развивает учение Маркса применительно к новому этапу научного и социально-политического развития.

Основной философский труд Ленина – «Материализм и эмпириокритицизм». Выступая против эмпириокритицизма – субъективно-идеалистического течения, получившего развитие в конце ХIХ – нач. ХХ вв., Ленин дал глубокий анализ новых достижений естествознания с позиций диалектического материализма и изложил основные принципы диалектико-материалистической теории познания. Ленин считает, что новые открытия в естествознании имеют огромное философское значение, т.к. изменяют картину мира, обогащают наши представления о путях его познания и преобразования.В этой работе Ленин рассматривает центральные философские категории – материя и сознание – и обращается к анализу гносеологической стороны основного вопроса философии. Сознание он определяет как особую функцию высокоорганизованной материи – мозга и усматривает сущность сознания в отражении мира. Также ленин обращается к проблеме истины. В ее рассмотрении он выделяет два главных вопроса: о возможности получения объективной истины и соотношении абсолютной и относительной истины.

Характерная черта творчества Ленина – связь диалектики с жизнью, с общественной практикой, с решением вопросов стратегии борьбы рабочего класса. Важнейшее место в его работах занимает разработка диалектического материализма как теоретической основы революционной деятельности рабочего класса, теории социалистической революции и построения социалистического общества.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31703. Класифікація конфліктів, причини їх виникнення. Методи вирішення конфліктів 80 KB
  Цей стиль полягає в тому що людина намагається відійти від конфлікту. Цей стиль характерний такою поведінкою яка диктується переконанням що не варто злитися. Цей стиль є ефективним у ситуаціях коли керівник має велику владу над підлеглими. Цей стиль характеризується прийняттям погляду але тільки до певної межі.
31704. Авторитет вчителя 80.5 KB
  Досвід переконує що вплив вчителя на учня успішна його педагогічна діяльність залежить від авторитету вчителя. Авторитет сам приходить чи за нього треба боротись Якщо треба боротися то кому Авторитет не дається звичайно разом з дипломом про закінчення інституту. Одне з найважливіших значень в оцінці педагога має авторитет викладача як одне із складових ознак професійного педагога. Авторитет викладача це інтегральна характеристика його професійної педагогічної та особистісної значущості в колективі яка виявляється через взаємини з...
31705. СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ 42.5 KB
  Моделювання педагогом майбутнього спілкування прогностичний етап. У цей час окреслюються контури майбутньої взаємодії: планування і прогнозування змісту структури засобів спілкування. Зміст спілкування формування мети взаємодії для чого аналіз стану співрозмовника чому він такий і ситуації що сталося.
31706. Учнівський колектив 30 KB
  Ціль колективу обов'язково повинна збігатися з суспільними цілями не суперечити пануючій ідеології конституції і законам держави. Єдиний шкільний колектив складається з колективу педагогів і загального колективу учнів. Учнівський колектив має органи управління: загальні збори учнівський комітет і рада колективу комісії штаби; у первинних колективах також працюють загальні збори та інші органи самоуправління обираються уповноважені особи та ін. Наявність у відносинах між членами колективу певної моральнопсихологічної єдності яка терпима...
31708. Складові психології спілкування 47 KB
  Складові психології спілкуванняСпілкування завжди займало важливе значення в житті людини. Хоч людське спілкування належить до основи соціального буття безпосереднім об’єктом психологічного та соціальнопсихологічного аналізу воно постало лише в ХХ столітті. Спілкування – дуже складний та многогранний процес. Паригіна “Основи соціально – психологічної теоріїâ€ автор відзначив що процес спілкування може виступати як процес взаємодії людей як інформаційний процес як відношення людини до оточуючих як процес впливу один на одного а...
31710. Основні види діяльності 59 KB
  У дошкільному віці провідним різновидом діяльності є гра у шкільному навчання а в зрілому праця. Гра та навчання властиві і людям і тваринам. Але вона відрізняється від навчання та праці.
31711. Колектив як соціокультурне середовище виховання і розвитку 52.5 KB
  Емоціональний рівень ввзаємодії в колективі відображає домінуючі емоціональні стани дітей їх спільні переживання стосунки симпатій чи антипатій між членами колективу гуманістичні та суспільно значимі мотиви. Ініціатива творча позиція особистості зростання самостійності і самоуправління дітей ціннісний зміст їх спільної діяльності є індикаторами виховного потенціалу дитячого колективу. Підходи до розробки колективу та індивідуальності. Погляди на проблеми колективу відобразили сутність суспільних культурноісторичних процесів розвитку...