32852

Духовная сфера общ6ества. Основные формы и уровни. Общественная психология и идеология,их диалектическая взаимосвязь

Доклад

Логика и философия

Специфика идеологии проявляется в том что она возникает на основе существующих в обществе экономических отношений и отражает действительность через призму этих отношений. В классовом обществе экономические отношения выступают в форме классовых интересов поэтому специфику идеологии можно конкретнее представить как отражение действительности через призму интересов определенных классов как систему идей и взглядов классов. В классовом обществе нет и не может быть надклассовой или внеклассовой идеологии. Общественно историческая практика...

Русский

2013-09-03

14.08 KB

3 чел.

62. Духовная сфера общ6ества. Основные формы и уровни. Общественная психология и идеология,их диалектическая взаимосвязь.

Общество – это обособившаяся от природы часть материального мира, высокоорганизованная материальная система, подчиняющаяся всеобщим законам и в то же время имеющаяся специфические особенности функционирования и развития.

Общество как система состоит из нескольких подсистем, или сфер, основными из которых являются экономическая, социальная, политическая, духовная и экологическая.

Сфера общества – это социальное пространство, которое фиксирует границы того или иного вида общественной деятельности.

Духовная сфера включает в себя совокупность различных видов деятельности по производству политических, правовых, нравственных, религиозных, художественных представлений и идей, научных теорий, а также настроений, эмоций.

Основным структурным элементом духовной сферы является духовное производство – это производство идей и взглядов, представлений и мнений. Духовное производство направлено на удовлетворение духовных потребностей (потребность в нравственном совершенствовании, в познании окружающего мира, в удовлетворении чувства прекрасного и др.). Духовные потребности удовлетворяются через духовное потребление, особенностью которого является то, что духовные ценности не исчезают в процессе потребления, а преобразуются в богатство духовного мира человека.

Совокупным результатом духовного производства выступает общественное сознание. Общественное сознание – сложное и многогранное явление. Его исследование связано с немалыми трудностями, которые сказываются уже в том, что духовные явления не выступают в чистом виде, - они непременно объективированы. Овладевая продуктами духовного производства, мы тем самым овладеваем и общественным сознанием.

Структурными компонентами общественного сознания в социологическом аспекте являются общественная психология и идеология

Общественная психология – это совокупность чувств, эмоций, несистематизированных взглядов, настроений, обычаев, традиций, привычек, складывавшихся под влиянием непосредственного общественного бытия.

Содержание общественной психологии многообразно.

Специфика идеологии проявляется в том, что она возникает на основе существующих в обществе экономических отношений и отражает действительность через призму этих отношений. В классовом обществе экономические отношения выступают в форме классовых интересов, поэтому специфику идеологии можно конкретнее представить как отражение действительности через призму интересов определенных классов, как систему идей и взглядов классов. Идеология есть теоретическое оружие, самосознание классов. В этом состоит ее главная социальная функция.

В идеологических концепциях или теориях выражаются, прежде всего, самые существенные, коренные интересы классов. Не случайно поэтому классовые противоречия находят свое проявление и в идеологической борьбе. Идеология носит классовый характер. В классовом обществе нет и не может быть надклассовой или внеклассовой идеологии.

Общественно историческая практика показывает, что для появления новой идеологии нужно, во-первых, наличие определённых объективных условий – к ним относятся познанные наукой и идеологом объективные закономерности природы и общества – и, во - вторых, наличие необходимой идеальной, субъективной причины – ею является некоторая устойчивая, существенная тенденция общественной психологии. Поэтому можно строго, в соответствии с общепринятым научным определением причинно - следственной связи, утверждать, что любая жизнеспособная идеология имеет своей причиной некоторую тенденцию общественной психологии.

Эта причинно - следственная связь не обратима: идеология, сама по себе, не создаёт качественно новых тенденций в общественной психологии.

Сформулированное положение можно назвать принципом вторичности идеологии.

Итак, непосредственные причины идеологий всегда лежат в общественной психологии, и являются идеальными. Наличие объективных условий и познанных закономерностей природы и общества является необходимым, но ещё не достаточным условием для рождения жизнеспособной идеологии.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34888. Теорія „порівняльних витрат”-основа міжнародної торгівлі 21.5 KB
  Теорія порівняльних витратâ€основа міжнародної торгівлі Міжнародна торгівля це обмін товарами і послугами між державнонаціональними господарствами. Передумовами світової торгівлі виступають міжнародний поділ праці спеціалізація різних країн на виробництві окремих видів товарів і послуг відповідно до технікоекономічного рівня розвитку їх природногсографічних умов.У основі об'єктивної необхідності міжнародної торгівлі лежить концепція порівняльних витрат створена Д. Якщо є незаперечні природні сировинні кліматичні переваги однієї...
34890. Перешкоди на шляху розвитку міжнародної торгівлі 20 KB
  Пошліниємитний збір це з ціллю : а протекціонізниєзахист вітчизняного споживача; б фіскальні пошліни налогові.Квотавводиться обмеження на кількість ввезення продукта з ціллю підтримки вітчизняного виробника.
34891. Сутність поняття роздержавлення та приватизація 23.5 KB
  Сутність поняття роздержавлення та приватизація. Термін роздержавлення на Заході відомий давно і вживається він однозначно за змістом як передача власності з державного сектора в приватний. У нас враховуючи суцільний тобто в усіх сферах монополізм зумовлений пануванням державної власності в поняття роздержавлення вкладається дещо інший зміст. А це означає що однією з суттєвих сторін роздержавлення є перетворення самої держави.
34892. Предмет та функціі економічноі теоріі 24.5 KB
  Пізнавальна функція формування ринкового світогляду. Практична функція розробка економічної політики держави на мові об'єктивних економічних закономірностей. Методологічна функція розробка методів засобів наукового і грументарію необхідних для глибокого об'єктивного дослідження ономічної дійсності.
34893. Поняття людських потреб 28 KB
  Матеріальні потреби це бажання споживачів отримати товари та послуги що приносять їм задоволення. Індивідуальні потреби людини споживчі товари і послуги: а первинні задовольняють життєво необхідні потреби людини фізіологічні об'єкт потреб: предмети першої необхідності; б вторинні задовольняють естетичні та культурні потреби кіно театр спорт книги тощо об'єкти потреб: предмети розкоші. Суспільні потреби потреби урядових установих і громадських організацій фірм що...
34894. Методи економічноі теоріі 32 KB
  Факти описова або емпірична теорія займається збором фактів що відносяться до визначеної проблеми в економіці і співставляє гіпотезу з фактами для підтвердження цієї теорії. Індуктивний метод дослідження це виведення економічних принципів тобто створення теорії на основі добору накопичення систематизації й аналізу конкретних фактів господарського життя. Процес пізнання йде від часткового до загального від фактів до теорії. Дедуктивний метод створення економічної теорії з подальшим...
34895. Ресурси і фактори виробництва 27 KB
  Але задовольнити усі свої потреби одна люди самостійно не може тобто процес виробництва здійснюється не ізольованії: А суб'єктами господарювання а в системі суспільного поділу праці. Процес виробництва носить суспільний характер і в економічі теорії розглядається з двох сторін: 1. ВИРОБНИЦТВО і ресурси фактори виробництва результати функціонуючі...
34896. Процес виробництва,типи відтворення 26.5 KB
  Але задовольнити усі свої потреби одна люди самостійно не може тобто процес виробництва здійснюється не ізольованії: А суб'єктами господарювання а в системі суспільного поділу праці. Процес виробництва носить суспільний характер і в економічі теорії розглядається з двох сторін: 1. Результатом виробництва є підсумок людської діяльності тобто і иорення суспільного багатства .