32852

Духовная сфера общ6ества. Основные формы и уровни. Общественная психология и идеология,их диалектическая взаимосвязь

Доклад

Логика и философия

Специфика идеологии проявляется в том что она возникает на основе существующих в обществе экономических отношений и отражает действительность через призму этих отношений. В классовом обществе экономические отношения выступают в форме классовых интересов поэтому специфику идеологии можно конкретнее представить как отражение действительности через призму интересов определенных классов как систему идей и взглядов классов. В классовом обществе нет и не может быть надклассовой или внеклассовой идеологии. Общественно историческая практика...

Русский

2013-09-03

14.08 KB

3 чел.

62. Духовная сфера общ6ества. Основные формы и уровни. Общественная психология и идеология,их диалектическая взаимосвязь.

Общество – это обособившаяся от природы часть материального мира, высокоорганизованная материальная система, подчиняющаяся всеобщим законам и в то же время имеющаяся специфические особенности функционирования и развития.

Общество как система состоит из нескольких подсистем, или сфер, основными из которых являются экономическая, социальная, политическая, духовная и экологическая.

Сфера общества – это социальное пространство, которое фиксирует границы того или иного вида общественной деятельности.

Духовная сфера включает в себя совокупность различных видов деятельности по производству политических, правовых, нравственных, религиозных, художественных представлений и идей, научных теорий, а также настроений, эмоций.

Основным структурным элементом духовной сферы является духовное производство – это производство идей и взглядов, представлений и мнений. Духовное производство направлено на удовлетворение духовных потребностей (потребность в нравственном совершенствовании, в познании окружающего мира, в удовлетворении чувства прекрасного и др.). Духовные потребности удовлетворяются через духовное потребление, особенностью которого является то, что духовные ценности не исчезают в процессе потребления, а преобразуются в богатство духовного мира человека.

Совокупным результатом духовного производства выступает общественное сознание. Общественное сознание – сложное и многогранное явление. Его исследование связано с немалыми трудностями, которые сказываются уже в том, что духовные явления не выступают в чистом виде, - они непременно объективированы. Овладевая продуктами духовного производства, мы тем самым овладеваем и общественным сознанием.

Структурными компонентами общественного сознания в социологическом аспекте являются общественная психология и идеология

Общественная психология – это совокупность чувств, эмоций, несистематизированных взглядов, настроений, обычаев, традиций, привычек, складывавшихся под влиянием непосредственного общественного бытия.

Содержание общественной психологии многообразно.

Специфика идеологии проявляется в том, что она возникает на основе существующих в обществе экономических отношений и отражает действительность через призму этих отношений. В классовом обществе экономические отношения выступают в форме классовых интересов, поэтому специфику идеологии можно конкретнее представить как отражение действительности через призму интересов определенных классов, как систему идей и взглядов классов. Идеология есть теоретическое оружие, самосознание классов. В этом состоит ее главная социальная функция.

В идеологических концепциях или теориях выражаются, прежде всего, самые существенные, коренные интересы классов. Не случайно поэтому классовые противоречия находят свое проявление и в идеологической борьбе. Идеология носит классовый характер. В классовом обществе нет и не может быть надклассовой или внеклассовой идеологии.

Общественно историческая практика показывает, что для появления новой идеологии нужно, во-первых, наличие определённых объективных условий – к ним относятся познанные наукой и идеологом объективные закономерности природы и общества – и, во - вторых, наличие необходимой идеальной, субъективной причины – ею является некоторая устойчивая, существенная тенденция общественной психологии. Поэтому можно строго, в соответствии с общепринятым научным определением причинно - следственной связи, утверждать, что любая жизнеспособная идеология имеет своей причиной некоторую тенденцию общественной психологии.

Эта причинно - следственная связь не обратима: идеология, сама по себе, не создаёт качественно новых тенденций в общественной психологии.

Сформулированное положение можно назвать принципом вторичности идеологии.

Итак, непосредственные причины идеологий всегда лежат в общественной психологии, и являются идеальными. Наличие объективных условий и познанных закономерностей природы и общества является необходимым, но ещё не достаточным условием для рождения жизнеспособной идеологии.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80961. Складіть календарний план з історії України (Вступ до історії України, 5 клас) 36.37 KB
  Вступ до історії у 5 класі Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу...
80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.
80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання – вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...