32880

Общественно-экономическая формация и цивилизация

Доклад

Логика и философия

Общественноэкономическая формация в марксизме стадия общественной эволюции характеризующаяся определённой ступенью развития производительных сил общества и соответствующим этой ступени историческим типом экономических производственных отношений которые зависят от неё и определяются ею. Не существует формационных ступеней развития производительных сил которым не соответствовали бы обусловленные ими типы производственных отношений. Как ступени исторического развития человечества следующие за варварством. Как уровень ступень...

Русский

2013-09-05

38.11 KB

7 чел.

Вопрос 15.

Общественно-экономическая формация и цивилизация.  

Общественно-экономическая формация — в марксизме — стадия общественной эволюции, характеризующаяся определённой ступенью развития производительных сил общества и соответствующим этой ступени историческим типом экономических производственных отношений, которые зависят от неё и определяются ею. Не существует формационных ступеней развития производительных сил, которым не соответствовали бы обусловленные ими типы производственных отношений. Коренной причиной перехода от одной стадии общественной эволюции к другой является несоответствие между возросшими к концу первой производительными силами и сохраняющимся типом производственных отношений. Теория общественно-экономической формации помогает понять общество как цельную социальную систему, функционирующую и развивающуюся по своим специфическим и объективным законам на основании объективно сформировавшегося способа производства. Социализм - идеал, весьма и весьма привлекательный для людей. Однако практическое создание коммунистической общественно-экономической формации в современных условиях невозможно.

Цивилизация –  Термин "цивилизация" (от лат. civilis - гражданский, государственный) до сих пор не имеет однозначного толкования. В мировой исторической и философской литературе он употребляется в четырех смыслах:

1. Как синоним культуры - например, у А. Тойнби и других представителей англо-саксонских школ в историографии и философии;

2. Как определенная стадия в развитии локальных культур, а именно стадия их деградации и упадка. Вспомним нашумевшую в свое время книгу О. Шпенглера "Закат Европы";

3. Как ступени исторического развития человечества, следующие за варварством. Такое понимание цивилизации мы встречаем у Л. Моргана, вслед за ним у Ф. Энгельса, сегодня у А. Тоффлера;

     4. Как уровень (ступень) развития того или иного региона либо отдельного этноса. В этом смысле говорят об античной цивилизации, цивилизации инков и т.п.

    Одним из первых понятие термин «цивилизация» в научный оборот ввёл философ А. Фергюсон, который подразумевал под термином стадию в развитии человеческого общества, характеризующуюся существованием общественных страт, а также городов, письменности и других подобных явлений.

    На современном этапе учёные выделяют следующие циклы цивилизационного развития: зарождение, развитие, расцвет и угасание. Но не все локальные цивилизации проходят все стадии жизненного цикла, в полном масштабе разворачиваясь во времени. Цикл некоторых из них прерывается в силу природных катастроф (так произошло, например, с минойской цивилизацией) либо столкновений с другими культурами (доколумбовы цивилизации Центральной и Южной Америки, скифская протоцивилизация).

    Шпенглер решительно отвергал общепринятую условную периодизацию истории на «Древний мир — Средние века — Новое время», Шпенглер выступил сторонником другого взгляда на мировую историю — как на ряд независимых друг от друга культур, проживающих, подобно живым организмам, периоды зарождения, становления и умирания.

    Весомый вклад в изучение локальных цивилизаций внёс английский историк А. Тойнби. Он подразделил историю человечества на ряд локальных цивилизаций (21 локальная цивилизация), имеющих одинаковую внутреннюю схему развития. Цивилизация, по Тойнби — замкнутое общество, характеризующееся при помощи двух основных критериев: 1) Религия и форма её организации, 2) Территориальный признак, степень удалённости от того места, где данное общество первоначально возникло. Появление, становление и упадок цивилизаций характеризовался такими факторами, как внешний Божественный толчок и энергия, вызов и ответ,  уход и возвращение.

    Во взглядах Шпенглера и Тойнби есть много общих черт. Главное же различие состоит в том, что у Шпенглера культуры совершенно обособлены друг от друга. У Тойнби же эти отношения хотя и имеют внешний характер, но составляют часть жизни самих цивилизаций. Для него чрезвычайно важно, что некоторые общества, присоединяясь к другим или наоборот обосабливаясь, обеспечивают тем самым непрерывность исторического процесса.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73914. Маржинальна революція: австрійська школа “граничної корисності” (К. Менгер, Ф. Візер, О. Бьом-Баверек). Принципи економікс А. Маршалла 36.5 KB
  Маржинальна революція : австрійська школа граничної корисност К. Її теоретичними принципами були субєктивний ідеалізм та теорія граничної корисності. Центральне місце в концепціях австрійської школи посідає так звана теорія граничної корисності.Візер розвивав ідеї Менгера у працях Походження й основні закони господарської цінності 1884 Природна цінність 1889 Закон влади 1926 використовуючи принцип граничної корисності для оцінки вартості витрат виробництва.
73915. Релігія та демократія: конгруенція і конфлікт 35 KB
  За Андерсоном демократія може варіюватися проте в своїй основі вона повинна мати такі складові як рівність влада народу участь всіх конкуренція згода і в випадках ліберальної демократії захист прав меншинств та окремих індивідів. Якщо не пояснювати йдеться про політичну економічну соціальну рівність чи рівність можливостей то дана характеристика не може бути надійним покажчиком демократії. Щодо інших індикаторів демократії то вони також на мою думку є досить суперечливими проте за браком місця не будемо їх розглядати. Скажемо...
73916. Економічна глобалізація 54.5 KB
  Ініціали інституціоналізацію про формування системи глобального регулювання яка буде наділеною відповідним обсягом повноважень та легітимністю. Другий шлях – глобальне співробітництво за якого розв‘язання глобальних проблем буде виконуватися не шляхом нав‘язування окремими акторами підходів а шляхом конструктивного і втілюваного в життя діалогу всіх зацікавлених сил. Далі буде логічно виведено розмірковування і про інші проекти. Але зрозуміло що таким чином будуть зачіплятися інтереси якоїсь із національних держав світу адже така...
73917. Феномен глобалізації та процеси глобальних політичних змін: основні концепції та методологічні підходи 44 KB
  Блінова частина якої до якої і пишеться коментар має назву Феномен глобалізації та процеси глобальних політичних змін: основні концепції та методологічні підходи. Фактично прочитавши більшість джерел до семінару №2 у мене склалися деякі погляди на розглядувані речі звісно пов‘язані із процесом глобалізації чи то антиглобалізації які вмістити до якогось конкретного джерела виявилося дуже складним. З одного боку наявність численної кількості визначень може йти на користь вивченню глобалізації адже ця численність є прямим фактом...
73918. Кінець світу, який ми знаємо 98 KB
  Вотерса Кінець світу який ми знаємо. Від цього залежить і мислення людей яке радше ґрунтуватиметься на припущенні гетерогенності світу сильної несхожості усіх його частин а не на припущенні про одну світову сім‘ю. Останнє матиме вплив і на дії людей в усіх кінцях світу які ряснітимуть розмаїтістю. Країни обиралися за таким критеріями: Британія – як дуже впливовий член ЄС і як одна з передових країн світу; Україна – порівняння світової ситуації із справа в нашому суспільстві; США – одна з провідних і найвпливовіших країн світу; Індія –...
73920. Підприємець – не обов’язково лідер 196.5 KB
  Вже минуло більш як два з половиною століття з тих часів, як економісти та соціологи почали систематично розглядати діяльність підприємців, але й досі не існує єдиного загальноприйнятого визначення підприємця. Тож чи дивно, що науковці не накреслили і загальноприйнятого образу підприємця.
73921. Гроші – це лише символ, реальна вартість полягає у виробленому товарі 60 KB
  Вартість грошей як товару. Відносна вартість трансакційних грошей. Вартість грошей що нагромаджуються. Подруге критично проанілізувати в чому полягає реальна вартість грошей і якщо у виробленому товарі то чому саме так.