32973

НАУКА В АНТИЧНОСТИ И СРЕДНИЕ ВЕКА

Доклад

Логика и философия

1st позитивистов не изучался генезис науки отдельно. Спенсер Происхождение науки: наука появилась одновременно с появлением человека. во Франции создается кафедра по изучению генезиса науки. Вопрос о периодизации науки до сих пор дискуссионный.

Русский

2013-09-05

19.13 KB

34 чел.

6. НАУКА В АНТИЧНОСТИ И СРЕДНИЕ ВЕКА

До XIXв. (1st позитивистов) не изучался генезис науки отдельно. Спенсер «Происхождение науки»: наука появилась одновременно с появлением человека.

1892г. - во Франции создается кафедра по изучению генезиса науки.

Вопрос о периодизации науки до сих пор дискуссионный. Степин: науки как таковой предшествует преднаука, затем происходит становление классической науки, неклассической, постнеклассической.

Античная наука делится на 2 периода: Древней Греции (основное влияние), Древнего Рима. Античная наука возникает после древне Вост. философии. Ее важнейшие черты (Вавилоно-Шумерская, Египетская, Др. индийская, Др. китайская):

1. непосредственная подчиненность практическим потребностям (составление календаря, астрономия); техническое совершенствование орудий производства (механика).

2. Рецептурность научных знаний.

3. эмпирический хар-р их происхождения и обоснования.

4. кастовость и закрытость научного сообщ-ва.

В Др. Греции прямо противоположная картина: греки пытаются объяснить и описать возникновение, структуру и развитие мира и вещей, его составляющих (натурфилософское учение). Этапы натурфилософских идей:

1. создание модели космоса. Need было числовое подтверждение и математические методы, как result возникли пифагорейцы. Изучали связи цифр и переносили эти связи и закономерности в жизнь.

К началу IVв. до н.э. Гиппократом были представлены законы геометрии. Теэтет – теория правильных многогранников.

1st геометрическая модель космоса (Эвдокс) – гомоцентричная; затем усовершенствована Калиппом; потом 3-я модель – Аристотель.

Древние модели – гелиоцентрическая (Гераклит, IVв. до н.э.; Аристарх Самосский IIIв. до н.э.). Не имела множества сторонников гелиоцентрическая модель.

  1.  Создание атомистики и элементаризма. Проблема поставлена Парминидом: как найти единое, неизменяющееся и не уничтожающееся в многообразии изменчивого возникающегося и уничтожающегося.

Существуют 2 пути:

а) атомомистичекая модель строения в-ва. Все состоит из 2-х начал: 1st начало – неизменяемого, оформленного, неуничтожаемого (атом); 2-е начало – противоположное;

б) учение об элементах (Vв. до н.э.) Эмпедокл. Космос образован 4-мя элементами стихии: воздух, огонь, земля, вода. 2-мя силами: любовью и враждой.

Элементы однородны, не подвержены качественным изменениям, могут вступать др. с др. в dif. комбинации.

  1.  теория Платона объединяет учение об элементах с атомомистическим строением в-ва. Все 4 элемента - не простейшие элементы вещей, а обладают сложной внутренней структурой.
  2.  Учение Аристотеля: истинным бытием обладает не число, и не идея, а конкретная единичная вещь, сочетающая материю и форму. Материя - то из чего возникает вещь, но чтобы ей стать материей необходимо принять форму.

4 вида причин: материальные, формальные, действующие, целевые.

Вещь не существует помимо движения:

1) движение в отношении сущности: возникновение, разрушение.

2) движение в отношении кол-ва (увеличение, уменьшение)

3) в отношении качества (качественные изменения)

4) в отношении места (перемещение).

  1.  эллинизм. Бурное развитие математики. Евклид «Античность. Начало». II-Iвв. до н.э. - упадок эллинистических гос-в. Теряют значения культурные центры.

Важнейшие черты античной науки:

1. источник научных знаний – мышление (теоретичность),

2. логическая док-ть.

3. независимость от практики.

4. открытость критики.

5. демократизм.

НАУКА СРЕДНИХ ВЕКОВ (II-XIIIВВ.)

Религиозная картина мира опирается на теологическое обоснование. Изречение «Верую ибо абсурдно» свидетельствовало о несовместимости веры и философии.

IXв. - появилась схоластика, стремившаяся к обновлению религиозных норм. Ранняя схоластика в монастырских школах опиралась на двойственность:

1. картина мира создаваемая теологами;

2. создаваемая натурфилософами.

Вершина средневековой схоластики  - Фома Аквинский. Философские истины, которые получили знания от разума были наполнены наукой священников, основанной на откровении.

Main элементы средневекового миросозерцания: 

1. универсализм (стремление охватить мир в целом, понять его как законченное всеединство);

2. символизм – все вещи видимые, обладают св-вом воспроизводить вещи невидимые, т.е. являются символами.

3. иерархия – все вещи видимые воспроизводят, но не все в одинаковой мере вещи невидимые.

4. телелогизм (истолкование существования вещей, как заранее предуготованное Богом предназначение).

Силы интеллекта не на анализе вещей, а на анализе понятий (дедукция), откуда следует умозрительный хар-р науки.

Формы знаний: 

1. магия – глубинные познания скрытых сил и законов Вселенной, без нарушения законов Вселенной. С течением времени ее стали называть практической физикой.

2. алхимия (с греч. – искусство выплавки металлов).

3. астрология – специфическая система взглядов на космос, природу и человека. Каждый момент времени уникален по своим глубинным проявлениям.

Сущностные черты средневековой науки:

1. теологизм, схоластика, догматизм;

2. выполняла роль служанки богословия  и согласовывала с ним свои утверждения, т.е. истины разума имели подчиненный познавательный статус, по отношению к  истинной вере, религии.

3. по многим параметрам (содержание знаний и проводимые с ним операции) отличалась от античной и Вост. науки.

В это время на Востоке Ибн Ай Хайсан – открытия в области оптики, Авиценна, астроном, врач. Омар Хайям – философ, астроном, механик. Рушт – философ, успешен в алхимии.

XVв. - утухание развития проблем естествознания на Вост. и переход на Запад.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81689. Проблема кризи сучасної культури в провідних концепціях 19-20 століть 28.37 KB
  Причини такого ставлення до культури на думку Г. Тому як вважає Зіммель новою парадигмою здатною об´єднати світ духовної культури епохи є поняття життя як своєрідного центра світобудови: звідти йде шлях з одного боку до душі і Я а з іншого до ідеї Космосу Абсолюту. Першим аргументовано підійшов до проблеми кризи культури звернув увагу на вулканічне підґрунття історії розсіяв загрозливі ілюзії її лінійного прогресу німецький культурфілософ О.
81690. Поняття суспільства. Структура та функції соціальної системи 24.59 KB
  Суспільство раціонально організована спільнота людей об’єднаних спільною спрямованістю інтересів взаємною угодою в розумінні принципів колективного існування. Цим суспільство відрізняється від спільності – органічного об’єднання людей пов’язаних єдиним походженням родинними зв’язками єдністю долі сім’я рід плем’я народ та від держави – раціонально організованого апарату управління суспільством. В цілому суспільство – це соціальна система що охоплює сукупність соціальних об’єктів та суб’єктів їхніх властивостей і відносин що...
81691. Суспільство як система: основні сфери та закони розвитку суспільного життя. Духовне життя соціуму 26.65 KB
  Останні є суттєвими характеристиками суспільства. Для суспільства характерні: системна організація особливий механізм передачі інформації єдність матеріальних та духовних процесів. Основними сферами життєдіяльності суспільства є: матеріальновиробнича та економічна діяльність виробництво обмін та розподіл матеріальних благ продуктивні сили та виробничі відносини НТП сільське господарство фінанси економіка банківська діяльність побуту та сімейних стосунків сім’я побут соціальногуманітарних відносин закони та правові норми...
81692. Джерела та спонукальні сили соціального розвитку 23.68 KB
  Виділяють принаймні три джерела розвитку суспільства: природні фактори Монтеск’є Гумільов Вернадський матеріальне виробництво Маркс Ростоу Бжезинский зміни культурного життя та системи духовних цінностей Конт Сорокін. Насправді усі три фактори в єдності виступають джерелами розвитку суспільства. Окрім цього існує інший погляд який джерелами саморозвитку суспільства визначає: протиріччя між природною та культурною організаціями суспільні відносини та духовний потенціал суспільства.
81693. Культурно-історичний час і простір 22.69 KB
  Як форми руху матерії простір і час постають загальним «засобом організації» будь-якого обєкта дійсності: простір — у найзагальнішому плані — це форма сталості, збереження обєкта, його змісту; час — форма його розвитку, внутрішня міра його буття та самознищення. Доповнюючи один одного, простір і час функціонують як універсальна форма організації всієї різноманітності нескінченного світу
81694. Сутність ідеалістичної концепції буття 24.82 KB
  У широкому розумінні буття є захоплююча реальність гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те що існує: матерія речі властивості звязки і відносини. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне.
81695. Поясніть матеріалістичну концепцію буття 25.1 KB
  У широкому розумінні буття є захоплююча реальність гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те що існує: матерія речі властивості звязки і відносини. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне.
81696. Природа та структура пізнавального процесу 25.76 KB
  Пізнання процес цілеспрямованого активного відображення дійсності в свідомості людини зумовлений суспільноісторичною практикою людства. Він є предметом дослідження такого розділу філософії як теорія пізнання. Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називається теорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин...
81697. Чуттєве та раціональне та інтуїтивне пізнання 24.36 KB
  Чуттєве пізнання є безпосереднім результатом прямої взаємодії органів чуття субєкта з зовнішнім світом, хоча воно й опосередковане біологічною передісторією людини та її історичним розвитком. У цьому певне значення мають і предмети чуттєвого сприйняття, які в тій чи іншій мірі вже сформовані людською працею.