32982

О СПЕЦИФИКЕ П. ЗНАНИЯ. ПРИ КАКИХ УСЛОВИЯХ П. МОЖЕТ СТАТЬ НАУКОЙ (К.МАНХЕЙМ. ИДЕОЛОГИЯ И УТОПИЯ)

Доклад

Логика и философия

ощущал свое время как эпоху радикальной соц. перестройки Суть перестройки: переход от традиционной соц. чтобы избежать рокового развития событий необходимо регулирование даже планирование социокультурных изменений 3. австрийский социолог и политик Шеффле: общвенная и госвенная жизнь cn be разделена на 2 части: 1 повседневная госвенная жизнь=управление 2 П.

Русский

2013-09-05

14 KB

22 чел.

34. О СПЕЦИФИКЕ П. ЗНАНИЯ. ПРИ КАКИХ УСЛОВИЯХ П. МОЖЕТ СТАТЬ НАУКОЙ (К.МАНХЕЙМ. ИДЕОЛОГИЯ И УТОПИЯ)

1. ощущал свое время как эпоху радикальной соц. перестройки

Суть перестройки: переход от традиционной соц. структуры с ее устойчивой иерархией и господством просвещенной элиты к общ-ву, в котором массы начинают претендовать на власть.

2. чтобы избежать рокового развития событий, необходимо регулирование, даже планирование социокультурных изменений

3. индивидуализированная элитарная система образования не can be без изменений успешно применена к массам

4. наступит время, когда даже появление и исчезновение целых наук будет сведено к определенным факторам и тем самым объяснено.

5. П. являет собой совершенно особую по своему хар-ру область, чисто рациональное исследование которой наталкивается на специфические трудности, отсутствующие в др. областях знания. В П. есть области, непосредственно доступные пониманию и изучению.

6. П. – совокупность всех фактических знаний, необходимых для П. деят-ти.

педагогическая, дидактическая проблема – как произвести наиболее благоприятный с т.з. практических политиков выбор из бесконечного кол-ва имеющихся в наличии фактов.

П. наука изучает творческие силы данного момента, чтобы из этого потока движущихся сил создать нечто устойчивое.

7. австрийский социолог и политик  Шеффле: общ-венная и гос-венная жизнь can be разделена на 2 части:

1) повседневная гос-венная жизнь=управление

2) П.

Границы текучи. Нечто новое can появиться в повседневной гос-венной жизни в result медленного перемещения в последовательности традиционных коренных решений.

8. законы, предписания, установленные обычаи существуют лишь благодаря тому, что живая жизнь все время репродуцирует их, репродуцируя в них самое себя.

9. деят-ть начинается там, где еще нет рационализации, где мы вынуждены принимать решения в ситуации, не регулируемой предписаниями.

10. знание о деят-ти возможно лишь в том случае, if мышление независимо по отношению к игре сил, хотя бы в своей основной структуре.

11. в области П. сама постановка проблемы и способ мышления can be совершенно dif.

12. структура П. и исторического мышления изменяется в зависимости от того или иного П. течения.

13. в области П. решение и видение существенным образом связаны=> П. не can be наукой. П. can be исследована только с партийной т.з., изучать П. can только в партийных школах.

14. П. мышление полностью обусловлено соц. положением субъекта

15. от П. как науки can требовать только одного: чтобы она воспринимала действительность глазами действующих людей и вместе с тем учила бы этих людей понимать своих противников, исходя из непосредственного средоточия мотивов их действий и их положения в историко-соц. сфере

16. П. возможна как наука, ей можно обучить

17. П. как таковая вообще возможна лишь до той поры, пока существует иррациональная среда (как только она исчезает ее место занимает управление).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23236. Традиції і новаторство в культурі 46.5 KB
  Спадкоємність культури це процес передачі культурноісторичного досвіду. Саме в спадкоємності як органічному поєднанні традиції і новаторства реалізується історичність культури її самозбереження й саморозвиток. Традиції існують у всіх формах духовної культури. Завдяки їм розвивається суспільство оскільки молоде покоління не винаходить заново велосипеди а засвоює досягнутий людський досвід культури.
23238. Аристотель, Стагірит 216 KB
  Зі сказаного очевидно що з того де йде мова про предмет необхідно говорити про предмет і ім'я й поняття; так наприклад людина говорить про предмет про окрему людину і про неї звичайно говорить ім'я [людини]: адже окремою людиною називають живу істоту й визначення людини буде визначати окрему людину адже окрема людина є й людина і жива істота. Так біле перебуваючи в тілі як у підметі говорить про предмет адже тіло називається білим але поняття білого ніколи не може означати тіло. Її предмет – мислення як цілісне утворення...
23239. Ільєнков, Евальд Васильович 146.5 KB
  І ось учорашній оптиміст стає похмурим нитиком – песимістом якого вже ніщо не радує і ніщо не веселить не дивлячись на його паспортну молодість здоровий шлунок і міцні зуби. Якщо ми недвозначно беремо висвітлену таким чином наукову присутність у своє володіння то маємо сказати: Те на що спрямоване наше світовідношення є саме суще – і більше ніщо. Те чим керується вся наша установка є саме суще – і крім нього ніщо. Те з чим працює дослідження що втручається у світ є саме суще – і ніщо понад того.
23240. Сковорода, Григорій Савич 152.5 KB
  Навпаки саме при падінні аристократичних оцінок людської совісті поступово нав'язується весь цей контраст €œегоїстичного€ і €œнеегоїстичного€ – цей по моїй термінології стадний інстинкт котрий дістав тоді розповсюдження. Поняття €œдобро€ він вважає по суті рівним поняттю €œкорисний€ €œдоцільний€ так що в думках €œдобро€ і €œзло€ людство ніби то підсумовує і санкціонує саме незабуті і незабутні пізнання про корисне – доцільне і шкідливе – недоцільне. Добро згідно цієї теорії – те що споконвіку виявилося корисним тому воно...
23241. Кримський, Сергій Борисович. ФІЛОСОФІЯ - АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ 192.5 KB
  Кримський розробляє принципи трансформації знання прийоми інтерпретації принципи узагальненої раціональності та розуміння принципи духовності розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипових структур буття розуму та культури; виділяє архетипи української культури. ФІЛОСОФІЯ АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ Видатний мислитель пізньоантичної епохи Плотін стверджуючи прилученність мудрості до центральних зон смислотворчості буття та людини проголошував що філософія є найголовнішим у житті. Вона є єдиним засобом поставити людину...
23242. Фоєрбах, Людвіг. РАГМЕНТИ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МОЄЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ БІОГРАФІЇ 85.5 KB
  Головним завданням своєї філософії Фоєрбах вважав відповідь на питання – якою є справжня природа людини як визначити її шлях до щастя Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії що культивуватиме любов людини до людини як до Бога. Але чи не слід би саму релігію зрозуміти у більш загальному смислі А порозуміння з філософією чи не повинно полягати лише у визнанні та виправданні певних вчень Чи немає якогось іншого виду порозуміння ________ Яке ж...