32986

ПРЕДМЕТНЫЕ СФЕРЫ И ГРАНИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФИЛОСОФИИ И НАУКИ (Ф.ФРАНК. КАКАЯ ПОЛЬЗА В ФИЛОСОФИИ НАУКИ)

Доклад

Логика и философия

ПРЕДМЕТНЫЕ СФЕРЫ И ГРАНИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФИЛОСОФИИ И НАУКИ Ф. КАКАЯ ПОЛЬЗА В ФИЛОСОФИИ НАУКИ 1. философия всегда стремилась связать абстрактные положения науки со здравым смыслом вырабатывая тем самым единый и доступный рациональному пониманию взгляд на мир из которого вытекают определенные принципы человеческого поведения и деятти задача философии науки – гуманизация науки и преодоление разрыва м у ее гуманитарными и естественнонаучными областями 2. Философия науки – связующее звено способное обеспечить единое научное понимание мира и...

Русский

2013-09-05

18.2 KB

37 чел.

22. ПРЕДМЕТНЫЕ СФЕРЫ И ГРАНИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФИЛОСОФИИ И НАУКИ (Ф.ФРАНК. КАКАЯ ПОЛЬЗА В ФИЛОСОФИИ НАУКИ)

1. философия всегда стремилась связать абстрактные положения науки со здравым смыслом, вырабатывая тем самым единый и доступный рациональному пониманию взгляд на мир, из которого вытекают определенные принципы человеческого поведения и деят-ти

задача философии науки – гуманизация науки и преодоление разрыва м/у ее гуманитарными и естественно-научными областями

2. необходимо преодолеть разрыв между философией и наукой.

Философия науки – связующее звено, способное обеспечить единое научное понимание мира и процесса его познания.

Наука – система принципов, основанных на непосредственных эмпирических наблюдениях.

Философия выражает общие принципы, познаваемые разумом.

  1.  Разрыв м/у наукой и философией.

Самые великие умы науки усиленно подчеркивали неизбежность тесной связи м/у философией и наукой.

Преподаватели: студенты, посвятившие себя серьезному исследованию в области науки, не интересуются не относящимися к их занятиям философскими проблемами.

ХХв. – Альберт Эйнштейн:

Самый способные студенты, которых я встречал как преподаватель, глубоко интересовались теорией познания. «Самые способные» выделяются не только способностями, но и независимостью суждений. Они любят спорить об аксиомах и методах науки и своим упорством в защите своих мнений док-вают, что эти вопросы важны для них.

Коренные изменения в науке всегда сопровождались более интенсивным углублением в ее философские основания.

Всякий, кто хочет добиться удовлетворительного понимания науки ХХв., должен хорошо освоиться с философской мыслью.

  1.  Утраченная связь м/у естественными и гуманитарными науками. 

Угрозы для нашей цивилизации:

  1.  угрозы глубокого разрыва м/у нашими быстрыми успехами в науке и нашим непониманием проблем человечества
  2.  разрыв м/у естественными и гуманитарными науками.

Роберт Хатчинс:

1) упадок либерального образования

2) место философии в наших университетах: до XIXв. main предметы в ВУЗах философия и теология: все специальные области познания координировались идеями, даваемыми в курсах философии.→XIX-ХХвв. – философия – отдельная дисциплина среди др. дисциплин

3) цель высшего образования – мудрость, т.е. знание принципов и причин=>метафизика есть наивысшая мудрость.

Никакое университетское образование не может быть основано на метафизике.

  1.  Наука как равновесие ума.

Хатчинс: необходимость в университетском образовании, основанном на принципах метафизики.

Уайтхед: Дух обобщения должен господствовать в университете. Лекции должны читаться тем, кому уже знакомы детали и метод, т.е. они так согласуются с предшествующим образованием, что легко усваиваются.

задача университета – помочь учащемуся ценою отказа от деталей приобрести знание принципов.

Но принципы не являются положениями непреходящей метафизики.

От знания переход к знанию общих принципов с помощью метода, узнанного из науки.

Наука должна иметь дело, с одной стороны, с упрямыми фактами, а с др. – с общими идеями. Наука учит нас взаимодействию м/у теми и др. Университетские преподаватели должны дать учащимся, привить им интерес к координированию упрямых фактов с помощью абстрактных принципов. Мы нуждаемся в дополнении науки о физической природе наукой о человеке.

Чтобы понять не только науку, но и место науки в нашей цивилизации, ее отношение к этике, П., религии, нужна стройная система понятий и законов, в которой и философия и естествознание и гуманитарные науки занимали бы определенное место. Такая система – «философия науки», -  не достающее звено м/у естественными и гуманитарными науками.

Хороший преподаватель может показать связь м/у своим курсом и др. 

  1.  Является ли ученый «ученым невеждой»? 

Большая опасность для Зап. культуры может проистекать из системы образования, которая готовит очень узких специалистов, пользующихся в глазах общ-венного мнения большим уважением.

Ортега-и-Гассет: Ученый, который получил обычное образование, оказывается сегодня «невежественным в отношении всего, что не входит в область его специальности и его познания».

Организация научного исследования позволяет людям, в интеллектуальном отношении самым заурядным, достигать значительных научных результатов.

Чтобы получать большие научные results, не обязательно даже иметь строгие понятия об их значении и обосновании.

Чтобы ученые не превращались в ученых невежд, их образование не должно строиться только на узкопрофессиональном подходе к явлениям, а должно уделять подобающее внимание философским вопросам и месту науки во всей области человеческой мысли.

  1.  Технический и философский интерес в науке. 

Философский интерес – интерес к науке, который создается не ее техническим применением, а ее влиянием на картину мира, созданную нашим обыденным здравым смыслом.

  1.  устаревшая философия в сочинениях ученых.

Факторы, определяющие «случайную философию»:

  1.  дошкольное образование
  2.  школа
  3.  словарный запас и синтаксис языка, на котором получается образование.

«Случайная философия» часто сохраняется у ученых со времени их детства вопреки изменениям в научном мышлении, и нередко случается, что написанные ими научные труды содержат в себе остатки устаревших философских учений.

Эрнст Мах: без критической философии сама наука превратится в орудие устаревших философских учений.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31510. Міра праці та її визначення 191 KB
  Класифікація витрат робочого часу Система нормативів і норм праці. Подальше вдосконалення нормування праці передбачає: максимальне охоплення нормами праці різних видів робіт з обслуговування виробництва та управління ним; широке впровадження технічно обґрунтованих норм тобто розроблення норм виробітку часу обслуговування з урахуванням можливостей сучасної техніки й технології виробництва передових методів праці тощо; підвищення не тільки технічної а й економічної та фізіологічної обґрунтованості норм. Якщо технічне...
31511. Продуктивність праці 116 KB
  Продуктивність праці Зміст учбового матеріалу: Сутність продуктивної праці та продуктивності праці. Показники продуктивності праці та методи її вимірювання Фактори впливу на зростання продуктивності праці та їх класифікація Резервів зростання продуктивності праці їх класифікація та оцінка. Сутність продуктивності та продуктивності праці Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці МОП розрізняють поняття продуктивність і продуктивність праці. Продуктивність – це ефективність використання ресурсів – праці капіталу...
31512. Політика доходів та сутність заробітної плати 232 KB
  Робоча сила найманих працівників на ринку праці є товаром який має вартість. На вартість робочої сили впливають результати праці власника робочої сили. Вартість робочої сили формується на ринку через порівняння результативності корисності праці із затратами на відтворення робочої сили. Вона встановлюється на рівні який узгоджує граничну продуктивність праці тобто цінність послуг праці для покупцяпідприємця з витратами які потрібні для відтворення робочої сили.
31513. Тарифна система оплати праці та її складові 224 KB
  Тарифна система оплати праці та її складові Зміст учбового матеріалу: Тарифна система та її призначення. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Тарифні ставки працівників. Тарифна система та її призначення Тарифне нормування оплати праці – це складова організації заробітної плати що здійснюється за допомогою тарифної системи і являє собою сукупність фіксованих норм оплати за роботу в межах норм праці трудових обов’язків а також норм оплати праці за роботу понад норму праці.
31514. Оплата праці та її організація в умовах трансформації соціально-трудових відносин 192.5 KB
  Оплата праці та її організація в умовах трансформації соціальнотрудових відносин Зміст учбового матеріалу: Системи оплати праці: сутність ознаки взаємозв’язок та взаємозалежність. Відрядна форма оплати праці: сутність та види. Почасова форма оплати праці: сутність та види. Безтарифна система оплати праці.
31515. Аналіз і планування трудових показників 131.5 KB
  Аналіз і планування трудових показників Зміст учбового матеріалу: Планування продуктивності праці: методичні основи Розроблення плану продуктивності праці Планування й аналіз чисельності працівників Планування й аналіз заробітної плати 1. Методичні основи планування продуктивності праці Основними трудовими показниками є: продуктивність праці; чисельність працівників; фонд заробітної плати; середня заробітна плата Трудові показники визначаються технікоекономічними та іншими факторами виробництва: технікоорганізаційним рівнем...
31516. Міжнародна організація праці: значення, вплив на розвиток та методи регулювання соціально-трудових відносин 101.02 KB
  МОП: цілі завдання та структура 2. Основні види діяльності МОП 3. МОП: цілі завдання та структура Міжнародна організація праці МОП – це міжурядова установа яка вирішує проблеми зайнятості населення. МОП була створена у 1919 р.
31517. Праця як об’єкт вивчення дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” та основа життєдіяльності суспільства 96 KB
  Праця як об’єкт вивчення дисципліни Економіка праці і соціальнотрудові відносини†та основа життєдіяльності суспільства Зміст учбового матеріалу: Діяльність та її види Праця як об’єкт вивчення дисципліни “Економіка праці і соціальнотрудові відносиниâ€: предмет завдання зміст методи вивчення Система понять про працю: сутність характер аспекти розгляду Виробничий фактор праці Місце дисципліни в загальній системі економічних наук 1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни “Економіка праці і соціальнотрудові ресурсиâ€:...
31518. Ринок праці: зовнішній та внутрішньофірмовий 171 KB
  Ринок праці: зовнішній та внутрішньофірмовий Зміст учбового матеріалу: І. Зовнішній ринок праці: 1. Поняття ринку праці його елементи та функції 2. Структура типи сегменти ринку праці 3.