3303

Законність та відповідальність у державному управлінні

Лекция

Политология и государственное регулирование

Досягненню зазначених цілей служать такі основні принципи здійснення юридичної відповідальності: відповідальність лише за поведінку, а не за думки; відповідальність тільки за протиправні діяння і тільки при наявності вини (презумпція невинності); законність, справедливість, доцільність і невідворотність.

Украинкский

2014-11-16

24.29 KB

13 чел.

Тема 7. Законність та відповідальність у державному управлінні

  1.  Види соціальної відповідальності: політична, юридична та моральна.

Юридична відповідальність обов'язок особи, при наявності в його діянні складу правопорушення, перетерпіти несприятливі наслідки, передбачені санкціями юридичних норм. Реалізація санкції норми, щодо правопорушника, покладання на нього офіційної обов'язки перетерплювати позбавлення матеріального, фізичного або духовного порядку.

Можливість виникнення юридичної відповідальності

формально визначається через санкції юридичних норм. Така можливість, підкріплена примусовою силою держави, гарантує виконання юридичних норм навіть всупереч волі окремих суб'єктів.

Підставою виникнення юридичної відповідальності

є повний склад правопорушення. Відсутність у діянні особи будь-якого з перерахованих вище елементів складу правопорушення унеможливлює притягнення його до юридичної відповідальності.

За своєю природою юридична відповідальність

- Це особливий вид правовідносин, з якими склад правопорушення пов'язаний як визначальний його виникнення складний юридичний факт.

Змістом юридичної відповідальності

як правовідносини є: з одного боку, - обов'язок особи, яка вчинила правопорушення, відповідати за нього, нести несприятливі для себе наслідки, з іншого боку, - право особи, чиї права порушені, відповідних державних органів притягти правопорушника до відповідальності, змусити його випробувати несприятливі наслідки , передбачені санкціями юридичних норм.

Досягненню зазначених цілей служать такі основні принципи здійснення юридичної відповідальності: відповідальність лише за поведінку, а не за думки; відповідальність тільки за протиправні діяння і тільки при наявності вини (презумпція невинності); законність, справедливість, доцільність і невідворотність.

Перші два принципи відносяться до законодавця при визначенні їм підстав юридичної відповідальності. (Проте в деяких випадках законодавець допускає залучення до юридичної відповідальності і за відсутності вини в діях правопорушника. Це відноситься тільки до цивільного права і поширюється на дуже вузьке коло суб'єктів. Зокрема, законодавець встановлює, що власники джерел підвищеної небезпеки (автомашина, літак, підйомний кран і т.п.) несуть цивільно-правову відповідальність і за відсутності провини в їх діях, за винятком випадків, коли власник цих джерел доведе, що шкода заподіяна потерпілому внаслідок винних дій самого потерпілого).

 М. Бахтіним виділяються наступні види соціальної відповідальності: моральна, персональна, політична, соціальна. Р. Хачатуров вважає, що у суспільстві існує стільки різновидів соціальної відповідальності, скільки в ньому діє різновидів соціальних норм.

Досить обґрунтованою вважаємо класифікацію соціальної відповідальності на неправову та правову. Неправова соціальна відповідальність не має юридичного характеру та виступає у формі моральної, політичної, корпоративної, релігійної, етичної та ін.

Моральна відповідальність настає у випадку порушення традицій, звичаїв, норм культури та естетичних норм. Вона відображається у суспільному осуді та соціальному відмежуванні від суб'єкта, що порушує чи ухиляється від виконання норми поведінки. Моральна відповідальність має важливе значення, оскільки забезпечує відповідність суб'єктів прийнятим у суспільстві уявленням про добро та зло, справедливість та несправедливість.

Всі згадані вище види соціальної відповідальності мають пасивний характер, оскільки негативна реакція з боку суспільства у цих випадках не передбачає примусового впливу на нормопорушника. Вона не заснована на праві вимагати відповідної поведінки, а відображається у бажанні висловити негативне ставлення шляхом відмови у спілкуванні чи дистанціювання.

Правова відповідальність настає у випадку порушення норм державно-організованого права. Вона має активний характер, оскільки передбачає активний психологічний вплив на порушника аж до застосування примусового фізичного впливу.

  1.  Види юридичної відповідальності.

За галузевою ознакою розрізняють конституційну, кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну, матеріальну відповідальність.

Конституційна відповідальність як самостійний різновид почала розглядатись лише останнього часу. Її особливостями є джерела вміщення, підстави призначення, суб'єкти та наявність особливих санкцій.

Цей вид відповідальності передбачається Конституцією держави та масивом конституційного законодавства, порушення якого і є підставою відповідальності.

Кримінальна відповідальність — це найбільш суворий вид відповідальності. Вона настає за вчинення злочинів та встановлюється лише законом. Кримінальний кодекс закріплює вичерпний перелік діянь, що визнаються злочинами, а кримінально-процесуальний — регламентує порядок притягнення до кримінальної відповідальності. Повноваженнями притягнення до цього виду відповідальності наділений лише суд. Ніхто не може бути визнаним винним у вчиненні злочину та притягнутий до кримінального покарання інакше, ніж за вироком суду та у відповідності до закону.

Адміністративна відповідальність настає за скоєння адміністративних правопорушень. Через інститут адміністративної відповідальності реалізуються норми різноманітних галузей права — адміністративного, господарського, трудового, фінансового та ін.

Відповідальність в трудовому праві. Трудове правопорушення можна визначити як винне протиправне невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків суб'єктами трудових правовідносин. Трудове правопорушення відрізняється від інших галузевих правопорушень суб'єктами та змістом.

Дисциплінарна відповідальність в трудовому праві полягає у обов'язку працівника відповісти за вчинене ним порушення трудової дисципліни перед роботодавцем і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Матеріальна відповідальність у правовій літературі визначається як обов'язок кожної із сторін трудових правовідносин (працівника та роботодавця) відшкодувати шкоду, заподіяну іншій стороні внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі та порядку.

  1.  Дисциплінарні стягнення, які застосовуються до державного службовця.

До державного службовця може бути застосовано один з таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу державного службовця;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) припинення дії службового договору;

6) припинення державної служби.

  1.  Рішення про проведення службових розслідувань.

Рішенням щодо проведення   службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення  службового розслідування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

У  разі коли рішення щодо проведення службового розслідування прийнято  вищими посадовими  особами України, Першим віце-прем'єр-міністром   України, склад   комісії  з  проведення службового розслідування,  мета  і  дата  початку  та  закінчення службового розслідування визначаються керівником органу державної влади, якому доручено  проведення  службового  розслідування.

Службове  розслідування  у  цьому випадку повинне бути проведено у термін, визначений посадовою особою, яка прийняла рішення про його проведення.

Період проведення службового розслідування  не включає час тимчасової   втрати працездатності особою, уповноваженою  на виконання  функцій  держави або місцевого самоврядування, стосовно якої   проводиться таке  розслідування,  час  її  перебування  у відпустці  або службовому відрядженні  чи  відсутності  з  інших причин, час  отримання інформації, що стосується  предмета службового розслідування, від  установ, підприємств, організацій інших держав, а також час ознайомлення такою особою, уповноваженою на  виконання  функцій  держави  або  місцевого самоврядування, та керівником  органу,  в якому вона  працює, з  актом  службового розслідування.  

У разі потреби до проведення службового розслідування  можуть залучатися  вчені,  працівники  органів  державної  влади, органів місцевого  самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

До участі  у  проведенні  службового розслідування не повинні залучатися  посадові особи органу державної влади, якщо обставини свідчать   про   їх   особисту   заінтересованість  у  результатах розслідування.

  1.  Правова база для боротьби з корупцією та іншими зловживаннями службовим становищем.

  У статті 364 Кримінального кодексу України (КК) передбачено відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, під яким (зловживання) згідно з частиною І зазначеної статті розуміється умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Суб’єктами службових злочинів визнаються особи, які займають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, чи виконують такі обов’язки за спеціальними повноваженнями на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82422. Персонализм 35 KB
  Французский персонализм одно из ведущих философских течений современности; вместе с феноменологией экзистенциализмом и неотомизмом он составил целую эпоху в интеллектуальной жизни Франции первой половины XX в. Датой рождения французского персонализма считается октябрь 1932 г. Основоположник и главный теоретик французского персонализма Эммануэль Мунье 19051950 профессиональный философ католик по вероисповеданию; ему удалось сплотить вокруг Esprit творческую молодежь философов социологов публицистов литераторов литературных и...
82423. Философская герменевтика. Трудности перехода от понимания как способа познания к пониманию как способу существования 30.84 KB
  Хотя история герменевтики может быть прослежена через Средневековье до античности понятие герменевтики в его современном значении восходит к Новому времени. Революционный шаг в становлении герменевтики как самостоятельной дисциплины сделан Шлейермахером принципиально расширившим сферу подлежащих истолкованию текстов: для Шлейермахера это учение об искусстве понимания письменных документов вообще. Задачу герменевтики составляет прояснение условий делающих возможным уразумение смысла того или иного текста. Важным этапом становления...
82424. Аналитическая философия XX века: основные направления и проблемы 28.31 KB
  Одна из отличительных черт интеллектуальной культуры XX столетия развитие и нарастающее влияние аналитической философии. Главные цели философии анализа выявление структуры мысли прояснение всего смутного невнятного достижение прозрачного соотнесения языка и реальности четкое разграничение значимых и пустых выражений осмысленных и бессмысленных фраз. Внутри аналитической философии выделяют два направления: философию логического анализа и философию лингвистического анализа или лингвистическую философию. Исходные проблемы и понятия...
82425. Структурализм и постструктурализм 31.84 KB
  В античности понятие структуры было синонимом понятия форма. В трудах Структурная антропология 1958 и Структурная антропология два 1973 рекомендует при исследовании культуры обращать внимание не на субъекты но на такие культурные структуры жизни как мифы ритуалы маски правила бракосочетания родственные связи языки как на знаковые структуры и изучать их не диахронно а синхронно увязывая факты в целое....
82426. Теоретические истоки философии постмодернизма. Идея концепта, поиск новых смыслов философии, современные оценки 27.97 KB
  В основе мировоззрения постмодернизма лежат принципы космизма экологизма феминизма постгуманизма новой сексуальности как ответы на новые проблемы нового мира. Мировоззренческие элементы постмодернизма могут быть реконструированы в культурную программу постмодернизма парадигму эписгему новую онтологию новую гносеологию новую логику. Постмодернизм сторонится тотализирующих моделей чем знаменует смену познавательной парадигмы пересматривает позиции субъекта как центра и источника системы мировоззренческих представлений...
82427. Общая характеристика социокультурного и мотивационного контекстов современной зарубежной философии 26.06 KB
  Ухудшение условий жизни людей утрата природой своих естественных свойств истощение материальных ресурсов сказываются на жизни каждого человека подвергая опасности здоровье психическое состояние как ныне живущих так и будущих поколений. ознаменовалось огромными переменами во всех сферах жизни общества: значительно усилилось влияние науки и возросла ее роль в жизни всего мирового сообщества. в области общественной жизни и политики происходит обострение межгосударственных и социальных противоречий внутри отдельных стран которые выливаются в...
82428. Новые тенденции в современной зарубежной философии. Специфика «перехода от мира науки к миру жизни» 28.48 KB
  На наш взгляд основными и определяющими характер современной западной философии являются следующие направления: феноменология герменевтика экзистенциализм структурализм неопозитивизм постмодернизм. Основными тенденциями в развитии современной философии выступают Сциентизм и Антропологизм. Первая проявляется в позитивизме философии науки структурализме и других.
82429. Оценка классического наследия, отношение к традиции в современной зарубежной философии. М. Фуко о «четырехкратном сдвиге кантовского вопроса» 31.82 KB
  Все это наводит на мысль о внутреннем родстве и общей социальноисторической обусловленности широкого духовного процесса переоценки ценностей который продолжается и находит новые импульсы и в наши дни. Будучи двуединством эмпирического и трансцендентального человек является таким образом местом непонимания того самого непонимания которое постоянно грозит затопить мысль ее собственным небытием но в то же время позволяет мысли собраться в целостность на основе того что от нее ускользает. Теперь уже вопрос не в том как же собственно...
82430. Философия прагматизма 29.09 KB
  Философия прагматизма сформировалась и получила широкое распространение в мире особенно в США в XX веке. К числу его фундаментальных положений относят: абсолютизацию факта изменчивости непостоянства объективного мира; сам принцип прагматизма определяющий значимость знания его практическими последствиями; трактовку опыта не как плавного спокойного потока событий текущих в ясное будущее а как цепь неожиданных ситуаций в которых наш кругозор ограничен рамками сложившихся в данный момент условий требующих от нас принятия быстрого...