33054

Світоглядне і методологічне значення категорій

Доклад

Логика и философия

Він розглядав категорії як апріорні форми розсуду за допомогою яких розсудок упорядковує пізнавальний матеріал одержуваний за допомогою відчуттів. Кант оголосив категорії суб'єктивними формами розумової діяльності що притаманні свідомості до досвіду апріорі. Вчення про категорії найбільш розвинуте у філософії Гегеля в якого Наука логіки виступає як діалектична система філософських категорій. Заслуга Гегеля полягає саме у створенні діалектичної логіки де всі категорії взаємопов'язані переходять одна в одну і всі разом відтворюють...

Украинкский

2013-09-05

14.43 KB

2 чел.

Категорії - основні і загальні ознаки, універсальні форми мислення і свідомості, які відображують загальні властивості і відношення об'єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ.

Значну увагу аналізу категорій приділив Кант. Він розглядав категорії як апріорні форми розсуду, за допомогою яких розсудок упорядковує пізнавальний матеріал, одержуваний за допомогою відчуттів. Кант оголосив категорії суб'єктивними формами розумової діяльності, що притаманні свідомості до досвіду, апріорі.

Вчення про категорії найбільш розвинуте у філософії Гегеля, в якого "Наука логіки" виступає як діалектична система філософських категорій. Заслуга Гегеля полягає саме у створенні діалектичної логіки, де всі категорії взаємопов'язані, переходять одна в одну і всі разом відтворюють закономірність поступального розвитку. В "Науці логіки" він подає у взаємозв'язку і взаємоопосередкуванні такі категорії: буття (якість, кількість, міра), сутність (підстава явища, дійсність, до якої входять субстанція, причина, взаємодія), поняття (суб'єкт, об'єкт, ідея). Обмеженість гегелівського розуміння категорій полягала в тому, що він розглядав їх як породження й щаблі розгортання світового духу і тому тлумачив як виключно логічні форми, які передують самій матеріальній дійсності й становлять її внутрішню сутність.

Світоглядне і методологічне значення категорій саме і полягає в тому, що вони пронизують весь процес наукового мислення, усі сфери знання і дозволяють правильно відображувати надто складні, суперечливі процеси матеріального і духовного світу.

Важливу методологічну функцію виконують також категорії "причина" і "наслідок".

"Причина" — це філософська категорія, яка відображає взаємодії об'єктів або їх компонентів під час виникнення, змін, зникнення; "наслідок" — зміни у об'єктах, що взаємодіють, або в їх елементах. Як і всі інші, причинно — наслідкові зв'язки є об'єктивними, всезагальними, універсальними. У світі немає безпричинних явищ і подій. Все, що існує, має причину свого виникнення, існування та функціонування. Визнання об'єктивності та загальності причиново-наслідкових зв'язків є основою детермінізму — філософського вчення про об'єктивний взаємозв'язок і взаємозумовленість речей, процесів та явищ реального світу.

У процесі розвитку причини і наслідки можуть мінятися місцями. Відмінність між ними відносна. Причини відрізняються від приводів — процесів, які сприяють їх виявленню. Знання причиново-наслідкових зв'язків дає можливість прогнозувати майбутнє, науково керувати об'єктом, створювати та змінювати умови його функціонування. За наявності причини та умов її реалізації наслідок стає необхідним.

Такий взаємозв'язок конкретизується діалектичними категоріями необхідності і випадковості.

Необхідність — це філософська категорія для вираження внутрішніх, стійких, всезагальних зв'язків і відносин буття, які повторюються за певних умов; випадковість — це філософська категорія, що відображає зовнішні, нестійкі, одиничні зв'язки і відносини, те, що за певних умов може бути, а може і не бути. Будь-який об'єкт становить єдність необхідного і випадкового. Необхідність виявляється через масу випадковостей, а випадковості є формою вияву необхідності. Наприклад, зустріч власника засобів виробництва з робітником на ринку праці є необхідною, тому що зумовлена їх соціальним станом. Перетворення робітника на власника засобів виробництва, безсумнівно, випадкове.

До співвідносних у діалектиці належать і категорії "зміст" і "форма".

"Зміст" як філософська категорія характеризує всю сукупність властивостей, частин, ознак об'єктів, "форма" — стійку систему зв'язків структури змісту. Зміст визначає форму, а форма впливає на зміст позитивно або негативно. Зміст і форма об'єктивні. Вони діалектично єдині. Не буває неоформленого змісту або беззмістовної форми. Форма є в самому змісті, а зміст завжди включає форму. Якщо, наприклад, функції менеджменту становлять зміст роботи менеджера, то способи їх реалізації — її форму.

Історія пізнання і суспільна практика свідчать, що предмети, речі, явища і процеси дійсності мають зовнішній бік, доступний безпосередньому сприйманню людини, і внутрішній бік, прихований від такого сприймання. Обидва боки діалектично єдині: внутрішній визначає зовнішній, а зовнішній є формою вираження внутрішнього. Так, вартість товару визначається сукупністю суспільно необхідної праці, витраченої на його виробництво, а зовнішньо виявляється через ціну цього товару.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43783. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В УЧЕРЕЖДЕНИЯХ ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ОБРОЗОВАНИЯ 239.16 KB
  Понятие информационной технологии. Составляющие информационной технологии. Современные информационные технологии. Информационные технологии в дополнительном образовании.
43785. Лишение свободы как уголовное наказание 163.04 KB
  В теории уголовного права нет единого определения содержания наказания в виде лишения свободы, но большинство ученых считают, что содержание этого одного из наиболее суровых видов наказаний состоит в принудительной изоляции осужденного путем помещения его в предназначенные для этого учреждения на срок, установленный приговором суда, со специальным режимом содержания.
43786. Розробка обємно-планувальних рішень готелю на 90 місць категорії *** 386.97 KB
  Метою дипломної роботи є розробка обємнопланувальних рішень готелю на 90 місць категорії . Задачі роботи: Визначити земельну ділянку для будівництва готелю. Обґрунтувати розміщення готелю на земельній ділянці.
43787. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СПЕКТРУ СМУГ ЧАСТОТ 174 – 230 МГц, 470 – 862 МГц 2.45 MB
  МЕРЕЖІ ЦИФРОВОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ 1. Найбільш важливими ресурсами мережі цифрового телебачення є частотний і територіальний ресурси. Портативний прийом може забезпечуватися методами організації одночастотної мережі з використанням заповнювачів. Найбільш важливими ресурсами мережі цифрового телебачення є частотний і територіальний ресурси.
43788. Оценка и анализ инвестиционных проектов на примере капиталообразующих вложений аэропорта «Внуково» 506.64 KB
  Инвестиции могут осуществляться в различных формах. В целях систематизации планирования и анализа они могут быть сгруппированы по ряду различных оснований или признаков классификации. Объект инвестирования выступает базисным типологическим признаком при классификации инвестиций.
43789. Державне регулювання попиту і пропозиції на регіональному ринку праці (на прикладі Житомирської області) 374.62 KB
  Здебільшого ринок праці визначається як інститут або механізм, у якому покупці та продавці здійснюють процеси купівлі-продажу товару «робоча сила», вступаючи у відносини товарного обміну. Очевидно, що при визначенні поняття «ринок праці» багато уваги приділяється обміну через те, що ця сфера відіграє значну роль у системі суспільного виробництва і саме в ній відбуваються процеси купівлі–продажу товару.
43790. Изучение элементов диодной оптопары: светодиода и фотодиода 462.73 KB
  Оптронами называют такие оптоэлектронные приборы в которых имеются источник и приемник излучения светоизлучатель и фотоприемник с тем или иным видом оптической и электрической связи между ними конструктивно связанные друг с другом. Яркость излучения L величина равная отношению силы света к площади светящейся поверхности. Максимальное спектральное распределение λmx длина волны излучения соответствующая максимуму спектральной характеристики излучения СИД. Характеристики светодиодов Цвет свечения характеризуется спектральными...
43791. Особенности изображения пространства и времени в поэзии XX века (на материале лирики А. Блока, В.Брюсова, О. Мандельштама) 126.25 KB
  Еще одним свойством литературных времени и пространства является их дискретность прерывность. Применительно ко времени это особенно важно поскольку литература оказывается способной не воспроизводить весь поток времени но выбирать из него наиболее существенные фрагменты обозначая пропуски пустоты с художественной точки зрения определенными формулами. Не имея возможности подробно останавливаться на моделях времени отметим лишь что от модели к модели время постепенно распрямляется и абстрагируется от событий его заполняющих. Эти...