33054

Світоглядне і методологічне значення категорій

Доклад

Логика и философия

Він розглядав категорії як апріорні форми розсуду за допомогою яких розсудок упорядковує пізнавальний матеріал одержуваний за допомогою відчуттів. Кант оголосив категорії суб'єктивними формами розумової діяльності що притаманні свідомості до досвіду апріорі. Вчення про категорії найбільш розвинуте у філософії Гегеля в якого Наука логіки виступає як діалектична система філософських категорій. Заслуга Гегеля полягає саме у створенні діалектичної логіки де всі категорії взаємопов'язані переходять одна в одну і всі разом відтворюють...

Украинкский

2013-09-05

14.43 KB

4 чел.

Категорії - основні і загальні ознаки, універсальні форми мислення і свідомості, які відображують загальні властивості і відношення об'єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ.

Значну увагу аналізу категорій приділив Кант. Він розглядав категорії як апріорні форми розсуду, за допомогою яких розсудок упорядковує пізнавальний матеріал, одержуваний за допомогою відчуттів. Кант оголосив категорії суб'єктивними формами розумової діяльності, що притаманні свідомості до досвіду, апріорі.

Вчення про категорії найбільш розвинуте у філософії Гегеля, в якого "Наука логіки" виступає як діалектична система філософських категорій. Заслуга Гегеля полягає саме у створенні діалектичної логіки, де всі категорії взаємопов'язані, переходять одна в одну і всі разом відтворюють закономірність поступального розвитку. В "Науці логіки" він подає у взаємозв'язку і взаємоопосередкуванні такі категорії: буття (якість, кількість, міра), сутність (підстава явища, дійсність, до якої входять субстанція, причина, взаємодія), поняття (суб'єкт, об'єкт, ідея). Обмеженість гегелівського розуміння категорій полягала в тому, що він розглядав їх як породження й щаблі розгортання світового духу і тому тлумачив як виключно логічні форми, які передують самій матеріальній дійсності й становлять її внутрішню сутність.

Світоглядне і методологічне значення категорій саме і полягає в тому, що вони пронизують весь процес наукового мислення, усі сфери знання і дозволяють правильно відображувати надто складні, суперечливі процеси матеріального і духовного світу.

Важливу методологічну функцію виконують також категорії "причина" і "наслідок".

"Причина" — це філософська категорія, яка відображає взаємодії об'єктів або їх компонентів під час виникнення, змін, зникнення; "наслідок" — зміни у об'єктах, що взаємодіють, або в їх елементах. Як і всі інші, причинно — наслідкові зв'язки є об'єктивними, всезагальними, універсальними. У світі немає безпричинних явищ і подій. Все, що існує, має причину свого виникнення, існування та функціонування. Визнання об'єктивності та загальності причиново-наслідкових зв'язків є основою детермінізму — філософського вчення про об'єктивний взаємозв'язок і взаємозумовленість речей, процесів та явищ реального світу.

У процесі розвитку причини і наслідки можуть мінятися місцями. Відмінність між ними відносна. Причини відрізняються від приводів — процесів, які сприяють їх виявленню. Знання причиново-наслідкових зв'язків дає можливість прогнозувати майбутнє, науково керувати об'єктом, створювати та змінювати умови його функціонування. За наявності причини та умов її реалізації наслідок стає необхідним.

Такий взаємозв'язок конкретизується діалектичними категоріями необхідності і випадковості.

Необхідність — це філософська категорія для вираження внутрішніх, стійких, всезагальних зв'язків і відносин буття, які повторюються за певних умов; випадковість — це філософська категорія, що відображає зовнішні, нестійкі, одиничні зв'язки і відносини, те, що за певних умов може бути, а може і не бути. Будь-який об'єкт становить єдність необхідного і випадкового. Необхідність виявляється через масу випадковостей, а випадковості є формою вияву необхідності. Наприклад, зустріч власника засобів виробництва з робітником на ринку праці є необхідною, тому що зумовлена їх соціальним станом. Перетворення робітника на власника засобів виробництва, безсумнівно, випадкове.

До співвідносних у діалектиці належать і категорії "зміст" і "форма".

"Зміст" як філософська категорія характеризує всю сукупність властивостей, частин, ознак об'єктів, "форма" — стійку систему зв'язків структури змісту. Зміст визначає форму, а форма впливає на зміст позитивно або негативно. Зміст і форма об'єктивні. Вони діалектично єдині. Не буває неоформленого змісту або беззмістовної форми. Форма є в самому змісті, а зміст завжди включає форму. Якщо, наприклад, функції менеджменту становлять зміст роботи менеджера, то способи їх реалізації — її форму.

Історія пізнання і суспільна практика свідчать, що предмети, речі, явища і процеси дійсності мають зовнішній бік, доступний безпосередньому сприйманню людини, і внутрішній бік, прихований від такого сприймання. Обидва боки діалектично єдині: внутрішній визначає зовнішній, а зовнішній є формою вираження внутрішнього. Так, вартість товару визначається сукупністю суспільно необхідної праці, витраченої на його виробництво, а зовнішньо виявляється через ціну цього товару.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58565. Музичний дощик 239 KB
  Навчальна: Розучування пісні Ой єсть в лісі калина слухання та розучування пісні Іди іди дощику слухання В.Слухання пісні Іди іди дощику Вчитель: Одним із музикантів у природі є дощик. озучування пісні Іди іди дощику...
58566. Урок музики та позакласна музично-виховна робота в сільській школі 81.5 KB
  Фольклор і повязана з ним система музичних знань умінь і навичок учнів мають визначати основний зміст роботи вчителя музики сільської школи забезпечувати принципи структурної єдності музичного виховання і освіти на етапах: учбовий матеріал діяльність вчителя його художньоестетична орієнтація; 2. Проведення в рамках шкільного уроку музики комплексного вивчення музичних та літературних фольклорних джерел з метою формування в учнів міцних асоціативних звязків між народною музикою літературою і образотворчим мистецтвом;...
58567. Музичний мультфільм конспект уроку 51.5 KB
  Виконання пісні за допомогою графічного зображення Прослухаємо слова пісніа потім будемо рухати сніжинку. Прослухаємо слова Буде ковзанка весела бпроплескати ритмоскладами Проговоримо слова.
58568. Музичні звуки: голосні та тихі. Розучування пісні «Півникове горе». Слухання музики: Дмитра Кабалевського «Сурмач і луна», Петра Чайковського «Баба-яга» 46.5 KB
  Діти називають правила: Сидіти під час співу потрібно рівно руки тримати на колінах; Дихання набираємо спокійно наче нюхаємо квіти не піднімаючи плечей; Розподіляємо повітря так щоб його вистачило на всю музичну фразу; Під час співу слухаємо своїх товаришів не викрикуємо прислухаємось до звучання інструмента; Голосні звуки співаємо округлено виразно чітко. Давайте заспіваємо звук соль.Я граю і співаю Повторюємо разом тільки співаємо протяжно і рівним звучанням. Я граю і співаю Також співаємо дзвінко і протяжно.
58569. ТЕОРІЯ Й МЕТОДИКА МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ ШКІЛ АДИГЕЇ 550.5 KB
  Учителеві варто визначати пізнавальну цінність кожного твору й звязувати це з конкретними завданнями музичного навчання й виховання, що дозволить знайти методично вірні шляхи подачі музичного матеріалу на уроці.
58570. В концертном зале. Картинки с выставки 59 KB
  Цель: познакомить с жизнью и творчеством М.П.Мусоргского; способствовать развитию музыкального кругозора, музыкального мышления, музыкальной речи; способствовать воспитанию интереса к предмету.
58571. Что мы знаем о марше? 20.5 KB
  Задачи: с помощь выполнения комплекса физических упражнений способствовать укреплению и сохранению здоровья; организовать деятельность учащихся по обобщению знаний и способов деятельности...
58572. Музыкальная драматургия в увертюре «Эгмонт», в фрагменте сонаты № 14, Л.В.Бетховена 89 KB
  Цель урока: формирование понятия музыкальная драматургия через исполнение музыкальных произведений Бетховена; развитие музыкальных способностей: слуха чувства ритма музыкальной памяти вокально-хоровых навыков при исполнении песен; пробуждать и активизировать...
58573. Школьный курс информатики. Методика преподавания информатики в школе 127.67 KB
  Информатика как учебный предмет была введена в школу с 1985 года. Этот курс назывался «Основы информатики и вычислительной техники». Коллективом авторов, среди которых А.П. Ершов и В.М. Монахов, было создано учебное пособие для школы. Его основная идея – обучение школьников основам алгоритмизации и программирования.