33056

Питання про пізнаванність обєктивного світу

Доклад

Логика и философия

Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називаєтьсятеорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин обєкта пізнання навколишнього світу і субєкта пізнавальної діяльності людини. Вперше в історії філософії саме у Демокріта зявляється розгорнута теорія пізнання заснована на розумінні чуттєвого і розумового. Важливий крок у розвитку теорії пізнання було зроблено європейською філософією XVII XVIII ст.

Украинкский

2013-09-05

15.19 KB

0 чел.

Питання про пізнаванність об'єктивного світу і його закономірнос є одним з корінних питань філософії. Це врешті-решт питання про те, як відносяться наші думки до навколишнього світу, чи здатне наше мислення правильно відображати явища об'єктивного світу. Саме це філософське питання як ніяке інше органічно пов'язане з практичною діяльністю людини, з необхідністю пояснювати явища природи і суспільства.

Наука, яка вивчає сутність знання, закономірності його функціонування і розвитку, називаєтьсятеорією пізнання, або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин об'єкта пізнання - навколишнього світу і суб'єкта пізнавальної діяльності - людини.

Вперше в історії філософії саме у Демокріта з'являється розгорнута теорія пізнання, заснована на розумінні чуттєвого і розумового. Чуттєвого досвіду недостатньо, бо він дає лише "темне", неповне, невірогідне знання, яке удосконалюється завдяки розуму.

Важливий крок у розвитку теорії пізнання було зроблено європейською філософією XVII - XVIII ст., головними для якої були проблеми зв'язку "Я" і зовнішнього світу, зовнішнього і внутрішнього досвіду. У цей період на противагу середньовічній схоластиці гносеологічна проблематика займала центральне місце у філософії, робилися спроби пошуку абсолютно вірогідного знання, яке було б вихідним пунктом і одночасно граничною основою усієї сукупності знань. Френсіс Бекон, наприклад, розробив докладну класифікацію наук, дав типологію помилок (ідоли розуму), обгрунтував емпіричний метод і описав різні види дослідного пізнання, різні модифікації експерименту, сформулював індукцію як метод дослідження природних явищ. Англійський філософ-просвітник Джон Локк розробив емпіричну теорію пізнання. Він доводив, що не існує вроджених ідей і принципів - ні теоретичних, ні практичних (моральних), включаючи ідею Бога, а все людське знання походить з досвіду - зовнішнього (відчуття) і внутрішнього (рефлексії). Метод пізнання у Гоббса являє собою поєднання раціоналізму з номіналізмом. Перехід від одиничного до загального, від чуттєвого сприймання до понять відбувається у Гоббса на підґрунті номіналістичної концепції, згідно з якою загальні поняття - лише "імена".

Значний крок у розвитку матеріалістичної теорії пізнання був зроблений французькими матеріалістами Дідро, Гольбахом, Гельвецієм та ін. Вони стверджували, що істинна наука є відображенням у свідомості людей природи і її закономірностей, що всі наші знання виникають у результаті впливу явищ природи на наші органи відчуття, обґрунтовують безмежність пізнання. Так, теорія пізнання Дідро, Гольбаха, Гельвеція спиралась на матеріалістично тлумачений сенсуалізм, на визнання первинності матерії. Вони були супротивниками агностицизму, відстоюючи здатність людського розуму пізнавати світ і його закони.

У філософській системі Канта вперше здійснено спробу побудувати таку теорію пізнання, яка була б цілком залежна від будь-яких припущень про реальність. Кант стверджував залежність реальності від самого пізнання: об'єкт, за Кантом, існує сам по собі лише у формах діяльності суб'єкта. Після Канта німецька класична філософія намагалася подолати розрив гносеологічної і онтологічної проблематики. Підкреслюючи взаємозв'язок суб'єкта і об'єкта, Гегель показав безпідставність їх метафізичного протиставлення. За Гегелем, суб'єкт і об'єкт тотожні, бо підґрунтя діяльності становить саморозвиток абсолютного духу, котрий є абсолютним суб'єктом, який має об'єктом самого себе.

Однак, заперечуючи первинність матерії, об'єктивний ідеаліст наділяє вищою активністю "світову ідею", все ж принижує пізнавальні можливості людини. Але більшість ідеалістів, відділяючи свідомість від матерії, заперечують можливість пізнання сутності речей. Таку позицію, як правило, займає і суб'єктивний ідеалізм.

Філософи завжди ставили питання, чи можна вірогідно пізнати предмети, їх сутності і виявлення сутності. В історії філософії склалися дві позиції: пізнавально-оптимістична і агностична.

Агностицизм досить поширений у сучасній західній філософії і навіть у природознавстві. Такі напрями філософії, як прагматизм, логічний позитивізм, екзистенціалізм та інші течії старанно захищають агностицизм, вони використовують його як засіб, за допомогою якого намагаються підірвати довіру до наукової теорії. Звичайно, сучасні західні філософи не заперечують, що наука має значні досягнення в пізнанні світу. Але ці досягнення вони намагаються розтлумачити у дусі агностицизму.

Які ж основні положення і принципи філософської теорії пізнання? Якщо коротко сформулювати ці принципи, то вони зводяться до такого: теорія пізнання - це теорія про закономірності правильного відображення у свідомості людини зовнішнього світу і його законів, це вища форма відображення дійсності. Сам процес відображення, який здійснюється у практичній діяльності людини, являє собою здатність людського мозку відтворювати у певній ідеальній формі і до певної міри повноти і точності існуючі поза ним об'єкти, їх властивості, якості зв'язку і відносини.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61853. Подорож довжиною у тисячоліття 636 KB
  Розвивати вміння самостійно шукати потрібну інформацію в Інтернеті вибирати основне удосконалювати навики роботи в програмі Power Point. Готуючтсь до уроку на компютері зберігаю в соціальних закладках Бобродобр соціальних сервісів...
61855. Тарас Шевченко – великий Кобзар. Урок позакласного читання 791.5 KB
  Мета: Продовжити ознайомлення учнів з красоюнеповторністю чарівністю Шевченкового слова його бібліографічними даними значенням творчості Т. Шевченко великий український поет. Тоді темної ночі перед світанком у селі Моринцях на Звенигородщині у хаті Григорія Шевченка...
61856. Виборча система України 63.5 KB
  Якщо учні не зможуть надати відповідь учитель повинен пояснити що певна частина виборців ігнорує вибори не бере в них участі а дехто голосує проти всіх кандидатів не підтримує жодного кандидата.
61857. Урок-практикум в текстовом процессе Word 2003. Создание документа с помощью шаблона Мастер календарей и его стилевое форматирование 40 KB
  Цели урока: Развитие навыков работы с текстовым редактором по созданию и применению стилей форматирования умений работать по заданному алгоритму развитие творческого мышления формирование учебно-познавательных действий по работе с дополнительными источниками.
61858. Про працелюбних і лінивих 58.5 KB
  Освітня мета. Створити образ цілісного знання про працелюбність та лінь, ознайомити зі способами роботи з інформацією. Розвивальна мета. Розвивати творчі здібності, вміння визначати власну позицію, планувати свою роботу...
61859. Уроки англійської мови 7 клас (за підручником Л. В. Биркун, Н. О. Колтко, С. В. Богдан) 1.35 MB
  Запропонований посібник містить авторські розробки уроків різних типів з використанням елементів інноваційних технологій. З метою розвитку творчих здібностей учнів у посібнику, поряд із традиційними завданнями, наявні проблемні завдання, інсценування діалогів і віршованих текстів, проектні завдання.