33062

Співвідношення філософії та науки

Доклад

Логика и философия

Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .

Украинкский

2013-09-05

15.18 KB

14 чел.

Здавна ведуться дискусії про співвідношення філософії і науки про те, де проходить межа між ними, що може дати філософія для розвитку науки, яка роль науки для розвитку філософії.

Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук, зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. Аристотель стверджував, що філософія - наука наук тому, що вона пізнає природу сущих, а його зовнішню сторону і окремі прояви залишає на частку мистецтв і наук.

Довгий час філософія прагнула будувати теоретичну (умоглядну) картину світу (натурфілософія, філософія історії) формувати уявлення про звязки різних явищ, їх єдність, тенденції та закономірності зміни та розвитку. При цьому теоретична міць філософії - прагнення логічно обгрунтувати знання, висловити його в теоретичній формі - виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук, що давало підстави протягом довгих століть - від Аристотеля до Гегеля - вважати філософію "наукою наук".

Однак, починаючи з XIX ст. в конкретно-науковому знанні збільшується питома вага теорій: теоретичні узагальнення, які раніше виконувала умоглядна философия, стали виконуватися приватними науками, які досягли теоретичній зрілості. У цей час популярним стало твердження про велич науки і неповноцінності філософії, засноване, з одного боку, на тому, що в умоглядних міркуваннях філософів, не спираються на узагальнення конкретно-наукових знань при створенні універсальної теоретичної картини світу, не тільки багато геніальних здогадок, але й багато дурниць. З іншого - на практичну цінністьконкретного знання в умовах розвитку індустріальної цивілізації і промислової революції. Позитивізм стверджував, що філософія має пізнавальну цінність тільки в ті періоди історії, коли ще не сформувалася наука. Зрілої науки умоглядна філософія не потрібна, наука сама успішно може вирішувати заплутані філософські проблеми буття. У рамках позитивізму абсолютизувалася тільки науково-пізнавальні функції філософії, її епістемологічних аспект, і не розглядалися, а часто і заперечувалися софійного компоненти філософського знання, його світоглядна спрямованість. Ця позиція була досить популярною і сприяла утвердженню уявлення про науку як про універсальний духовному факторі людського життя, історії.

Філософію і науку зближує те, що і філософське, і наукове знання, спираючись на досвід і розум, відображають світ у загальних та абстрактних поняттях, для них загальне - пошук істини і прагнення логічно обгрунтувати знання, висловити його в теоретичній формі; критичність і скептичне ставлення до авторитетів, інтелектуальна самостійність.

Філософська рефлексія сконцентрована на усвідомлені та осмисленні граничних основ буття, мислення та людської культури загалом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26997. Понятие и признаки нормы права.структура юридической нормы 6.87 KB
  понятие и признаки нормы права.структура юридической нормы. ПРИЗНАКИ: 1 регулятор типовых общественных отношенийсоциальная роль нормы; 2 общий НЕПЕРСОНИФИЦИРОВАННЫЙ характер; 3 ОБЩЕОБЯЗАТЕЛЬНЫЙ характер; 4 имеет предоставительнообязывающий характерс одной стороны свобода действийнаправленных на удовлетворение интересовс другойобязывает совершать или не совершать определенные действияограничивая свободу отдельных лиц; 5 устанавливается или САНКЦИОНИРУЕТСЯ ГОСМ; 6 реализация нормы обеспечивается мерами ГОС.ответственность за...
26998. Классификация норм права 6.38 KB
  ПРИЗНАКИ: 1 регулятор типовых общественных отношенийсоциальная роль нормы; 2 общий НЕПЕРСОНИФИЦИРОВАННЫЙ характер; 3 ОБЩЕОБЯЗАТЕЛЬНЫЙ характер; 4 имеет предоставительнообязывающий характерс одной стороны свобода действийнаправленных на удовлетворение интересовс другойобязывает совершать или не совершать определенные действияограничивая свободу отдельных лиц; 5 устанавливается или САНКЦИОНИРУЕТСЯ ГОСМ; 6 реализация нормы обеспечивается мерами ГОС.ответственность за нарушение норм; 7 ФОРМАЛЬНАЯ ОПРЕДЕЛЕННОСТЬимеет строго...
27000. Способы изложения норм права в статьях НПА 4.22 KB
  Способы изложения норм права в статьях НПА. НПАакт правотворчества принятый в особом порядке строго определенными субъектами и содержащий норму права. Статья НПАформа выражения способ изложения правовой нормы.Логическая структура нормы совпадает со структурой статьи НПА.
27001. Правоотношения: понятие, состав, виды 6.22 KB
  ПРАВООТНОШЕНИЯ – охраняемые государством и урегулированные нормами права общественные отношениявозникающие вследствие воздействия норм права на поведение людей и характеризующиеся наличием субъективных прав и юридических обязанностей для их участников. ПРИЗНАКИ: 1 Это разновидность социальных отношений в обществе 2 возникаютпрекращаются или изменяютсякак правилона основе норм права в случае наступления предусмотренных нормой фактов. 3 Сторонами правоотношения могут быть лицаобладающие качествами субъекта права правосубъектностью 4 В...
27002. Субъекты правоотношений. Правосубъектность. Правоспособность, дееспособность, деликтоспособность 7.43 KB
  ПРАВООТНОШЕНИЯ–охраняемые государством и урегулированные нормами права общественные отношениявозникающие вследствие воздействия норм права на поведение людей и характеризующиеся наличием субъективных прав и юридических обязанностей для их участников. СУБЪЕКТЫ–участники правоотношенийимеющие субъективные права и юридические обязанностизакрепленные в нормах права. Коллективные субъекты: государственные государствоорганысубъектыгос предприятияучреждения социальные общности нациинаселение определенного районатрудовой коллектив...
27003. Содержание правоотношения. Субъективное право и юридическая обязанность 6.28 KB
  ПРАВООТНОШЕНИЕохраняемые государством и урегулированные нормами права общественные отношениявозникающие вследствие воздействия норм права на поведение людей и характеризующиеся наличием субъективных прав и юридических обязанностей для их участников. СОДЕРЖАНИЕ правоотношения составляют субъективные права и юридические обязанности. ЮРИДИЧЕСКОЕ СОДЕРЖАНИЕ–это возможность определенных действийуправомоченным лицомдолжностнымнеобходимость выполнения тех или иных действий обязанным лицома также необходимость соблюдения запретовустановленных...
27004. Объекты правоотношений их виды 5.99 KB
  их виды ПРАВООТНОШЕНИЕохраняемые государством и урегулированные нормами права общественные отношениявозникающие вследствие воздействия норм права на поведение людей и характеризующиеся наличием субъективных прав и юридических обязанностей для их участников. ПРИЗНАКИ: 1 Это разновидность социальных отношений в обществе 2 возникаютпрекращаются или изменяютсякак правилона основе норм права в случае наступления предусмотренных нормой фактов. 3 Сторонами правоотношения могут быть лицаобладающие качествами субъекта права правосубъектностью...
27005. Понятие и признаки правонарушений 3.82 KB
  Правонарушениевиновное поведение праводееспособного индивидакоторе противоречит предписаниям норм правапричиняет вред другим лицам и влечет за собой юридическую ответственность. строго определенные признакипозволяющие отличить правонарушение от нарушений других нормобщественного приличия: 1 такое поведение человекакоторое выражается в ДЕЙСТВИИ или БЕЗДЕЙСТВИИдолжен был совершить определенные действияпредусмотренные нормой правано не совершил их. 2 такое поведение человекакоторое противоречит предписаниям ПРАВАПРОТИВОПРАВНОЕ...