33062

Співвідношення філософії та науки

Доклад

Логика и философия

Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .

Украинкский

2013-09-05

15.18 KB

14 чел.

Здавна ведуться дискусії про співвідношення філософії і науки про те, де проходить межа між ними, що може дати філософія для розвитку науки, яка роль науки для розвитку філософії.

Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук, зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. Аристотель стверджував, що філософія - наука наук тому, що вона пізнає природу сущих, а його зовнішню сторону і окремі прояви залишає на частку мистецтв і наук.

Довгий час філософія прагнула будувати теоретичну (умоглядну) картину світу (натурфілософія, філософія історії) формувати уявлення про звязки різних явищ, їх єдність, тенденції та закономірності зміни та розвитку. При цьому теоретична міць філософії - прагнення логічно обгрунтувати знання, висловити його в теоретичній формі - виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук, що давало підстави протягом довгих століть - від Аристотеля до Гегеля - вважати філософію "наукою наук".

Однак, починаючи з XIX ст. в конкретно-науковому знанні збільшується питома вага теорій: теоретичні узагальнення, які раніше виконувала умоглядна философия, стали виконуватися приватними науками, які досягли теоретичній зрілості. У цей час популярним стало твердження про велич науки і неповноцінності філософії, засноване, з одного боку, на тому, що в умоглядних міркуваннях філософів, не спираються на узагальнення конкретно-наукових знань при створенні універсальної теоретичної картини світу, не тільки багато геніальних здогадок, але й багато дурниць. З іншого - на практичну цінністьконкретного знання в умовах розвитку індустріальної цивілізації і промислової революції. Позитивізм стверджував, що філософія має пізнавальну цінність тільки в ті періоди історії, коли ще не сформувалася наука. Зрілої науки умоглядна філософія не потрібна, наука сама успішно може вирішувати заплутані філософські проблеми буття. У рамках позитивізму абсолютизувалася тільки науково-пізнавальні функції філософії, її епістемологічних аспект, і не розглядалися, а часто і заперечувалися софійного компоненти філософського знання, його світоглядна спрямованість. Ця позиція була досить популярною і сприяла утвердженню уявлення про науку як про універсальний духовному факторі людського життя, історії.

Філософію і науку зближує те, що і філософське, і наукове знання, спираючись на досвід і розум, відображають світ у загальних та абстрактних поняттях, для них загальне - пошук істини і прагнення логічно обгрунтувати знання, висловити його в теоретичній формі; критичність і скептичне ставлення до авторитетів, інтелектуальна самостійність.

Філософська рефлексія сконцентрована на усвідомлені та осмисленні граничних основ буття, мислення та людської культури загалом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81018. Политический реализм и неореализм в теории международных отношений 36.26 KB
  Все концепции международных отношений нсмотря на кардинальные различия рассматривают мировую политику в целом а не отдельные ее элементы. Это отличает их от внутриобщественных отношений построенных на принципах иерархии субординации формализованных правовых нормах. В отличии от внутриобщественных отношений где формально закреплена функция государственного принятия решений в МО это невозможно на правовом уровне.
81019. Либерализм в теории международных отношений. Неолиберализм 37.31 KB
  увеличивается количество акторов и их направление интересов предсказать не всегда возможно. 2 развитие коммуникации нетрадиционных акторов международных отношений т.3 государство теряет способность деятельность других акторов которая все чаще осуществляется в обход государственного суверенитета и вопреки ему. Сужение полномочий национальных правительств увеличение многообразия акторов приводит к росту анархии в МО делают отношения неуправляемыми и плохо поддающимися структурированию.
81020. Идеализм как школа международных отношений 35.05 KB
  Основной целью стало выработка моделей нормативного ведения мировых отношений. Идеалисты отрицали силовые и военные средства как регуляторы международных отношений ориентируясь на институты международного права. Однако послевоенный мир и вторая мировая война выявили несостоятельность идеалистической концепции регулирования международных отношений.
81021. Традиционализм и модернизм как направление дискуссии в теории международных отношений 32.17 KB
  Модернисты рассматривали национальные государства в качестве автономных властных систем которые испытывает влияние других субъектов международных отношений и определенным образом реагирует на уровне внешней политики. Основная задача в ТМО – смоделировать поведение того или иного государства при воздействии внешних субъектов и спрогнозировать поведение. Традиционалисты акцентируют внимание на необходимости учета в анализе МО тех факторов которые относятся к культурным особенностям государств: влияние традиций обычаев национального...
81022. Неомарксизм как школа международных отношений 35.5 KB
  Были введены такие понятия как страны 3го мира страны 2го мира мирэкономика и мирсистема. Мирэкономика отображает самую общую систему взаимодействия международных акторов где ведущую роль играют самые экономически сильные государства. Основные черты мирэкономики: всемирная организация и универсализация общества координация производственных комплексов из единого центра интернализация капиталов и уменьшение государственного вмешательства в мир финансов В условиях мирэкономики ослабляется защита суверенных государств правительства...
81023. Французская социологическая школа в теории международных отношений 36.25 KB
  В основе полемологии комплексное изучение войн конфликтов и других форм коллективной агрессивности с привлечением методов демографии математики биологии и других точных и естественных наук.
81024. Геополитические теории международных отношений 36.52 KB
  Спайкман как представитель геополитической теории высказывает мнение что глобальная безопасность в мире может быть обеспечена контролем за материковой каймой т. Современные геополитические теории дополнены культурологическим материалом спор цивилизации хантингтона а также теорией золотого миллиарда.
81025. Основания глобализации. Этапы глобализации 38.97 KB
  Этапы глобализации. Первая фаза глобализации относятся к рубежу 1920 веков в результате научнотехнической революции роста экономики появления СМК и возможности свободного перемещения в пространстве. Предпосылки второй стадии глобализации складываются после второй мировой войны.
81026. Экономическая глобализация на современном этапе международных отношений 35.92 KB
  Экономическая глобализация началась в средние века завершается образованием глобальных сверкорпораций. Глобализация экономики с одной стороны создает условия доступа стран к передовым достижениям человечества обеспечивает экономию ресурсов стимулирует мировой прогресс а с другой – закрепляет периферийные модели экономики потерю сырьевых интеллектуальных и трудовых ресурсов странами не входящих в золотой миллиард разорение малого бизнеса и безальтернативную конкуренцию между сильным и слабым. Экономическая глобализация – процесс более...