33062

Співвідношення філософії та науки

Доклад

Логика и философия

Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .

Украинкский

2013-09-05

15.18 KB

14 чел.

Здавна ведуться дискусії про співвідношення філософії і науки про те, де проходить межа між ними, що може дати філософія для розвитку науки, яка роль науки для розвитку філософії.

Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук, зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. Аристотель стверджував, що філософія - наука наук тому, що вона пізнає природу сущих, а його зовнішню сторону і окремі прояви залишає на частку мистецтв і наук.

Довгий час філософія прагнула будувати теоретичну (умоглядну) картину світу (натурфілософія, філософія історії) формувати уявлення про звязки різних явищ, їх єдність, тенденції та закономірності зміни та розвитку. При цьому теоретична міць філософії - прагнення логічно обгрунтувати знання, висловити його в теоретичній формі - виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук, що давало підстави протягом довгих століть - від Аристотеля до Гегеля - вважати філософію "наукою наук".

Однак, починаючи з XIX ст. в конкретно-науковому знанні збільшується питома вага теорій: теоретичні узагальнення, які раніше виконувала умоглядна философия, стали виконуватися приватними науками, які досягли теоретичній зрілості. У цей час популярним стало твердження про велич науки і неповноцінності філософії, засноване, з одного боку, на тому, що в умоглядних міркуваннях філософів, не спираються на узагальнення конкретно-наукових знань при створенні універсальної теоретичної картини світу, не тільки багато геніальних здогадок, але й багато дурниць. З іншого - на практичну цінністьконкретного знання в умовах розвитку індустріальної цивілізації і промислової революції. Позитивізм стверджував, що філософія має пізнавальну цінність тільки в ті періоди історії, коли ще не сформувалася наука. Зрілої науки умоглядна філософія не потрібна, наука сама успішно може вирішувати заплутані філософські проблеми буття. У рамках позитивізму абсолютизувалася тільки науково-пізнавальні функції філософії, її епістемологічних аспект, і не розглядалися, а часто і заперечувалися софійного компоненти філософського знання, його світоглядна спрямованість. Ця позиція була досить популярною і сприяла утвердженню уявлення про науку як про універсальний духовному факторі людського життя, історії.

Філософію і науку зближує те, що і філософське, і наукове знання, спираючись на досвід і розум, відображають світ у загальних та абстрактних поняттях, для них загальне - пошук істини і прагнення логічно обгрунтувати знання, висловити його в теоретичній формі; критичність і скептичне ставлення до авторитетів, інтелектуальна самостійність.

Філософська рефлексія сконцентрована на усвідомлені та осмисленні граничних основ буття, мислення та людської культури загалом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15620. Культура, кризис, этика и эстетика 38 KB
  Культура кризис этика и эстетика Темы для обсуждения предложены две: насчёт того переживает ли нынешняя культура кризис и вторая об этическом и эстетическом в современной культуре. Ничего существенного я не могу сказать ни на первую тему ни на вторую. Потому что ч...
15621. Das Prinzip verum factum: seine theologische Pramisse bei Nikolaus von Kues 41.5 KB
  Das Prinzip verumfactum: seine theologische Pramisse bei Nikolaus von Kues Das Tatsachlichkeit der Wahrheit heutzutage ist etwas dass versteht sich von selbst. Dass die Wahrheit gewissermassen erzeugt ist davon man sagt seitdem am Morgen der Philosophie war klargestellt dass obgleich die Wahrheit von sich selbst existiert denn seine Stellung in die Sprache in dem Urteil von Wahrheit ist. Das bei uns aus Latein angekommende Faktum hat vor langer Zeit derUntersch...
15622. Николай Кузанский и философия эпохи культуры 58 KB
  Николай Кузанский и философия эпохи культуры слишком обширная тема если считать что эпоха культуры это всё Новое время. Я попытаюсь эскизно очертить только один сюжет из этой большой темы правда он один из главных. Речь пойдёт об истоках новоевропейского г
15623. Бог был для мира не сим одним 109.5 KB
  Бог был для мира не сим одним Бог был для мира не сим одним не причиною только бытия но сотворил как благий полезное как премудрый прекраснейшее как могущественный величайшее Василий Великий. Беседы на Шестоднев.1 Всё дальнейшее будет попыткой комментария...
15624. Время событий и событие времени 43.5 KB
  Время событий и событие времени На последней странице Онтологии времени значится учебное издание. Я бы даже сказал учебное пособие. Для меня это учебное пособие по истории философии настоящее и одно из лучших и немногих при наличии кучи учебников плохих и хор...
15625. Принцип verum/factum: его богословские предпосылки У Николая Кузанского 99.5 KB
  Принцип verum/factum: его богословские предпосылки У Николая Кузанского Фактичность истины сегодня нечто само собой разумеющееся. О сделанности истины о том что она какимто образом производится речь идёт с тех пор как на заре философии было выяснено что хотя ист
15626. Cogito как практика себя 85 KB
  Cogito как практика себя Более или менее общим местом историкофилософского дискурса является интерпретация учения Декарта как некой поворотной точки punctum cartesianum в истории западной метафизики с которой начинается новый собственно новоевропейский её период период...
15627. Техники себя и Просвещение 29 KB
  Техники себя и Просвещение Я решил поговорить о техниках себя в связи с Просвещением потому что мне кажется что обсуждение такой темы будет небесполезным для понимания того и что такое техники себя описываемые и разбираемые в Герменевтике субъекта и что такое
15628. Искусство себя в эпоху Просвещения, или Духовные практики и трансцендентальный аргумент 61.5 KB
  Искусство себя в эпоху Просвещения или Духовные практики и трансцендентальный аргумент Выступление моё скептическое в том смысле что я не столько буду пытаться решать вопросы сколько попробую их поставить. Правильно корректно фундаментально поставленный воп...