33062

Співвідношення філософії та науки

Доклад

Логика и философия

Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .

Украинкский

2013-09-05

15.18 KB

14 чел.

Здавна ведуться дискусії про співвідношення філософії і науки про те, де проходить межа між ними, що може дати філософія для розвитку науки, яка роль науки для розвитку філософії.

Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук, зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. Аристотель стверджував, що філософія - наука наук тому, що вона пізнає природу сущих, а його зовнішню сторону і окремі прояви залишає на частку мистецтв і наук.

Довгий час філософія прагнула будувати теоретичну (умоглядну) картину світу (натурфілософія, філософія історії) формувати уявлення про звязки різних явищ, їх єдність, тенденції та закономірності зміни та розвитку. При цьому теоретична міць філософії - прагнення логічно обгрунтувати знання, висловити його в теоретичній формі - виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук, що давало підстави протягом довгих століть - від Аристотеля до Гегеля - вважати філософію "наукою наук".

Однак, починаючи з XIX ст. в конкретно-науковому знанні збільшується питома вага теорій: теоретичні узагальнення, які раніше виконувала умоглядна философия, стали виконуватися приватними науками, які досягли теоретичній зрілості. У цей час популярним стало твердження про велич науки і неповноцінності філософії, засноване, з одного боку, на тому, що в умоглядних міркуваннях філософів, не спираються на узагальнення конкретно-наукових знань при створенні універсальної теоретичної картини світу, не тільки багато геніальних здогадок, але й багато дурниць. З іншого - на практичну цінністьконкретного знання в умовах розвитку індустріальної цивілізації і промислової революції. Позитивізм стверджував, що філософія має пізнавальну цінність тільки в ті періоди історії, коли ще не сформувалася наука. Зрілої науки умоглядна філософія не потрібна, наука сама успішно може вирішувати заплутані філософські проблеми буття. У рамках позитивізму абсолютизувалася тільки науково-пізнавальні функції філософії, її епістемологічних аспект, і не розглядалися, а часто і заперечувалися софійного компоненти філософського знання, його світоглядна спрямованість. Ця позиція була досить популярною і сприяла утвердженню уявлення про науку як про універсальний духовному факторі людського життя, історії.

Філософію і науку зближує те, що і філософське, і наукове знання, спираючись на досвід і розум, відображають світ у загальних та абстрактних поняттях, для них загальне - пошук істини і прагнення логічно обгрунтувати знання, висловити його в теоретичній формі; критичність і скептичне ставлення до авторитетів, інтелектуальна самостійність.

Філософська рефлексія сконцентрована на усвідомлені та осмисленні граничних основ буття, мислення та людської культури загалом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10325. Цели и задачи воспитания. Динамика целей воспитания в истории развития человеческого общества. Характеристика целей и задач в современных условиях 55 KB
  Цели и задачи воспитания. Динамика целей воспитания в истории развития человеческого общества. Характеристика целей и задач в современных условиях. Психологические основы воспитания. Воспитание – целенаправленный процесс формирования личности с помощью специально ор...
10326. Сущность воспитания как социокультурного и педагогического процесса, его философские, психологические и педагогические основания. Закономерности и принципы воспитания. Л. Н. Толстой о воспитании 36.5 KB
  Сущность воспитания как социокультурного и педагогического процесса его философские психологические и педагогические основания. Закономерности и принципы воспитания. Л. Н. Толстой о воспитании. Взаимосвязь процессов воспитания самовоспитания и перевоспитания. По...
10327. Понятие о содержании воспитания. Общечеловеческое и индивидуальное, национальное и интернациональное в воспитании. Педагогика межнационального общения 38 KB
  Понятие о содержании воспитания. Общечеловеческое и индивидуальное национальное и интернациональное в воспитании. Педагогика межнационального общения. Воспитание веротерпимости толерантности. Содержание воспитания – система знаний убеждений навыков качеств и че
10328. Общие методы воспитания, основания их классификации. Приемы воспитания. Психолого-педагогические основы оптимального выбора и эффективного применения методов и приемов воспитания 37 KB
  Общие методы воспитания основания их классификации. Приемы воспитания. Психологопедагогические основы оптимального выбора и эффективного применения методов и приемов воспитания. Реализация воспитания в процессе обучения. Метод В. – система взаимосвязанных способо
10329. Общая характеристика сознания и бессознательного. Структура сознания. Самосознание, самооценка 40.5 KB
  Общая характеристика сознания и бессознательного. Структура сознания. Самосознание самооценка. Методы развития сознания и духовного мира школьников в процессе воспитания. Высший уровень психики свойственный человеку образует сознание. Сознание – результат обществе...
10330. Общая психологическая характеристика деятельности. Методы формирования, обогащения и коррекции опыта поведения и деятельности личности 47 KB
  Общая психологическая характеристика деятельности. Методы формирования обогащения и коррекции опыта поведения и деятельности личности. Психология игры структура функции. Технология организации различных видов практической деятельности учеников игровая деятельнос...
10331. Психология общения. Педагогическое общение: структура, виды, функции, средства общения. Стили общения. Технология управления педагогическим общением 46 KB
  Психология общения. Педагогическое общение: структура виды функции средства общения. Стили общения. Технология управления педагогическим общением. Методы стимулирования общения поведения и деятельности школьников. Общение О. сложный многоплановый процесс устано...
10332. Взаимоотношения личности и группы как психолого-педагогическая проблема в отечественной и зарубежной теории и практике 51 KB
  Взаимоотношения личности и группы как психологопедагогическая проблема в отечественной и зарубежной теории и практике. Детский коллектив д.к. как объект и субъект воспитательного процесса психологическая структура коллектива педагогические условия его становления....
10333. Философские, психологические и педагогические проблемы духовного развития личности, ее мировоззрения, формирование личностного смысла научных и этических знаний 36.5 KB
  Философские психологические и педагогические проблемы духовного развития личности ее мировоззрения формирование личностного смысла научных и этических знаний. Ступени духовного роста человека. Духовное развитие личности ребенка в учебновоспитательном процессе в