33063

Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії

Доклад

Логика и философия

Джерела провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину середина І тис. Канонічним духовним джерелом Стародавньої Індії є Веди із їх назвою споріднено наше слово відати знати записані на листях пальми приблизно за 1. Таким чином вже у найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї про певне осмислення становища людини у світі про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі найкращим з яких є шлях дійового...

Украинкский

2013-09-05

59.26 KB

16 чел.

2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії

Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину (середина І тис. до Р. X.).

Канонічним духовним джерелом Стародавньої Індії є "Веди" (із їх назвою споріднено наше слово "відати", "знати"), записані на листях пальми приблизно за 1.5 тис. років до Р. X. До "Вед" входять міфи, розповіді про предків. богів, гімни, заклинання і т. ін. Сюди входять також і певні тлумачення давніх світоглядних уявлень. З філософського погляду найцікавішими є тексти під назвою "Упанішади" (від слова "сидіти поруч"; мається на увазі - поруч з учителем, тобто це тексти-пояснення таємних знань, що містяться в основних текстах "Вед" - сам хітах).

Таким чином, вже у найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї, про певне осмислення становища людини у світі, про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі, найкращим з яких є шлях дійового самовдосконалення. В цілому тут роздуми про людину превалюють над роздумами про зовнішній світ, а людське "Я" стає ключем до пояснення природи.

Виникненню філософських шкіл Стародавньої Індії передували впливові духовні рухи, які містили певні філософсько-світоглядні ідеї і були спрямовані на одне: на звільнення людини від нескінченних перевтілень-блукань душі і досягнення нею стану "мокші"—повного блаженства. До таких рухів належали джайнізм, йога та буддизм.

Джайнізм (від слова "джіна"—переможець) закликав людину підпорядкувати своє життя суворим аскетичним регламентаціям. Якщо людина здатна це витримати та ще й не заподіяти шкоди жодній істоті, вона ставала переможцем карми.

Йога (засновник - Патанджалі) також ставила перед людиною подібну мету, але шляхом її досягнення вважала впорядкування (це один із перекладів слова "йога "), гармонізацію фізичного, психічного та духовного станів людини.

Але найважливішим з погляду розвитку філософської думки постає буддизм. За переказами, його засновником був принц Гаутама Сіддхартха з роду Шак "їв (563—483 рр. до Р. X). Життя Гиутами настільки оповите легендами, що про нього майже немає реальних відомостей. Більш-менш достовірним є те, що захищений з дитинства від життєвих прикрощів та негараздів, він був вражений випадково побаченими фактами людського старіння і смерті. Пройшовши через сповідування різних етичних учень, Гаутама врешті-решт сів під сандаловим деревом, давши собі слово не зрушити з місця доти, доки не знайде відповіді на основні питання життя. Тут на нього нашию просвітлення, і він став Буддою (просвітленим, знаючим), проголосивши учням чотири основні ("діамантові") істини.

Людина, яка здатна пройти вказаним шляхом, стає Буддою і досягає стану "нірвани" - повного припинення будь-яких хвилювань та розчинення у невимовній початковій тиші світу.

Буддизм створив оригінальне трактування світобудови. Реальність, доступна чуттєвому спогляданню, є несправжньою, ілюзорною. Насправді існують лише енергетичні ''крапки", згущення під назвою "дхарми". Вони перебувають у збудженому, динамічному стані і тому вступають між собою у з'єднання та переплетення. Уся навколишня реальність, як і людина, постає певними вузликами енергетичних зв'язків дхарм. Людина може свідомими зусиллями розв'язати їх сплетіння і випустити дхарми у вільний стан. Це і буде нірвана. Іноді нірвану описують так: у суцільній темряві на поверхні океану плаває лампа з вогником, що ледве освітлює невеличку частину простору. Олія у лампі поступово вигоряє, і вогник згасає. Коли він згасне остаточно, ніхто не зможе сказати, де небо, де вода, а де лампа. Все розчиниться у всьому.

Серед філософських шкіл Стародавньої Індії провідне місце належало школі санкх'я (обчислення, точне знання), засновником вважають Капілу (VII ст. до Р. X.). На першому плані в судженні школи — питання про вихідні сутності світу, з яких складається світобудова та на котрі повинна орієнтуватися людина у своїх діях. Таких сутностей дві:

"пракріті", або "прадхана" (природа)

та "пуруша" (свідомість, споглядання).

Обидві ці сутності вічні, але породжують світ лише у взаємодії, оскільки ніби складають разом свої можливості і переваги. Зв'язок між "пракріті та "пурушею" нагадує союз сліпого та кульгавого: перший переносив на спині другого, а той вказував йому дорогу. Так само пуруша (чиста душа) не здатний діяти сам собою, а нібито втягується в активність матерії (пракріті), залишаючись насправді зовсім не порушеним нею". Зв'язок пракріті та пуруші призводить до виявлення їх якостей: маси (тамас), енергії (раджас) та прояснення (сат-тва). Останні породжують п'ять світових стихій (або елементів): вогонь, повітря, воду, землю та ефір. Але в союзі пракріті та пуруші останній виявляється могутнішим. Проявляючись у людському "Я", пуруша спрямовує його до самозаглиблення та подолання карми.

Школу чарвака-локаята (засновник Бріхаспаті. VII—VI ст. до Р. X.) відносять до натуралістичних:

Локаята вважають, що "не існує ні бога, ні визволення (від карми), ні дхарми, ні недхарми, а також немає винагороди за благочинне життя..." Представники школи визнавали існування лише того, що можна сприйняті ("лока"), а все існуюче вважали лише поєднанням чотирьох елементів: землі, води, повітря та вогню. Поєднанням зазначених елементів вони пояснювали людину з її якостями, навіть — людську душу: "… як від змішування частин напоїв виникає сила сп 'яніння, так із поєднанням

землі та інших елементів виникають тіло і "Я" (атман)". Зі смертю людини елементи роз'єднуються і зникає те, що називають душею.

Отже, потойбічного світу і життя не існує. Слід насолоджуватись єдиним — земним життям. Але найбільшою насолодою деякі представники "чарваки-локаяти" вважали вміння уникати страждань.

Питання логіки та пізнання перебували в центрі уваги школи ньяя (засновник Готама, III ст. до Р. X.). Тут докладно розглядали основи та засоби пізнання, форми умовиводів, ознаки достовірності знань та ін. Засоби пізнання поділяли на чотири види: сприйняття, виведення, аналогія та усне свідчення.

Деякі твердження школи вайшешіка (засновник Канада. VI-V ст. до Р. X.) дають підстави вважати її школою своєрідного атомізму: "...щодо особливостей: воістину вони — одиничні, і визначаються як те, що лежить в основі субстанцій".

Отже, філософські школи та духовні рухи Стародавньої Індії мали в колі своїх міркувань найважливіші світоглядні проблеми: ♦ початок буття, ♦ будова світу, ♦ особливості людини, ♦ роль і зміст людського пізнання. Водночас досить очевидно, що превалює у цій проблематиці пошук шляхів людського звільнення від невблаганних імперативів життя, хоча звільнення це розуміли значною мірою як подолання людської окремішності та індивідуального протистояння загальному.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23808. Прием письменного вычитания в случаях вида 52-24 42.5 KB
  Цель урока: ознакомление с письменным приёмом вычитания двузначных чисел с переходом через десяток. Степанова Компьютер мультимедийный проектор диск с презентацией урока названия этапов урока фотоаппарат Указка мел доска маркеры Для учеников: Тетрадь. По 2 треугольника из бумаги и ножницы листы самооценки Ход урока Орг.
23809. Вычисление результата умножения с помощью сложения 15.1 KB
  актуализация знаний Ребята если мы с вами выполняли решение заменив сложение умножением как вы думаете можно ли сделать наоборот и вычислить умножение заменив его сложением один ученик выходит к доске чтобы показать как нужно будет оформлять в тетради на доске: 34= записываем ниже и вычисляем: 3333=12 записываем ответ в пример с действием умножение. доске. А сейчас отработаем умение сравнивать: К доске выходит один ученик: 55 53 Докажи не вычисляя. кроме примеров какие еще задание на математике мы выполняем На доске: в...
23810. Конкретный смысл действия умножение 16.83 KB
  Образовательные: 1 совершенствовать навыки устного счета 2 заменять сумму одинаковых слагаемых умножением; 3 отрабатывать умения решать составные задач; 4усвоить правила замены суммы одинаковых слагаемых умножением.Развивающие: 1развивать математическую речь 2развивать мыслительные операции 3развивать смекалку 3. По ˙ раз д. фронтальный опрос разложите числа на одинаковые слагаемые доска: 21=7 18=6.
23811. Конкретный смысл действия умножение 17.5 KB
  Образовательные: 1 совершенствовать навыки устного счета 2 заменять сумму одинаковых слагаемых умножением; 3 отрабатывать умения решать составные задачи 2. Чему равно уменьшаемое два ученика придумывают два своих примера и задают любому из учеников Цель: называние элементов выражения действий к доске 2 ученика остальные в тетради замените сумму умножением: 7777777= 771 ученик 5555=54 2уч 777= 3 уч тут возникает проблема можем ли мы заменить действие вычитание умножением запомните что нельзя. Потому что при...
23812. Конкретный смысл действия умножения 20.26 KB
  Почему цель: сколько раз и по сколько раз взяли число 777 7777 444 444 222 888 Вычисли: выходят два ученика Остальные в тетрадях. 27999= 217777= Сколько раз из 27 вычли 9 из 28 вычли 7 Значит сколько раз по 9 содержится в 27 по 7 в 14 Внимательно слушаем Запиши число 2728 через сумму 9 7. запись: 999=27; 7777=21по 9 три раза Итак внимание Сумму какого числа мы находили Сколько раз мы сложили это число запишем Это обозначает что мы взяли по 9 взяли три раза кто нибудь...
23813. Задачи на умножение 16.86 KB
  Класс: 2 Тип урока: комбинированный Тема: задачи на умножение; ФОУД: фронтальная индивидуальная Технология: традиционная Дидактическая цель: создать условия для отработки навыка замены действий сложения умножением в решении задач; Задачи: 1.Образовательные: 1 совершенствовать навыки устного счета 2 заменять сумму одинаковых слагаемых умножением; 3 отрабатывать умения решать задачи; 4закреплять правила замены суммы одинаковых слагаемых умножением. вычисление с помощью замены умножения сложением замени суммой одинаковых слагаемых: 6=...
23814. Стихи А. Плещеева о весне 19.54 KB
  Плещеева о весне Тип урока: урок чтения лирического произведения и коллективного анализа ФОУД: фронтальная Технология: традиционная Оборудование: учебник Литературное чтение Канакина 2кл. Плещеева о весне Задачи Образовательные: познакомить с важными фактами из жизни и творчества А. Плещеева совершенствовать умение анализировать лирическое произведение совершенствовать навык сознательного правильного выразительного чтения Развивающие: развивать творческое воображение детей развивать литературную речь учащихся развивать память...
23815. Рассказ В. Осеевой «Волшебное слово» 20.25 KB
  Вспомним содержание произведения ответив на вопросы кроссворда у каждого на парте Учитель Читает вопросы: Как зовут мальчика Что было в руке у старика Как зовут девочку Кто пекла пирожки На чем сидел старик в начале рассказа Кого попросил Павлик чтобы его взяли кататься на лодке Где Павлик нашел бабушку Что пекла бабушка На чем чертил старик зонтиком Что попросил Павлик у Лены На чем хотел покататься Павлик Куда положил Павлик руку когда попросил брата взять его покататься Как назвал старика Павлик Какое...
23816. Рассказ В. Осеевой «Волшебное слово» 21.54 KB
  Осеевой Волшебное слово. Осеевой Волшебное слово Задачи: 1. Для того чтобы узнать какая тема будет сегодня у нас на уроке вам нужно составить правильные словосочетания: сказка настольная лампа волшебное слово интересная Обратите внимание какое слово во втором столбике не может сочетаться с другими словами С каким словом оно сочетается Так называется произведение которое мы сегодня будем изучать на уроке. Увлекательные истории цикла рассказов Волшебное слово очень нравились детям.