33075

Система і метод філософії Гегеля

Доклад

Логика и философия

Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...

Украинкский

2013-09-05

13.77 KB

1 чел.

Система і метод філософії Гегеля.

Вчення Гегеля є вищим досягненням німецької класичної філософії. Воно характеризується виключною широтою та глибиною змісту, важливістю та багатогранністю поставлених проблем. Вперше в теорії діалектики Гегель створив теорію розвитку суперечності та її подальшого вирішення в синтезі. Органічне злиття онтологічного та гносеологічного моментів у гегелівській діалектиці сформульоване послідовніше і всебічніше, ніж у Фіхте та Шеллінга.

Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення, з точки зору Гегеля, є не лише суб'єктною людською діяльністю, а й незалежною від людини об'єктивною сутністю, першоосновою всього сущого. Мислення, стверджує Гегель, відчужує своє буття у формі матерії, природи, яка є "інобуттям" цього об'єктивно існуючого мислення, або абсолютної ідеї.

При цьому Гегель розглядає мислення (абсолютну ідею) не як нерухому, незмінну першосутність, а як процес неперервного розвитку пізнання, як процес сходження від нижчого до вищого. Абсолютна ідея є активною і діяльною, вона мислить і пізнає себе, проходячи в цьому розвитку три етапи: 1) до виникнення природи і людини, коли абсолютна ідея перебуває поза часом і простором у стихії "чистого мислення" і виступає системою логічних понять та категорій, як система логіки, 2) це духовне начало з самого себе породжує природу, яку Гегель називає "інобуттям '' абсолютної ідеї, 3) третій етап розвитку абсолютної ідеї – це абсолютний дух. На цьому етапі абсолютна ідея залишає створену природу і повертається до самої себе, але вже на основі людського мислення (самопізнання ідеї).

Ці три етапи сформувались у Гегеля в самостійні складові частини його філософської системи: логіку, філософію природи та філософію духу. Логіка є найважливішою частиною гегелівської системи, оскільки тотожність буття та мислення означає, що закони мислення, які й досліджує логіка, є дійсними законами буття. Логіка, на думку Гегеля, є вченням про сутність усіх речей.

Гегель виділяє три сходинки діалектичного методу, які діють у розвитку як загальнолюдського, так і індивідуального мислення і проявляються у кожному конкретному пізнавальному аналізі, утворюючи при цьому потрійну єдність. Першою сходинкою "логічного" діалектичного методу, на думку Гегеля, є розсудок. Розсудковий – це підлеглий, але необхідний бік діалектичного мислення. Другою сходинкою діалектичного методу у Гегеля є негативний розум як проміжний етап між розсудком та розумом. Третя сходинка – спекулятивний розум, якого не спроможне досягти мислення, спрямоване на кінечні природні речі. Саме в цьому останньому вияві діалектика як метод, на думку Гегеля, досягає найвищої зрілості. Позиція Гегеля щодо розуму та розсудку значно відрізняється від кантівської. У нього розум є не нижчим, а вищим виявом мислення. Він вважає, що розум та розсудок мають складати єдину висхідну послідовність, де вони співвідносяться як провідний та підлеглий чинники, що взаємообумовлюються та проникають один в одного.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8665. Ранняя греческая философия 23.06 KB
  Ранняя греческая философия Пифагор и Пифагорейский союз Философия элейской школы. Атомистическое учение Демокрита. Пифагор. Ввел в обиход слово философия (как любовь к мудрости). Связал философия с математикой. Поставил вопрос о числовой структуре...
8666. Античная философия классического периода 18.71 KB
  Античная философия классического периода. Философские идеи софистов. Сократ, его жизнь, учение и смерть. Философия Платона. Мир идей и мир вещей. Гносеология Платона. Платон о человеке и государстве. Философия софистов. - Соф...
8667. Философия Платона и Аристотеля 21.84 KB
  Философия Платона и Аристотеля. Онтология и гносеология Платона. Платон о человеке и государстве. Философия Аристотеля. Платон. - Платон - ученик Сократа и учитель Аристотеля. - В молодости увлекался поэзией. Но после диалога с Сократом с...
8668. Античная философия. Греко-римский (эллинистический) период античной философии 21.25 KB
  Античная философия Аристотель о человеке и государстве. Греко-римский (эллинистический) период античной философии. I. Гносеология Аристотеля. Аристотель критиковал скептиков и агностиков, полагал, что мир познаваем. Критиковал Платона за...
8669. Особенности Восточной философии 23.04 KB
  Особенности Восточной философии. Западное и Восточное мировоззрение: единство и различие. Философия Древней Индии. Ортодоксальные и неортодоксальные школы. Философия буддизма. Западное и Восточное мировоззрение: единство и различие. Чем...
8670. Средневековая философия и философия Возраждения 22.53 KB
  Средневековая философия и философия Возраждения. Номиналисты и реалисты средневековья. Проблема теодицеи. Пантеизм философии эпохи Возрождения. Номиналисты и реалисты средневековья. Проблема теодицеи. Знание и вера. - только вера помогает знат...
8671. Философия Нового времени. Общая характеристика философии Нового времени 21.66 KB
  Философия Нового времени. Общая характеристика эпохи Нового времени. Общая характеристика философии Нового времени. Основные философские направления. Сенсуализм. Эмпиризм. Рационализм. Эпоха нового времени (17-19 века). - Буржуазные революции в Евро...
8672. Философия Нового времени 17-19 века 23.17 KB
  Философия Нового времени 17-19 века. Немецкая классическая философия Философия марксизма Немецкая классическая философия (80-е годы 18 века - 1831 г.) - Представители: Кант, Шеллинг, Фихте, Гегель. - Основная тематика - п...
8673. Философия 19-20 веков. Иррационалистические учения 19-20 веков (Шопенгауэр, Ницше, философия жизни, психоанализ, экзистенциализм) 20.27 KB
  Философия 19-20 веков. Иррационалистические учения 19-20 веков (Шопенгауэр, Ницше, философия жизни, психоанализ, экзистенциализм). Рационалистические учения (позитивизм, неокантианство, герменевтика). Философия Шопенгауэра. - В основе вс...