33079

Філософія життя

Доклад

Логика и философия

Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. Представниками філософії життя є Фрідріх Ніцше 1844–1900 Анрі Бергсон 1859–1941 Вільгельм Дільтей 1833–1911 Георг Зіммель 1858–1918 Освальд Шпенглер 1880–1936 та ін. Філософія життя розглядає все що існує як форму прояву життя .

Украинкский

2013-09-05

13.85 KB

0 чел.

"Філософія життя" – це ірраціоналістичний напрямок, що сформувався в кінці XIX – на початку XX ст. Він виник як реакція на кризу класичного західного раціоналізму. Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. У подальшому цей напрямок втрачає свою самостійність і його принципи використовуються екзистенціалізмом, персоналізмом, феноменологією і, особливо, філософською антропологією. Представниками "філософії життя" є Фрідріх Ніцше (1844–1900), Анрі Бергсон (1859–1941), Вільгельм Дільтей (1833–1911), Георг Зіммель (1858–1918), Освальд Шпенглер (1880–1936) та ін.

"Філософія життя" розглядає все, що існує, як форму прояву "життя". При цьому поняття "життя" розглядається як первинна цілісна реальність, яка нетотожна ні духу, ні матерії і може бути осягнута лише інтуїтивно. Засновники "філософії життя" вважали, що основою життя і його проявом є воля. Так у вченні німецького філософа А Шопенгауера, яке можна вважати одним із джерел ірраціоналізму, обстоюється примат волі відносно розуму. Він стверджував, що воля, тобто мотиви, бажання, спонуки до дій і самі процеси реалізації цих дій є специфічними відносно самостійними. При цьому, і це головне воля визначає спрямованість і результати розумового пізнання. Тобто на місце розуму має бути поставлена воля, яка незалежна від контролю з боку розуму і не має ні причин, ні основи. Це "абсолютне вільне хотіння". Крім того, воля пронизує весь світ, вона – першоначало й абсолют. Світ, за А. Шопенгауером, е нічим іншим як "волею і уявою" (див. його працю "Світ як воля і уявлення", розділ "Першоджерела").

Ф. Ніцше також вважав волю основою життя. Але життя є проявом не абстрактної світової волі, як у А. Шопенгауера, а "волі до влади". Ця воля є не лише визначальним, головним стимулом життєдіяльності людини, а й життя взагалі, буття як такого. "Щоб зрозуміти, що таке "життя", – пише Ф. Ніцше, – і якого роду устремлінням і напруженням воно є, ця формула має однаковою мірою відноситися як до дерева і рослини, так і до тварини". І далі: "Задля чого дерева первісного лісу борються одне з одним? Із-за влади!" (див. його працю "Жадання влади").

Сама назва цього ірраціонального напрямку в філософії вказує на його центральне поняття – "життя". Воно виступає в ролі первинної реальності, цілісного процесу, як безперервне творче становлення "живого". Життя протистоїть нежиттю, всьому неорганічному, застиглому. Тому, якщо "життя" перебуває в постійному русі і протиріччі, наука не може бути ефективним засобом пізнання цього життя. Це пояснюється тим, що наука, використовуючи аналітичний метод, розкладає явища життя на окремі частини. Зв'язки між ними наука здатна пояснити, а тому вона може змінити світ на користь людини, створювати нові предмети, процеси тощо. Але зрозуміти сутність світу наука (розум) безсила. Розум завжди людяно орієнтований, має мету, а "життя" вище будь-якої цілеспрямованості. Тому на перше місце переміщуються не раціональні, а інтуїтивні форми пізнання.

Істина не доступна кожному в процесі навчання, її пізнання носить недемократичний характер, виникає проблема "аристократизації" пізнання. Звідси – висока оцінка особистості та її творчості. Людина реалізує себе як особистість в історії і культурі. Її творчість відповідає "життю", вона є і процес, і одночасно результат біологічного і соціального пристосування. Людина живе в історії, але історія не має об'єктивних законів. Вона має долю, і людина має долю. Загальна історія людей – це фікція.

Свою долю мають кожна культура і кожна цивілізація. Вони виникають, розвиваються і руйнуються відповідно до циклів часу. Цивілізація і культура мають свою специфіку, своєрідність, тому не можуть серйозно впливати одна на одну. Кожна з них має свої цінності, що час від часу змінюються. Є цінності "життя", які не залежать від специфіки культур. Це цінності, які відображають "стадні інстинкти", мораль рабів, масові упередження (рівність, справедливість) тощо. Основні настанови і цінності "філософії життя" – прагнення до життя, відсутність страху смерті, бажання бути сильнішим за інших, воля до влади, благородство й аристократизм духу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1278. Особенности фонетико – фонематической стороны речи у детей дошкольного возраста со стертой дизартрией 383.5 KB
  Теоретические основы изучения проблемы фонетико -фонематической стороны речи в психолого-педагогической литературе. Возможности работы логопеда по развитию фонетико - фонематической стороны речи у детей дошкольного возраста со стертой дизартрией. Комплекс игр, направленных на развитие фонетико - фонематической стороны речи у детей дошкольного возраста со стертой дизартрией.
1279. Экзаменационные вопросы и ответы по Правоведению 449.5 KB
  Государство: понятие, признаки, функции. Происхождение государства и права, сущность права. Понятие конституции РФ, содержание основного закона государства. Понятие и принципы конституционного строя. Понятие и структура государственных органов власти. Взаимодействие административного права с основными отраслями права РФ. Основные виды договоров в хозяйственной деятельности. Налоговое регулирование предпринимательской деятельности.
1280. Теория государства и права. Государственные и политические институты 443 KB
  Понятие, сущность и признаки государства. Форма государственного устройства: понятие и виды. Политический режим: понятие и виды. Понятие, сущность и признаки правового государства. Классификация нормативно-правовых актов. Действие нормативных актов: во времени, в пространстве, по кругу лиц. Конституционные обязанности граждан РФ.
1281. Информационные технологиии в экономике 399 KB
  Понятие и свойства информационной технологии. Эволюция информационных технологий, этапы их развития. Функционально-ориентированные и объектно-ориентированные информационные технологии. Операционные системы как составная часть платформы. Основные понятия открытых систем. Понятие технологизации социального пространства. Использование OLTP-технологии в системах поддержки принятия решений. Технология аналитической обработки данных (OLAP-технология) и средства OLAP-технологии.
1282. Основы менеджмента. Основные школы менеджмента ХХ века 363 KB
  Основные школы менеджмента ХХ века. Внешняя и внутренняя среда организации. Характеристика внутренней среды организации. Система управления. Функции, структура, деятельность. Процесс формулирования стратегии по этапам с разъяснением роли каждого члена организации.
1283. Бутовская линия метрополитена на участке от станции Улица Старокачаловская до станции Битцевский парк и тупики за станцией Улица Старокачаловская 355.5 KB
  Проект Бутовской линии метрополитена на участке от станции Улица Старокачаловская до станции Битцевский парк и тупиков за станцией Улица Старокачаловская разработан на основании технического задания 08.04.2008г. № 2, выданного ГУП города Москвы Московский метрополитен и согласованного Департаментом экономической политики и развития города Москвы.
1284. Проблема соблюдения адвокатской тайны в деятельности адвоката в уголовном процессе 396.5 KB
  Понятие и назначение института адвокатской тайны. Проблема соблюдения адвокатской тайны в уголовном процессе.Основные виды нарушений адвокатской тайны в уголовном процессе.
1285. Расчет кулачкового механизма 94 KB
  Кинематические диаграммы толкателя. Начальный радиус кулачка. Подбор чисел зубьев планетарной передачи. Картина линейных и угловых скоростей. Геометрический расчет зацепления. План скоростей и ускорений.