33082

Позитивізм

Доклад

Логика и философия

Його шеститомна праця Курс позитивної філософії зявляється в 18301842 рр. Третя позитивна на якій відкинувши вигадки теології та метафізики мислителі переходять до дослідження світу конкретнонауковими способами завданням філософії стає констатація найбільш загальних законів які відкривають позитивні науки. Конт допускав існування філософії лише у вигляді загальних висновків з природничих та суспільних наук і претендуючи на подолання матеріалізму та ідеалізму відстоював феноменалізм. Отже позитивізм заперечував можливість пізнання...

Украинкский

2013-09-05

14.25 KB

0 чел.

Позитивізм (від лат. posutious - позитивний, суб'єктивний) - ідеалістичний напрям, представники якого все справжнє ("позитивне") знання вважають результатом конкретних наук, заперечують філософію як науку зі специфічною для неї теоретичною та світоглядною проблематикою.

Позитивізм виник у 30-ті роки XIX ст. як реакція на спекулятивну філософію та крайні форми містицизму. Він проголосив раціональними лише ті науки, які спираються на безпосередній досвід людини. Засновником позитивізму був французький філософ, учень Сен-Сімона Огюст Конт (1798-1857). Його шеститомна праця "Курс позитивної філософії" з'являється в 1830-1842 рр.

Рушійною силою суспільного розвитку є прогрес знання. О. Конт вважає, що в історії змінилося три стадії розвитку думки. Перша - теологічна, коли першопочатком буття проголошувались боги, демони. Друга - метафізична, коли філософи зверталися до "сутнос-тей" - абстракцій типу "матерія" або "дух". Третя - позитивна, на якій, відкинувши вигадки теології та метафізики, мислителі переходять до дослідження світу конкретно-науковими способами, завданням філософії стає констатація найбільш загальних законів, які відкривають позитивні науки.

Конт допускав існування філософії лише у вигляді загальних висновків з природничих та суспільних наук і, претендуючи на подолання матеріалізму та ідеалізму, відстоював феноменалізм.

Феноменалізм - вчення, за яким можливе пізнання лише феноменів, а не сутності речей. Отже, позитивізм заперечував можливість пізнання об'єктивного світу (агностицизм), зводив мету науки лише до опису та впорядкування фактів, що витлумачуються як комплекс відчуттів і переконань суб'єкта, та відкидав традиційні світоглядні проблеми філософії.

У другій половині XIX ст. почався етап "другого позитивізму", або емпіріокритицизму, творцями якого стали Ернст Мах (1838-1916) і Ріхард Авенаріус (1843-1896).

Третій етап позитивізму, або неопозитивізм, виник майже одночасно в Австрії, Англії, Польщі на початку XX ст. у зв'язку з успіхами нової форми логічної науки, математичної логіки, що застосовувалася в дослідженнях основ математики.

Неопозитивізм являє собою розгалужену філософську течію. Він включає різні логіко-філософські школи, підходи, позиції. Неопозитивізм представляють такі видатні філософи і школи XX ст., як М. Шлік, логік, математик, філософ Б.Рассел, засновник філософії лінгвістичного аналізу Л. Вітгенштейн.

Постпозитивізм - це етап у розвитку філософії наук, етап у осмисленні філософських проблем, що виникають у зв'язку з розвитком наукового знання.

Формування постпозитивізму, його поява пов'язані з виданням у 1959 р. англійського варіанту методологічної праці Карла Поппе-ра "Логіка наукового відкриття". К. Поппер відмовляється від істини як мети пізнання, говорячи, що її не можна досягти, запроваджує поняття "правдоподібність". Факти реального світу можуть лише спростувати і ніколи не можуть підтвердити зміст теоретичних побудов. Поп-пер відокремлює знання від суб'єкту, надає йому самостійного статусу, подібно до статусу ідей у Платона. Свою теорію К. Поппер назвав "критичним реалізмом".

Американський філософ Пауль Фоєрабенд (народився в 1924 р.), намагаючись поліпшити теорію "критичного раціоналізму", висуває принцип "теоретичного плюралізму", або проліферації(розмноження) теорій, що є істотною рисою розвитку наукового знання. Він твердить, що вчені повинні намагатися створювати теорії, несумісні з існуючими і визнаними теоріями. Створення таких альтернативних теорій сприяє їх взаємній критиці і прискорює розвиток науки. Принцип проліферації покликаний обгрунтувати, за Фоєрабендом, плюралізм у методології наукового пізнання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74313. Режимы нейтралей высоковольтных ЭС 77 KB
  В установках с глухозаземленной нейтралью всякое замыкание на землю является коротким замыканием и сопровождается большим током к. В установках с изолированной нейтралью замыкание одной из фаз на землю не является коротким. Кроме того при замыканиях на землю возникают значительные нескомпенсированные магнитные потоки нулевой последовательности которые необходимо учитывать вследствие их влияния на установки связи.Трехфазная сеть с глухозаземленной нейтралью В установках с изолированной нейтралью при замыкании на землю одной из фаз треугольник...
74314. Физико-технические свойства проводниковых материалов 30 KB
  Из-за низкого удельного сопротивления, медь широко применяется в электротехнике для изготовления силовых кабелей, проводов или других проводников, например, при печатном монтаже
74315. Воздушные линии электропередач (ЛЭП). Назначения, требования, предъявляемые к конструкции ВЛ. Конструктивное выполнение ВЛ 41 KB
  Воздушные линии электропередач ЛЭП. Воздушными называются линии предназначенные для передачи и распределения ЭЭ по проводам расположенным на открытом воздухе и поддерживаемым с помощью опор и изоляторов. Из анализа условий ВЛ следует что материалы и конструкции линий должны удовлетворять ряду требований: экономически приемлемая стоимость хорошая электропроводность и достаточная механическая прочность материалов проводов и тросов стойкость их к коррозии химическим воздействиям; линии должны быть электрически и экологически...
74316. Опоры ВЛ. Типы и конструкции опор. Расположение проводов и защитных тросов на опорах. Расстояние между фазами 38 KB
  Отличаются опоры материалом исполнением и способом крепления подвязки проводов. Промежуточные опоры наиболее простые служат для поддерживания проводов на прямых участках линии.
74317. Этапы становления и развития электроэнергетики в СССР и РФ 50 KB
  Потребление электроэнергии составляло всего 128 кВт чаc в год на душу населения А благами электроэнергии пользовалось лишь 20 жителей страны. Он наметил строительство в течение 1015 лет 30 районных электростанций в Центральной части страны 20 тепловых и 10 ГЭС создание на этой базе крупной машинной промышленности электрификацию железных дорог.Реализация Плана ГОЭЛРО потребовала титанических усилий напряжения всех сил и ресурсов страны. является определение путей и формирование условий безопасного эффективного и устойчивого...
74318. Электроэнергетическая система (ЭЭС). Электрическая сеть (ЭС), основные понятия и определения. Классификация ЭС 38.5 KB
  Электроэнергетическая система — это находящееся в данный момент в работе электрооборудование энергосистемы и приемников электрической энергии, объединенное общим режимом и рассматриваемое как единое целое в отношении протекающих в нем физических процессов.
74319. Характерные свойства и технологические особенности ЭЭС 36 KB
  Характерные свойства и технологические особенности ЭЭС Характерные свойства и технологические особенности ЭЭС Важными характерными свойствами электроэнергетических систем ЭЭС являются: одновременность процессов производства распределения и потребления электрической энергии выработка электрической энергии жестко определяется ее потреблением и наоборот. Преобразование и передача энергии происходит с потерями энергии во всех элементах ЭЭС. Необходимо своевременно развивать ЭЭС ее рост должен опережать рост потребления энергии. В...