33082

Позитивізм

Доклад

Логика и философия

Його шеститомна праця Курс позитивної філософії зявляється в 18301842 рр. Третя позитивна на якій відкинувши вигадки теології та метафізики мислителі переходять до дослідження світу конкретнонауковими способами завданням філософії стає констатація найбільш загальних законів які відкривають позитивні науки. Конт допускав існування філософії лише у вигляді загальних висновків з природничих та суспільних наук і претендуючи на подолання матеріалізму та ідеалізму відстоював феноменалізм. Отже позитивізм заперечував можливість пізнання...

Украинкский

2013-09-05

14.25 KB

0 чел.

Позитивізм (від лат. posutious - позитивний, суб'єктивний) - ідеалістичний напрям, представники якого все справжнє ("позитивне") знання вважають результатом конкретних наук, заперечують філософію як науку зі специфічною для неї теоретичною та світоглядною проблематикою.

Позитивізм виник у 30-ті роки XIX ст. як реакція на спекулятивну філософію та крайні форми містицизму. Він проголосив раціональними лише ті науки, які спираються на безпосередній досвід людини. Засновником позитивізму був французький філософ, учень Сен-Сімона Огюст Конт (1798-1857). Його шеститомна праця "Курс позитивної філософії" з'являється в 1830-1842 рр.

Рушійною силою суспільного розвитку є прогрес знання. О. Конт вважає, що в історії змінилося три стадії розвитку думки. Перша - теологічна, коли першопочатком буття проголошувались боги, демони. Друга - метафізична, коли філософи зверталися до "сутнос-тей" - абстракцій типу "матерія" або "дух". Третя - позитивна, на якій, відкинувши вигадки теології та метафізики, мислителі переходять до дослідження світу конкретно-науковими способами, завданням філософії стає констатація найбільш загальних законів, які відкривають позитивні науки.

Конт допускав існування філософії лише у вигляді загальних висновків з природничих та суспільних наук і, претендуючи на подолання матеріалізму та ідеалізму, відстоював феноменалізм.

Феноменалізм - вчення, за яким можливе пізнання лише феноменів, а не сутності речей. Отже, позитивізм заперечував можливість пізнання об'єктивного світу (агностицизм), зводив мету науки лише до опису та впорядкування фактів, що витлумачуються як комплекс відчуттів і переконань суб'єкта, та відкидав традиційні світоглядні проблеми філософії.

У другій половині XIX ст. почався етап "другого позитивізму", або емпіріокритицизму, творцями якого стали Ернст Мах (1838-1916) і Ріхард Авенаріус (1843-1896).

Третій етап позитивізму, або неопозитивізм, виник майже одночасно в Австрії, Англії, Польщі на початку XX ст. у зв'язку з успіхами нової форми логічної науки, математичної логіки, що застосовувалася в дослідженнях основ математики.

Неопозитивізм являє собою розгалужену філософську течію. Він включає різні логіко-філософські школи, підходи, позиції. Неопозитивізм представляють такі видатні філософи і школи XX ст., як М. Шлік, логік, математик, філософ Б.Рассел, засновник філософії лінгвістичного аналізу Л. Вітгенштейн.

Постпозитивізм - це етап у розвитку філософії наук, етап у осмисленні філософських проблем, що виникають у зв'язку з розвитком наукового знання.

Формування постпозитивізму, його поява пов'язані з виданням у 1959 р. англійського варіанту методологічної праці Карла Поппе-ра "Логіка наукового відкриття". К. Поппер відмовляється від істини як мети пізнання, говорячи, що її не можна досягти, запроваджує поняття "правдоподібність". Факти реального світу можуть лише спростувати і ніколи не можуть підтвердити зміст теоретичних побудов. Поп-пер відокремлює знання від суб'єкту, надає йому самостійного статусу, подібно до статусу ідей у Платона. Свою теорію К. Поппер назвав "критичним реалізмом".

Американський філософ Пауль Фоєрабенд (народився в 1924 р.), намагаючись поліпшити теорію "критичного раціоналізму", висуває принцип "теоретичного плюралізму", або проліферації(розмноження) теорій, що є істотною рисою розвитку наукового знання. Він твердить, що вчені повинні намагатися створювати теорії, несумісні з існуючими і визнаними теоріями. Створення таких альтернативних теорій сприяє їх взаємній критиці і прискорює розвиток науки. Принцип проліферації покликаний обгрунтувати, за Фоєрабендом, плюралізм у методології наукового пізнання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13112. Адольф Дистервегтің педагогикалық қызметі мен теориясы 53 KB
  Адольф Дистервегтің педагогикалық қызметі мен теориясы. 1790-1866 Дистервегтің педагогикалық қызметі мен ғұмырнамалық деректері. Немістің ғұлама педагогі Адольф Дистервег ХІХ ғасырдың орта кезіндегі герман буржуазиялықдемократиялық педагогикасының көрн
13113. Сыныптан тыс жұмыс «Алтын қақпа» интеллектуалдық ойыны 44 KB
  Сыныптан тыс жұмыс Алтын қақпа интеллектуалдық ойыны Сабақтың мақсаты: Оқушылардың қазақ тілі мен әдебиеті пәнінен алған білімдерін ел тарихы салтдәстүрлерін қаншалықты білетіндіктерін тексеру. Дамытушылық мақсаты: Оқушылардың ойөрісін тіл байлығын дамы...
13114. БАЛАБАҚШАЛАРДА ҰЛТТЫҚ ОЙЫНДАРДЫ ПАЙДАЛАНУ 101.5 KB
  БАЛАБАҚШАЛАРДА ҰЛТТЫҚ ОЙЫНДАРДЫ ПАЙДАЛАНУ І. Кіріспе Балалар фольклорын дамытушы негізгі бір сала ойын. ІІ. Негізгі бөлім 1. Ойын балалардың ойлау қабілетін арттыратын іс әрекет. 2. Ұлттық мұраның бай қазынасы халықтық ұлттық ойындар. ІІІ. Қорытынды. ...
13116. Бастауыш сынып оқушыларының зерттеу-ізденушілік жұмыстарын ұйымдастыру 366.5 KB
  Бастауыш сынып оқушыларының зерттеуізденушілік жұмыстарын ұйымдастыру әдістемелік нұсқау Бұл кітапшада Өскемен қаласының № 44 мектеплицейінің бастауыш сыныптарында сыныптан тыс жүргізілетін Зерде ғылыми қоғамының этномәдениет секциясын ұйымдастырылу ү
13117. Батыс Еуропадағы орта ғасырдағы тәрбие және мектеп 43 KB
  Батыс Еуропадағы орта ғасырдағы тәрбие және мектеп. Мазмұны: 1. Орта ғасырдағы діни мектептердің пайда болуы. 2. Қайта өрлеу дәуіріндегі педагогика және мектеп. 1. Орта ғасырдағы діни мектептердің пайда болуы. Құлдық қоғамның ыдырауы және құлауы оны жаңа фео...
13118. Бұқар жырау мен Дулат Бабатайұлының тәлім тәрбиелік идеялары 47.5 KB
  Бұқар жырау мен Дулат Бабатайұлының тәлім тәрбиелік идеялары 1. Бұқар жыраудың тәлімтәрбиелік идеялары. 1668-1781 ХҮІІІ ғасырда Қазақстанда ағартушылық ойпікірдің дамуында өзіндік із қалдырған ақынжыраулар поэзиясының көрнекті өкілі Бұқаржырау Қалқаманұлы....
13119. Сухомлинскийдің В.А. педагогикалық идеясы 38.5 KB
  В.А.Сухомлинскийдің педагогикалық идеясы 1918-1970 В.А.Сухомлинскийдің шығармашылығы әрбір жыл өткен сайын біздің елімізде сол сияқты шетелде ғылыми және педагогикалық жұртшылықтың тарапынан бірденбір ерекше көңіл бөлініп келеді. Бұл кездейсоқтық емес. Оның талда...
13120. Белинский В.Г. мен А.И.Герценнің педагогикалық теориясы 44.5 KB
  В.Г.Белинский мен А.И.Герценнің педагогикалық теориясы. В.Г.Белинскийдің педагогикалық көзқарастары. 18111848 ХІХ ғасырдың 3040 жылдары орыстың прогрессивтік қоғамдықпедагогикалық ойпікірінің дамуына В.Г.Белинский мен А.Н.Герцен ерекше роль атқарды. Революциял