33112

Федеральные правила аудиторской деятельности

Доклад

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Список заканчивается номером 34 но шестой тринадцатый четырнадцатый и пятнадцатый стандарты утратили силу Правило стандарт N 1. Цель и основные принципы аудита Правило стандарт N 2. Документирование аудита Правило стандарт N 3. Планирование аудита Правило стандарт N 4.

Русский

2013-09-05

28.5 KB

1 чел.

Федеральные правила аудиторской деятельности

Федеральные правила (стандарты) аудиторской деятельности (ПСАД) — профессиональные стандарты для осуществления аудиторской деятельности в Российской Федерации, разработанные Министерством финансов. Стандарты первой очереди были утверждены Постановлением Правительства РФ от 23 сентября 2002 года; на данный момент действуют 30 (6-й, 13-й, 14-й и 15-й из 34-х утратили силу) стандарта (ПСАД) плюс 8 федеральных стандартов аудиторской деятельности (ФСАД). Они основаны на официальном переводе международных стандартов аудита.

В настоящее время действует 30 стандартов. Список заканчивается номером 34, но шестой, тринадцатый, четырнадцатый и пятнадцатый стандарты утратили силу

Правило (стандарт) N 1. Цель и основные принципы аудита

Правило (стандарт) N 2. Документирование аудита

Правило (стандарт) N 3. Планирование аудита

Правило (стандарт) N 4. Существенность в аудите

Правило (стандарт) N 5. Аудиторские доказательства

Правило (стандарт) N 7. Контроль качества выполнения заданий по аудиту

Правило (стандарт) N 8. Понимание деятельности аудируемого лица, среды, в которой она осуществляется, и оценка рисков существенного искажения аудируемой финансовой (бухгалтерской) отчетности

Правило (стандарт) N 9. Связанные стороны

Правило (стандарт) N 10. События после отчетной даты

Правило (стандарт) N 11. Применимость допущения непрерывности деятельности аудируемого лица

Правило (стандарт) N 12. Согласование условий проведения аудита

Правило (стандарт) N 13. Обязанности аудитора по рассмотрению ошибок и недобросовестных действий в ходе аудита

Правило (стандарт) N 14. Учет требований нормативных правовых актов Российской Федерации в ходе аудита

Правило (стандарт) N 15. Понимание деятельности аудируемого лица (утратило силу)

Правило (стандарт) N 16. Аудиторская выборка

Правило (стандарт) N 17. Получение аудиторских доказательств в конкретных случаях

Правило (стандарт) N 18. Получение аудитором подтверждающей информации из внешних источников

Правило (стандарт) N 19. Особенности первой проверки аудируемого лица

Правило (стандарт) N 20. Аналитические процедуры

Правило (стандарт) N 21. Особенности аудита оценочных значений

Правило (стандарт) N 22. Сообщение информации, полученной по результатам аудита, руководству аудируемого лица и представителям его собственника

Правило (стандарт) N 23. Заявления и разъяснения руководства аудируемого лица

Правило (стандарт) N 24. Основные принципы федеральных правил (стандартов) аудиторской деятельности, имеющих отношение к услугам, которые могут предоставляться аудиторскими организациями и аудиторами

Правило (стандарт) N 25. Учет особенностей аудируемого лица, финансовую (бухгалтерскую) отчетность которого подготавливает специализированная организация

Правило (стандарт) N 26. Сопоставимые данные в финансовой (бухгалтерской) отчетности

Правило (стандарт) N 27. Прочая информация в документах, содержащих проаудированную финансовую (бухгалтерскую) отчетность

Правило (стандарт) N 28. Использование результатов работы другого аудитора

Правило (стандарт) N 29. Рассмотрение работы внутреннего аудита

Правило (стандарт) N 30. Выполнение согласованных процедур в отношении финансовой информации

Правило (стандарт) N 31. Компиляция финансовой информации

Правило (стандарт) N 32. Использование аудитором результатов работы эксперта

Правило (стандарт) N 33. Обзорная проверка финансовой (бухгалтерской) отчетности

Правило (стандарт) N 34. Контроль качества услуг в аудиторских организациях


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36678. МАРКСИЗМ ТА НЕОМАРКСИЗМ 46.5 KB
  Виникнення та сутність марксизму. Виникнення та сутність марксизму Класична німецька філософія завершує класичний етап розвитку філософії. Філософія марксизму відрізняється від учень його послідовників: І. Віддаючи належне теорії марксизму яка націлила класову боротьбу пролетаріату на завоювання політичної влади і організацію соціалістичного...
36679. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ. Конспект лекції 69.5 KB
  НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ ПЛАН 1. Умови формування та особливості німецької класичної філософії.Умови формування та особливості німецької класичної філософії. Важливу роль у формуванні німецької класичної філософії відіграли досягнення природознавства та суспільних наук: стали розвиватися фізика і хімія просунулося вперед вивчення органічної природи.
36680. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ. Лекція 107 KB
  Проблема методу пізнання. Проблема методу пізнання. Спочатку ці обидва види матеріалізму виступають спільно: і той і інший розпочинають критику схоластики з питання про метод пізнання з метою подолання не лише схоластичної відірваності від досвіду практики але й притаманного схоластиці ідеалізму. Бекон в Англії Декарт у Франції Спіноза в Голландії при всіх відмінностях їх один від одного збігаються між собою у цьому розумінні мети й завдань пізнання.
36681. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ВІДРОДЖЕННЯ 98.5 KB
  Короленка Кафедра філософії Опорний конспект лекції з курсу ФІЛОСОФІЯ на тему: ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ВІДРОДЖЕННЯ для студентів ІІ курсів усіх факультетів Полтава2011 Тема: Філософія середньовічного суспільства та Відродження ПЛАН 1. А звідси й космоцентризм філософії намагання зрозуміти сутність природи космосу світу в цілому. Для філософії середньовіччя головним орієнтиром стала не природа а Бог. Саме цим і зумовлювався теоцентризм філософії епохи середньовіччя істинною реальністю всього світу є Бог а не...
36682. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ 147.5 KB
  Короленка Кафедра філософії Опорний конспект лекції з курсу ФІЛОСОФІЯ на тему: АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ для студентів ІІ курсів усіх факультетів Полтава2011 Тема: Антична філософія VI ст. Періодизація античної філософії. Класичний період давньогрецької філософії 4. Періодизація античної філософії.
36683. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ. Лекційне заняття 98 KB
  Поєднують ж їх позиції наступні риси: Віра в пануючі у світі порядок і справедливість завдяки закону Карми всі гарні чи погані вчинки людини викликають відповідні наслідки в цій та наступних життях; Ідея вічного круговороту як нескінченного переродження всіх живих істот сансара: Всесвіт арена де кожен на протязі всього життя відіграє певну роль де смерть не лякає людину адже вона залишається безсмертною перевтілюючись у наступному житті в іншу істоту; Концепція Мокші найвищої мети життя людини: необхідності звільнення її від...
36684. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА 86 KB
  Короленка Кафедра філософії Опорний конспект лекції з курсу ФІЛОСОФІЯ на тему: ФІЛОСОФІЯ ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА для студентів ІІ курсів усіх факультетів Полтава2009 ТЕМА: ФІЛОСОФІЯ ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА ПЛАН 1. Філософія як любов до мудрості 2. Філософія як форма суспільної свідомості 4. Міф релігія філософія як етапи сходження людської самосвідомості 1.
36685. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА І КУЛЬТУРА. ФОРМАЦІЯ І ЦИВІЛІЗАЦІЯ У СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ 89.5 KB
  Філософське поняття культури. Навпаки врахування специфіки індивідуальної свідомості її багатогранності неповторності всього того що становить сутність духовності особистості є надзвичайно важливою умовою формування та розвитку цінностей духовної культури свідомості людини. Філософське поняття культури. Існує декілька сот визначень того що можна назвати культурою десятки підходів до її вивчення теоретичних концепцій моделей культури.
36686. СОЦІАЛЬНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА 86.5 KB
  Дійсно класи нації народності трудові колективи сімї різноманітні формальні і неформальні групи соціальні прошарки та інші спільності людей їх взаємовідносини функціонування та розвиток складають основний зміст соціальної сфери. Недооцінка ролі і значення соціальної сфери в житті людей знаходить своє відтворення у недостатньому врахуванні специфіки інтересів класів соціальних груп націй та народностей трудових колективів окремих людей у недостатній увазі до соціальної сторони їх праці побуту що призвело до зниження...