33149

Основные виды хореографического искусства

Доклад

Культурология и искусствоведение

Хореографическое искусство изначально синтетическое музыки усиливается выразительность танца пластически дающей ей эмоциональную ритмическую основу оно не может существовать. Вместе с тем хореография зрительное искусство где существенное значение приобретает не только временная но и пространственная композиция танца зрительный облик танцующих. В плановом обществе произошло разделение танца на народный и профессиональный. Термин классического танца возник в России в конце девятнадцатого века в результате обособления отдельных...

Русский

2013-09-05

21.61 KB

168 чел.

Тема: Основные виды хореографического искусства.

  1.  Хореография (от греч. - chorcia - пляска, grapho — пишу) первоначальное значение — запись таща.
  2.  Искусство хореографией основано на музыкально - организационных условиях образно выраженных движений человеческого тела. Зачатки образной выразительной свойственной человеческой пластичности и в реальной жизни. В том, как человек движется, как жестикулирует и пластически реагирует на действия других, выражаются особенности его характера, чувств, стратегий, своеобразие личности.
  3.  Хореографическое искусство изначально синтетическое, « музыки, усиливается выразительность танца, пластически дающей ей эмоциональную ритмическую основу, оно не может существовать.
  4.  Вместе с тем хореография - зрительное искусство, где существенное значение приобретает не только временная, но и пространственная композиция танца, зрительный облик танцующих.
  5.  Искусство хореографии зародилось в глубокой древности. В первобытную эпоху возник танец, как непосредственное выражение радости людей по поводу успешного завершения их трудовой деятельности.
  6.  В плановом обществе произошло разделение танца на народный и профессиональный.
  7.  Народный танец долгое время сохранял связь с трудовым процессом, язычными и бытовыми обрядами. Постепенно отделяясь от прямой связи с трудом и обрядами, танец приобрёл значение искусства, воплощающего красоту тела, состояние человеческого духа. Уже в античности существовал танец в качестве зрелища аналогично театральному. С конца 1в. начал формироваться балет.

ВИДЫ ХОРЕОГРАФИЧЕСКОГО

ИСКУССТВА:

  1.  Классический.
  2.  Народно-характерный.
  3.  Историко-бытовой.
  4.  Спортивно-бальный.
  5.  Эстрадный.
  6.  Классический танец — исторически сложившаяся устойчивая система выразительных средств хореографического искусства, основанная на принципе поэтически-обобщенной трактовке сценического образа; сформированное на протяжении многих беков и у многих народов.
  7.  Термин классического танца возник в России в конце девятнадцатого века в результате обособления отдельных видов танца, разделения танцовщиков на классических и характерных. Постепенно термин вошёл в обиход, вытеснив, бытовавшие ранее термины “серьёзный” и “благодарный”.
  8.  Дальнейшее развитие система классического танца получила во Франции, в трудах, Академии танца, где получила свою терминологию.
  9.  Разделение на элементы, отбор и систематизация движений легли в основу школы классического танца. Она построена на изучении различных групп движений, объединенных общими для каждой группы признаками. В системе классического танца разработаны позиции рук, ног, корпуса и головы (причем строго ограничено число групп движений). Движение классического танца строятся па основе выворотности.
  10.  Деятели русской хореографии создали школу классического танца отличающуюся национальным характером, чистотой и благородством пластического языка, умением наполнять танец драматическим содержанием.
  11.  Народный танец выражает стиль и манеру исполнения каждого народа и неразрывно связан с другими видами искусства — с музыкой. Народный танец - результат коллективного творчества. Переходя от исполнителя к исполнителю, из поколения в поколение, из одной местности в другую, он обогащается достигая в ряде случаев высоких художественных качеств.
  12.  Характерный танец - одно из выразительных средств балета (театра, разновидности сценического танца). В начале 19века термин служил определением танца в характере, образе. Танцы строятся на движениях, характеризующих данных персонажей, часто включались бытовые жесты, позиция была менее строгой, чем в классическом танце.
  13.  Историко-бытовой танец - основан на элементах бытовых и бальных движений. Сохраняют в себе эпоху времени возникновения, они отражают время, эпоху. Никогда не бывают сценическими, включается отдельными номерами в балете.
  14.  Бальный танен (англ.). Современное обозначение танцев, которые служат для массового развлечения и исполняются в парах или большим количеством участников. Бальные танцы часто называют бытовыми танцами.
  15.  Эстрадный танец - вид сценического танца, небольшая хореографическая сценка, предназначающаяся для эстрадного исполнения. Построена на чёткой драматургической основе, на лаконичных средствах хореографической выразительности. Истоки эстрадного танца в народном творчестве, ранние его формы бытовали в России в выступлениях плясунов в русских и цыганских хорах.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22954. Продовжимо Елінізм 55.5 KB
  Людина гріховна лише бог безгрішний. Філософ має бути моральним проповідником волі Бога. В цей час провідна роль в культурі належала церкві філософія розглядалась як служниця богословя теологія. Філософія галузь яка веде до більш високого знання богословя.
22955. Західноєвропейська філософія нового часу 53 KB
  Просвітництво 18ст. Ідеалізм або матеріалізм залежить від того як співвідноситься почуття зі світом. Поза нами існує матеріальний світ незалежний від нас явища цього світу впливають на наші органи почуття в нас виникають чуттєві образи цих явищ. Перш ніж пізнавати навколишній світ і природу треба підготувати свою свідомість подолати перешкоди ідоли або примари свідомості.
22956. Естетика 50 KB
  Історичний матеріалізм це є поширення поглядів матеріалізму на суспільне життя на людську історію. Фактично ці умови життя визначаються напрямком нашої свідомості. Тобто поступово переходимо на іншу позицію що засадою нашого суспільства і життя не є розум. Світова воля Шопенгауер біологічне життя Ніцше несвідоме життя Фрейд.
22957. Особливості сучасної західної філософії. Вітчизняні філософські традиції 54 KB
  Антропологізм ця тенденція орієнтує філософію на дослідження людини і світу культури. Сутність тенденції виражають наступні ідеї: вивчення життя окремої людини стоїть вище є більш значним ніж вивчення великих людських спільнот класів народів націй. відмова від розуміння сучасної людини як свободної і розумної здатної переробляти світ. Відмова від такого розуміння і перехід до розуміння людини яка жорстко обумовлена економікою політикою релігією та ін.
22958. Проблема свідомості 62.5 KB
  Свідомість самосвідомість мова. Проблема свідомості одна з найбільш важливих для дослідження і одна з найбільш загадкових оскільки свідомість не існує як окремий предмет дослідження. Свідомість присутня в кожному образі думці поєднує наші почуття і думки. Свідомість завжди проявляється через якийсь конкретний зміст який виражається думками знаннями образами.
22959. Психіка людини 56 KB
  Голодна людина має енергію скеровану на пошук їжі. Людина народжується в суспільстві яке задає певні правила виховання. Людина деякі з цих правил бере добровільно в свою свідомість як ті правил яким вона буде підкорятись. Людина перестає контролювати себе і відчуває певне задоволення.
22960. ПИТАННЯ ПРО ПРИРОДУ ЛЮДИНИ 68 KB
  Питання сутності людини це питання про те які глибинні людські якості визначають специфіку людини і проявляється зовні в її природі. Природи людини дуже суперечлива. Наші біологічні властивості це лише передумови виникнення людини а якщо не буде соціальних умов то людина не виникне.
22961. Виявлення сутності суспільства 63 KB
  Пізнання. Уявлення про знання і пізнання. Теорія пізнання її предмет і метод. Чуттєве і раціональне пізнання.
22962. Форми раціонального пізнання 62 KB
  На їх основі створюються більш складні форми наукового пізнання: 1. Умовивід це форма мислення за допомогою якої з раніше встановленого знання або судження виводяться нові знанні нові судження. Напрямком сучасної західної філософії для якої головна проблема це зв’язок пізнання і розуміння герменевтика.