33283

Налоги в дореволюционной России и их роль в формировании доходов государственного бюджета (начало ХХ в.)

Доклад

Налоговое регулирование и страхование

Дополнительный промысловый налог по размеру превосходил основной и зависел от размера основного капитала и прибыли предприятия. Принадлежавшие купцам предприятия и заведения вносили дополнительный налог в виде раскладочного сбора и процентного сбора с прибыли. Сбор с прибыли составлял 333 с той части прибыли которая в 30 раз превышала размер основного промыслового налога. Акционерные общества платили дополнительный промысловый налог в форме налога с капитала и процентного сбора с прибыли.

Русский

2013-09-05

24.5 KB

2 чел.

2. Налоги в дореволюционной России и их роль в формировании доходов государственного бюджета (начало ХХ в.)

В 1898 г. Николай 2 утвердил Положение о Государственном промысловом налоге. Налог просуществовал вплоть до революции 1917 г. Промысловые свидетельства согласно этому Положению должны были выбираться на каждое промышленное предприятие,  торговое заведение, пароход; Свидетельство могло получить как физическое, так и юридическое лицо. Так обеспечивался единый подход к гильдейскому купечеству и акционерным обществам. Были введены 3 торговых и 8 промышленных разрядов, по которым взимался основной промысловый налог. Право на вступление в купечество давало владение предприятиями торговли по промысловым свидетельствам 1 – 2-го разрядов и промышленными предприятиями по свидетельствам 1 – 5-го разрядов.  Основной промысловый налог состоял из налога с торговых заведений и складских помещений, налога с промышленных предприятий и налога со свидетельств на ярмарочную торговлю. Они взимались при ежегодной выборке промысловых свидетельств по фиксированным ставкам, дифференцированным по губерниям России.  Дополнительный промысловый налог по размеру превосходил основной и зависел от размера основного капитала и прибыли предприятия. Кроме того, он зависел и от характера предприятия – являлось ли оно гильдейским или акционерным обществом.  Принадлежавшие купцам предприятия и заведения вносили дополнительный налог в виде раскладочного сбора и процентного сбора с прибыли. Сумма раскладочного сбора определялась один раз в три года законодательно и ежегодно раскладывалась в губерниях по предприятиям. Сбор с прибыли составлял 3,33% с той части прибыли, которая в 30 раз превышала размер основного промыслового налога.  Акционерные общества платили дополнительный промысловый налог в форме налога с капитала и процентного сбора с прибыли. Налог с капитала взимался по ставке 0,15 %. С капитала менее 100 руб. он взимался. Процентный сбор с прибыли устанавливался пропорционально чистой прибыли. Сама чистая прибыль рассчитывалась в процентах к основному капиталу. В конце 19 столетия и особенно в 20 в. в жизни человеческого общества огромную роль стали приобретать крупные города. Указанный период можно назвать начальным периодом урбанизации и развития капитализма в России. Среди уплачиваемых городу пошлин на первое место по объёму вышли платежи за прописку. Мирное развитие России было прервано. Первая мировая война губительно сказалась на финансовом положении страны. После февральской революции положение дел ещё более ухудшилось.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25140. Головні риси філософії доби Відродження 23.5 KB
  Головні риси філософії доби Відродження. Епоха відродження характеризується розвитком промисловості торгівлі військової справи. Саме тому антропоцентризм – головна ідея світогляду епохи Відродження. Відродження – це цілісна культура що увібрала в себе все життя людини а не окремі його характеристики.
25141. Фіхте: філософія як науковчення 23.5 KB
  Фіхте: філософія як науковчення Фіхте – послідовник Канта. Фіхте: Моя система – є ніщо інше як система Канта тобто вона містить той же погляд на предмет але у своєму способі викладення вона жодним чином не залежить від викладення Канта. Фіхте намагався покращити зміни світ. Фіхте – ідеаліст.
25142. Поняття практичного розуму у І.Канта 30 KB
  Свобода – альфа і омега всієї практичної філософії Канта саме в свободі Кант вбачав високе призначння людини.€ Найглибший вимір людини який відрізняє її від усього створного світу – моральність. Основний закон моральности – категоричний імператив дотримання якого – моральний обов’язок людини.Формула персоналізації – вчиняй так щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі і в особі будьякої іншої людини також як до засобу і ніколи тільки як до мети.
25143. Проблема буття у філософії 39.5 KB
  Проблема буття у філософії Онтологія вчення про буття. Вперше проблема сформульована Парменідом з якого і починається аналіз проблеми буття у європейській традиції.Що розуміється під буттям І є має нічого що не належало б до буття Парменід.Категорія буття Онтологічне значення методу Сократ Буття як ейдос ПлатонДіалектика буття і небуття як умова розрі нення істини і заблудження.
25144. Філософія Просвітництва: основні засади 23 KB
  Філософія Просвітництва: основні засади Взагалі у широкому сенсі Просвітництво є епохою в історії людства що збігається утвердженням капіталізму і відповідно руйнуванням феодалізму. Цікавими є погляди різних мислителів на епоху просвітництва. Вихідні ідеї епохи Просвітництва: культ науки відповідно Розуму прогрес людства. Усі праці діячів Просвітництва мають у собі ідею апології Розуму його світлої сили.
25145. Mожливості та межі наукового пізнання 32 KB
  Різні види пізнання порізному виконують цю роль. Тому основна задача наукового пізнання – вияснити закони у відповідності з якими змінюються та розвиваються об’єкти. Орієнтація науки на вивчення об’єктів котрі можуть бути включені в діяльність чи актуально чи потенційно як можливі об’єкти її майбутнього перетворення і їх дослідження як таких що підкоряються загальним законам розвитку та функціонування складає головну особливість наукового пізнання.
25146. Р. Дж. Колінгвуд Ідея історії 29 KB
  Колінгвуд Ідея історії Ідея Історії€ – безперечно найвідоміша книга Колінгвуда. Колінгвуд вважає що 4 тисячі років тому попередники нашої цивілізації не володіли тим що ми називаємо ідеєю історії. Можна виокремити 4 основні характеристики історії критерії історичної свідомості історичності як такої за Колінгвудом: 1. науковий характер історії.
25147. Поняття та ідеї як форми мислення 27.5 KB
  Копніна при визначенні логіки наукового дослідження проведено визначення поняття та ідей як форм наукового дослідження. Поняття характеризується як структурно складене утворення основу якого складають предмет думки та ознаки що його приписуються. Складеність поняття виявляє можливість відокремлення ознак від одного предмету та встановлення їх відношення до іншого предмету. Оперування поняттями дозволяє через визначення ознак формувати уявлення про ідеальний предмет як носій даних ознак.
25148. Лінійні і циклічні моделі історії 27.5 KB
  Лінійні і циклічні моделі історії Будьяке дослідження історії передбачає вирішення проблем природи історичного процесу його структури рушійних сил напрямку розвитку. Спроби осмислення послідовності наступності конкретних історичних періодів дозволили створити деякі узагальнені структуровані цілісні образи історії. Лінійні моделі – це образ історії як незворотньої послідовності подій; геометричним аналогом цієї моделі спрямованості історії є пряма. Найчастіше зустрічається прогресивна лінійна модель історії згідно з якою поступ прогрес...