33475

Співучасники в злочині можуть виконувати різні ролі

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Виконавцем (співвиконавцем) вважається особа, яка у співучасті з іншими субєктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб

Украинкский

2013-09-08

31.5 KB

0 чел.

Співучасники в злочині можуть виконувати різні ролі — однорідні або різнорідні функції. У частині 1 ст. 27 вказуються види співучасників, якими, крім виконавця, визнаються організатор, підбурювач і пособник.

Виконавцем (співвиконавцем) вважається особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин. Виконавцем-визнається й особа, що використовує для вчинення злочину осіб, які не є суб'єктом злочину. Без виконавця немає співучасті, тому що тільки він вчиняє задумане, він реалізує, завершує умисел співучасників. І в цьому розумінні виконавець — визначальна, центральна фігура в співучасті.

Організатор— це особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням. Організатор посідає особливе місце в співучасті, він ніби стоїть над всіма співучасниками, регулюючи і направляючи всю їх діяльність. Особа, яка організувала вчинення злочину, — це співучасник, що об'єднує інших співучасників, розподіляє ролі між ними, що намічає план злочину, визначає майбутню жертву чи об'єкти злочину. Організатором є також особа, яка керувала підготовкою або вчиненням злочину: тут йдеться про головну роль при вчиненні конкретного злочину (особа готується до вчинення конкретного злочину, розпоряджається на місці його вчинення, дає завдання, орієнтує на вчинення яких-небудь конкретних дій, розподіляє обов'язки тощо). Крім того, організатором визнається особа, що створила організовану групу чи злочинну організацію або керувала ними. Причому вона може очолювати одну злочинну групу чи навіть керувати об'єднанням із двох або більше груп.

Підбурювачем вважається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Підбурювач — це особа, яка викликала у виконавця або в інших співучасників рішучість, бажання вчинити злочин, тобто умисел на вчинення злочину. З об'єктивної сторони саме тим, що підбурювач викликає бажання вчинити злочин, він і ставить свої дії в причинний зв'язок з тим злочином, що буде вчинений виконавцем. У цьому виражається спільність діяння підбурювача з іншими співучасниками. З суб'єктивної сторони підбурювач має прямий умисел на вчинення виконавцем певного, конкретного злочину. Підбурювання можливе лише на вчинення конкретного злочину. Не підбурювання взагалі, а підбурювання до вчинення певного злочину (крадіжки, вбивства, зґвалтування). Способи підбурювання: Умовлення, підкуп, погрози, примус або інші подібні дії — наприклад, вказівки, наказ тощо.

Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

З об'єктивної сторони спільність у поведінці пособника виявляється в тому, що, укріплюючи своїми діями або бездіяльністю рішучість вчинити злочин, він ставить свою діяльність у причинний зв'язок з тим злочином, який вчиняється виконавцем.

З суб'єктивної сторони пособник обов'язково повинен бути поінформований про злочинні наміри співучасників (у всякому разі про злочинні наміри виконавця). Тим самим він передбачає, що злочин, саме конкретний злочин, буде вчинений і бажає цього або свідомо припускає його вчинення.

У частині 5 ст. 27 законодавець не тільки дає загальну характеристику пособництва, але й перелічує види пособництва. З цього погляду всі пособницькі дії поділяються на два види:

а)  пособництво фізичне, описане в законі словами: наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод або іншим чином виражене сприяти приховуванню злочину;

б)  пособництво інтелектуальне полягає у наданні порад, вказівок, а також у заздалегідь обіцяному приховуванні злочинця, засобів чи знарядь вчинення злочину, слідів злочину або предметів, здобутих злочинним шляхом, або у придбані чи збуті таких предметів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30326. Старославянизмы. Их роль в истории РЛЯ. Первое южно-славянское влияние. Стилистические функции старославянизмов 46 KB
  Именно в среде болгар старославянский литературный язык стал языком новой религии. Для распространения нового вероучения в широких народных массах христианские проповедники использовали церковные тексты написанные на близком для восточных славян старославянском языке на который христианские книги переводились с греческого еще в IX веке. Под пером русских книжников старославянский язык испытывает влияние древнерусского языка и выступает в новой ипостаси как церковнославянский язык. При князе Владимире церковнославянский язык получает статус...
30327. Проблема происхождения РЛЯ (концепции А.А. Шахматова и С.П. Обнорского, компромиссные теории) 52 KB
  Основная проблематика в изучении происхождения русского литературного языка три концепции происхождения русского языка: а концепция А. Основная проблематика в изучении начального этапа становления русского литературного языка: а концепция Б. Дискуссии о происхождении русского литературного языка начались еще в 18 веке и продолжаются почти беспрерывно до настоящего времени. языка с течением времени все более и более уступают место элементам русской народной речи что находит окончательное завершение к первым десятилетиям 19 в.
30329. Распределение имен по типам склонения в индоевропейском языке 85 KB
  Семантический признак основание для выделения типов склонения. По древнейшим суффиксам уже выделялось 5 типов склонения а долгое о и у краткие подтипы: согласные es en et er у долгое = ъв. Изменения древнейшей системы склонения начались с общеславянского языка.