33483

Загальні засади призначення покарання

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Інакше кажучи яка б кримінальна справа не розглядалася яке б покарання не призначалося винному суд зобов'язаний виходити з цих загальних критеріїв. 65 загальні засади призначення покарання складаються з таких трьох критеріїв. Суд призначає покарання: 1 у межах встановлених у санкції статті Особливої частини КК що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2 відповідно до положень Загальної частини КК; 3 враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину особу винного та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Украинкский

2013-09-05

28 KB

1 чел.

Загальні засади призначення покарання — це ті встановлені законом критерії, якими повинен керуватися суд при призначенні покарання в коленій конкретній справі. Інакше кажучи, яка б кримінальна справа не розглядалася, яке б покарання не призначалося винному, суд зобов'язаний виходити з цих загальних критеріїв.

Відповідно до ст. 65 загальні засади призначення покарання складаються з таких трьох критеріїв. Суд призначає покарання: 1) у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Розглянемо ці критерії.

Суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Ця вимога означає, що суд може призначити покарання лише в межах санкції статті Особливої частини КК, за якою кваліфіковані дії винного.

Суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК. Це означає, що суд повинен керуватися тими принциповими положеннями, що передбачені в Загальній частині КК і належать як до злочину й умов відповідальності за нього, так і до покарання, його мети, видів, умов їх призначення тощо. Наприклад, призначаючи покарання за замах на злочин, суд повинен враховувати ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця (ч. ї ст. 68).

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.

Ступінь тяжкості вчиненого злочину насамперед визначається ст. 12, яка поділяє всі злочини на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі. Тому, якщо Йдеться про злочин невеликої тяжкості, суд може призначити більш м'яке покарання, зазначене в альтернативній санкції, або, відповідно до ст. 74, взагалі звільнити особу від покарання. Якщо ж вчинений злочин тяжкий або особливо тяжкий, суд призначає покарання у виді позбавлення волі і на тривалі строки. У деяких випадках за особливо тяжкі злочини може бути призначене довічне позбавлення волі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81278. Формы (источники) права 38.83 KB
  Наряду с этим источником права следует также признать форму выражения государственной воли форму в которой содержится правовое решение государства. Обычно в теории называют четыре вида источников права: нормативный акт судебный прецедент санкционированный обычай и договор. В отдельные исторические периоды источниками права признавали правосознание правовую идеологию а также деятельность юристов.
81279. Нормативно-правовой акт: понятие, виды 39.43 KB
  Нормативные акты создаются в основном государственными органами имеющими право принимать нормативные решения по тем вопросам которые переданы им для разрешения. Нормативные акты характеризуются следующими признаками. Нормативные акты – это носители хранилища жилища правовых норм из них мы черпаем знания о правовых нормах. 2 Нормативные акты должны издаваться только в пределах компетенции правотворческого органа иначе по одному и тому же вопросу в государстве будет существовать несколько нормативных решений между которыми возможны...
81280. Норма права: Понятие, структура, классификация. Способы изложения норм права в нормативно-правовых актах 41.26 KB
  Нормы права – это правило поведения имеющее обязательный характер и поддерживаемое силой государственного принуждения. Внутренняя определенность нормы проявляется в содержании объеме прав и обязанностей четких указаниях на последствия ее нарушения. Она обладает качеством системности которое проявляется в структурном построении нормы в специализации и кооперации норм различных отраслей и институтов права. Структура нормы права объединяет три элемента: гипотезу диспозицию и санкцию.
81281. Система права и система законодательства 36.02 KB
  Система права как его содержание это внутренняя структура права соответствующая характеру регулируемых им общественных отношений. Система законодательства внешняя форма права выражающая строение его источников т. Структура права носит объективный характер и обусловлена экономическим базисом общества.
81282. Типология правовых систем 38.05 KB
  При классификации правовых систем используют различные факторы начиная с этических расовых географических религиозных и заканчивая юридической техникой и стилем права. Она основана на сочетании двух критериев: идеологии включающей религию философию экономические и социальные структуры и юридической техники включающей в качестве основной составляющей источники права. Основным признаком этой правовой семьи является ее формирование на основе римского права. Решающая роль в становлении ее принадлежала средневековым университетам Европы...
81283. Публичное и частное право. Материальное и процессуальное право. Международное и национальное право 41.33 KB
  Материальное и процессуальное право. Международное и национальное право. Основное деление всего права есть деление его на право публичное и частное или гражданское.
81284. Правотворчество: понятие, субъекты, стадии, принципы. Юридическая техника 38.91 KB
  Разработка проекта нормативно-правового акта и вынесение на рассмотрение компетентных лиц. Отклонение проекта или принятие на его основе нормативно-правового акта. Принятие решения внести изменения в систему действующих норм права может мотивироваться следующими обстоятельствами: Решение может приниматься по собственной инициативе правотворческого органа признавшего что его нормативно-правовой акт в той или иной части устарел и нуждается в изменении или коренной переработке. Вторым обстоятельством является вступление в силу...
81286. Действие нормативно-правовых актов во времени, в пространстве и по кругу лиц 36.5 KB
  Можно выделить несколько вариантов вступления нормативно-правовых актов в действие. начало действия некоторых актов определяется моментом их принятия или официального опубликования. Прекращение действия нормативных актов связывается со следующими обстоятельствами: истечением срока действия на который был принят тот или иной акт; 2 в связи с прямой отменой нормативного акта уполномоченным на то органом; 3 в связи с фактической заменой нормативного акта иным актом регулирующим ту же группу общественных отношений.