33503

Склад злочину

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Важливе значення складу злочину виявляється і в тому що він дозволяє провести поперше чітке розмежування між злочином і незлочинним суспільно небезпечним діянням; подруге відмежувати один злочин від будьякого іншого наприклад крадіжку від грабежу зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.Елементи і ознаки складу злочину. У кожному складі злочину виділяють його елементи.

Украинкский

2013-09-05

38.5 KB

0 чел.

Склад злочину — це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.

Важливе значення складу злочину виявляється і в тому, що він дозволяє провести,

по-перше, чітке розмежування між злочином і незлочинним суспільно небезпечним діянням;

по-друге, відмежувати один злочин від будь-якого іншого (наприклад, крадіжку від грабежу, зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень).

Структура в пит. 21.

21.Елементи і ознаки складу злочину.

У кожному складі злочину виділяють його елементи. Ними є: об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину (їх сукупність називають об'єктивними ознаками складу), суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину (вони в сукупності називаються суб'єктивними ознаками складу).

Об'єкт злочинуце те, на що завжди посягає злочин і чому він завжди заподіює певної шкоди. Це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.

Об'єктивна стороназовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту злочину. Обов'язковими (необхідними) ознаками об'єктивної сторони як елемента складу злочину є: діяння (дію чи бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки і причинний зв'язок. Тому у злочинах з так званим матеріальним складом має бути встановлений причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком, що настав.

Суб'єкт злочинуце особа, яка вчиняє злочин. Відповідно до ст. 18 «суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Тому юридичні особи (підприємства, організації, установи, політичні партії, громадські організації і т.д.) не можуть бути суб'єктами злочинів. Неприпустимою є. колективна відповідальність за вчинені окремими особами злочини. Відповідно до ст. 19 КК суб'єктом може бути тільки осудна особа, тобто така, яка під час вчинення передбаченого кодексом діяння, могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У частині І ст. 22 КК встановлюється, що кримінальна відповідальність за загальним правилом настає з шістнадцяти років, а за окремі злочини (наприклад, вбивство, розбій, зґвалтування), відповідальність встановлюється з чотирнадцяти років.

Суб'єктивна сторонаце внутрішня сторона злочину, бо вона включає ті психічні процеси, що характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину. Ознаками суб'єктивної сторони, як елементу складу, є вина, мотив і мета злочину. Обов'язкового (необхідною) основною ознакою суб'єктивної сторони будь-якого складу злочину є вина особи. Відповідно до ст. 23 КК виною є «психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності». При відсутності вини особи немає і складу злочину, навіть якщо в результаті її дії (бездіяльності) настали передбачені законом суспільно небезпечні наслідки.

Стаття 24 КК передбачає умисел і його види — прямий і непрямий. При прямому умислі особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. При непрямому умислі особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала настання цих наслідків.

Стаття 25 КК передбачає необережність та її види: злочинну самовпевненість і злочинну недбалість. Злочинна самовпевненість виражається в тому, що особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Злочинна недбалість має місце там, де особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати.

Ознаки злочину. Кожний з розглянутих елементів складу має певну сукупність ознак. Залежно від їхньої ролі в характеристиці загального поняття складу ці ознаки поділяються на обов'язкові і факультативні. Обов'язковіце ті ознаки, які притаманні будь-якому складу злочину, без яких взагалі немає складу злочину.

Факультативними визнаються ті ознаки, що не є обов'язковими для всіх складів злочинів і в різних складах можуть відігравати різну роль. До таких ознак слід віднести час, місце, обстановку і спосіб вчинення злочину (характеризують об'єктивну сторону), мотив і мету (характеризують суб'єктивну сторону), а також ознаки спеціального   суб'єкта злочину і деякі інші.

Поділ ознак складу на обов'язкові і факультативні має важливе значення, тому що він сприяє більш глибокому з'ясуванню складів окремих злочинів та їх відмежуванню від суміжних. Так, наприклад, відкритий спосіб викрадення майна при грабежі (ч. 1ст. 186) є обов'язковою ознакою цього складу. Якщо розглянуті ознаки в статтях Особливої частини КК не передбачені ні як обов'язкові, ні як кваліфікуючі, то вони на кваліфікацію злочину не впливають і можуть відігравати лише роль обтяжуючих або пом'якшуючих обставин, що враховуються при призначенні покарання (наприклад, п. 12 ст. 67 передбачає як обтяжуючу обставину вчинення злочину загальноно-небезпечним способом).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

276. Генеральная ассамблея и совет безопасности как главные органы ООН 121 KB
  Совет безопасности ООН и его роль в поддержании международного мира и безопасности. Генеральная ассамблея ООН: структура, функции и основные направления деятельности. Рекомендации относительно методов урегулирования указанных споров или условий их разрешения.
277. Реализация технологий проблемного обучения при изучении морфологии на уроках русского языка 155 KB
  Психолого-педагогические основы интеллектуального развития школьников в проблемном обучении при изучении морфологии. Сравнительная характеристика проблемного и традиционного обучения. Правила создания проблемных ситуаций при изучении морфологии.
278. История института нотариата и его роль в защите прав и интересов физических и юридических лиц 54 KB
  Суть так называемого свободного латинского нотариата в том, что нотариус является лицом свободной профессии, т.е. независим при исполнении своих функций, и одновременно он представитель официальной власти, действует от имени государства.
279. Розвиток витривалості в спортсменів 143.5 KB
  Показники, які характеризують спеціальну витривалість до навантажень зі змінною спрямованістю впливу. Спеціальна витривалість і методика її розвитку. Методика досліджень рухових здібностей.
280. Гипотеза лингвистической относительности Сепира-Уорфа 55.71 KB
  Гипотеза Сепира-Уорфа дала толчок для развития как лингвистики, так и многих гуманитарных наук, и дискуссии по ее поводу исчерпаны. Определение значения гипотезы Сепира-Уорфа для развития лингвистики.
281. Концепция экологической детерминированности государства 49.5 KB
  Внеправовые причины неэффективности экологического законодательства. Концептуальные вопросы совершенствования экологической политики и права. Запрет на все виды не экологичного производства.
282. Оформление товарных ценников 53.5 KB
  Ценник является носителем информации о товарной единице и цене на данную единицу при розничной продаже товаров. Ценники на товары оформляются с указанием наименования торгового предприятия и его организационно-правовой формы.
283. Патология характера 122.5 KB
  Психический склад личности каждого ребенка. Возбудимая (эксплозивная) психопатия. Группа эмоционально тупых личностей. Профилактика и реабилитационная помощь при социальной дизадаптации, свя-занной с личностными аномалиями у детей и подростков.
284. Формирование алгоритмических умений на примере темы тождественные преобразования 792 KB
  Психолого-педагогические особенности формирования алгоритмических умений тождественных преобразований. Развитие алгоритмического умения школьников в процессе обучения математике. Формулы сокращенного умножения.