33507

Призначення покарання за сукупністю вироків

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

71 сукупність вироків має місце там де засуджений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання вчинив повий злочин. Таким чином при сукупності вироків: а постановлений вирок яким особа засуджена до певної міри покарання; б це покарання ще цілком не відбуте засудженим; в новий злочин вчинений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання. 71 якщо засуджений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин суд до покарання призначеного за новим вироком повністю або...

Украинкский

2013-09-05

31 KB

0 чел.

Призначення покарання за сукупністю вироків.

Відповідно до ст. 71 сукупність вироків має місце там, де засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив повий злочин. Таким чином, при сукупності вироків: а) постановлений вирок, яким особа засуджена до певної міри покарання; б) це покарання ще цілком не відбуте засудженим; в) новий злочин вчинений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання. Оскільки при сукупності вироків новий злочин вчиняється після засудження особи за першим вироком, має місце ситуація, що свідчить про підвищену небезпечність винного. Тому за інших рівних умов сукупність вироків становить більшу суспільну небезпечність, ніж сукупність злочинів, де обидва злочини вчиняються до засудження, до постановлення вироку хоча б за один з них.

Відповідно до ч. 1 ст. 71, «якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком». Конкретизуючи ці положення, ч. 2 ст. 71 встановлює межі остаточного покарання за сукупністю вироків. У ній значиться: «При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років».

Таким чином, на підставі ст. 71 при сукупності вироків суд призначає покарання за такими правилами:

1) насамперед призначається покарання за знов вчинений злочин; 2) до цього покарання суд приєднує повністю або частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком; 3) остаточна міра покарання визначається в межах максимуму даного виду покарання.

Розглянемо ці правила.

1) Призначення покарання за знов вчинений злочин відбувається за загальними засадами, тобто в межах санкції статті КК, що передбачає відповідальність за цей злочин. Причому як обставину, що обтяжує покарання, суд враховує те, що винний вчинив злочин у період відбування покарання (п. 1 ст. 67), тобто має місце рецидив.

2) До призначеного нового покарання суд приєднує повністю або частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Таким чином, відбута частина покарання за попереднім вироком взагалі не враховується. Отже, в остаточне покарання за сукупністю вироків входить покарання, призначене за новий злочин, і покарання, не відбуте повністю або частково за першим вироком. Звідси очевидно, що остаточне покарання за сукупністю вироків ні в якому разі не може бути меншим, ніж покарання, призначене за новим вироком, або невідбута частина покарання за першим вироком.

3) Визначення остаточної міри покарання за сукупністю вироків обмежено відповідними межами. Цією межею є максимум даного виду покарання, зазначений у Загальній частині КК. Так, при складанні покарань у виді позбавлення волі остаточне покарання не повинно перевищувати п'ятнадцяти років, а за особливо тяжкий злочин не повинно перевищувати двадцяти п'яти років. Щодо інших видів покарань це означає, що міра остаточного покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні не повинна перевищувати двох років, у виді виправних робіт або службового обмеження для військових — двох років, у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — п'яти років. Такі максимуми цих видів покарань встановлені Загальною частиною КК.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73864. Налогово-правовые нормы и отношения 179 KB
  Именно поэтому нормы входящие в состав юридической конструкции конкретного налога являются изначально обязывающими и императивными за исключением нормы устанавливающей льготы. Закон не предусматривает диспозитивного регулирования отношения возникающего между налогоплательщиком и государством по поводу уплаты налога. Все юридические характеристики элементов юридической конструкции конкретного налога не имеют альтернативы а метод воздействия норм на отношение при их реализации является императивным методом. При этом установление...
73865. Контрольно-налоговое производство 183.5 KB
  Система налогового администрирования и контроля складывается в составе налоговой системы России с марта 1991 года с момента образования налоговых органов. Это: налоговые органы; система норм права на основании которых строится контрольнонадзорная деятельность налоговых органов; правоотношения складывающиеся в процессе деятельности налоговых органов в том числе правоотношения возникающие при осуществлении налогового процесса и налогового производства. Последовательное исследование этих правовых категорий позволяет выявить место и роль...
73866. Налоговая ответственность за налоговые правонарушения в сфере налогообложения 275.5 KB
  Под юридической ответственностью за нарушения налогового законодательства понимается совокупность принудительных мер посредством которых государство воздействует на нарушителя применяя меры карательного характера в качестве наказания в установленных Налоговым кодексом РФ случаях и порядке.
73867. РОССИЯ И МИР В НАЧАЛЕ ХХ ВЕКА 83.5 KB
  Банкирские дома в экономической жизни пореформенной России. в России завершилось формирование системы крупнокапиталистического производства. В России начался бурный рост капиталистических монополий. В начале века в России шел процесс монополизации промышленности возникали крупные синдикаты которые пользуясь поддержкой самодержавия захватывали основные рынки сбыта монопольно распоряжались производством.
73869. РОССИЙСКОЕ ГОСУДАРСТВО В ХVI ВЕКЕ 87 KB
  Смута в России в начале ХVII века. Во вешней политике основной задачей России являлось: на западе борьба за выход к Балтийскому морю на юго-востоке и востоке – борьба с казанским и астраханскими ханствами и начало освоения Сибири а на юге защита страны от набегов Крымского хана. Всё среднее Поволжье попало под власть России. 15781583 оборонительные действия России.
73870. РОССИЯ В 1917 ГОДУ: ФЕВРАЛЬСКАЯ БУРЖУАЗНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ И ОКТЯБРЬСКАЯ СОЦИАЛИСТИЧЕСКАЯ РЕВОЛЮЦИИ 73.5 KB
  Как уже отмечалось революция привела к образованию двоевластия в лице Советов и Временного правительства. Первый кризис правительства возник в апреле в связи с нотой министра иностранных дел П. Кризис был преодолен путем формирования в мае 1917 года нового правительства. Предполагалось что данный тактический ход усилит позицию правительства повысит авторитет Советов путем усиления контроля за деятельностью правительства.
73871. Электронная тепловая поляризация 120.69 KB
  Это такие дефекты как например анионные вакансии когда нет негативных ионов рис. Компенсация происходит потому что кристаллическая решетка всегда электронейтральная – количество негативных зарядов в ней равняется количеству позитивных. Однако орбиталь этого атома в этом случае сильно деформирована – она вытягивается в направлении анионной вакансии для компенсации отсутствующего заряда рис.2 в который является причиной самовольного создания в решетке кристалла локального электрического момента p0 = ql0 где l0 приблизительно отвечает...
73872. Дипольна теплова поляризація в кристалах і текстурах 616.5 KB
  У реальній ситуації можливість теплової дипольної поляризації в активних діелектриках обмежена визначеною кількістю сталих орієнтацій диполів відповідно до симетрії кристала або текстури. Теплові механізми поляризації очевидно повільніші порівняно з пружною поляризацією табл. Навпаки у випадку теплової поляризації відбувається термоелектродифузія напіввільних електронів або іонів через потенціальні...