33539

Основные конфликты «деревенской» прозы 50-х гг

Доклад

Литература и библиотековедение

Деревенская проза ведет свое начало с 50х годов. Очеркистыдеревенщики 50 60х годов не позволяли себе сомневаться в необходимости колхозов не поднимали руку на то как осуществлялось партийное руководство ими но показывали сколько вреда наносят бездумные директивы галочная система. 50е ГОДЫ овечкинский этап МОМЕНТ ПРОЗРЕНИЯ после лакировочнобесконфликтного наваждения 40х годов. Овечкинское направление в литературе 50х годов было: резкой реакцией на литературную мифологию 40х годов; возвращением деревенской прозы...

Русский

2013-09-05

15.2 KB

12 чел.

  1.  Основные конфликты «деревенской» прозы 50-х гг.

Деревенская проза ведет свое начало с 50-х годов. У ее истоков — очерки В. Овечкина («Районные будни», «Трудная весна»). Как направление в литературе деревенская проза сложилась в период оттепели и просуществовала около трех десятилетий. Она прибегала к разным жанрам: очеркам (В. Овечкин, Е. Дорош), рас­сказам (А. Яшин, В. Тендряков, Г. Троепольский, В. Шукшин), повестям и романам (Ф. Абрамов, Б. Можаев, В. Астафьев, В. Белов, В. Распутин). Конечно, авторов, пишущих о деревне, было значительно больше. Проверку временем выдержали те произведения, где преобладали общечеловеческие проблемы.

Дистанция времени позволяет дать обобщающую характеристику деревенской прозы, выделив наиболее характерные проблемы, мотивы, особенности авторского подхода. Круг проблем был достаточно широк. Но первой задачей В, Овечкина, а вслед за ним Е. Дороша в «Деревенских дневниках» (1958), Ф. Абрамова в очерке «Вокруг да около» (1963), А. Яшина в «Рычагах» (1956) и в «Вологодской свадьбе» (1962), В. Тендрякова в «Ухабах» (1956) и «Тугом узле» (1955), было показать неблагополучие жизни деревни и в материальной сфере (нищета), и в нравственной (разобщенность), и в идеологической (озабоченные цифровыми отчетами руководители закрывали глаза на реальное положение вещей).

Очеркисты-деревенщики 50—60-х годов не позволяли себе сомневаться в необходимости колхозов, не «поднимали руку» на то, как осуществлялось партийное руководство ими, но показывали, сколько вреда наносят бездумные директивы, «галочная» система. В беседах, разговорах секретарей и председателей, в недоуменных вопросах авторов их случайным и неслучайным собеседникам на страницах очерков обнажались кричащие противоречия жизни. Обнаруживалось, что стоит за дутыми цифрами, парадными отчетами, к чему приводит приказное руководство со стороны.

Особую тревогу вызывал культурный уровень жителей деревни. Писатели акцентировали внимание общества на формировании в подрастающем поколении чисто потребительского отношения к жизни, на отсутствии тяги к знаниям и уважения к труду.

50-е ГОДЫ – «овечкинский» этап – МОМЕНТ ПРОЗРЕНИЯ после «лакировочно-бесконфликтного» наваждения 40-х годов. МОМЕНТ УЗНАВАНИЯ, возвращения литературой утраченного было ею социального зрения, способности глубокого социально-психологического анализа современной жизни. На этом этапе деревенскую прозу характеризуют конструктивность, оптимизм, не утраченная надежда и вера в социалистический идеал, а в связи с этим и некоторый утопизм,  сочетающийся с глубоким аналитизмом, острой критичностью и зоркостью реалистического способа изображения.

«Овечкинское» направление в литературе 50-х годов было:

  1.  резкой реакцией на литературную мифологию 40-х годов;
  2.  возвращением «деревенской» прозы на позиции реализма, возрождением в ней принципов социально-психологического анализа; (правда, в ней было не очень много психологии, почти совсем не было философии, зато много социологии);
  3.  отличительные признаки «овечкинской» «деревенской прозы» с точки зрения проблематики, авторской позиции и пафоса – острота социального зрения, обличительная резкость и глубина критики, соединявшиеся с социальным оптимизмом и верой в будущее; отсюда ее «конструктивность» и некоторый социальный утопизм;
  4.  с художественной точки зрения ей были свойственны очеркизм, публицистичность, пристрастие к сюжетным формам организации прозы и соответствующим жанровым типам.

К концу 50-х – началу 60-х годов «овечкинское» направление переживает кризис. Его симптомами были критика А.Яшина, скандал из-за выступлений и  очерка Ф.Абрамова «Вокруг да около», выстрел Овечкина, резкое изменение проблематики и пафоса одного из главных «овечкинцев» – В.Тендрякова: его прочное вхождение в «новомировское» крыло литературы. Наконец, появление В.Солоухина с его «лирической прозой» – повестями «Владимирские проселки» и «Капля росы» – обозначило явление нового типа произведений о деревне. Уже в них было видно изменение содержания изображения и угла зрения на деревенский мир.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22944. Загальна структура Сі-програми 217.5 KB
  oператор ::= безлейбовий_ оператор лейба : безлейбовий_ оператор безлейбовий_ оператор ::= базовий оператор структурований опeрaтор лейба ::= ідентифікатор базовий_оператор ::= порожній_oператор oперато_переходу присвоєння виклик_функції oператор_вираз порожній_oператор ::= ; Сем. вихід_ з_функції ::= return[ значення_функції ] ; значення_функції ::= вираз Сем. присвоєння ::= Lvalue_вираз [ операція ]= вираз ; вираз ::= терм Lvalue_вираз ::= ідентифікатор індексація_покажчика розіменування_покажчика ...
22945. СТАНДАРТНІ ТИПИ ДАНИХ 194.5 KB
  До них відносяться числа символи булеів значення та адреси. Вираз може не мати значення на певних даних наприклад зациклюватись. Вважається що в цьому разі він приймає значення =€невизначено€. 2 Яке значення набудуть змінні АВС після виконаня оператора { int A=0B=2C=1; A=2 A B C; } З точки зору семантики булевий тип є моделлю двозначної булевої алгебри.
22946. Інформатика як наукова дисципліна 347 KB
  Створення такого підгрунтя є актуальною задачею сучасної інформатики та програмології =теорії програмування Редько В. Тоді очевидно булевий тип Bool мов програмування з відповідними логічними операціями і відношенням є її точною ізоморфною моделлю I відносно функцій кодування 0=false 1=true та декодування = обернена функція до . Модель I використовується в компіляторах для реалізації множинних типів мов програмування високого рівня. Програми та програмування.
22947. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОГРАМ (ЖЦП). ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЮ ПРОГРАМУВАННЯ 73 KB
  ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЮ ПРОГРАМУВАННЯ Пiд ЖЦП будемо розумiти сукупнiсть науковотехнiчних та органiзацiйних заходiв направлених на розробку та експлуатацiю програмних моделей систем. Щоб продукувати такі складні об'єкти використовують спецiальнi технологiї програмування. В основi технологiй програмування ТхП лежать засоби що реалiзують ЖЦП. Будьяка серйозна ТхП спирається на певну методологiю програмування сукупнiсть певних концепцій методiв програмування тощо.
22948. МАСИВИ. БАГАТОВИМІРНІ МАСИВИ 131.5 KB
  middle] void merge int min int middle int max {int i j m1m2; i=m1=min; m2=middle1; while m1 =middle m2 =max if a[m1] a[m2] b[i]= a[m1]; else b[i]= a[m2]; while m1 =middle b[i]= a[m1]; while m2 =max b[i]= a[m2]; for i=min; i =max; i a[i]=b[i]; } швидке упорядкованому за зростанням масиву a[] довжини n=2 за допомогую масиву b[] void...
22949. СБС-ПРОГРАМИ ТА РЕКУРЕНТНІ ПОСЛІДОВНОСТІ 599 KB
  Індуктивні визначення Структурні блок схеми та СБСпрограми. СБС програми це інтерпретовані структурні блоксхеми. Рекурентні функції і тільки вони обчислюється СБСпрограмами.
22950. Облік розрахунків з дебіторами 79 KB
  Види дебіторської заборгованості та облік рахунків до одержання. Облік наданих знижок, повернення товарів і податку на додану вартість. Методика розрахунку сумнівної дебіторської заборгованості. Облік векселів до одержання.
22951. Мова Сі 240.5 KB
  Дамо індуктивне визначення термів. Розрізнюють три види типізованих термів: префіксні інфіксні та постфіксні. Існує ще один вид термів змішані коли в індуктивному переході одночасно використовується два або і всі три різновиди термів. На практиці з метою спрощення запису термів приймаються ті чи інші угоди.
22952. Облік грошових коштів 113 KB
  Облік і контроль касових операцій і грошей в касі. Облік створення і використання фонду дрібних сум. Документальне оформлення і облік операцій по банківських рахунках. Облік короткострокових фінансових інвестицій.