33762

Содержание и форма договора

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Содержание и форма договора. Содержание договора составляет совокупность согласованных сторонами условий. Среди условий договора необходимо выделять существенные условия. Существенными являются условия о предмете договора условия которые названы в законе или иных правовых актах как существенные или необходимые для договоров данного вида а также все те условия относительно которых по заявлению одной из сторон должно быть достигнуто соглашение ч.

Русский

2013-09-06

15.1 KB

2 чел.

21. Содержание и форма договора.

Содержание договора составляет совокупность согласован¬ных сторонами условий. Договор является видом сделки и для его заключения необходимо наличие всех тех правовых предписаний, которые означают совершение дей¬ствительной сделки.

Среди условий договора необходимо выделять существен¬ные условия. Существенными являются условия о предмете договора, условия, которые названы в законе или иных право¬вых актах как существенные или необходимые для договоров данного вида, а также все те условия, относительно которых по заявлению одной из сторон должно быть достигнуто соглаше¬ние (ч. 1 ГК ст. 432).

В инициативных условиях учитываются особенности конк¬ретной экономической ситуации, в которой находятся и кото¬рую своими действиями создают или изменяют его участники.

Договор вступает в силу и становится обязательным для исполнения для сторон с момента его заключения, что закрепляет принцип обязательности и исполнимости до-говора.

Срок действия договора устанавливается соглашением сто¬рон, если иное не определено ГК, другим законом. Этот срок может быть установлен истечением времени, конкретной да¬той. Стороны могут в договоре указать, что он заключен на нео¬пределенный срок.

Форма договора. Для заключения договора необходимо согла¬совать все его существенные условия в требуемой в подлежащих случаях форме. Поскольку договор является од¬ним из видов сделок, к его форме применяются общие правила о форме сделок. Договор может быть заключен в любой форме, предусмотренной для совершения сделок, если законом для договоров данного вида не установлена определенная форма. Если стороны договорились заключить дого¬вор в определенной форме, он считается заключенным после при¬дания ему установленной формы, хотя бы законом для договоров данного вида такая форма не требовалась.

Форма договора призвана закреплять и правильно отражать согласованное волеизъявление его сторон.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.
25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.
25167. Філософські засади гуманітарного знання 28 KB
  Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...
25168. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність 22.5 KB
  Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.
25169. Ідея поступу в філософії історії Просвітництва 24 KB
  Ідея поступу загальносвітоглядна ідея що відображає віру в прогрес і є символом європейської цивілізації. Активного розвитку в епоху Просвітництва набуває ідея розвитку. Ідея поступу розглядає історію як певний процес що прямує до досконалості. Також ідея поступу включає в себе ідею породження тобто кожна наступна стадія розглядається як результат попередньої.
25170. Поняття феномену у феноменологічній філософії 31 KB
  Поняття феномену у феноменологічній філософії Феномен від грецьк. У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій феноменологічній установці. Після процедури феноменологічної редукції очищення змісту свідомості від натуралізму та психологізму цей зміст постає як інтенційна даність ноезоноематичних актів що конституюють змістовний результат пізнання.
25171. М.Фуко. “Слова і речі” 28 KB
  Підзаголовок Археологія гуманітарного знання. Археологія як протиставлення кумулятивістським концепціям для яких найважливішим є прогрес знання через накопичення спостережених фактів. В книзі Археологія знання доробив та помякшив розриви між епістемами за рахунок поняття дискурсивна практика.
25172. Роль соціальних інститутів в житті суспільства 25.5 KB
  Соціальні інститути бувають: Економічні поділ праці право приватної власності заробітна плата; Політичні держава армія суд партії Інститути шлюбу та сімї Виховні Соціальні інститути в системі культури.Дюркгейма вивів ряд базових соціальних характеристик якими повинні володіти соціальні інститути. Інститути сприймаються індивідами як зовнішня реальність. Інститути сприймаються індивідом як об'єктивна реальність.