33817

Монофизитство

Доклад

Религиоведение и мифология

В настоящее время существует шесть нехалкидонских церквей или семь если Армянский Эчмиадзинский и Киликийский католикосаты рассматривать как две дефакто автокефальных церкви. Древние Восточные церкви можно разделить на три группы: 1 Сирояковиты копты и малабарцы Маланкарская церковь Индии. 3 Эфиопы Эфиопская и Эритрейская церкви. Армянская церкви в прошлом отличалась от остальных нехалкидонских церквей даже сам Севир Антиохийский был анафематствован армянами в IV в.

Русский

2013-09-06

14.14 KB

13 чел.

- Монофизитство – это христологическое учение, сущность которого состоит в том, что в Господе Иисусе Христе только одна природа, а не две, как учит Православная Церковь. Исторически оно появилось как крайняя реакция на ересь несторианства и имело не только догматические, но и политические причины.

Православная Церковь исповедует во Христе одно лицо (ипостась) и две природы – божественную и человеческую. Несторианство учит о двух лицах, двух ипостасях и двух природах. Монофизиты же впали в противоположную крайность: во Христе они признают одно лицо, одну ипостась и одну природу. С канонической точки зрения различие между Православной Церковью и монофизитскими церквами заключается в том, что последние не признают Вселенские Соборы, начиная с IV-го Халкидонского, который принял вероопределение (орос) о двух природах во Христе, которые сходятся в одно лицо и в одну ипостась. Название  «монофизиты» было дано православными христианами противникам Халкидона  (сами себя они называют православными). Систематически монофизитская христологическая доктрина сформировалась в VI в., благодаря прежде всего трудам Севира Антиохийского(+ 538 г.).

Современные нехалкидониты стараются модифицировать свое учение, утверждают, что их отцов обвиняют в монофизитстве несправедливо, поскольку те анафематствовали Евтиха1, но это изменение стилистики, не затрагивающие сути монофизитского вероучения. Работы их современных  богословов свидетельствуют о том, что принципиальных изменений их доктрины не происходит, существенных различий между монофизитской христологией VI в. и современной нет. Еще в VI в. появляется учение о «единой сложной природе Христа», составившейся из божества и человечества и обладающей свойствами обоих естеств. Однако этим не предполагается признание во Христе двух совершенных природ – природы божественной и природы человеческой. Кроме того, монофизитство почти всегда сопровождается монофилитской и моноэнергистской позицией, т.е. учением о том, что во Христе только одна воля и одно действие, один источник активности, которым является божество, а человечество оказывается его пассивным орудием. - Отличается ли армянское направление монофизитства от других его видов?

- Да, отличается. В настоящее время существует шесть нехалкидонских церквей (или семь, если Армянский Эчмиадзинский и Киликийский католикосаты рассматривать, как две, де-факто автокефальных церкви). Древние Восточные церкви можно разделить на три группы:

1) Сиро-яковиты, копты и малабарцы (Маланкарская церковь Индии). Это монофизитство севирианской традиции, в основе которой лежит богословие Севира Антиохийского.

2) Армяне (Эчмиадзинский и Киликийский католикасаты).

3) Эфиопы (Эфиопская и Эритрейская церкви).

Армянская церкви в прошлом отличалась от остальных нехалкидонских церквей, даже сам Севир Антиохийский был анафематствован армянами в IV в. на одном из Двинских соборов как недостаточно последовательный монофизит. На богословие Армянской церкви значительное влияние оказывал афтартодокетизм (учение о нетленности тела Иисуса Христа с момента Воплощения). Появление этого радикального монофизитского учения связано с именем Юлиана Галикарнасского, одного из основных оппонентов Севира внутри монофизитского лагеря.

В настоящее время все монофизиты, как показывает богословский диалог, выступают с более-менее одинаковых догматических позиций: это христология, близкая к христологии Севира.

Говоря  об армянах, следует отметить, что сознание современной Армянской церкви характеризуется выраженным адогматизмом. Если другие нехалкидониты церкви проявляют немалый интерес к своему богословскому наследию и открыты для христологической дискуссии, то армяне, напротив, мало интересуются собственной христологической традицией. В настоящее время интерес к истории армянской христологической мысли проявляют скорее некоторые армяне, сознательно перешедшие из Армяно-Григорианской церкви в Православие, причем, как в самой Армении, так и в России.

Тем не менее монофизитство сохранилось в Коптской, Армянской и Яковитской церквах.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83354. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання твору «Весна прийшла» 131 KB
  Мета. Формувати вміння та навички школярів складати текст-розповідь на визначену тему на основі власних спостережень використовуючи лексичні засоби; розвивати навички усного і писемного мовлення, уміння бачити і відчувати красу природи, заохочувати дітей до творчості, збагачувати словниковий запас...
83355. Перевірка орфограм у особових закінченнях, або ще раз про закон письма 105 KB
  Вчити школярів застосовувати алгоритм перевірки орфограм слабких позицій звуків у особових закінченнях дієслів; перевіряти орфограми слабких позицій звуків у різних частинах слів; вчити школярів обґрунтовувати свої думки; давати на запитання повні змістовні відповіді; робити висновки.
83356. Засоби зв’язку речень у тексті. Складання розповіді за малюнком і кінцівкою 39 KB
  Мета: узагальнити систематизувати знання учнів про текст розвивати уміння систематизувати зібраний матеріал добирати потрібні засоби для поширення речень вчити дітей уважно слухати і відповідати на питання; збагачувати словниковий запас розвивати звязки мовлення; виховувати любов до рідної природи...
83357. Написання стислого переказу «Старий пень» 54 KB
  Мета. Вдосконалювати вміння учнів послідовно і стисло передавати зміст тексту, виділяти головне, суттєве, усуваючи другорядні деталі. Розвивати навички мовленнєвої діяльності. Виховувати почуття дружби. Тип уроку: урок вдосконалення вмінь і навичок.
83358. Повторення вивченого про прикметник. Спостереження за роллю прикметників у мовленні 94 KB
  Хто це Чому ви думаєте що це осінь Доведіть свою думку. Які слова допомогли вам уявити осінь Як називаються словащо означають ознаки предмета Які у вас виникають асоціації коли ви чуєте слово осінь Дощ вітер падолист багрянець ключ золото краса сум.
83359. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Опис тварини 80.5 KB
  Мета уроку. Закріплювати знання про прикметник, про роль прикметників в усному і писемному мовленні, удосконалювати вміння учнів складати речення з прикметниками, працювати над удосконаленням орфографічної грамотності, вчити визначати відмінки, розвивати образне мислення. Виховувати любов до природи.
83360. Зв’язок прикметників з іменниками в реченні. Повторення вивченого про прикметники у мовленні 48.5 KB
  Мета: повторити раніше вивчені відомості про прикметник; закріплювати в учнів поняття про прикметник як частину мови, про його роль у мовленні; розвивати мову, спостережливість, інтерес до навчання; виховувати любов до природи.
83361. Частини мови. Займенник. Розвиток пізнавальної компетентності в учнів 4 класу на уроках української мови 77.5 KB
  Морська трава – дуже корисний продукт харчування. В морській траві багато вітамінів, необхідних дітям, щоб рости великими і дужими. З морської трави можна готувати салати, закуски, варити суп. Крім того, з морської трави можна виготовляти папір і тим самим зберігати ліси.
83362. Зв’язок прикметників з іменниками в реченні. Визначення роду і числа прикметників за іменниками. Складання усної розповіді про прикметник за поданим планом 78.5 KB
  Мета. Розширити знання учнів про граматичний і смисловий зв’язок прикметників з іменниками; розпізнавати рід і число прикметників за значеннями іменників; розвивати вміння будувати зв’язні розповіді на граматичні теми, робити висновки та узагальнення; збагачувати активний словник учнів...