33832

Джайнизм

Доклад

Религиоведение и мифология

Дело в том что одной из основополагающих джайнизма всего зароков пять является ахимса не причинение вреда ничему живому. Основоположником джайнизма считается Шри Махавир что в переводе означает Великий Герой. И даже если правда которую всегда обязан говорить истинный последователь джайнизма может причинить боль и обиду то лучше от такой правды воздержаться. В джайнизме как и большинстве религий Индии нет такого понятия как молитва.

Русский

2013-09-06

18 KB

1 чел.

Джайнизм – одна из национальных религий Индии. В отличие от индуизма это религиозное течение не поклоняется Богам, не приемлет жертвоприношение не только как возможность достижения конечной цели – освобождения, но и как самого деяния. Дело в том, что одной из основополагающих джайнизма (всего зароков пять) является ахимса – не причинение вреда ничему живому.

Основоположником джайнизма считается Шри Махавир, что в переводе означает Великий Герой. После двенадцатилетнего скитания он обрёл совершенное познание всех миров под деревом шима. Основав общину джайнов, Махавир стал провозглашать истину совершенного знания. По достижению 72-летнего возраста, как гласит легенда, оставив свою общину одиннадцати своим ученикам, он умер и перешел в нирвану. Специально для него, ученики решили купить гранитный памятник невиданных доселе размеров и красоты.

Философия джанизма сводится к тому, что мир подчинен всеобщему закону, а не воле Богов. Всё в мире находится в постоянном движении и постоянном перерождении. В этом постоянном движении прибывают и дживы (души), периодически соединяясь с кармой и обретая физические тела. И только человек путём строго аскетизма и соблюдения Великих Зароков способен освободить душу от кармы. Джива, обретя счастье, свободу и бесконечно знание, умирает  переходит в нирвану.

Основные зароки, строгое соблюдение которых не позволяет накапливаться новой карме, гласят: не причинять вред живому; быть правдивым; соблюдать обет целомудрия (джайнские монахи не отрицают секс как таковой, просто считают его бесцельной тратой сил ради достижения мимолётного удовольствия); никогда не прикасаться к чужому (нельзя даже поднимать найденную на улице вещь); полный отказ от собственности и накоплению богатства.

Не соблюдение первого зарока делает бессмысленным остальные. И даже если правда, которую всегда обязан говорить истинный последователь джайнизма, может причинить боль и обиду, то лучше от такой правды воздержаться.

Первый канон нужно рассматривать намного шире христианского «не убий». Джайнские монахи (джайны) не могут причинять вред не только себе подобному, но и всему живому. Им запрещено заниматься сельским хозяйство так, как можно повредить какое-либо насекомое. Джайны не могут жить на одном месте и в своих скитаниях по свету они обязаны носить небольшие метёлки, которыми расчищают себе путь, освобождая его от муравьёв и жуков. Именно по этой причине джайны не могут выходить из дому ночью, а так же воздерживаются от ночных трапез. В темноте можно на кого-то наступить или проглотить. Соблюдающие принципиальный аскетизм монахи всё по той же причине даже воду пьют через специальную повязку. Это правило касается не только физического воздействия, но и морального. Даже в мыслях монах не может позволить себе кого-либо обидеть.

В джайнизме, как и большинстве религий Индии нет такого понятия как молитва. Их заменяют мантры, хвалебные песни. В джайнизме основной такой мантрой есть Навокар. Её можно петь в любое время суток. В ней воспивается восхищение душами, которые ещё находятся в кармическом плену, но пытаются освободиться, душами, которые уже обрели свободу и великое знание, в мантре также почитают учителей и всех монахов.Таков сложен и ухабист путь каждого монаха-джайна, ставшего на путь освобождения. Для мирян исповедующих эту религию правила не так строги, но и нирваны, как гласит джайнизм, в этой жизни никто из них не достигнет.

ДЖАЙНИЗМ  — индийская религия, возникшая около VI в. до н. э.

Основоположник — Махавира. ДЖАЙНИЗМ исходит из постулата, что Вселенная вечно существовала и будет вечно существовать.  Бесконечные изменения мира происходят благодаря действию естественных сил природы и не связаны с каким-либо божественным вмешательством.

Согласно ДЖАЙНИЗМУ, Вселенная проходит чередующиеся циклы развития, восходящие и нисходящие, каждый из которых продолжается не поддающееся счету время.

Один восходящий и один нисходящий цикл составляют эпоху.

В каждом цикле бывает 24 главных тиртханкара (перевозчик через океан бытия), 12 главных императоров и 64 великих человека.

В восходящий период сам человек увеличивается в размерах, длительнее становится его жизнь, отсутствует необходимость в законах или собственности, поскольку существуют условия для удовлетворения всех его потребностей.

В период упадка уменьшаются размеры тела человека, уменьшается его сила во всех областях жизни, и прежде всего в морали, пока он не превращается в слабовольное существо.

Сейчас человечество живет в эпохе упадка, и последний из 24 тиртханкаров пришел и уже ушел.

У ДЖАЙНИЗМА есть своя литература.

Они считают, что Веды и Брахманы не заслуживают доверия и как источник знания они не имеют ценности.

ДЖАЙНИЗМ принимает дуалистический принцип — джива (духовные, живые вечные существа) и аджива (неживая природа).

Джива действует, сама познает; аджива носит атомистический характер и не сознает себя.

Аджива существует в различных  отношениях.

Любой материальный объект имеет по крайней мере одну адживу; растения и деревья имеют две адживы, животные — три или более.

ДЖАЙНИЗМ разрешает есть только то, что имеет две адживы — молоко, воду, фрукты, орехи и овощи.

Есть пищу, содержащую три адживы, категорически запрещено, поскольку это нарушает основной закон ахимсы — непричинения вреда.

В конце I в. (около 80 г.) окончательно закрепилось разделение между двумя основными направлениями ДЖАЙНИЗМА — шветамбары (наиболее многочисленная, выступает против полной обнаженности, жестко выполняет кастовые правила, более ортодоксальна и стоит ближе к исходному ДЖАЙНИЗМУ) и дигамбары (ее представители ходят почти обнаженными, в настоящее время это делают только святые; низко оценивают женщин, считая их величайшим соблазном в мире и причиной греха, не допускают их в храмы; отрицают каноны шветамбаров).

Цель существования человека, по ДЖАЙНИЗМУ, связана с тремя драгоценностями (триратна):

1) правильным воззрением,

2) правильным знанием,

3) правильным поведением, или абсолютно безупречной жизнью, связанной с освобождением от сансары (переселения души).

Система обетов ДЖАЙНИЗМА требует от мирян воздерживаться от лжи и воровства; хранить тесные узы верности в супружестве.

Чувственные удовольствия рассматриваются как грех, культивируется безразличие к удовольствию и боли.

Миряне обязаны соблюдать периоды медитации, посвящения и аскетизма.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24597. Аудит дотримання трудового законодавства та рахунків з оплаті праці 28.5 KB
  Оцінка внутрішнього контролю Для прийняття рішення аудитором щодо методу перевірки та необхідної кількості аудиторських процедур необхідно провести тестування та дати оцінку системі внутрішнього контролю і стану бухгалтерського обліку. Мета тестування внутрішнього контролю: ♦ установити наявність внутрішніх нормативних документів що регламентують трудові правовідносини між роботодавцем і працівниками; ♦ установити чи розподілено несумісні обов'язки; ♦ перевірити чи належним чином санкціонується та схвалюється нарахування заробітної плати...
24598. Мета і завдання аудиту розрахунків із бюджетом 32 KB
  1 Перелік податків та зборів які сплачують платники податків№ з п Загальнодержавні № з п Місцеві 1 2 3 4 1 Податок на додану вартість 1 Готельний збір 2 Акцизний збір 2 Збір на паркування автомобілів 3 Податок на прибуток підприємств 3 Ринковий збір 4 Податок з доходів фізичних осіб 4 Збір за видачу ордера на квартиру 5 Мито 5 Збір із власників собак 6 Державне мито 6 Курортний збір 7 Плата податок за землю 7 Збір за участь у бігах на іподромі 8 Рентні платежі 8 Збір за виграш на бігах 9 Податок із власників...
24599. Мета і завдання аудиту виробничих запасів 32.5 KB
  До виробничих запасів відносять: сировину і матеріали купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби паливо тару і тарні матеріали будівельні матеріали матеріали передані на переробку запасні частини матеріали сільськогосподарського призначення інші матеріали. Тобто від достовірності об'єктивності правдивості та повноти відображення господарських фактів пов'язаних із рухом виробничих запасів залежить правдивість і неупередженість усіх суттєвих для користувачів показників. Мета аудиту Виходячи з вимог чинного законодавства...
24600. АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 30.5 KB
  АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ До нематеріальних активів належать немонетарні активи які не мають матеріальної форми можуть бути ідентифіковані відокремлені від підприємства та утримуватися підприємством із метою використання протягом періоду більшого за 1 рік або одного операційного циклу якщо він перевищує один рік для виробництва торгівлі адміністративних потреб чи надання в оренду іншими особами права користування природними ресурсами права користування майном права на знаки торгівлі й послуг права на обєкти промислової...
24601. Аудит необоротних активів і капітальних інвестицій 32 KB
  Метою аудиторської перевірки основних засобів є підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності: ♦ початкової вартості основних засобів; ♦ сум нарахованої амортизації необоротних активів; ♦ операцій пов'язаних із рухом необоротних активів у періоді що перевіряється; ♦ витрат на поліпшення основних засобів та ремонти; ♦ результатів переоцінки; ♦ капітальних інвестицій; ♦ нематеріальних активів; ♦ інших питань. Завдання аудиту основних засобів та нематеріальних активів У зв'язку зі значним обсягом...
24602. Аудит дебіторської заборгованості та зобов’язань 28 KB
  Раціональна організація внутрішнього контролю за станом розрахунків сприяє зміцненню договірної та розрахункової дисципліни підвищенню відповідальності за дотримання платіжної дисципліни скороченню дебіторської і кредиторської заборгованості покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання. Оцінка надійності внутрішнього контролю Наступним важливим кроком аудитора є оцінка надійності системи внутрішньо го контролю дебіторської заборгованості та зобов'язань. Правильна оцінка системи внутрішнього контролю підприємстваклієнта дає...
24603. Мета і завдаяння безготівкових розрахунків 33 KB
  Стан поточних зобов'язань і розрахунків найбільш точно відображає рівень організації у суб'єкта господарювання виробничої і торговельної діяльності а також бухгалтерського обліку. Раціональна організація контролю за станом розрахунків сприяє покращанню договірної і розрахункової дисципліни виконанню зобов'язань перед кредиторами підвищенню відповідальності за дотримання платіжної дисципліни скороченню дебіторської і кредиторської заборгованості прискоренню обігу коштів а в цілому покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання....
24604. Аудит готівкових операцій 35.5 KB
  Завдання При здійсненні аудиту готівковорозрахункових операцій аудитору необхідно: 1 дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей у касі підприємства; 2 у залежності від оцінки стану внутрішнього контролю встановити метод організації аудиту: суцільний вибірковий чи комбінований та визначити необхідність проведення фактичного контролю. 3 перевірити за обраним методом: ♦ забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей у касі при надходженні їх із банку і при здаванні їх у банк; ♦...
24605. Мета і завдання аудиту установчих документів і власного капіталу 37 KB
  На нашу думку бажано таку перевірку розпочинати з аудиту установчих документів і власного капіталу. Аудит установчих документів і аудит власного капіталу не можуть досліджуватись окремо один від одного тому що такий елемент власного капіталу як статутний капітал є основою будьякого підприємства і фіксується в його установчих документах. В установчих документах можуть міститися дані Й про інші елементи власного капіталу.