33843

ПРЕДПОСЫЛКИ ФИЛОСОФИИ А. ШОПЕНГАУЭРА

Доклад

Логика и философия

НИЦШЕ Французский философ Анри Бергсон 18591941 понимал жизнь в космологическом плане. Для немца Фридриха Ницше 18441900 в основе всего находится не воля к жизни как у Шопенгауэра а воля к власти. Лозунг Ницше: Живи опасно. Ницше прекрасный филолог и музыкальный импровизатор к тому же страдающий от недугов.

Русский

2013-09-06

16.61 KB

1 чел.

ПРЕДПОСЫЛКИ ФИЛОСОФИИ А. ШОПЕНГАУЭРА

Во многих отношениях начало новому типу философствования положил немец Артур Шопенгауэр (1788–1860). Все, что существует, А. Шопенгауэр понимает как волю, волю к жизни. Воля понимается как универсально-космический феномен, а каждая сила в природе – как воля. Всякая телесность есть «объективность воли», инстинкты и порывы животных – это тоже действие воли, наконец и человек есть проявление воли, поэтому его природа не рациональна, а иррациональна. Разум вторичен по отношению к воле, она не имеет основания, истоки всего остального находятся именно в ней. Мир есть воля и ее манифестация. Все, в том числе и человек, навеки приковано к вертящемуся колесу воли. А. Шопенгауэр, очевидно, видел мир под весьма специфическим углом зрения, что позволяло ему создавать противовес чрезмерно рационалистической философии.

Оптимизм – насмешка над людьми, ведь мы живем в худшем из миров. Страдание неискоренимо – мы хотим жить и таким образом обрекаем себя на страдание. Аскетизм – избавление от страданий, от зла, наступает тогда, когда человек умерщвляет в себе злую волю, но полностью может произойти только при умерщвлении тела. Выход Шопенгауэр видел в индийской философии. Но аскетизм – не единственный путь, освобождение от Воли возможно на пути эстетического созерцания, которое предполагает бескорыстное восприятие. В искусстве субъект забывает о себе и растворяется в объекте, он забывает свою индивидуальность, свои желания, а следовательно, свою волю.

Основные идеи философии А. Шопенгауэра становятся все более популярными уже в самом конце его жизни, к нему приходит известность, появляются ученики, выходят другие книги. Мир менялся, и люди начали замечать, что имеют дело не с чудаковатым философом, а с мудрецом и пророком.

Артур Шопенгауэр был последним немецким философом, предпринявшим попытку создать всеобъемлющую систему, способную разрешить основополагающие проблемы бытия, разгадать его тайну. Мыслитель, которого недолюбливали не только современники, но и потомки, обвиняя его во многих смертных грехах, оставил человечеству красивейшую аналитическую систему в виде объемного трактата «Мир как воля и представление».

35. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ И ПРИНЦИПЫ ФИЛОСОФИИ А. БЕРГСОНА, Ф. НИЦШЕ

Французский философ Анри Бергсон (1859–1941) понимал жизнь в космологическом плане. В основе всего он видел творческий порыв, развертывание жизненного процесса, поток непрерывных качественных изменений, творение, длительность, бренность. Осмысливаемый в науке, этот творческий процесс, считает Бергсон, огрубляется, разбивается на отдельные стадии, якобы предсказуемые, в результате вместо длительности получаем время науки, нечто опространствованное и обезжизненное. Так, в специальной теории относительности время начинают толковать как всего лишь еще одну четвертую координату пространственного континуума. Обладавший математическим образованием, Бергсон считал научные методы недостаточными для действенного разрешения познавательных задач. Способ постижения длительности, бренности – интуиция. Интуиция выступает как род интеллектуальной симпатии, непосредственное знание. От интеллекта невозможно идти к интуиции, а вот обратный путь – от интуиции к интеллекту – возможен. Философия идет от интуиции к понятиям, тем самым она выявляет их подлинное значение.

Для немца Фридриха Ницше (1844–1900) в основе всего находится не воля к жизни, как у Шопенгауэра, а воля к власти. Он – сторонник сильных личностей, таких как герой его книги «Так говорил Заратустра», живущий высоко в горах, т. е. выше обычных людей, со своими ближайшими друзьями – мудрой змеей и гордым орлом. Чем дальше от природы до человека, тем больше затухает импульс к жизни, а сам человек – это уже прямое проявление болезни. Выход один – воспитывать сильных личностей, способных вести за собой слабовольные массы людей. Лозунг Ницше: «Живи опасно».

Ницше – прекрасный филолог и музыкальный импровизатор, к тому же страдающий от недугов. Все это переплавляется у него в своеобразную философскую форму, где яркие литературные эссе, проповеди, афоризмы, декларации, написанные подчас в музыкальных ритмах, то и дело противоречат друг другу. Ницше принято считать декадентом, т. е. представителем, причем ярчайшим, того направления в культуре конца XIX в., которое отмечено индивидуалистическим пессимизмом, аморальностью, эстетизацией кризисных явлений. Ницше считают также нигилистом, т. е. человеком, отрицающим все устоявшееся и не предлагающим новых позитивных ценностей. Впрочем, немало и таких авторов, кто обвиняет Ницше в культивировании фашизма, ибо, мол, «белокурая бестия» Ницше – это прообраз фашистского молодчика. В таком случае Ницше уже не столько нигилист, сколько приверженец фашизма. Думается, что все приведенные характеристики страдают явной односторонностью.

Ницше подобно любому философу занимается переоценкой существующих идеалов, но делает это во многих отношениях ярче и резче других. Для Ницше философия есть форма критики устоявшегося, традиционного, которое игнорирует становящееся, органичное по своему характеру стремление к власти. Это стремление не поддается научному изучению, а лишь истолковывается человеком.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85123. Тематичне опитування. Контроль навчальних досягнень учнів з теми Додавання і віднімання багатоцифрових чисел 33.89 KB
  На лісовій ділянці посадили 125 лип берізок на 75 більше ніж лип а дубів на 320 більше ніж беріз. Учні першої школи зібрали 12 кг 400 г шипшини другої на 5 кг 200 г менше ніж першої а третьої на 10 кг 700 г менше ніж учні першої і другої шкіл разом. У перших класах 180 учнів у других на 20 учнів більше ніж у перших а в третіх на 60 учнів менше ніж у других. Перша бригада відремонтувала 5 км 500 м дороги друга на 1 км 100 м більше ніж перша а третя на 4 км 900 м менше ніж перша і друга бригади разом.
85124. Аналіз тематичного опитування. Поняття про швидкість. Задачі на знаходження швидкості руху 86.98 KB
  Поняття про швидкість. Провести аналіз тематичного опитування; зясувати типові помилки; організувати роботу над помилками; ознайомити учнів з поняттям швидкість руху простими і складеними задачами на знаходження швидкості. Таблиця Швидкість. Щоб знайти швидкість треба відстань поділити на час.
85125. Задачі на знаходження відстані за даними швидкістю і часом. Знаходження значень виразів на додавання і віднімання 80.59 KB
  Ознайомити учнів зі способом визначення відстані за відомими швидкістю і часом; формувати вміння розвязувати задачі на основі творчих видів роботи; розвивати обчислювальні навички.
85126. Задачі на знаходження часу за швидкістю і відстанню. Дії над іменованими числами 104.28 KB
  Ознайомити учнів зі способом визначення часу за відомими швидкістю і відстанню; повторити виконання дій над іменованими числами.
85127. Прості і складені задачі на визначення швидкості, часу і відстані. Дії над іменованими числами. Ознайомлення з назвами геометричних тіл 43.93 KB
  Узагальнити зв\'язки між відстанню, часом і швидкістю; закріплювати вміння учнів розв\'язувати задачі на обчислення згаданих величин, виконувати дії над іменованими числами; ознайомити з назвами геометричних тіл.
85128. Дія множення. Переставний, сполучний і розподільний закони множення 57.4 KB
  Узагальнити уявлення учнів про дію множення; повторити взаємозвязки між величинами відстань, швидкість, час; перевірити обчислювальні навички та вміння розвязувати задачі, рівняння, нерівності.
85129. Нумерація трицифрових чисел. Табличне множення. Задачі на зведення до одиниці 224.36 KB
  Нумерація трицифрових чисел. Ознайомити учнів з підручником математики для 4 класу; повторити нумерацію трицифрових чисел зв\'язок дій додавання і множення таблицю множення; удосконалювати вміння розвязувати задачі на зведення до одиниці. Повторення нумерації трицифрових чисел. Назвіть цифру спільну для чисел кожного стовпчика і поясніть що вона означає в тому чи іншому випадку.
85130. Нумерація трицифрових чисел. Записування чисел під диктовку. Розкладання чисел на розрядні доданки 38.96 KB
  Повторити способи читання і записування трицифрових чисел, значення цифри залежно від її місця у запису числа, розкладання чисел на розрядні доданки, таблицю ділення; розвивати уміння розвязувати задачі двома способами, знаходити значення виразів зручним способом.
85131. Письмове додавання і віднімання трицифрових чисел. Знаходження значень буквених виразів. Розміщення відрізків на площині і в просторі 69.07 KB
  Письмове додавання і віднімання трицифрових чисел. Повторити прийоми письмового додавання і віднімання трицифрових чисел ділення і множення круглих чисел; удосконалювати вміння знаходити значення буквених виразів розвязувати задачі на знаходження третього доданка; закріпити поняття про вертикальне і горизонтальне положення відрізків. Заміни додавання множенням. З даного виразу на додавання склади ще один вираз на множення.