33872

Политическая жизнь страны во второй половине 60-х - первой половине 80-х гг

Доклад

История и СИД

Снова установлено коллективное руководство 1й секретарь Брежнев председатель СМ Косыгин. Отставка Хрущева сопровождалась кадровыми переменами Договорщики: Подгорный секретарь ЦК Шелест член Президиума КЦ Шелепин член Президиума секретарь ЦК председатель комитета партийного контроля Суслов секретарь ЦК по идеологии.

Русский

2013-09-06

26 KB

1 чел.

29. Политическая жизнь страны во второй половине 60-х  - первой половине 80-х гг.

Политический жизни в широком смысле не  было – хотя общество было насквозь политизировано, но не было гражданского общества, не было политических партий от различных слоев общества. Политическая деятельность – привилегия очень узкого круга лиц (номенклатура – Восленский). Политическая жизнь весьма тусклая (смещение Хрущева – победа консервативных сил и отказ от энергичных хрущевских реформ). Снова установлено коллективное руководство – 1-й секретарь Брежнев, председатель СМ – Косыгин.  Отставка Хрущева сопровождалась кадровыми переменами («Договорщики»):

- Подгорный – секретарь ЦК,

- Шелест – член Президиума КЦ,

   - Шелепин – член Президиума, секретарь ЦК, председатель комитета партийного контроля,

   - Суслов – секретарь ЦК по идеологии.

На ноябрьском пленуме 1964 были восстановлены единые советы. Началась смена хрущевских выдвиженцев на местах.

С конца 60-х – стабильность, потом застой (особенно с XXIV съезда). ЦК постепенно увеличивался. Номенклатура достигла стабильного положения – не было репрессий. Стройная система продвижения кадров, жестко курировалась из Москвы. Семейственность.

Снятие Хрущева прошло на радость, но это не означало единодушия в высшем руководстве. Источники противоречий – реформа 1965. Считается, что конец разногласиям положили Вьетнам и Чехословакия. С 1970-1971 – победа консервативных тенденций, лидерство Брежнева. Раздувается культ личности Брежнева. Падает влияние Подгорного и Шелепина. Начинается приближение кадров с мест.

Единство в верхах было потому, что было стремление сохранить все, как есть. Бесконечные компромиссы тормозили решение проблем.

Своя идеология – концепция развитого социализма. в 1966 статья Бурлацкого «О строительстве развитого социалистического общества». В 1967 Брежнев заявил, что построено развитое социалистическое общество (закреплено в 1971 на XXIV съезде). Курс на повышение эффективности общественного производства и соединение достижений НТР с преимуществами социалистической системы. Курс на сближение всех социалистических наций. Согласно концепции путь к коммунизму занимал неопределенное время.

Оправдание Сталина и сталинизма.

Рост расхождения между официальной идеологией и действительностью – характерная черта эпохи.

Дисбаланс ветвей власти – самая демократическая в мире власть на самом деле – абсолютная власть. Власть быстро концентрируется в руках КПСС – официально зафиксировано в программе КПСС в 1961 и в Конституции 1977. на вооруженные силы КПСС влияла через систему политических органов, высшее политическое управление Советской Армии.

Рост недоверия народа к партии, рост разрыва между народом и властью.

2 и 3-й эшелоны власти (номенклатуры) не довольны геронтократией.

Конституция 1977:

- построение развитого социализма,

- создание общенародного государства,

- высшая цель государства – построение бесклассового общества.

Основа экономической системы – социалистическая собственность на средства производства. Внешняя политика направлена на обеспечение благоприятной международной обстановки для построения коммунизма в СССР. Новые формы непосредственной демократии – всенародное обсуждение и референдум.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25252. Суперечка між універсалістами та комунітаристами в сучасній політичній філософії 23.5 KB
  Якщо ж переходити до сучасності то Роулз намагався реконструювати кантіанські принципи де є пріоритет права над благом. Тобто Роулз та його прибічники ліберали намагаються відшукати загальний консенсус та розмірковують над зародками світового громадянського правового ладу. Метою Роулза є втілити принципи всезагальної справедливості у реальне життя та зробити суспільство стабільним. Роулз у Теорії справедливості€ навіть пропонує у вихідній позиції представити що не знаєте свого віку статі соціального походження.
25253. Соціальна філософія Франкфуртської школи 27 KB
  Подібну думки висловлює і Маркузе в роботі Одномірна людина. Одномірна людина керується такою ж бідною та плоскою філософією. На думку Еріха Фрома людина народжується тоді коли він розриває первісні звязки з природою що характеризують тваринне існування. Розірвавши їх людина стає одинокою що змушує її обрати 1 із 2х можливих шляхів: скоритися іншому або скорити іншого.
25254. Культура як об’єкт і предмет філософського осмислення 29.5 KB
  В той же час формується і протилежний підхід до питання про вплив культури на людське життя. Виділяють наступні підходи до вивчення історії людської культури: Формаційний Маркс Енгельс: Історія розглядається як зміна супільноекономічних формацій рухомою силою якої вважається класова боротьба. Кожній формації властивий власний тип культури який еволюціонує в своєму розвитку від формації до формації. Процес розвиток культури наділяється прогресивним характером який підпорядковується єдиній логіці історичного процесу утвердження...
25255. Моральні цінності і основні тенденції сучасної культури 27 KB
  Біоетичні проблеми: вторгнення в природу людини пересадка органів клонування €œсуррогатне материнство€ штучне запліднення зміна статі евтаназія виявляє неможливість узгодження моральної і медицинської позицій. Таким чином під сучасними €œгуманістичними тенденціями€ приховуються цілком протилежні процеси егоїстичне і руйнівне ставлення людини до природи як до навколишньої так і до власної; гіпертрафія значення індивідуальної людини що нерідко приховує за собою інтереси конкретних соціальних груп.
25256. Здобутки сучасної науки і проблеми прикладної етики 34 KB
  Здобутки сучасної науки і проблеми прикладної етики Прикладка етика сфера знання і поведінки предметом якої є практичні моральні проблеми які мають междисциплінарний і відкритий характер. біоетики екологічної етики етики господарювання політичної етики етики науки і ін. представляеть собою нову багатоманітну сферу знання і суспільної практики яка виникає на межі етики і ін. є додатком етичної теорії до практики і має свої витоки в античності; це новий варіант професійної етики; сукупність особливого роду практичних моральних питань...
25257. Специфічні риси античної філософської парадигми 30 KB
  Основні досократичні школи: Мілетська школа Фалес Анаксімандр Анаксімен Вчення Геракліта Ефеського Атомізм Демокріта Піфагорійський союз Елейська школа Ксенофан Парменід Зенон Софісти Сократичні школи: мегарська Евклід синтезували вчення Парменіда про буття з вищим поняттям сократівської етики поняттям добра кінічна основою щастя вважали нехтування суспільними нормами циніки кіренайська гедонізм Платон учень Сократа засновник Академії: вчення про ідеї як досконалі речі€ теорія пізнання знання як пригадування...
25258. Монізм-плюралізм. Суть „елейської кризи” в античній філософії 27.5 KB
  буття єдине істине нерухоме умоглядне розум та умовиводи. Існує лише буття небуття не існує тотожність мислення і буття. Оскільки небуття не можливо помислити то його не має Пізнання засобами органів відчуттів не достовірне. Апорії Зенона Ахілл і черепаха€ Стріла€: логічно неможливе мислення множинності речей припущення руху приводить до суперечностей Опоненти олеатів сперечалися з постулатами про єдність буття і його нерухомість апелювали до чуттєвоконкретної реальності що є багатоманітною і мінливою.
25259. Суть Сократовських тез 22.5 KB
  Осн заслуга в тому що діалог був осн методом знаходження істини. Даний вислів був переосмислений Сократом і означав 1 відмову від космологічної спекуляції досократиків 2 кореляцію осн постулата інтелектуальної етики Сократа добродетелб есть знание який передбач самопізнання пізнання своєї моральної сутності та її наступна реалізація пізнай хто ти єсть і стань ним шляхом досягнення щастя.
25260. Проблема співвідношення філософії та релігії 67.5 KB
  Спільне філософії і науки: конкретний предмет дослідження; обґрунтовуються особливими способами доказів філософія верифікація само наукове знання інколи служить доказом філософського принципу; обидва знання узагальнення ідей але ступінь узагальнення різний філософію часто називають метатеорією теорія теорії; ціль збагачення досвіду людини; метод абстракції. Відмінності: наука вивчає лише відносне а філософія ще й абсолютне; наукове мислення інтелектуальне а філософське розумове оскільки про відносне можна знати лише...