33889

Культурно-просветительная работа, общее и специальное образование. Во второй половине 40-х – начале 50-х гг

Доклад

История и СИД

Задачи образования – восстановить всеобщее 7летнее образование с 1949 обучить тех кто не обучился в войну школы рабочей молодежи школы комсомольской молодежи. Проблема уровня образования. Пример Красноярского края в восстановлении образования. Чрезмерная идеологизация образования.

Русский

2013-09-06

38 KB

1 чел.

8. Культурно-просветительная работа, общее и специальное образование. Во второй половине 40-х – начале 50-х гг.

.

Экономика стала переходить на мирные рельсы, государство увеличивает расходы на социально-культурные нужды. Возросла роль партийных и государственных органов в культурном строительстве. Создавались комитеты по делам культурно-просветительских учреждений. В 1946 создан всесоюзный комитет по делам высшей школы.

В образовании те же проблемы – МТБ и кадры. Деревня поднимала школы всем миром (школы в уцелевших домах, собирание средств). Проблема восстановления МТБ решалась через инициативное строительство и финансирование государством. Огромную роль в восстановлении сыграла общественность. Проблема кадров – кратковременные и заочные курсы. Существовала проблема закрепления кадров. Это решалось через предоставление льгот и жилья. Учителей готовили в ВУЗах, учительских институтах, педагогических училищах.

Задачи образования – восстановить всеобщее 7-летнее образование (с 1949), обучить тех, кто не обучился в войну (школы рабочей молодежи, школы комсомольской молодежи). Также среди задач были создание очагов культурно-просветительской работы и расширение подготовки и переподготовки специалистов.

Проблема уровня образования. Учились очень мало – у государства не хватало средств. Было введено платное обучение в старших классах (до 1957).

Обучение в ВУЗах тоже было платное. Старшие классы школы ориентировались на ВУЗы (1951 – 72% выпускников поступило в ВУЗы). ВУЗы финансировались государством. По численности студентов мы были первыми в мире. Развивалась аспирантура. Развитие материальной поддержки работников ВУЗов. Среди студентов было очень много фронтовиков.

Также среди задач были создание очагов культурно-просветительской работы и расширение подготовки и переподготовки специалистов.

Для обеспечения народного хозяйства квалифицированной рабочей силой были увеличены масштабы подготовки через школы фабрично-заводского обучения, ремесленные и железнодорожные училища. Только в 1946-1950 они подготовили около 3,4 млн. рабочих.

Пример Красноярского края в восстановлении образования.

Итоги – МТБ восстановлена, уровень кадров вырос (но только в количественном плане). Чрезмерная идеологизация образования.

• Война пробудила в интеллигенции надежды на ослабление партийно-идеологического пресса. Деятели культуры рассчитывали, что наметившаяся в годы войны тенденция к относительному смягчению контроля за интеллектуальной жизнью общества получит развитие. Союзнические отношения с западными демократиями, как и заграничный поход Красной Армии, не только прорвали «железный занавес», но и создали возможности для развития и укрепления культурных контактов с ними.

• С лета 1946 года власти развернули широкое наступление против «западного влияния» на развитие отечественной культуры. По существу речь шла о возвращении безраздельного партийно-политического контроля над интеллигенцией. Поход против «западничества» возглавил член Политбюро  и секретарь ЦК ВКП (б), отвечавший за идеологию, А.А. Жданов

• Так же происходила дальнейшая реализация социальной культуры

• Усиление идеологического нажима, массовые идеологические кампании, борьба с низкопоклонством перед Западом и борьба с космополитизмом

• Борьба с формализмом

• Стоит отметить так же важнейшие партийные постановления, которые возникли в это время, к таким, например, относится постановление о журналах «Звезда» и  «Ленинград» от 14 августа 1946 года.

• Так же проводились «научные дискуссии» и суды чести (с 47 года), в частности можно вспомнить показательное дело Клюева и Роскиной.

• Партия призывала деятелей искусства к упрочнению связи с жизнью, к усилению борьбы за художественное мастерство.

Не могу не отметить  так же предпосылки данной политики: во-первых – это изменение настроений среди самого населения (неодекабризм), во-вторых, существовала необходимость отвлечь народ, направить энтузиазм на решение задач, стоявших перед страной, и, в-третьих, в условиях «холодной войны» было необходимо создать образ внешнего врага.

• Одной из важнейших задач было возрождение разрушенной войной образовательной системы. Начиналось оно со строительства школ. Только в 1946-1950-х годах было возведено 18,5 тыс. школьных зданий.

• Неуклонно росли расходы на науку и образование. Уже в 1946 году они выросли по сравнению с предыдущими в 2,5 раза.

• В 1949 году – введение обязательного 7-летнего образования. Идет речь о введении в городе всеобщего среднего образования.

• Развитие заочного и вечернего образования.

• Филиалы вузов и техникумов были расположены непосредственно на предприятии

• Стоит отметить так же увеличение количества аспирантур

• Повышение окладов работников вузов

• Задачи восстановления требовали новых отрядов специалистов высшей квалификации. Уже в 1946-1948 гг. число высших учебных заведений превысило довоенный уровень, а по количеству студентов этот показатель был перекрыт еще в 1947 году.

• Считалось, что страна, идущая в авангарде мирового прогресса, должна превосходить всех и в

художественной культуре. Музеи должны были экспонировать

лишь высочайшие образцы отечественного искусства.  Министерству кинематографии вменялось в обязанность

рассматривать и утверждать все стадии кинопроизводства от литературного сценария и проб актеров. Отечественные фильмы оказались вытесненными с экрана трофейными и довоенными кинолентами.

Война оказала большое влияние на духовный климат советского общества. Центральное место в работе ЦК партии в послевоенные годы заняли идеологические

вопросы.  Все средства были направлены на пропаганду исключительных

успехов советской экономики и культуры. Изоляционистская политика советского руководства,в результате чего советская интеллигенция была изолирована от достижений в мировой культуры.   кампания борьбы с низкопоклонством перед Западом. Подчеркивалось превосходство всего советского над западным.

28 января 1949 г. «Правда» опубликовала редакционную статью «Об одной антипатриотической группе театральных критиков», так было положено начало борьбе с космополитизмом. Выступления «Правды»были против «критиков-антипатриотов», большинство из которых были евреями, воспринималось как часть антисемитской кампании. Она достигла апогея в последние месяцы жизни Сталина, когда была арестована группа видных врачей-евреев, работавших в Кремлевской больнице-«Дело врачей»

«Критики-антипатриоты» оказались подходящим поводом для активизации антикосмополитической кампании, которая отвечала политическим задачам Сталина и его ближайшего окружения.      Принцип партийности литературы оставался незыблемым.

Надеждам интеллигенции о послаблении идеологического давления не суждено было сбыться. В 1946 г. были приняты постановления ЦК ВКП(б): «О журналах «Звезда» и «Ленинград»  «О репертуаре драматических театров и мерах по его улучшению» и «О кинофильме «Большая жизнь». В 1948 г. за ними последовало постановление «Об опере «Великая

дружба».

Главной задачей в области народного образования в послевоенные годы стало введение обязательного 7 летнего обучения. Помимо государственных ассигнований на восстановление и

строительство школ выделялись средства колхозов. Проводились мобилизации местного населения на массовые воскресники для помощи школам и в фонд всеобуча. Много школ было построено методом народной стройки. Для молодежи, не сумевшей получить образование в годы войны, создавались вечерние школы.

Всеобщее семилетнее образование было введено с 1949/50 учебного года. Особенно трудным было положение с преподавательскими кадрами. Для массовой подготовки учителей были открыты краткосрочные курсы, куда принимались лица, не имевшие даже среднего образования. Расширялась сеть

педагогических училищ и вузов.  Для усиления государственного контроля за подготовкой специалистов Комитет

по делам высшей школы был реорганизован в союзно-республиканское Министерство высшего образования. Вузы пополнялись молодежью, вернувшейся с фронта, для которой были созданы льготные материальные и бытовые условия. Особенно быстро развивалась система вечернего и заочного образования.Однако в заочных вузах был высокий отсев студентов и низкое качество подготовки. В студенческой среде возникали законспирированные кружки самообразования, по изучению трудов классиков марксизма-ленинизма,т.к многие были недовольны уровнем обществоведческих наук.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31482. Аналіз грошових потоків, оцінка руху грошових коштів 164 KB
  Аналіз грошових потоків Лекція 10 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із методами оцінки руху грошових коштів поглибити їхні знання з питань необхідності та мети використання грошових потоків на підприємстві аналізом грошових коштів у розрізі видів діяльності розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Поняття види та значення грошових потоків для підприємства. Аналіз грошових коштів від основної інвестиційної та фінансової діяльності...
31483. Аналіз грошових потоків, оцінка грошових надходжень 121.5 KB
  Аналіз грошових потоків Лекція 11 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із балансовим методом оцінки грошових надходжень методикою аналізу грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів поглибити їхні знання стосовно методів розрахунку обертання грошових потоків на підприємстві та їх ефективності розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Оцінка динаміки грошових потоків по періодах. Балансовий метод оцінки грошових надходжень.
31484. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства 243.5 KB
  Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства Лекція 12 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів та поглибити їхні знання з питань необхідності та методики аналізу показників ліквідності і платоспроможності підприємства розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Поняття ліквідності і платоспроможності підприємства. Основні показники ліквідності підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки.
31485. Аналіз фінансової стійкості підприємства 104 KB
  Аналіз фінансової стійкості підприємства Лекція 13 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів та поглибити їхні знання з питань сутності фінансової стійкості підприємства порядку оцінки та визначення основних показників і типів фінансової стійкості розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Сутність фінансової стабільності та стійкості підприємства. Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо поняття фінансової...
31486. Аналіз кредитоспроможності підприємства 153 KB
  Аналіз кредитоспроможності підприємства Лекція 14 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із класифікаційними моделями аналізу кредитоспроможності методикою оцінки кредитоспроможності позичальниківюридичних осіб згідно з методикою НБУ та методикою комплексного аналізу кредитоспроможності поглибити їхні знання щодо сутності кредитоспроможності підприємства розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Сутність кредитоспроможності підприємства....
31487. Аналіз ділової активності підприємства 46.26 KB
  Аналіз ділової активності підприємства Лекція 15 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів і поглибити їхні знання з питань основних напрямів оцінки ділової активності підприємства аналізу і порядку розрахунку показників ділової активності розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Основні напрямки оцінки ділової активності підприємства. Показники що характеризують ділову активність підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки.
31488. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства 93.99 KB
  Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства Лекція 19 2 год. Студент повинен знати виховна мета: теоретичний матеріал досліджуваної теми методи створення рейтингу кластерного аналізу матричного аналізу та методи бальних оцінок методи порівняльної рейтингової оцінки метод рейтингового фінансового аналізу інтегральна рейтингова оцінка підприємства а також методи узагальнення результатів фінансового аналізу діяльності підприємства повинен навчитись практично застосовувати здобуті знання у подальшій практичній діяльності....
31489. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства 66.56 KB
  Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства Лекція 16 2 год Актуальність теми: прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності. Дана тема дає можливість отримати уявлення про те які показники використовуються у процесі аналізу та оцінки прибутковості та рентабельності підприємства також осмислене вивчення даної теми дасть можливість оволодіти методикою розрахунку показників рентабельності та прибутковості та...
31490. Значення і теоретичні основи фінансового аналізу 166.5 KB
  Значення і теоретичні основи фінансового аналізу Лекція 1 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів з питаннями необхідності та сутності фінансового аналізу; видами фінансового аналізу; привчати творчо оперувати набутими знаннями розвивати логічне мислення студентів. ПЛАН Необхідність та сутність фінансового аналізу. Предмет завдання напрями і принципи фінансового аналізу.