34388

Потребительский рынок (ПР). Прогнозирование спроса на товары народного потребления

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Рынок сфера товарноденежного обращения охватывает совокупность конкретных отношений и связей между производителями и потребителями товаров. Структура ПР: международный рынок рынок государств содружества рынок РБ рынок региональных областей рынок конкретных товарных групппродовольственных. Рынок: 1.

Русский

2013-09-08

33.5 KB

16 чел.

Вопрос №41

Потребительский рынок (ПР). Прогнозирование спроса на товары народного потребления.

Рынок – сфера товарно-денежного обращения, охватывает совокупность конкретных отношений и связей между производителями и потребителями товаров. ПР обслуживает сферу личного потребления населения. Покупка товаров составляет 70% в общем объеме. Спрос определяется денежной суммой. Предложение  - государство должно предоставить на эту сумму необходимое количество товаров. Структура ПР: международный рынок, рынок государств содружества, рынок РБ, рынок региональных областей, рынок конкретных товарных групп(продовольственных). ПР один и все его сегменты связаны, т.е. он не является замкнутым. Рынок: 1.неразвитый (рыночные отношения носили бартерный характер); 2.классический. Характеризуется неограниченным числом участников, свободным доступом к любой хозяйственной деятельности, наличием у участников полной информации о рынке, отсутствием монополий. Его преимущества: он является бездефицитным, т.е. наблюдается эффективное использование ресурсов. Недостатки: дифференциация уровня жизни, не обеспечивает социальную защиту. 3.регулируемый (т.е. результат цивилизации). Рынок д.б. регулируемый, чтобы уменьшить отрицательные последствия. Важно найти оптимальное сочетание рыночного и государственного регулирования. Черты современного рынка: наличие разнообразных форм собственности, формирование механизма свободного ценообразования, свободное регулирование ресурсами, сохранение нерыночного сектора экономики.

 Структура рынка по признакам:

1. по объектам: потребительский рынок, рынок рабочей силы, рынок средств производства, рынок ценных бумаг, рынок информации, рынок средств обращения. ПР включает две отрасли: торговля и общественное питание. Также рынок включает и государственную и частную собственность, всю продукцию; образование, культуру, здравоохранение, которые д.б. защищены государством.

2. по субъектам: рынок покупателя (предложение>спроса), рынок продавца (спрос>предложения), рынок госучреждений, рынок посредников.  Его главная задача – перепродажа.

3. по географическому положению: местный рынок, локальный рынок, региональный рынок, национальный рынок, мировой рынок (экономическая связь между странами, определяется научно-технический прогресс).

4. по уровню насыщаемости: равновесный, дефицитный, несбыточный рынок.

5. по степени развитости: развитый, неразвитый, формирующийся рынок.

6.по степени ограниченности конкуренции: смешанный, олигополистический, свободный, монополистический рынок.

7. по законодательству: легальный, нелегальный рынок.

8. по отраслям: автомобильный, компьютерный рынок.

9. по характеру продаж: оптовый, розничный рынок.

10. по ассортименту: насыщаемый, широкомасштабный, смешанный рынок.

 Тендер – форма торговли, при которой покупатель выдвигает условия с соответствующими технологическими характеристиками.

 Показатели: 1.спрос, 2.предложение, 3.цена.

1. Спрос. Он имеет количественную характеристику. Спрос: реализованный; неудовлетворенный (следовательно, в будущем государство должно увеличить количество денег или количество производства, а лучше то и другое).  Также формирующийся (Он представляет собой совокупность новых требований, предъявляемых покупателями, и  определяется путем опросов, исследований); ажиотажный (при кризисе, нехватке товаров). Факторы: 1.социальные (социальная структура общества, мода, уровень развития культуры). 2. экономические (уровень развития производства, доходы населения, степень обеспеченности товарами длительного пользования). 3. демографические (численность населения, соотношение сельских и городских граждан, возрастная структура, миграция ). 4. природно-климатические, традиции, научно-технический прогресс. 5.политические, непредвиденные ситуации.

Различают макроспрос и микроспрос. Первый включает спрос по всей совокупности товаров, спрос различных слоев населения, спрос на отдельные группы товаров. Микроспрос – это спрос небольших территориальных единиц, спрос различных социальных слоев населения. Структура спроса: продовольственные и непродовольственные товары.

2. Предложение – количество и качество товаров, которые находятся на рынке или могут быть доставлены на него. Объем товаров зависит от производства. Импорт увеличивает предложение, экспорт – уменьшает. Факторы: наличие внутренних ресурсов, уровень цен, налоги, издержки производства. Предложение формируется под воздействием спроса, а спрос реализуется благодаря предложению. Их соотношение характеризует сбалансированность рынка. Сбалансированность: по объему, по структуре.

3. Цена – денежное выражение стоимости товара. Чем меньше товаров, тем больше цена. Стоимость определяется общественно-необходимыми затратами труда. Емкость рынка – возможный объем реализации товара в течение определенного времени. Зависит от объема производства, от остатка товарных запасов. Рассчитывается в натуральном и стоимостном выражении. Конъюнктура рынка – совокупность конкретных экономических, социальных, политических, организационных и других условий, опр5деляющих в каждый конкретный момент времени соотношение спроса и предложения.

Как же определяется спрос. Разрабатываются долгосрочные, среднесрочные и краткосрочные прогнозы спроса. Краткосрочные прогнозы (высокая степень точности) реализуются в рамках уже сложившейся структуры спроса и возможностей производства продукции. Результаты прогнозов используются для обоснования заказов и заявок на товары народного потребления,  для принятия управленческих коммерческих решений. Разрабатываются на месяц, квартал, год. Они определяются: достигнутая норма потребления * плановая численность населения. При разработке среднесрочных прогнозов учитываются сложившаяся структура, возможности производства, влияние инвестиций на развитие производственной деятельности. Они определяются: перспективная норма * плановая численность населения. Долгосрочные прогнозы (свыше 5 лет) служат средством разработки стратегии производства товаров и торговли. Они не обуславливают необходимость увязки оценки со складывающейся структурой производства.

Методы прогнозирования: экстраполяции, подбора функции. Модели (долгосрочный период): многофакторные, двухфакторные модели. На короткий период: опросы, интервью, тестирование.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33068. Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ 15.02 KB
  Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Слід зазначити, що реалізм у його середньовічному розумінні не має нічого спільного з сучасним значенням цього терміна. Реалізм - це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність
33069. Гуманізм 14.01 KB
  Гуманізм епохи Відродження це сукупність навчань що представляють людини мислячої що вміє не тільки плисти за течією але і здатного пручатися і діяти самостійно. Саме гуманізм епохи Відродження проголосив інші принципи формування особистості. Гуманізм епохи Відродження прочинив цю завісу.
33070. Філософія Нового часу 17.08 KB
  Як і більшість мислителів Нового часу він вважав що завдання філософії створити новий метод наукового пізнання переосмислити завдання науки. Він вказував що правильно знати це знати опосередковано причинами і закликав застосовувати такі нові методи пізнання як індукція дедукція експеримент. Такий метод на думку Бекона мало придатний до пізнання. Усяке пізнання і усякий винахід повинні спиратися на досвід тобто повинні рухатися від вивчення поодиноких фактів до загальних положень.
33071. Рене Декарт 13.65 KB
  У теорії пізнання він розвиває раціоналізм тобто вчення згідно з яким розум думка визнаються найвищою цінністю. Метод наукового пізнання який Декарт розглядає в своїх працях Міркування про метод Правила для керівництва розумом називається аналітичним. Цей метод вимагає ясності і чіткості пізнання розчленування об'єкту на складові частини і вивчення їх руху думки від простого до складного. У теорії пізнання Спіноза розвиває раціоналізм.
33072. Просвітництво 13.8 KB
  Класичним філософом французького Просвітництва був Вольтер 16941778 головні ідеї якого викладені у працях: Філософські листи 1734 Метафізичний трактат 1734 Роздуми про людину 1737 Філософський словник 1764 Філософія історії 1765 та ін. Головне завдання своєї філософії Вольтер вбачає в розвінчуванні релігійної догматики що заважає людям будувати щасливе життя культивуючи неуцтво неосвіченість фанатизм брехню. У філософії природи Вольтер послідовник Ньютона. У теорії пізнання Вольтер прагнув поєднати сенсуалістичний...
33073. Класична німецька філософія 14.81 KB
  Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період який обмежений 80ми роками XVIII століття з одного боку і 1831 роком роком смерті Гегеля з іншою або пізнішою антропологічною матеріалістичною філософією Фейєрбаха який проте увійшов до протиріччя з основним характером німецької філософії цього періоду її ідеалізмом. Основними представниками цієї філософії були основоположник її Иммануил Кант його послідовник Фихте Шеллинг супротивник кантіанської філософії Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Що стосується загальної...
33074. Родоначальником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант 13.37 KB
  До Канта вважали що пізнання є результатом дій на людину зовнішніх чинників. Кант перевернув це співвідношення: він проголосив що пізнання і знання є результатом людської насамперед розумової активності. Аналогія з коперниканським переворотом тут цілком очевидна: Коперник зрушив Землю яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту а Кант зрушив людину поклавши край її пасивності.
33075. Система і метод філософії Гегеля 13.77 KB
  Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...
33076. Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя 13.54 KB
  Великі зміни в історії суспільства вважав філософ пояснюються змінами форм релігії. Будучи глибоким критиком релігії що існувала на той час Фейєрбах намагався створити свою нову релігію в якій замість культу Бога буде панувати культ людини і любові. Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії її минулого та сучасності ролі в суспільстві і ставлення до релігії. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чи негативним в гегелівському розумінні запереченням релігії.