34438

Революционные события 1917 г.: свержение самодержавия, кризисы Временного правительства, приход к власти большевиков. Первые преобразования Советской власти

Доклад

История и СИД

: свержение самодержавия кризисы Временного правительства приход к власти большевиков. Первые преобразования Советской власти. В ходе революции были созданы 2 органа власти: Петроградский Совет во главе с меньшевиком Чхеидзе Временное правительство во главе с князем Львовым состоявшее из буржуазных деятелей Государственной Думы. Было ликвидировано самодержавие в стране сложилось двоевластие.

Русский

2013-09-08

37 KB

32 чел.

  1.  Революционные события 1917 г.: свержение самодержавия, кризисы Временного правительства, приход к власти большевиков. Первые преобразования Советской власти.

Причины революции: недовольство населения затянувшейся войной, нехваткой продовольствия, сохранением самодержавия .»

В феврале 1917 г. забастовка рабочих Путиловского завода в Петрограде переросла в массовые выступления. 27 февраля на сторону народа перешла армия.

В ходе революции были созданы 2 органа власти:

Петроградский Совет во главе с меньшевиком Чхеидзе

Временное правительство   во главе с князем  Львовым, состоявшее из буржуазных деятелей Государственной Думы.

2 марта 1917 г. Николай II отрекся от престола. Было ликвидировано самодержавие, в стране сложилось двоевластие.

Политика Временного правительства:

  1.  Была объявлена политическая амнистия и гражданские свободы, отменены сословия.
  2.  Было обещано подготовить выборы в Учредительное собрание.
  3.  Аграрная реформа откладывалась до созыва Учредительного собрания.
  4.  Введение 8-часового рабочего дня откладывалось до конца войны.
  5.  Был взят курс на продолжение войны до победного конца.

 Кризисы Временного правительства:

Апрель 1917 г.

Повод: нота министра иностранных дел Временного правительства о продолжении войны до победного конца.

Последствия: было сформировано коалиционное правительство, в состав которого вошли 10 министров, представлявших интересы либеральной буржуазии, и 6 министров-социалистов.

Июль 1917 г.

Повод: провал июньского наступления на фронте и решение Временного правительства отправить на фронт революционные полки из Петрограда.

Последствия: Начались преследования большевиков и левых эсеров, которых обвиняли в попытке вооруженного захвата власти. Был издан приказ об аресте Ленина, которого обвиняли в шпионаже в пользу Германии. Было создано новое правительство, которое возглавил эсер Керенский. Главнокомандующим был назначен Л.Г. Корнилов

Август 1917 г.

Повод: поход Корнилова на Петроград.

Последствия: Корнилов был арестован. Авторитет Временного правительства неумолимо падал. Зато вырос авторитет большевиков. В сентябре они получили большинство в Советах.

1 сентября 1917 г. Россия была объявлена республикой. Правительство подвергалось критике слева и справа, а большевики начали подготовку к захвату власти.

24-25 октября в ходе вооруженного восстания, подготовленного обльшевиками,  Временное правительство было низложено. Вечером 25 октября на II съезде Советов, где большинство делегатов были большевиками, было провозглашено установление власти Советов. Меньшевики и правые эсеры осудили действия большевиков и покинули съезд. Это позволило большевикам утвердить первые декреты новой власти:

  1.  Декрет о мире призывал все воюющие государства заключить демократический мир без аннексий и контрибуций; провозглашался отказ от тайной дипломатии.
  2.  Декрет о земле провозглашал национализацию земли, передачу ее крестьянам на основе уравнительного землепользования; запрещалась аренда земли и применение наемного труда.
  3.  Было сформировано однопартийное большевистское правительство – Совет Народных Комиссаров (СНК) во главе с Лениным.

Причинами прихода большевиков к власти явились отсутствие твердой государственной власти, замедленный характер реформ, война. Большевики использовали ситуацию, чтобы реализовать на практике свою идеологическую доктрину.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.
80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання – вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...
80970. Організація самостійної роботи учнів при вивченні теми: «Виникнення та розвиток Київської Русі » (7 клас) 39.16 KB
  Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії. Диференційоване навчання організація навчальновиховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів. Складнішим і ефективнішим видом диференційованого навчання є здійснення його в умовах поділу класу на групи залежно від рівня навчальних можливостей учнів.