34451

Борьба Руси против внешних вторжений в XIII в

Доклад

История и СИД

Затем монголы отправились к границам Руси. После захвата Владимира воины Батыя взяли штурмом еще 14 городов СевероВосточной Руси. После разгрома ВладимироСуздальской Руси войска Батыя вторглись в пределы Новгородской земли.

Русский

2013-09-08

41 KB

4 чел.

  1.  Борьба Руси против внешних вторжений в XIII в.

В XII веке Русь, переживавшая период раздробленности, столкнулась с сильным противником, успешно противостоять которому разрозненные силы русских княжеств оказались неспособны. Этим противником были кочевники-монголы.

Монгольские племена к началу XIII века занимали обширное пространство Центральной Азии от Алтая на востоке до истоков Иртыша и Енисея на западе, от Забайкалья на севере от Великой китайской стены на юге. Главным их занятием было кочевое скотоводство. У каждого племени был свой хан, который опирался на  родственников и дружинников (нукеров).

Монгольские племена объединил Темучин. В 1206 году курултай провозгласил Темучина верховным ханом всех монголов – Чингисханом. Став во главе единого монгольского государства, Чингисхан начал войну за овладение соседними странами и народами.

В 1211 – 1221 гг. монголо-татары захватили Северный Китай, Корею, Среднюю Азию, вторглись в Закавказье, разбили аланов (предков осетин). В 1223 г. монгольские отряды обрушились на половцев. Половецкие ханы обратились за помощью к русским князьям. Объединенное русско-половецкое войско встретилось с монголами на берегу реки Калки. Военное превосходство монголов, разногласия среди русских князей, не создавших единого командования, бегство половцев, смешавших в решающий момент боя ряды русских дружин, привели к страшному поражению. Большая часть русского войска погибла. Лишь немногим удалось спастись бегством.

В 1227 году Чингисхан умер, разделив перед этим свою огромную державу между сыновьями и внуками. Земли к западу от Иртыша отошли в улус (удел) внука Чингисхана Батыя.

В 1236 г. Батый начал поход на запад, выполняя завет своего деда захватить все земли, «куда ступит нога монгольского коня». Была разгромлена Волжская Булгария. Затем монголы отправились к границам Руси.  Первой вражескому нашествию подверглась Рязань. Рязанцы обратились за помощью к великому князю владимирскому Юрию Всеволодовичу, но помощи не получили. Войско рязанского князя встретило Батыя у границ княжества. В неравном бою оно потерпело поражение. Рязань была взята на пятый день непрерывного штурма – 21 декабря 1237 г.

В январе 1238 г. монголо-татары вторглись в пределы Владимиро-Суздальского княжества. В сражении под Коломной русские полки «бились крепко и была сеча великая». Ценой больших потерь монгольское войско одержало победу.

В феврале 1238 г. монголо-татары осадили столицу княжества город Владимир. Решающий штурм начался на четвертый день осады. Завалив крепостные рвы вязанками хвороста, бревнами и глыбами земли, монголы ринулись в проломы, проделанные осадными орудиями в крепостных стенах. Последние владимирские ратники пали на улицах города. Погибли почти все жители города, погибла и семья великого владимирского князя.

После захвата Владимира воины Батыя взяли штурмом еще 14 городов Северо-Восточной Руси. К началу марта они вышли на рубежи Верхней Волги, где Юрий Всеволодович надеялся собрать войска из городов и княжеств, еще не опустошенных врагом. Но большой рати он собрать не успел. В марте 1238 года в сражении на реке Сити владимирские полки подверглись неожиданному нападению противника. В битве погибло большинство русских воинов, погиб и великий князь Юрий Всеволодович.

После разгрома Владимиро-Суздальской Руси войска Батыя вторглись в пределы Новгородской земли. Однако, не дойдя двух конных переходов до Новгорода, они повернули обратно. Слишком большие потери понесли завоеватели за три месяца беспрерывных боев. Начиналась весенняя распутица. Монгольские кони страдали от бескормицы. На обратной дороге на пути завоевателей лежал город Козельск. Семь недель его жители во главе с 14-летним князем Василием стойко отражали атаки монголов. Монголы назвали Козельск «злым городом». Только к началу лета 1238 г. Остатки батыевых полчищ смогли вырваться в южные степи.

Полтора года войско Батыя восполняло потери. Лишь осенью 1239 г. Завоеватели возобновили военные действия против Руси. Разорению подверглась южные земли. Были разгромлены Переяславское и Черниговское княжества. В 1240 г. Монгольские войска, форсировав Днепр, осадили Киев. Оборону города возглавил воевода Дмитр. Последние защитники Киева погибли под сводами рухнувшей Десятинной церкви. В 1241 году нападению подверглось Галицко-Волынское княжество.

Разорив земли и княжества Южной Руси, Батый вторгся в Польшу и Венгрию, передовые отряды завоевателей вторглись в Чехию, дошли до Вены, вышли к границам Священной Римской империи.

В конце 1242 года Батый повернул свое войско назад. В ожесточенных боях на Руси погибла лучшая часть монгольского войска. Полчища Батыя утратили наступательную мощь и не смогли осуществить планы покорения Европы. Приняв на себя всю тяжесть первого удара, Русь ослабила монгольский напор на Западную Европу.

Монгольское нашествие имело для Руси тягчайшие последствия. Страна была опустошена. Из 74 городов 49 были разорены, а 14 исчезли навсегда. Исчезли многие ремесленные специальности. Граница земледелия отодвинулась далеко на север, были нарушены торговые пути. Военный разгром надолго задержал объединение северо-восточных земель. Значительно ухудшилось международное положение Руси. Она была отрезана от Черного моря, прекратились ее экономические и политические связи с православными странами.

Русь не вошла в состав созданной Батыем Золотой Орды. Завоеватели сохранили сложившуюся на Руси систему управления, войско и религию. Хан своим повелением назначал великих князей. Все князья получали от хана особые грамоты – ярлыки на владение своими землями. Земли и княжества Руси уплачивали ежегодную дань («татарский выход»). Сбор дани осуществлялся доверенными лицами ханов – баскаками, имевшими при себе небольшие вооруженные отряды. От уплаты дани освобождалось только духовенство.

После карательных набегов монголы уводили в Орду каменщиков, плотников, ремесленников других специальностей. Часть пленников ордынцы продавали на невольничьих рынках Востока.

Воспользовавшись военным разгромом Руси во время монгольского нашествия, активизировались ее давние враги на западных рубежах – литовцы, шведы и немцы.

В 1240 году шведский флот вошел в реку Неву и высадил десант. Шведы намеревались перекрыть новгородцам торговый путь в Балтийское море. Молодой новгородский князь Александр Ярославич со своей дружиной направился к месту высадки. Новгородцам удалось незаметно подойти к шведскому лагерю и атаковать его. Шведы понесли серьезные потери и вернулись в Швецию. Александра Ярославича за победу на реке Неве прозвали Невским.

Летом того же 1240 года немцы захватили Псков. Александру Невскому удалось не только выбить немцев из Пскова и очистить от них новгородские земли, но и нанести рыцарям сокрушительное поражение на льду Чудского озера 5 апреля 1242 года.

 Историки по-разному оценивают деятельность Александра Невского. Одни считают, что благоразумная политика Александра Невского, опиравшегося на помощь ордынских ханов против католического Запада, позволили сохранить собственную государственность. Другие историки отмечают, что, опираясь на помощь ордынских ханов, Александр Невский закрепил деспотические традиции управления Северо-Восточной Руси. При этом он фактически положил конец действенному сопротивлению русских князей Золотой Орде на долгие годы вперед.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25152. Проблема інтерсуб’єктивності в сучасній філософії 27 KB
  Проблема інтерсубєктивності в сучасній філософії Інтерсубєктивність умова взаємодії та передачі знання; значимість пізнавального досвіду однієї людини для іншої. Інтерсубєктивність як спільний досвід.
25153. Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні 29 KB
  уявлення про позасвідомий характер структури Струкутра інваріантно статичне ціле утворене взаємозвязком його елементів таким чином що кожний залежить від інших і може зявитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування які піддатні систематизації і інвентаризації. Дихотомія структури і твору: структура мова знаходиться в конфлікті з твором мовленням який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Примат структури над елементами людина лише...
25154. Вірогідне та достовірне знання 28.5 KB
  В науковому пізнанні поняття достовірне знання виконує дві основні функції: оціночну та методологічну. Оціночна функція поняття достовірність як показано в роботі Обєктивне знання К.Поппера полягає у визначенні відношення одного знання до іншого.
25155. Концепця негативної діалектики 30.5 KB
  Концепця негативної діалектики Негативна діалектика термін Теодора Адорно назва методології що функціонувала як критика до тенденцій схильного до універсалізації раціонального розуму Просвітництва зокрема того який знаходить свій вияв у процесі діалектичного розвязання. Термін вперше зявляється в друці в 1966 році в книзі Адорно Негативна діалектика. Адорно: розвязання діалектичного протиставлення Ф. Адорно критично називає таке опосередкування мисленням ідентичності.
25156. Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності 31.5 KB
  Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності пізнаючий субєкт має брати суще не тільки в його даній дійсності але і в його цілісності універсальності тобто прагнути до пізнання всього у всьому в розвиваючій ся в полярних визначеннях єдності. Безумовна єдність як досконалий синтез істини добра і краси0 осягається за Соловйовим лише засобами цілісного знання. За своєю структурою цілісне знання є органічною єдністю синтезом таких 3х необхідних компонентів як теологія філософія і досвідна наука. Тільки такий...
25157. Підсумкова робота Йєнського періоду творчості 34.5 KB
  тотожність буття та мислення світ як прояв ідеї поняття Духа процес самопізнання Абсолютною Ідеєю самої себе і процес породження дійсності тобто в феноменології розглядається еволюція людської свідомості розробка і реалізація принципу історизму формування ідеї тріадичності теза антитеза синтез істина як процес діалектика володаря і раба Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи: розвиток ідеї у власному лоні в стихії чистого мислення Логіка розвиток ідеї у формі інобуття тобто в формі природи Філософія...
25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...