34482

Русское искусство середины 18в.: Архитектура – от барокко к классицизму

Доклад

Культурология и искусствоведение

: Архитектура – от барокко к классицизму. Переход от барокко к классицизму был одним из самых быстрых в смене стилей отечественной архитектуры. Конец 1750х годов еще расцвет барокко. Барокко как самостоятельный стиль в русской архитектуре оформилось в 1730х годах.

Русский

2013-09-08

31 KB

4 чел.

Ответ на вопрос №44 «Русское искусство середины 18в.: Архитектура – от барокко к классицизму».

Переход от барокко к классицизму был одним из самых быстрых в смене стилей отечественной архитектуры. Конец 1750-х годов — еще расцвет барокко. Середина 1760-х годов — уже время широкого распространения классицизма. За крайне незначительный срок в пять — семь лет происходит полное изменение эстетических вкусов. Барокко как самостоятельный стиль в русской архитектуре оформилось в 1730-х годах. В специфичных условиях послепетровского времени оно успешно развивалось, но на переломе 1750—1760-х годов внезапно уступило место новому направлению. Оба направления еще не знали тогда своих будущих названий, но сущность стилевых различий, их границы четко заметны на примерах лучших сооружений, созданных или спроектированных почти в одни и те же годы. Подчеркнуто сочной декоративности и динамизму форм барокко противостоит чуть суховатая рационалистическая архитектура раннего классицизма.  Виднейшие сооружения русского барокко — Зимний дворец Б. Ф. Растрелли и Никольский Военно-морской собор С. И. Чевакинского, столь типичные в своей бьющей через край бравурности, были закончены к 1762 г. Вместе с тем уже в 1760 г. А. Ф. Кокоринов проектирует Увеселительный дом под Ораниенбаумом — произведение, в котором господствуют принципы нового направления в архитектуре. План, силуэт, весь объем сооружения решены очень компактно, с подчеркнутым господством горизонтальных линий. Детали выполнены в классических формах и соотношениях. В том же году А. Ф. Кокоринов вместе с Ж.Б. М. Валленом Деламотом создают первый вариант проекта Большого Гостиного двора в Петербурге. В этом варианте, ставшем основой для окончательного решения, принятого через два года, уже была заложена идея величественного в своей простоте делового сооружения с мерным ритмом двухэтажных аркад, расчлененных скромными пилястрами тосканского ордера. Период упадка, постепенная деградация не предшествовали перемене стиля. Наоборот, как раз в момент своего наивысшего расцвета барокко оказалось несостоятельным для решения новых задач, и тут же с удивительной быстротой появились сооружения в стиле классицизма.  Концепция барокко как целостного стиля перестала не только господствовать в архитектуре, но и вообще оказывать сколько-нибудь существенное влияние на ее дальнейшее развитие. Отдельные черты старой системы хотя и проявлялись некоторое время в тех или иных элементах сооружений раннего классицизма, но были лишь пережитками, которые постепенно изживались. Только в провинции формы барокко продолжали существовать по инерции почти до конца XVIII в.  К историческим предпосылкам перемены стиля относятся материальные и идеологические факторы. В качестве важнейших следует отметить значительное усиление военного и политического могущества России, сопровождавшееся быстрым ростом ее экономического потенциала.  Не менее важными предпосылками перемены стиля послужили идеи просветительства, гуманизма, идеалы естественного человека, характерные для всего передового мышления XVIII в. Все громче раздавался призыв к разуму как главному критерию и мере всех свершений. Идеи рационализма получили со второй половины столетия широкое развитие. В архитектуре все эти факторы вели к серьезным переменам. Экономический расцвет страны вызвал бурный рост строительства во всех сферах. Изменения идеологического порядка требовали значительного расширения архитектурной тематики, иного образного содержания. Непрерывно возникали небывалые ранее темы и задания.  Между тем архитектура барокко отличалась тематической узостью. Сфера архитектуры как искусства ограничивалась в основном дворцовым и культовым строительством. Если приходилось создавать сооружения другого назначения, то их разрабатывали в тех же, близких к дворцовым, парадных, высокоторжественных формах, примером чего может служить проект Гостиного двора в Петербурге, предложенный Ф. Б. Растрелли в 1757 г.

Развитие барочных форм по пути дальнейшего их усложнения могло продолжаться еще довольно долго, но сам круг применения таких форм никак нельзя было расширить. Возможности стиля вступили в противоречие с действительностью. Это и определило его судьбу. К середине XVIII столетия назрела необходимость создания различного типа новых общественных сооружений или таких построек, которые в период барокко не имели художественного значения — например, промышленных, складских, торговых зданий. Новые задачи вставали и в жилищном строительстве. Весь этот рост требований совершался в масштабах гигантской страны. Рационализм как стремление к ясности, понятности, логичности архитектурного образа — всего в целом и отдельных его компонентов — стал основным фактором формообразования нового стиля. Его принципы требовали особо стройной, логически цельной художественной концепции. Такая концепция была уже создана ранее в классических школах архитектуры античности и Ренессанса. Зодчие принялись тщательно изучать наследие античности (в ее римской интерпретации, единственно доступной в то время) и Ренессанса. Пристальное внимание к классике стало как бы вторичным фактором формообразования архитектуры раннего русского классицизма. Но пристальное изучение классического наследия отнюдь не означало буквального следования всем его канонам. Зодчие нового направления, отрицая предыдущий стиль, все же переняли от барокко известную свободу в подходе к освоению классических принципов и критически осмысливали их. Это проявилось, например, в достаточно вольном толковании ордерной системы классицистами ранней поры и четко сформулировано одним из ведущих архитекторов того времени Валленом Деламотом в словах «не всё античное— закон, надо делать как лучше»  Если барокко понимало красоту прежде всего как богатство, декоративный блеск и динамическое разнообразие, то новый стиль видел ее идеал в «благородной простоте и спокойном величии».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83595. Поняття та джерела міжнародного екологічного права 37.32 KB
  Міжнародне екологічне право - галузь міжнародного права, принципи і норми якої регулюють відносини між його суб\'єктами в сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Правове регулювання міжнародного екологічного права спрямоване на обмеження шкідливого антропогенного впливу на навколишнє середовище
83596. Принципи міжнародного екологічного права 37.97 KB
  Спеціальні (галузеві) принципи міжнародного права навколишнього середовища найбільш повно зафіксовані у Стокгольмській декларації з навколишнього середовища (26 принципів) і Декларації Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку
83597. Міжнародна співпраця у області охорони навколишнього середовища 42.91 KB
  Тому проблема гармонізації відносин суспільства і природи охорони навколишнього середовища набула глобального значення. У межах міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються найбільш складні проблеми і конкретні проекти. Особливу групу проектів складають наукові дослідження впливу діяльності людини на клімат передбачення землетрусів і цунамі роботи в галузі біологічних та генетичних наслідків забруднення оточуючого середовища.
83598. Охорона певних видів навколишнього середовища. Міжнародно-правова охорона атмосфери і озонового шару. Міжнародно-правова охорона флори і фауни 40.67 KB
  Особлива увага надається боротьбі з забрудненням нафтою Лондонська конвенція про запобігання забрудненню моря нафтою 1954 р. Конвенцією про запобігання забруднення моря викидами відходів ї інших матеріалів 1972 р. У Конвенції про запобігання забруднення моря з суден 1973 р. Охороні морських просторів присвячено і угодиукладені на регіональному рівні напри клад Гельсінська конвенція про захист морського середовища району Балтійського моря 1974 р.
83599. Поняття міжнародного права. Особливості міжнародного права 36.67 KB
  Міжнародне право - це самостійна система права, що складається з юридично обов\'язкових принципів і норм, які регулюють відносини між державами та іншими суб\'єктами міжнародного права з метою забезпечення мирного співіснування та міжнародної співпраці.
83600. Юридично сила норм міжнародного права 33.76 KB
  Питання юридичної сили міжнародного права виникає через відсутність примусу до виконання норм міжнародного права. З\'являються навіть точки зору щодо виключно моральної сили цієї системи права
83601. Сфера дії міжнародного права. Субєктна і об\'єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права 35.87 KB
  Суб\'єктна і об\'єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права Сфера дії міжнародного права це межі застосування міжнародноправових норм. Відповідно можна виділити суб\'єктну об\'єктну і просторову сфери дії міжнародного права.
83602. Виникнення міжнародного права та періодизація його історії. Сучасне міжнародне право та його ознаки 38.27 KB
  Сучасне міжнародне право та його ознаки Питання про походження міжнародного права та його періодизацію є одним з найбільш спірних в науці міжнародного права. Існує декілька точок зору щодо моменту виникнення міжнародного права. Ці мононорми не відповідали основним характеристикам права.
83603. Функції міжнародного права 37.17 KB
  Перш за все міжнародне право впливає на різні сфери міжнародного життя міжнародну економіку міжнародну політику духовні відносини тобто виконує загально соціальні функції економічну політичну і функцію формування міжнародноправової свідомості. Це основне функціональне призначення міжнародного права виявляється у ряді конкретніших функцій.За допомогою його норм суб’єкти міжнародного права встановлюють загальноприйняті стандарти поведінки в різних областях взаємостосунків.