34619

Историко-литературная концепция Белинского и ее эволюция

Доклад

Литература и библиотековедение

Вся литература до Пушкина – пересаженное иноземное растение. В слово натуральная он вкладывал понятие литература для народа а так же литература философствующая. Он понимал что есть литература как зеркало общества Гоголь НШ и литература как зеркало человека бытийственность.

Русский

2013-09-08

32.5 KB

0 чел.

Вопрос №5.

Историко-литературная концепция Белинского и ее эволюция.

30-е гг. «Литературные мечтания». Вся литература до Пушкина – пересаженное, иноземное растение. Нет самобытной лит-ры, есть только подражательная.

Периоды:

  1.  Ломоносовский
  2.  карамзинский
  3.  пушкинский
  4.  прозаическо-народный

43 – 46 гг. «Сочинения Пушкина»

периоды:

  1.  Ломоносовский
  2.  карамзинский
  3.  державинский
  4.  пушкинский.

1847 г. «Взгляд на русскую литературу в 47 году». Русская лит-ра развивалась по двум направлениям, которые слились в творчестве Пушкина. «Путь РЛ  - от абстрактного начала мертвой подражательности к живому началу самобытности, обогащению чужеродного родным».

2 начала:

  1.  риторическое. Начинается от Ломоносова. Это направление развивается как отвлеченное, абстрактное, подражательное. Национальное содержание убито чуждыми формами.
  2.  сатирическое. От Кантемира. Стремится сохранять нац. содержание: «От Кантемира и Фонвизина к Гоголю и НШ».

Пушкин довел до совершенства зап-европейсие жанровые формы, и они обрусели – наполнились национальным содержанием. Державин – первый этап совмещения форм (сатирические оды). Но он не соединил направления, так как с одной стороны – Фонвизин, Крылов, а с другой – Карамзин, Батюшков.

Подражательность – принятие элементов всемирной жизни. Нужно различать рабскую подражательность и необходимость взаимовлияния, взаимодействия.

НШ, как понимал ее Белинский, никак не связана с творчеством Пушкина. В слово «натуральная « он вкладывал понятие «литература для народа», а так же «литература философствующая». Он понимал, что есть литература как зеркало общества (Гоголь, НШ) и литература как зеркало человека (бытийственность).

Принципы НШ:

  •  новый герой
  •  критический реализм
  •  пафос – социальность
  •  философические очерки
  •  язык, стиль: просторечия желательны.

Гоголь – родоначальник НШ. В письмах Бел ругает Гоголя, что у него нет сознательных мыслей, но в публикациях отмечает у него сознательную мысль.

 Вопрос №6.

Мастерство полемического стиля Белинского.

Бел прежде всего мастер в своем деле: он умел анализировать не столько содержание, сколько логику в жизни, психологию в жизни, поступки. Он хорошо знал людей, жизнь

Композиция – установление жизненных связей. Он мастерски пересказывал содержание, в котором сразу же анализирует композицию, устанавливает цепь причин и следствий. Пересказ содержания выявлял все мироощущение героев, авторскую позицию. «Любое произведение – результат прошлого и указание на будущее».

Положение Белинского-критика было уникальным. Его талант раскрылся благодаря эпохе, изобилующей шедеврами.  Каждая его критическая статья – одновременно социологический очерк, очерк нравов, эстетическая зарисовка. Он писал статьи-импровизации. Они не состояли из гармонически расположенных частей, не было логики изложения: внезапное начало, зачастую без конца. Делал выписки из научных трудов. Способность к крайнему увлечению – характер его статей. Белинский безумно любил литературу, был искренен, талантлив. Манера стиля – фамильярная, ироническая (иронизирует над собой, читателем, автором), риторическая. Монологическая и в то же время доверительная беседа с читателем, речь трибуна и в то же время впечатление устно произнесенного слова.

Приемы полемики: каждая статья носит прямой или скрытый полемический характер.

  1.  мастерски владел поворотом, поворачивая героя совершенно с неожиданной для читателя или оппонента. Поворот в осмыслении характера.
  2.  прием «интеллектуальной бури». Обладал уникальным запасом знаний во всех областях. Он не знал только языков, и для него специально переводил Бакунин.
  3.  прием иронической ремарки независимо от того, о ком он пишет.
  4.  прием притворного простодушия. Белинский иронично пересказывает текст и поет дифирамб незадачливому писателю.
  5.  пародирование названий.
  6.  описание своих чувств при прочтении.
  7.  сопоставление двух бездарных писателей, причем брал сопоставимые по звучанию фамилии.
  8.  пересказ содержания всего творчества.
  9.  памфлеты.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23213. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя 48.5 KB
  До них належать: Афанасій Олександрійський Василь Великий Григорій Нісський Григорій Назіанзін Амвросій Медіоланський Августин Блаженний Іоанн Дамаскін та ін.Одним із найбільш яскравих представників патрістики був єпископ із ГіппонаПівнічна Африка Августин якого католицькі богослови нарекли ще й ім'ям Блаженний. Августин вважав що філософія поза богослов'ям– ніщо. Воюючи з язичеством як він називав античну філософію Августин намагався розгорнути християнську теологічну систему на основі неоплатонізму.
23214. Особливості філософії епохи Відродження 33 KB
  Особливості філософії епохи Відродження Філософія Відродження охоплює період відXIV до початкуXVII ст. Відродження–перехідна епоха і цим значною мірою пояснюється чимало її специфічних рис і насамперед та завдяки якій майже синонімічною назвою для епохи стає словогуманізм. Для епохи Відродження характерним було швидке зростання кількості людей розумової праці. Звичайно мислителі Відродження були далекі від думки ігнорувати Святе письмо віру в Бога але якщо у схоластів центром уваги був Бог то у гуманістів епохи Відродження– Бог і...
23215. Філософія Нового Часу: загальна характеристика 46 KB
  Проте свою методологію він будує на принципах раціоналістичної дедукції а експеримент визнає лише як передумову пізнання що має підпорядковуватись раціональноматематичному мисленню. У першому йдеться про вихідний пункт наукового пізнання– визначення принципів або начал. Третє правило вимагає дотримуватись певного порядку мислення який полягає в тому щоб починати з найпростіших і доступних для пізнання предметів і поступово сходити до складніших і важчих. Декарт вважає що людина від народження має певні вроджені ідеї які й становлять...
23216. Класична німецька філософія 36.5 KB
  Попершевсіх представників німецької класичної філософії об'єднує розуміння ролі філософії в історії людства і в розвитку світової культури. Подруге представники німецької класичної думки надали філософії вигляду широко розробленої та диференційованої спеціальної системи дисциплін ідей понять та категорій. Враховуючи ці основні риси німецької класичної філософії можна виділити також і основні проблеми дослідження яких перебуває в центрі уваги цього періоду розвитку світової філософії: проблема науковості філософії онтології...
23217. Своєрідність філософії українського духу 30.5 KB
  Філософія Укр.1 українська філософія створює оригінальне вчення про духовність. 3українська філософія створює оригінальну ідею сродної праці€. Українська філософія класична тим що сама має оригінальний екзистенціональний вимір і включає в себе філософію віри надії любові які заключаються в свободі.
23218. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень 33.5 KB
  Згідно із матеріалістичним розумінням історія розвитку людства класифікується як суспільнофрмаційний процес. Під суспільноекономічною формацією марксизм розуміє історичний етап розвитку людства який визначається взаємодією співвідношення економічного базиса з політичною надбудовою. марксизм визначає джерело розвитку суспільноекономічної формації і цим джерелом є класова боротьба. Маркс дає цілком працездатне визначення комунізму як мети соціального розвитку стверджуючи що комунізм це такий етап розвитку людства таке...
23219. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії 34 KB
  €œФілософська антропологія€ як напрямок сучасної філософії сутність антропологічного підходу зводиться до спроби визначити специфіку основи та сфери власне людського буття людської індивідуальності творчих можливостей людини виходячи із самої людини і через неї пояснити її власну природу та природу навколишнього світу. філософська антропологія в широкому значенні це філософське вчення про природу і сутність людини. історія суспільство та його установи це форми доповнення біологічної недостатності людини. в антисуспільній...
23220. Філософія екзистенціалізму – історія та проблеми 37 KB
  Філософія екзистенціалізму – історія та проблеми. Хоч історичні корені екзистенціалізму сягають Давньої Греції як філософське вчення він був уголос артикульований починаючи з епохи Просвітництва. На основі їхніх славетних ключових працьБуття і час 1927 таБуття і ніщо 1943 можна вивести головні принципи екзистенціалізму. Можливо головний парадокс екзистенціалізму полягає в тім що екзистенціалісти відчувають себе здатними виробляти в рамках цього доситьтаки похмурого погляду на умови людського буття більш позитивні настанови.
23221. Філософія життя – формування нової філософської парадигми 35 KB
  Філософія життя€ – формування нової філософської парадигми. Одним із основних джерел філософії життя є ірраціоналістичнопесімістична філософія Шопенгауєра. Філософія мислення€ замінюєфілософія життя€. Основа життя за концепцією Ніцше– це воля.