34678

Парникові гази та їх роль у формуванні клімату

Лекция

Экология и защита окружающей среды

Сукупність цих газів створює в атмосфері парниковий ефект. Суть парникового ефекту полягає в наступному: Земля отримує енергію Сонця в основному у видимій частині спектра а сама випромінює в космічний простір головним чином інфрачервоні промені. Затримуючи тепло в атмосфері Землі ці гази створюють ефект який називається парниковим а гази – парниковими. Практично будьякий вид діяльності людини супроводжується викидами парникових газів створюючи таким чином додатковий або антропогенний парниковий ефект.

Украинкский

2013-09-08

88 KB

2 чел.

Парникові гази та їх роль у формуванні клімату.

Роль малих газових складових у формуванні клімату

Як відомо, атмосферне повітря складається на 78,08% з азоту та 20,95% з кисню. Крім того до його складу входять також так звані малі газові складові: вуглекислий газ(0.033%), метан (0,0002%), озон (0, 000001%), ряд інертних газів, тощо.

Якраз малі газові складові не зважаючи на їх невеликий вміст, і відіграють  завдяки своїм властивостям суттєвий вплив на формування клімату. Сукупність цих газів створює в атмосфері «парниковий ефект».

Суть «парникового ефекту» полягає в наступному: Земля отримує енергію Сонця в основному у видимій частині спектра, а сама випромінює в космічний простір, головним чином, інфрачервоні промені. Однак багато газів, які знаходяться в атмосфері – водяна пара, вуглекислий газ, метан, окисли азоту та інші – прозорі для видимих променів, але активно поглинають інфрачервоні, утримуючи тим самим в атмосфері частину тепла. Затримуючи тепло в атмосфері Землі, ці гази створюють ефект, який називається парниковим, а гази – парниковими.

Практично будь-який вид діяльності людини супроводжується викидами парникових газів, створюючи, таким чином, додатковий, або антропогенний парниковий ефект.

Основні джерела антропогенних викидів парникових газів такі:

  •  вуглекислий газ виділяється у великих кількостях при спалюванні палива, виробництві цементу, лісових пожежах, деградації ґрунтів;
  •  метан – виділяється при видобутку і транспортуванні вугілля, природного газу і нафти, у процесі розкладання гною і побутових відходів, при вирощуванні рису;
  •  закис азоту виділяється при виробництві і застосуванні мінеральних добрив, у хімічній промисловості і сільському господарстві;
  •  гідрофторвуглеці використовуються в основному в холодильному устаткуванні, перфторвуглеці виділяються при виробництві алюмінію, електроніки і розчинників, гексафторид сірки застосовується в побутових приладах і промислових агрегатах і виділяється при їхній утилізації.

Концентрації парникових газів (вуглекислого газу, метану, закису азоту) зростали протягом ХХ століття і зараз цей ріст продовжується з усе більшою швидкістю. Концентрації CO2 зросли з 280 ppm (частин на мільйон) у 1750 р. до 370 ppm. Вважається, що в 2100 р. концентрація CO2 буде знаходитися в межах від 540 до 970 ppm (ВМО, 2003), залежно від того, як буде розвиватися світова енергетика. Парникові гази характеризуються великим терміном перебування в атмосфері. Половина усіх викидів CO2 залишається в атмосфері 50–200 років, у той час як друга половина поглинається Океаном, сушею і рослинністю.

Парникові гази досить довго "живуть" в атмосфері і добре там перемішуються. У результаті парниковий ефект не залежить від конкретного місця викиду. Фактично будь-який локальний викид спричиняє глобальну дію, і вже глобальний ефект породжує вторинні ефекти, що позначаються на кліматі того або іншого конкретного місця.

Парниковий ефект від різних газів можна привести до загального знаменника, який відображає, наскільки 1 тонна того чи іншого газу дає більший ефект, ніж 1 тонна CO2. Для метану цей коефіцієнт дорівнює 21, для закису азоту – 310, а для деяких газів, що містять фтор, – кілька тисяч (МГЕЗК, 2001). Однак, хоча концентрації метану і виросли приблизно в 2,5 рази, це набагато менше, ніж ефект від зміни концентрації CO2. Оцінки показують, що саме з CO2 пов'язано приблизно 80% антропогенного парникового ефекту, у той час як метан дає 18–19%, а всі інші гази 1–2%.

Внаслідок антропогенного парникового ефекту відбувається розбалансування кліматичної системи, зокрема підвищення середньої глобальної температури, підвищення рівня світового океану, затоплення прибережних територій, збільшення частоти і сили екстремальних погодних явищ. Велика кількість незалежних спостережень підтверджує, що за ХХ століття загальне підвищення температури приземного шару повітря склало 0,6oС. На побутовому рівні виміру температури повітря це здається незначною величиною. Але для величезної кількості вимірів за останні 150 років і великої кількості непрямих даних за попередні сторіччя така зміна значна і статистично значима.

За свідченням ВМО: "Усе більша кількість палеокліматичних даних свідчить, що темпи і тривалість потепління в ХХ столітті більші, ніж у будь-який інший період за останню тисячу років. Дев'яності роки ХХ століття є, імовірно, самим теплим десятиліттям тисячоріччя в Північній півкулі. Самим жарким роком за весь період виміру температури був 1998 р., а 2001 р. зайняв друге місце".

У результаті антропогенного парникового ефекту більшості екологічних систем може бути нанесений непоправний збиток що, у свою чергу, вплине на соціально-економічний розвиток багатьох країн.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35963. Неогей 92 KB
  Башкирский антиклинорий сложен почти не метаморфизованными терригеннокарбонатными отложениями рифеявенда общей мощностью 1014 км среди которых в эрозионном окне выступает глубокометаморфизованный дорифейский фундамент отложения которого объединяются в тараташский гранулитовый комплекс мощностью более 5 км сложенный гиперстеновыми плагиогнейсами и амфиболитами. Рифейсковендский комплекс парастратотипический для рифея разделяется на 3 эратемы снизу вверх: бурзяний R1 общей мощностью 34 км залегающую на архее и сложенную в...
35964. Внимание и его свойства 89 KB
  Устойчивость внимания – длительность сосредоточения внимания на объекте. Устойчивость внимания проявляется в способности в течение длительного времени сохранять состояние внимания на какомлибо объекте предмете деятельности не отвлекать и не ослаблять внимание. У младших школьников устойчивость внимания активно возрастает к 910 годам. Сосредоточенность внимания – степень концентрации внимания на объекте.
35966. Типы восприятия эфирной информации 87 KB
  Преодоление этого объективного противоречия между массовой направленностью и индивидуальностью приема радиопередачи является одним из важных критериев профессионализма радиожурналиста и требует с одной стороны умения говорить на языке потребностей и мотивов поведения всей аудитории выбирать темы и содержание актуальные для нее а с другой – особого стиля общения: доверительномежличностного уважительного по отношению к собеседнику. Пространственная и психологическая рассредоточенность аудитории Аудитория радио не просто...
35967. Понятийный аппарат АХД предприятия 85.5 KB
  Сам термин анализ происходит от греческого слова nlyzis что в переводе означает разделяю расчленяю . Следовательно анализ в узком плане представляет собой расчленение явления или предмета на составные его части элементы для изучения их как частей целого. Наиболее близок к анализу в этом смысле синтез который выявляет связи и зависимости между отдельными частями изучаемого предмета соединяет их в единое целое. под анализом в широком плане понимается способ познания предметов и явлений окружающей среды основанный на расчленении целого...
35968. Схема алкогольного брожения. Влияние основных и вторичных продуктов брожения на формирование органолептических качеств вина. Технохимический и микробиологический контроль брожения. Оформление результатов 84.69 KB
  Влияние основных и вторичных продуктов брожения на формирование органолептических качеств вина. Глюкоза Фосфоенолпируват Пируват Альдегид Этанол Пируватдекарбоксилаза Алкогольдегид рогеназа CO2 NDHH ND Из биологических процессов протекающих в сусле и винах при участии микроорганизмов главным является спиртовое брожение. глицерин влияет на вкус вина придавая ему ощущение сладости и мягкости. Лимонная кислота будучи малоустойчивой в вине может быть источником летучих кислот которые являются показателем наличия пороков у вина.