34720

Основные особенности развития системы мер в средневековой Западной Европе

Доклад

История и СИД

Характерной чертой ее было понятие целого s базовой единицы измерения. Такой принцип унифицировал способы измерения облегчал установление соответствий между линейными квадратными и кубическими мерами. Для измерения больших земельных массивов применялись такие меры как центурии 200 югеров 50377 га и сальтус 4 центурии или 2015 га. Меры измерения объема жидких и сыпучих тел исчислялись несколько поиному.

Русский

2013-09-08

19.29 KB

21 чел.

Вопрос 24 Основные особенности развития системы мер в средневековой Западной Европе

Рассказ о средневековых мерах и весах не может обойтись без краткой характеристики римской системы измерений, поскольку она составляет основу многих мерных единиц, распространенных не только в романских странах. В раннее средневековье она была практически единственной действующей системой. Характерной чертой ее было понятие «целого» (as) — базовой единицы измерения. 1/12 часть целого именовалась унцией. Все остальные единицы представляли собой либо доли аса или унции, либо были кратны им. Такой принцип унифицировал способы измерения, облегчал установление соответствий между линейными, квадратными и кубическими мерами. Так, в системе линейных мер базовой единицей («асом») был pes (буквально стопа, фут), равный 29,57 см. 5 футов составляли один passus — двойной шаг (1,48 м); 1000 шагов — одну милю (milia passum или miliari-um —собственно «мильный камень»). Фут делился на полуфуты, унции (2,46 см), полуунции и т. д. В архитектурной практике применялась несколько иная система мер, в которой, согласно Витрувию, соотношение единиц соответствовало пропорциям частей человеческого тела: 1/16 фута называлась digitus — «палец»; 4 «пальца» составляли «ладонь» (palma); 1,5 фута были равны одному «локтю» (cubitus, 6 «ладоней»). Палец делился на доли вплоть до 1/288 фута (scripulum, отсюда слово «скрупулезный») .
Большое влияние на средневековые метрологические системы оказали меры длины, применявшиеся римскими землемерами. Здесь базовой единицей был акт — actus, по Плинию, длина борозды, которую пара быков пропахивает без понукания. 1/12 actusa составляла пертика, равная 10 футам. Слово «пертика» означало землемерную жердь, которой пользовались при межевании4. На основе этих линейных мер сформировалась система мер площади. Наименьшая из них была квадратом со стороной, равной одной пертике, — скрупул (8,75 кв. м). 288 скрупулов составляли основную единицу площади — югер (от jugum — упряжка). Он был равен 2519 кв. м, что первоначально считалось равным дневной норме вспашки для пары быков. 2 югера составляли heredium («наследственное имение», «наследство»). Для измерения больших земельных массивов применялись такие меры, как «центурии» (200 югеров, 50,377 га) и «сальтус» (4 центурии, или 201,5 га). Меры измерения объема жидких и сыпучих тел исчислялись несколько по-иному. Один кубический фут (26,26 л) назывался «амфора» и употреблялся только для измерения жидкостей. Его доли — 1/2, 1/8, 1/48, 1/96, 1/192, 1/384, 1/576 — назывались соответственно urna, congius, sextarius, heraina, quartarius, acetabulum, cyathus. Последний являлся минимальной мерой жидкости (0,045 л), которая применялась в тавернах при розливе вина. Для определения объема сыпучих тел исходной величиной был модий (1/3 объема «амфоры» — 8,754 л), известен также полу-модий и те же единицы (от секстария и меньше), которые употреблялись для измерения жидкостей.
Наконец, основой римской системы весов являлся фунт — libra (собственно «вес», «весы»), равный 327,5 г, и его производные: 1/12 (унция 27,3 г), 1/48 (сицилик), 1/96 (драхма), 1/288 (скрипул 1,138 г), 1/576 (обол), 1/1728 (или же 1/144 унции) — силиква, равная 0,189 г. Фунт был основой не только весовой, но и денежной системы в средние века.
Обратим еще раз внимание на некоторые черты римской системы мер, которые важно иметь в виду при сопоставлении их с мерами средневековыми. Исходными (разумеется условными) эталонами для единиц измерения могли выступать: части человеческого тела (стопа, локоть и т. п), мерный инструмент или сосуд традиционного размера или веса (пертика, амфора и т. п.), соответствующее орудие труда или способ обработки (югер). Одинаковые названия могли иметь самые разнородные меры (например, унция, скрипул). При измерении площадей устанавливается связь между размером земельного участка и временем, затраченным на его обработку. Все эти черты в той или иной степени свойственны и средневековым мерам, что, однако, далеко не всегда объясняется заимствованием римской системы, поскольку она была построена на очень естественных и приемлемых для любого земледельческого народа способах измерения, к которым было, легко прийти и самостоятельно.
Средневековая метрологическая терминология во многом была заимствована из латинского словаря; однако, как правило, эти термины имели столь сложную судьбу, что с течением времени утратили соответствие своему римскому прототипу. Так, к концу средневековья в Южной Франции сетье (от «секстарий») составлял в округе Монпелье 48,92 л, Нарбонны — 70,6, Тулузы — 93,32 л. В Париже в XIII в. сетье оценивается даже в 156 л. Между тем объем римского секстария равнялся примерно 0,55 л. Точно так же мюид (от римского «модия», объем которого, как уже говорилось, был несколько меньше 9 л) в Париже равнялся 268 л, а на юге Франции — 274 л. Испанский «вариант» модия — мойо — тогда же, в XIII в., составлял около 258 л. Римский югер (0,25 га) дал название испанской югаде, но она уже означала участок площадью около 30 га. начиная с раннего средневековья, предпринимались и попытки унификации мер и весов. Их делали монархи, заинтересованные в том, чтобы королевские меры были действенны на всей территории государства. Этого хотел добиться Карл Великий; англосаксонский король Этельред (978—1016) повелевал, чтобы во всех городах королевства использовался такой же фунт, как на королевском монетном дворе. Известно немало и других указов аналогичного содержания в разных странах ран-несредневековой Европы. Правда, ни один из них не возымел действия. Эти неудачи были обусловлены причинами экономического, социального и психологического свойства, о которых еще будет сказано. Здесь же хотелось указать на одну очень серьезную техническую сложность, справиться с которой оказалось возможным только в результате развития науки нового времени. Эта сложность — отсутствие природных эталонов. Не существует двух совершенно одинаковых горошин, капель, песчинок. В каких единицах можно измерить бушель, ярд или фунт? В долях того Же бушеля, ярда или фунта? Сравнивая с аналогичными единицами у соседей? А в чем выражать разницу? Пожалуй, стоитпри-знать, что при существовавших до конца XVIII в. знаниях о природе ничего более доступного нельзя было придумать, чем части человеческого тела (предплечье, стопа, ладонь, палец) и зерна различных растений (мак, ячмень, пшеница, горчица, рожь и др.) в качестве единиц длины и веса. Нередко «зерна» и «части тела» соединялись в одну систему. Так, чешский король Отто-кар II (1253—1278) велел считать ширину «пальца» равной длине четырех ржаных зерен, положенных рядом. Статут Эдуарда II 1324 г. определил английский дюйм равным по длине «трем ячменным зернам, вынутым из средней части колоса и приставленным друг к другу своими концами» 10. Даже в одном сочинении XVII в., написанном в Прибалтике, можно встретить сходные определения, но тут уже предлагалось приравнять ширину пальца к четырем ячменным зернам.
Эталоны таких единиц, как фут или локоть, в раннем средневековье создавались по образцу частей тела людей, занимающих, как правило, особое положение в обществе. Легенды часто приписывали средневековым королям и императорам готовность одарить своих подданных какими-либо измерительными единицами, соответствующими пропорциям монаршьего тела. Именно так якобы появился фут Карла Великого, ярд Генриха I.
Основная линия развития средневековых мер и весов шла не через усилия европейских государей, а через стихийное формирование локальных и региональных систем единиц. Рассказ о «метрологической ситуации» в период развитого феодализма стоит начать с описаний двух разных, но по-своему типичных для этого времени способов измерения земель. Речь пойдет об английской гайде и немецкой гуфе.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24597. Аудит дотримання трудового законодавства та рахунків з оплаті праці 28.5 KB
  Оцінка внутрішнього контролю Для прийняття рішення аудитором щодо методу перевірки та необхідної кількості аудиторських процедур необхідно провести тестування та дати оцінку системі внутрішнього контролю і стану бухгалтерського обліку. Мета тестування внутрішнього контролю: ♦ установити наявність внутрішніх нормативних документів що регламентують трудові правовідносини між роботодавцем і працівниками; ♦ установити чи розподілено несумісні обов'язки; ♦ перевірити чи належним чином санкціонується та схвалюється нарахування заробітної плати...
24598. Мета і завдання аудиту розрахунків із бюджетом 32 KB
  1 Перелік податків та зборів які сплачують платники податків№ з п Загальнодержавні № з п Місцеві 1 2 3 4 1 Податок на додану вартість 1 Готельний збір 2 Акцизний збір 2 Збір на паркування автомобілів 3 Податок на прибуток підприємств 3 Ринковий збір 4 Податок з доходів фізичних осіб 4 Збір за видачу ордера на квартиру 5 Мито 5 Збір із власників собак 6 Державне мито 6 Курортний збір 7 Плата податок за землю 7 Збір за участь у бігах на іподромі 8 Рентні платежі 8 Збір за виграш на бігах 9 Податок із власників...
24599. Мета і завдання аудиту виробничих запасів 32.5 KB
  До виробничих запасів відносять: сировину і матеріали купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби паливо тару і тарні матеріали будівельні матеріали матеріали передані на переробку запасні частини матеріали сільськогосподарського призначення інші матеріали. Тобто від достовірності об'єктивності правдивості та повноти відображення господарських фактів пов'язаних із рухом виробничих запасів залежить правдивість і неупередженість усіх суттєвих для користувачів показників. Мета аудиту Виходячи з вимог чинного законодавства...
24600. АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 30.5 KB
  АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ До нематеріальних активів належать немонетарні активи які не мають матеріальної форми можуть бути ідентифіковані відокремлені від підприємства та утримуватися підприємством із метою використання протягом періоду більшого за 1 рік або одного операційного циклу якщо він перевищує один рік для виробництва торгівлі адміністративних потреб чи надання в оренду іншими особами права користування природними ресурсами права користування майном права на знаки торгівлі й послуг права на об’єкти промислової...
24601. Аудит необоротних активів і капітальних інвестицій 32 KB
  Метою аудиторської перевірки основних засобів є підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності: ♦ початкової вартості основних засобів; ♦ сум нарахованої амортизації необоротних активів; ♦ операцій пов'язаних із рухом необоротних активів у періоді що перевіряється; ♦ витрат на поліпшення основних засобів та ремонти; ♦ результатів переоцінки; ♦ капітальних інвестицій; ♦ нематеріальних активів; ♦ інших питань. Завдання аудиту основних засобів та нематеріальних активів У зв'язку зі значним обсягом...
24602. Аудит дебіторської заборгованості та зобов’язань 28 KB
  Раціональна організація внутрішнього контролю за станом розрахунків сприяє зміцненню договірної та розрахункової дисципліни підвищенню відповідальності за дотримання платіжної дисципліни скороченню дебіторської і кредиторської заборгованості покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання. Оцінка надійності внутрішнього контролю Наступним важливим кроком аудитора є оцінка надійності системи внутрішньо го контролю дебіторської заборгованості та зобов'язань. Правильна оцінка системи внутрішнього контролю підприємстваклієнта дає...
24603. Мета і завдаяння безготівкових розрахунків 33 KB
  Стан поточних зобов'язань і розрахунків найбільш точно відображає рівень організації у суб'єкта господарювання виробничої і торговельної діяльності а також бухгалтерського обліку. Раціональна організація контролю за станом розрахунків сприяє покращанню договірної і розрахункової дисципліни виконанню зобов'язань перед кредиторами підвищенню відповідальності за дотримання платіжної дисципліни скороченню дебіторської і кредиторської заборгованості прискоренню обігу коштів а в цілому покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання....
24604. Аудит готівкових операцій 35.5 KB
  Завдання При здійсненні аудиту готівковорозрахункових операцій аудитору необхідно: 1 дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей у касі підприємства; 2 у залежності від оцінки стану внутрішнього контролю встановити метод організації аудиту: суцільний вибірковий чи комбінований та визначити необхідність проведення фактичного контролю. 3 перевірити за обраним методом: ♦ забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей у касі при надходженні їх із банку і при здаванні їх у банк; ♦...
24605. Мета і завдання аудиту установчих документів і власного капіталу 37 KB
  На нашу думку бажано таку перевірку розпочинати з аудиту установчих документів і власного капіталу. Аудит установчих документів і аудит власного капіталу не можуть досліджуватись окремо один від одного тому що такий елемент власного капіталу як статутний капітал є основою будьякого підприємства і фіксується в його установчих документах. В установчих документах можуть міститися дані Й про інші елементи власного капіталу.